Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на годині запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перший рівень захисту від уламків і непрямих влучань виконано на всіх пріоритетних об’єктах енергетики. Продовжується облаштування другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах. Роботи ведуть НЕК “Укренерго” та Агентство відновлення, стан виконання – 80% та 95% відповідно”, – сказав Шмигаль.

Він наголосив, що без уже наявного пасивного захисту ситуація в енергосистемі після російських атак була би складнішою, ніж є зараз. Крім того, розбудова захисту є постійним процесом, адже захисні споруди отримують пошкодження під час атак.

Шмигаль додав, що захист також розбудовують Енергоатом, Центренерго, ОГТСУ, Укргідроенерго, Нафтогаз, обленерго, приватні генеруючі компанії.

“Загальна потреба у фінансуванні складає 35 млрд грн. Активно працюємо з партнерами, щоб залучити цю суму”, – сказав міністр.

Він також заявив, що проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони працює успішно.

Шмигаль додав, що на період воєнного стану процедури підключення до мереж нового обладнання спрощені максимально.

“Уряд максимально спростив усі процедури підключення до мереж на час війни. Упевнений, сьогодні підходи одні із найпростіших в Європі”, – сказав Шмигаль.

За його словами, бюрократичні моменти уже зменшені до нульового рівня, залишилися технічні й безпекові моменти, які повинні дотримуватися задля правильної роботи мережі.

Як повідомлялося, за словами Шмигаля, запас енергетичного обладнання, яке буде накопичуватися до наступної зими, має утричі перевищувати знищене росіянами під час цього опалювального сезону.

Фото: Кабмін

Дарницька теплоелектроцентраль залишатиметься у приватній власності, але отримає допомогу обладнанням у відновленні.

“Сторони обговорили забезпечення громад необхідним обладнанням у межах планів енергетичної стійкості та залучення інвестицій для децентралізації енергосистеми”, – йдеться у повідомленні.

На зустрічі йшлося про розширення проєкту Repower, спрямованого на відновлення пошкодженого внаслідок ракетно-дронових атак теплопостачання у регіонах у семи містах України. Сторони обговорили також можливість включення сектору водопостачання до проєкту.

У Мінрозвитку зазначають, що співпраця з міжнародними фінансовими інституціями через специфіку процедур дозволяє закривати потреби громад у середньо- та довгостроковій перспективі. Міністерство разом із партнерами працює над мобілізацією ресурсів для покриття першочергових потреб і більш оперативною підготовкою до наступного опалювального сезону.

Зокрема, для стабільного проходження опалювального періоду підприємствам житлово-комунального господарства необхідні когенераційні установки, котельні та потужні генератори, а об’єктам водопостачання та водовідведення – повне забезпечення резервним живленням.

Крім того, сторони обговорили формування Національного резерву мобільного та модульного енергетичного обладнання, який дасть змогу оперативно відновлювати роботу критичної інфраструктури у прифронтових регіонах.

Денисюк також наголосила на важливості розширення проєктів публічно-приватного партнерства у сферах теплопостачання та водопостачання.

Як повідомлялося, 6 березня на першому засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст ухвалено рішення про виділення 10 млрд грн на відповідні заходи. Загальна вартість реалізації усіх планів стійкості перевищує 215 млрд грн; до фінансування уряд планує залучати міжнародних партнерів.

Фото: Мінрозвитку