Відбудова
Французькі компанії зацікавлені у проєктах з відбудови України
Французький бізнес демонструє високу зацікавленість у реалізації проєктів з відновлення критичної інфраструктури України, що підтверджується масштабною кількістю заявок на участь у проєктах.
Про це заявив Спеціальний уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн в інтерв’ю Укрінформу.
«За кілька тижнів ми отримали запитів майже на 800 мільйонів євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені у підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей», – наголосив Ельброн.
Він нагадав, що вже затверджено 19 інфраструктурних проєктів на суму 200 млн євро, реалізацію яких забезпечать 17 французьких компаній.
Як підкреслив Ельброн, ці проєкти також «створюють робочі місця у семи регіонах Франції». На його переконання, це дуже важливо для підтримки України французьким суспільством.
«Адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому», – зазначив спецуповноважений.
У межах розширення допомоги Франція виділяє 450 млн євро на фінансування українських муніципалітетів протягом 2025–2027 років. Ці кошти надаються через Національне агентство розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні.
Французька допомога охоплює й інші сфери, зокрема охорону здоров’я та енергетику. Так, Франція бере участь у розвитку українських медичних установ, постачає сучасне обладнання (включно з мамографами), підтримує навчання українських лікарів, а також фінансує будівництво центру Superhumans в Одесі.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні будуть реалізовані 19 проєктів у сферах енергетики, охорони здоров’я, водопостачання, інфраструктури та розмінування за фінансової підтримки Франції.
На міжнародній конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, а також представили напрацьовані інженерні та безпекові рішення – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів та децентралізацію критичної інфраструктури.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Херсонська ОВА.
«Головною темою виступів херсонської делегації стало практичне управління громадами, які щодня потерпають від ударів російської артилерії, керованих авіабомб та системними атаками FPV-дронів», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, зокрема, делегація Херсонщини представила напрацьовані інженерні та безпекові рішення, які дозволяють підтримувати життя на деокупованих територіях. Серед них – розгортання антидронових загороджень, облаштування укриттів, а також децентралізація критичної інфраструктури.
«Коли ворог цілеспрямовано полює дронами на електриків, рятувальників, водіїв “швидких” та цивільних, класичні управлінські інструкції більше не працюють. Саме тому ми створили нові безпекові протоки та впроваджуємо всі можливі рішення, які дозволяють зберегти життя людям та особливо фахівцям, які підтримують життєдіяльність прифронтових громад», – зазначив перший заступник начальника ХОВА Дмитро Бутрій.
Крім того, польським колегам презентували розвиток мережі підземних лікарень та шкіл, роботу комунальних служб та надання адміністративних послуг через мобільні ЦНАПи. Також присутніх ознайомили з роботою координаційних центрів з підтримки ВПО «Вільні разом».
Представники Херсонської МВА та регіонального «Офісу євроінтеграції» зосередилися на збереженні системи надання базових соціальних послуг у Херсоні та співпраці з міжнародними донорами для посилення матеріально-технічної бази деокупованих громад.
На полях конференції члени делегації також поспілкувалися з польськими партнерами та представниками місцевих органів самоврядування. Сторони домовилися продовжити діалог, обмінюватися напрацюваннями й розвивати міжмуніципальне співробітництво.
Масштабний захід «Місцеве самоврядування в умовах війни та кризи: уроки українського досвіду» відбувся у Варшаві та зібрав понад 900 учасників, серед яких – представники польського уряду та дипломатичного корпусу, очільники воєводств і повітів, фахівці із цивільного захисту, безпеки та оборони, керівники екстрених служб, а також профільні експерти. Саме для них українські посадовці, які працюють у прифронтових регіонах, представили напрацьовані протоколи кризового адміністрування в зоні активних бойових дій.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонщина підготувала та презентувала книгу Unbreakable Kherson, у якій зібрано 32 уроки для Європи з Херсона.
У Київській області триває будівництво 47 нових об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, також до кінця року планують встановити два мобільних укриття.
Про це йдеться у відповіді Київської обласної державної адміністрації на інформаційний запит Укрінформу.
“З метою збільшення фонду захисних споруд цивільного захисту ведеться будівництво 2 сховищ, 26 протирадіаційних укриттів, 16 споруд подвійного призначення та 3 найпростіших укриттів, а також облаштування та приведення у готовність 42 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, на Київщині встановлено 30 мобільних укриттів та до кінця 2026 року планується встановлення ще двох таких укриттів.
Зазначається, що загальна кількість фонду захисних споруд цивільного захисту на Київщині складає 2 345 об’єктів місткістю 609 857 осіб.
Як повідомлялося, відповідно до регіональних даних, наразі в Україні необхідна значна кількість первинних мобільних укриттів – ця цифра може сягати понад 8 тис. споруд.
З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено 150 млн грн на відновлення будинків у Запорізькій області.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Уряд спрямовує 150 млн грн на відновлення 11 багатоквартирних будинків у Запорізькій області, пошкоджених російськими атаками. Ці кошти передбачені у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії», – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що 43 млн грн передбачені на два проєкти відновлення, які вже реалізуються, ще 107 млн грн — на дев’ять нових у Запоріжжі.
Нові проєкти включені до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій Запорізької області. Реалізація запланована у 2026 році.
Корецький підкреслив, що всі роботи мають бути реалізовані до кінця року, щоб люди мали змогу якнайшвидше повернутися у свої домівки.
Як повідомлялося, в Олександрівському районі Запоріжжя внаслідок нічної дронової атаки РФ 21 вересня знищені понад десять квартир, пошкоджені 15 багатоквартирних будинків.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень ago
Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту