Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах виставки ReBuild Ukraine, що проходить в четвер у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми оголошуємо про чотири програми, які отримають підтримку в обсязі 376 млн євро в межах Ukraine Investment Framework», – повідомила Кос.

Зокрема, Данська стратегічна інвестиційна програма підтримуватиме промислові партнерства, передусім інвестиції у технології подвійного призначення та відновлювану енергетику. Програма словацького банку Eximbanka SR спрямована на зміцнення української промислової бази подвійного призначення, зокрема через інвестиції в кібербезпеку та засоби розмінування. Крім того, додаткове фінансування отримає програма Європейського банку реконструкції та розвитку 5R завдяки внеску Норвегії. Це дасть змогу залучити інвестиції у системи накопичення енергії та відновлювану енергетику. Ще одна програма – Міжнародної фінансової корпорації (IFC High Equity) – матиме збільшене гарантійне покриття ЄС та додатковий внесок Великої Британії.

Кос наголосила, що участь Норвегії та Великої Британії свідчить про перетворення Ukraine Investment Framework на загальноєвропейську платформу, яка об’єднує уряди, фінансові установи та міжнародних партнерів для підтримки економічного майбутнього України. За її словами, ЄС бере на себе частину інвестиційних ризиків, що дає змогу банкам, співінвесторам і компаніям фінансувати проєкти, які інакше могли б виявитися надто ризикованими.

«У листопаді очікується перерахування майже 8 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ще 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги планується надати цього місяця через кредитну програму підтримки України. Ці кошти необхідні для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення функціонування держави», – повідомила Кос.

За її словами, минулого тижня Єврокомісія представила щорічний звіт про стан розширення Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Україна четвертий рік поспіль демонструє «відчутний прогрес».

«Нині пріоритетними напрямами реформ є верховенство права, демократичні інституції, реформа державного управління та план дій щодо національних меншин. Якщо реформи триватимуть, наступного року Україна зможе розпочати закриття переговорних розділів», – наголосила єврокомісарка.

Кос підкреслила, що Єврокомісія посилила координацію з українською владою щодо ключових реформ. Вона повідомила, що у неділю в Брюсселі відбудеться зустріч із українським прем’єром Сергієм Корецьким і спікером парламенту Русланом Стефанчуком, під час якої сторони планують визначити подальші кроки та реформи, необхідні для досягнення проміжних критеріїв у сфері верховенства права в першій половині 2027 року.

«Ця робота має велике значення і для європейського бізнесу. Вона закладає основи майбутньої економіки України – сучасної, конкурентоспроможної та стійкої, яка поступово, але впевнено інтегрується до єдиного ринку ЄС», – констатувала вона.

Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив на взаємозв’язку відбудови, економічної трансформації та вступу України до ЄС. За його словами, метою України є створення конкурентоспроможної та стійкої економіки, повністю інтегрованої до єдиного ринку Євросоюзу.

Ченцов зазначив, що Україна вже відкрила чотири переговорні кластери, зокрема ті, що охоплюють внутрішній ринок та інклюзивне зростання. Водночас триває робота над відкриттям двох кластерів, що залишилися.

Він підкреслив, що наближення до членства в ЄС означає не лише виконання політичних критеріїв, а й формування передбачуваного середовища для інвесторів. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, верховенство права, чесна конкуренція, прозорість і сильні інституції є важливими як для вступу до Союзу, так і для залучення бізнесу.

За словами Ченцова, Україна має промисловий та аграрний потенціал, інженерні компетенції, цифрові інновації, критичні ресурси й досвід у сфері стійкості та оборонних технологій. Поєднання цих можливостей з європейським капіталом і технологіями може зміцнити виробничі ланцюги та створити нові можливості для бізнесу.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходить у Варшаві 12-13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.

Є домовленість щодо ініціативи «Kherson REBUILD: від стратегії до реалізації», яка передбачає розроблення Стратегії розвитку області на 2028–2038 роки, просторове планування чотирьох пілотних громад і реалізацію пріоритетних інфраструктурних проєктів за підтримки програми Polaris.

Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас у виступі на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу.

Представник ЄС зазначив, що відновлення та інвестиції Європейського Союзу в житловий сектор України є одним із ключових стовпів підтримки, яку надає ця інституція, адже йдеться про людей.

«Станом на сьогодні ми вже інвестували близько 1 млрд євро в житловий сектор, і ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки, щоб ця підтримка надійшла без затримок», – поінформував Навіцкас.

Він наголосив на необхідності працювати пліч-о-пліч, щоб житлова політика України була інклюзивною. Дипломат зазначив, що якщо все буде зроблено правильно, якщо будуть проведені необхідні реформи і якщо допомога Європейського Союзу та держав-членів буде адресною – разом зі Світовим банком і колегами з міжнародних фінансових інституцій, – вдасться закласти фундамент для того, щоб ветерани та внутрішньо переміщені особи мали доступ до соціального житла, а люди мали можливість повертатися в успішне майбутнє України.

Заступник посла відзначив один конкретний проєкт, який ЄС реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком: це проєкт соціального житла на 100 млн євро, який складається з гранту в розмірі 50 млн євро та кредиту в 50 млн євро від ЄІБ, що передбачає адресну підтримку внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що таке соціальне житло вже зводиться по всій країні.

Дипломат також звернувся до народних депутатів, закликавши їх ухвалити закон про соціальне житло на початку наступного року.

«Це також частина плану Ukraine Facility під яку передбачено додаткову допомогу від Євросоюзу. А головна мета цього закону – гарантувати, що житло, збудоване за публічні кошти, надалі залишатиметься на службі суспільства», – нагадав він.

«Ви протистоїте жорстокій агресивній війні Росії, але водночас впроваджуєте всі необхідні реформи, зокрема в законодавчій сфері, аби вжити всіх кроків для забезпечення доступного житла. І для нас як Європейського Союзу все абсолютно очевидно. Європейський Союз та його держави-члени є партнером номер один, найбільшим надавачем допомоги Україні. Починаючи з 2022 року, ми вже надали понад 130 млрд євро», – заявив Навіцкас.

Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.

Як повідомляв Укрінформ, Україні потрібна підтримка ЄС для розвитку децентралізованої генерації.