Росіяни знову атакували Одещину. Внаслідок однієї з атак постраждали дві дитини. Обох госпіталізували до лікарні.

Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Удар по Одещині

Російські окупанти атакували безпілотниками Подільський район Одеської області. Унаслідок удару постраждали двоє дітей — 12-річна дівчинка та її 6-річний брат. Обох госпіталізували з уламковими пораненнями до обласної дитячої лікарні.

Стан дітей

Дівчинка отримала тяжчі поранення. Лікарі оцінюють її стан як важкий. Стан 6-річного хлопчика — середньої тяжкості. Наразі медики продовжують лікування обох дітей. Інші подробиці щодо наслідків атаки уточнюються.

Реактивні дрони

Зазначимо, Росія активно застосовує реактивні дрони під час атак на Одесу та область. Через високу швидкість такі безпілотники значно складніше перехоплювати. Про це розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. Він зазначив, що російські війська дедалі активніше застосовують цей тип безпілотників, що збільшує навантаження на систему протиповітряної оборони та операторів дронів-перехоплювачів. Водночас українські військові адаптуються до нових умов і посилюють підготовку екіпажів. Попри це, результативність Сил оборони поступово зростає. Мобільні вогневі групи та інші підрозділи частіше збивають повітряні цілі. Водночас реактивні безпілотники залишаються серйозною загрозою для регіонів, що підтверджують регулярні атаки на Одещину.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює атаки на українські порти та дедалі частіше застосовує нові типи безпілотників. Через це морський експорт ускладнився, а кількість суден, які заходять до українських портів, тимчасово зменшилася.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська вдень, 1 серпня, атакували Одесу ударними дронами. Під ударом опинився житловий масив міста. Внаслідок атаки постраждали троє чоловіків, двоє — у важкому стані. 

Про це заявив керівник САП Олександр Клименко під час брифінгу щодо результатів діяльності САП і НАБУ відомства у першому півріччі, передає кореспондент Укрінформу.

«Це (можливий вплив Стефанішиної на членів конкурсної комісії з обрання голови НАЗК – ред.) не є предметом розслідування у цьому конкретному кримінальному провадженні. Прокурором наводилися ці дані у суді для обґрунтування ризиків – чому потрібен запобіжний захід. Ми обґрунтовуємо, що ця особа брала участь у впливі на конкурсну комісію, де відібрали керівників певних органів, і тому вона може використовувати цей вплив на органи для того, щоб протидіяти цьому конкретному розслідуванню. Це лише ризик, це не є предметом розслідування. Тому ми далі це не досліджували», – зазначив Клименко.

Він також додав, що член конкурсної комісії не є державним діячем. і тому вплив на нього не є криміналізованим.

«Це певна прогалина, нам потрібно попрацювати для того, щоб втручання в роботу конкурсних комісій було якимось чином криміналізовано», – підкреслив керівник САП.

Як повідомляв Укрінформ, 16 липня 2025 року у САП заявили, що зареєстрували кримінальне провадження, у ході якого перевіряють факти, викладені у журналістському розслідуванні, в якому фігурує колишня віцепрем’єр-міністерка, експосолка України у США Ольга Стефанішина.

У розслідуванні «Української правди» йшлося про те, що АРМА визначило компанію для управління Будинку профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з колишнім чоловіком Стефанішиної.

Своєю чергою Стефанішина наголосила, що не пов’язана із діяльністю колишнього чоловіка.

Раніше організація Transparency International Ukraine повідомляла, що Стефанішина також фігурує у так званій «справі Лукаш», яка вже перебуває на розгляді у ВАКС. Йдеться про справу, за якою колишній міністерці юстиції Олені Лукаш та іншим фігурантам інкримінується заволодіння у 2013-2014 роках коштами в сумі 2 млн 523 тис. грн, які були виділені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС. У той період Стефанішина очолювала департамент Мін’юсту.

Під час засідання з обрання запобіжного заходу Ользі Стефанішиній 5 серпня прокурор заявив, що вона могла впливати на конкурс з обрання керівника НАЗК через підконтрольних владі членів конкурсної комісії.

6 серпня Вищий антикорупційний суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді ₴6 мільйонів застави.

Фото архівне

Фото Укрінформу можна купити тут