Суспільство
Футбольна команда Арцизької ДЮСШ посіла п’яте місце на Чемпіонаті України з футзалу
За підсумками чемпіонату команда Арцизької ДЮСШ-АМК посіла п’яте місце.
В Івано-Франківську відбувся фінальний етап Чемпіонату України з футзалу серед дівчат 2008-2009 р.н. (Вища ліга). У фінальну вісімку змагань пробилася й команда Арцизької дитячої та юнацької спортивої школи, повідомили у пресслужбі Арцизької міської ради.
Попередньо у чемпіонаті взяли участь 20 команд з різних куточків України. Фінальний етап виявився надзвичайно напруженим: усі команди демонстрували високий рівень гри, а переможця інколи визначали лише в останні секунди матчів.
Юні футзалістки з Арциза доклали максимум зусиль у кожній грі, але відсутність достатньої ігрової практики з досвідченішими суперниками стала перешкодою у боротьбі за призові місця. Проте участь у змаганнях такого рівня дала дівчатам цінний досвід та розуміння напрямків для подальшого розвитку.
За підсумками чемпіонату команда Арцизької ДЮСШ-АМК посіла п’яте місце.
Колектив висловлює подяку Арцизькому міському голові Сергію Парпуланському, начальнику відділу освіти, молоді та спорту Арцизької міської ради, а також батькам спортсменок за підтримку. Окрема вдячність головному спонсору – директору «Арцизької м’ясної компанії» Андрію Карайвану за допомогу у забезпеченні участі команди в чемпіонаті.
Суспільство
Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти
Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти, пошкоджено понад 4 тисячі.
Про це в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, передає Укрінформ.
“Понад 400 закладів зруйновано, понад 4 тисячі – пошкоджено. 153 будівлі університетів пошкоджено, три будівлі університетів зруйновано вщент”, – сказав міністр.
За його словами, зараз вже є черга на відновлення низки університетів, зокрема, в Дніпрі, Харкові.
Як розповів Лісовий, серед пошкоджень переважно зруйновані дахи, вибиті вікна, двері, пошкодження самих будівель. Перші протиаварійні заходи в таких випадках здійснюють місцева влада та ДСНС. Далі кошти на відновлення університетів для продовження очного навчання може виділяти як місцева влада, спецфонди самих закладів освіти, так і МОН, партнери України, міжнародні донори.
“Це (обстріли закладів освіти – ред.) той цілеспрямований терор Росії, який має на меті виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон”, – сказав Лісовий.
За його словами, школи та дитячі садки здебільшого відновлюють за кошти громад. Іноді громади проводять оптимізацію мережі закладів, об’єднуючи їх.
Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, в Україні понад 200 тисяч учнів навчаються онлайн.
Фото: Херсонська ОВА
Суспільство
Мільйони, Ducati й гектари: що приховали декларації керівників медзакладів Одеси Анонси
Керівники 32 комунальних медзакладів Одеси за 2025 рік задекларували 46 мільйонів гривень доходів і 36 мільйонів заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. Серед найпомітніших декларацій — мільйонні доходи родин, тисячі квадратних метрів нерухомості та автопарки з елітними авто й мотоциклами.
Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації керівників 32 комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Одеської міської ради за 2025 звітний рік.
Загальні доходи склали 46,2 мільйона гривень – на 22% більше, ніж задекларували ці ж посадовці роком раніше. Сукупні заощадження – 36,2 мільйона гривень, і 81% з них – готівка. Серед знахідок: директор лікарні, у якого є шість транспортних засобів і понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень, і керівниця поліклініки, чий чоловік-підприємець заробив 6,6 мільйона гривень.
Перед тим як звітувати про декларації, варто зазначити: кілька закладів у 2023–2025 роках пройшли реорганізацію шляхом приєднання. Чотири пологові будинки були ліквідовані як окремі юридичні особи: ПБ №2 і ПБ №4 увійшли до складу Міської клінічної лікарні №1 (директор – Євген Крилов), ПБ №7 – до МКЛ №10 (Денис Себов), ПБ №1 – до МКЛ №11 (Микола Турчин). Окремо три стоматологічні поліклініки – СП №1, СП №4 і СП №5 – приєднані до Стоматологічної поліклініки №3, яку очолює Валерій Щербатенко. Таким чином, кілька директорів зі списку наразі керують укрупненими закладами, до яких передано активи ліквідованих установ.
Доходи за рік зросли на 22%
Сукупні доходи 32 керівників за 2025 рік становлять 46,2 мільйона гривень. Для порівняння: 31 керівник, що подавав декларації у 2024-му, задекларував тоді 37 мільйонів, тобто загальна сума зросла на 22%.
Лідеркою за доходами у рейтингу стала Катерина Патраманська, директорка Дитячої міської поліклініки №2. Але 87% її сімейного доходу – це заробіток чоловіка, Віталія Патраманського: 6,59 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Власний дохід Патраманської – 961 тисяча гривень (зарплата 790 тисяч, пенсія 121 тисяча та інше). У 2024 році родина задекларувала 2,67 мільйона – приріст +186% пояснюється зростанням доходів чоловіка-бізнесмена.
Схожа структура в Ігоря Шпака, директора Пологового будинку №5: 80% доходів (4,33 мільйона) – на дружині Вікторії Багдасарян. Основна частина – 3,51 мільйона зарплати. Ще 810 тисяч – соціальні виплати від нідерландської Служби пільг Міністерства фінансів. Власний дохід Шпака – 1,06 мільйона (зарплата, сумісництво, пенсія). Загальна сума не змінилась порівняно з 2024 роком.
Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка філії “Міський пологовий будинок №1” у складі МКЛ, задекларувала 2,84 мільйона, з яких 71% – на чоловікові Йосипі Юзефпольському: 1,84 мільйона від підприємницької діяльності та 120 тисяч зарплати. Власний дохід – 824 тисячі (зарплата і пенсія). Сума стабільна: −1% до 2024-го.
Тетяна Черненко, директорка ЦПМСД №4, задекларувала 2,6 мільйона – на 38% більше, ніж 2024 року. Власний дохід – 996 тисяч (зарплата) та 601 тисяча від продажу рухомого майна. Чоловік, Валерій Гаєвський, задекларував мільйон гривень підприємницького доходу.
Віктор Гойдик, директор Консультативно-діагностичного центру №20, задекларував 1,75 мільйона – на 25% більше, ніж роком раніше. Власний дохід – 1,39 мільйона (зарплата 1,21 мільйона й пенсія 178 тисяч). Дружина, Наталія Гойдик, задекларувала 367 тисяч зарплати.
Заощадження: 81% – готівка
Сукупні заощадження 32 керівників – 36,3 мільйона гривень. З них 29,5 мільйона (81%) – готівка. На банківських рахунках зберігається 6,4 мільйона, позик немає жодних.
Найбільше заощаджень у Максима Голубенка, директора Міської лікарні №8: 5,72 мільйона гривень. З них 5,3 мільйона – 125 тисяч доларів готівкою, ще 400 тисяч гривень готівкою. На рахунку – лише 55 доларів і 15 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 209% (тоді – 1,85 мільйона). Уся сума особиста – родини у декларації немає.

Ігор Шпак тримає особисто 70 тисяч доларів і 25 тисяч євро готівкою (разом 4,21 мільйона гривень). На рахунку дружини Вікторії Багдасарян – 29 623 євро (1,48 мільйона). Разом +22% до 2024-го.
У Валерія Щербатенка (СП №3) 5,26 мільйона розподілені між ним і дружиною Мельник Ольгою Миколаївною. Особисто директор тримає: 5 000 доларів і 115 тисяч гривень готівкою, а також 4 842 долари, 12 182 євро і 610 тисяч гривень на рахунках (разом 1,75 мільйона). На дружину: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й ще 450 тисяч гривень та 1 800 євро на рахунках (0,54 мільйона). Сума майже стабільна: +2% до 2024.
Віктор Гойдик (КДЦ №20) – 5,18 мільйона. Особисто: 3,1 мільйона гривень готівкою. Дружина, Наталія Гойдик, має 40 тисяч доларів готівкою (1,70 мільйона), 6 400 доларів та 54 205 чеських крон на рахунках (разом 0,38 мільйона). Зростання +14% до 2024-го.
Микола Турчин (МКЛ №11) – 3,37 мільйона: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й 400 тисяч гривень готівкою. Уся сума особиста. Порівняно з 2024-м – −15% (тоді 3,96 мільйона).
Одинадцять із 32 керівників не задекларували жодних заощаджень – ані власних, ані родини: Артьомова Олена (ДМКЛ №3), Бабенко Дмитро (КДЦ №6), Бондаренко Наталія (ДМП №5), Бондаренко Тетяна (ДКДЦ), Ольга Зброжик (СПБД), Карташова Валентина (будинок дитини №1), Кафтан Тетяна (ЦПМСД №5), Мармусевич Лариса (ДМП №3), Супрунова Аліна (ДМП №4), Хохлова Роксана (МЛ №5). Окремо вирізняється Черненко Тетяна (ЦПМСД №4) – при доході 2,60 мільйона гривень жодних заощаджень не задекларувала.
Квартири й садиби
Найбільше житла виявилось у Марини Ясіновської, директорки ЦПМСД №2: 682 квадратних метри у власності. Це дві квартири в Одесі (104 і 48 кв.м) і садибний будинок площею 530 квадратних метрів у Нерубайському – все особисто на директорці. При цьому жодного власного транспорту Ясіновська не декларує.
Ірина Головатюк-Юзефпольська має дві квартири в Одесі загальною площею 419 кв.м – у рівних частках між нею і чоловіком Йосипом Юзефпольським (по 209 кв.м). Ігор Шпак є власником нерухомості у Лиманці загальною площею 396 кв.м, де зосереджені три об’єкти – все особисто.
Максим Голубенко (МЛ №8) має три квартири в Одесі площею 280, 57 і 48 кв.м – разом 385 кв.м, усі особисті. Валерій Щербатенко (СП №3) – будинок 266 кв.м і квартира 116 кв.м в Одесі, загалом 382 кв.м – особисто.
Аналітики врахували лише нерухомість, яка перебуває у власності декларантів або є їхнім спільним майном. Житло, яким користуються за договором оренди чи іншим правом користування, до загальної площі не включали, але такі об’єкти також зазначили. Так, директор МКЛ №1 Євген Крилов проживає у квартирі площею 70 кв.м в Одесі, власницею якої є Лідія Крилова. Водночас керівниця МЦНМД Ірина Проскура користується квартирою площею 69 кв.м, що належить Лілії Черепковій.
Шість керівників не мають жодного власного або родинного житла у декларації: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Євген Крилов (МКЛ №1) та Роксана Хохлова (МЛ №5).
Нежитлова нерухомість
Лідером за нежитловою нерухомістю є Максим Голубенко (МЛ №8) з колосальним портфелем у 2 093 кв.м, все в Одесі, особисто: п’ять нежитлових приміщень (840, 647, 247, 112 і 97 кв.м), гараж і дванадцять об’єктів категорії “інше” (від 2 до 40 кв.м). На секунду, це понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових площ на одну людину.
Валерій Щербатенко (СП №3) – 110 кв.м: 14 кв.м особисте та офіс 95 кв.м на дружині Ользі Мельник, обидва в Одесі. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 47 кв.м: два об’єкти в Одесі (23 і 24 кв.м), обидва на чоловікові Йосипі Юзефпольському.
Роксана Хохлова (МЛ №5) володіє 42 кв.м нежитлового приміщення. Примітно, що об’єкт розташований у Покровську (Донецька область). Микола Турчин (МКЛ №11) має 19 кв.м: “інше” 17 кв.м та нежитлове приміщення 2 кв.м в Одесі, особисте.
Решта 23 з 32 керівників не задекларували жодних нежитлових об’єктів у власності.
Земля не для всіх
Валерій Щербатенко задекларував 7,07 гектара землі. Власних в нього лише дві невеликі ділянки в Одесі (0,03 і 0,02 га). Сім гектарів – дві ділянки по 3,5 гектара кожна у селі Гринівка Роменського району Сумської області – на дружині Ользі Мельник.
Катерина Патраманська задекларувала 3,65 гектара. Особисто вона має дві ділянки в Одеському районі (0,12 і 0,17 га). На чоловіку Віталії Патраманському – 1,68 гектара в селі Гнатків Тульчинського району Вінницької області.
Лариса Мармусевич (ДМП №3) – 0,26 га: особисто 0,05 га в Одесі, ще 0,21 га в Нерубайському на чоловікові Миколі Прошкіні. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 0,24 га: три ділянки в Одеському районі – частково особисто, частково на чоловіку. Ігор Шпак – 0,15 га у Лиманці, особисто.
Вісімнадцять із 32 керівників не задекларували жодних земельних ділянок.
Ducati, Jaguar і китайський електрокар
Максим Голубенко задекларував шість одиниць транспорту – усі особисто: чотири автомобілі (Pontiac Solstice 2008, Mitsubishi Pajero 2008, УАЗ 31519 2004 і ПВТ100 2010), трицикл Can-Am Roadster Spyder 2008 і мотоцикл Ducati 2016. Крім того, він користується двома Audi E-Tron 2021 без права власності.
Ольга Зброжик (СПБД) задекларувала три автомобілі чоловіка Олександра Стукаленка: Mercedes-Benz 311 CDI 2001, Mitsubishi Outlander 2007 і електрокар Jaguar I-PACE 2019. Власних заощаджень і власного транспорту в декларантки немає.
Олена Артьомова (ДМКЛ №3) – Nissan Murano 2007 особисто і Honda Accord 2013 в чоловіка Сергія Артьомова. Денис Себов (МКЛ №10) – Nissan X-Trail 2016 особисто і Nissan Micra 2013 на дружині Вікторії Коротаєвій. Ігор Шпак – Audi e-tron 2019 і BMW i3 2015, обидва оформлені на дружину Вікторію Багдасарян.
Микола Турчин (МКЛ №11) власного транспорту не має, але скористався правом користування Zeekr 001 2024 – китайський електромобіль бізнес-класу, що належить Олегу Турчину. Право оформлено з 25 листопада 2024 по 25 листопада 2025.
Сім керівників не задекларували жодного транспортного засобу – ані власного, ані родини: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Анатолій Стоянов (КДЦ №29), Микола Турчин (МКЛ №11) та Марина Ясіновська (ЦПМСД №2).
Цікаве з декларацій
Голубенко: різке зростання заощаджень. Директор Міської лікарні №8 Максим Голубенко за рік збільшив заощадження з 1,85 до 5,72 мільйона гривень (+209%). Основа – 125 тисяч доларів готівкою (5,3 мільйона за курсом НБУ на 31.12.2025). Крім того, у нього понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень в Одесі та шість одиниць транспорту. Родини у декларації немає.
Патраманська: 87% доходу – чоловік-підприємець. Дохід сім’ї Патраманської у 2025 році зріс у 2,86 раза, переважно коштом підприємницького доходу чоловіка Віталія Патраманського (6,59 мільйона гривень).
Щербатенко: 7 гектарів дружини у Сумській області. Директор Стоматологічної поліклініки №3 задекларував 7,07 га землі, дві рівні ділянки у Гринівці Роменського району Сумської області на дружині.
Горіщак: заощадження впали втричі. Директор ДМП №6 Сергій Горіщак знизив задекларовані заощадження з 3,83 до 1,19 мільйона гривень (-69%). Уся сума зберігалась готівкою.
Кузнецова: подарунок від однопрізвищника. Алла Кузнецова (Міський психіатричний диспансер) задекларувала подарунок у грошовій формі – 100 тисяч гривень від Володимира Кузнецова.
Тож, як бачимо, тридцять два керівники комунальних медичних закладів Одеси задекларували 46,2 мільйона гривень доходів і 36,3 мільйона заощаджень – на 22% і 13% більше, ніж роком раніше. Вісімдесят один відсоток заощаджень зберігається готівкою – частка висока, але нижча, ніж у Херсоні (97% у 2025 році).
Максим Голубенко потроїв готівкові заощадження за рік і є власником понад двох тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень та шести транспортних засобів. Катерина Патраманська лідирує за доходами завдяки підприємництву чоловіка, а не своїй зарплаті. Валерій Щербатенко має сім гектарів сільськогосподарської землі на дружині у Сумській області. Третина керівників не задекларувала жодних заощаджень.
Суспільство
Татарбунарський ліцей стане установою профільної освіти за державною програмою
Комісія Міністерства освіти і науки України визначила першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які у 2026 році отримають фінансування за кошти освітньої субвенції для створення сучасного освітнього простору. Серед перших учасників державної програми – Татарбунарський ліцей. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на керівника Департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександра Лончака.
Відповідно до наказу МОН № 818 від 21.05.2026, на реалізацію програми буде спрямовано 459,3 млн грн. Кошти підуть на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі – фізики, хімії, біології та інтегрованих STEM-курсів. Мета програми – забезпечити учням можливість не лише опановувати теорію, а й здобувати практичні навички через дослідження, експерименти та проєктну діяльність.
Відбір закладів здійснювався на основі рейтингової системи, затвердженої постановою КМУ № 477 від 10.04.2026. Під час оцінювання враховувалися ключові критерії: кількість учнів, безпечність освітнього середовища, проєктна потужність закладу, кадрове забезпечення, досвід поглибленого викладання предметів, організація підвезення учасників освітнього процесу, наявність пансіонів, партнерство із закладами вищої освіти та роботодавцями, а також рівень співфінансування з місцевих бюджетів.
До переліку першої хвилі модернізації освітнього простору від Одеської області увійшли:
- Татарбунарський ліцей;
- Авангардівський ліцей;
- Окнянський опорний ліцей з початковою школою та гімназією;
- Вигодянський опорний ліцей;
- Нерубайський академічний ліцей №1.
«Це важливий крок у реалізації реформи профільної старшої школи та формуванні сучасного освітнього середовища, де учень є дослідником, а школа – простором розвитку компетентностей майбутнього.
Для Одещини це не лише визнання потенціалу наших закладів, а й відповідальність – ефективно реалізувати можливості державної підтримки та забезпечити якісне оновлення освітньої інфраструктури», — зазначив Олександр Лончак
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова4 дні agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Події1 тиждень agoДокументальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі
-
Суспільство3 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали найкращий варіант у 2026 році (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа місці Каховського водосховища виявили рідкісні види рослин Анонси
