Справа у тому, шо елітний комплекс хочуть будувати на місці колишньої штаб-квартири Югославської армії, пояснює ВВС. Будівля була зруйнована під час бомбардувань Белграда силами НАТО в 1999 році, і вона досі є певним символом для деяких мешканців сербської столиці.

За будівництво хоче взятися фірма Джареда Кушнера Affinity Partners, і минулого року уряд Сербії позбавив будівлю статусу охоронюваного обʼєкта й уклав з компанією трампівського зятя довгостроковий договір оренди. Це спричинило акції протесту та закиди у бік уряду, що документацію на дозвіл було просто підроблено.

Проте президент Сербії Александар Вучич, який взагалі підтримує доволі тісні зв’язки з самим Трампом, підтримав плани з готельного будівництва. До речі, йдеться про план вартістю 500 мільйонів доларів, а договір уклали на 99 років.

Тепер партія Вучича, яка має більшість у парламенті, провела спеціальне голосування щодо подальшого дозволу на будівництво й здобула перемогу.

Опозиція висловила обурення таким рішенням: мовляв, пам’ятку сербської історії тепер перетворять на “казино та джакузі”, аби догодити чинній американській адміністрації.

Нагадаємо, що кілька років тому зять Трампа Джаред Кушнер був номінований на Нобелівську премію. Його висунув на здобуття премії миру юрист Алан Дершовіц, який заявив про “провідну роль” Кушнера в укладанні мирних угод між Ізраїлем та арабськими країнами (так званих угод Авраама).

Токаєв також похвалив Дональда Трампа за його підхід до Росії, з якою у Казахстану спільний кордон протяжністю понад 8 тисяч кілометрів. На думку президента Казахстану, припинення вогню в Україні “можливе”, пише NY Times.

Однак він заявив, що президент Росії Володимир Путін не пом’якшить свої територіальні вимоги більше, ніж уже зробив, почасти тому, що російському лідеру також доводиться рахуватися з “громадською думкою” у своїй країні.

“Треба визнати, що Путін проявив максимальну гнучкість”, — сказав Токаєв, маючи на увазі зроблену ним у серпні пропозицію заморозити лінію фронту, якщо Україна поступиться контролем над тією частиною Донбасу, яку Росія не змогла захопити.

“Я думаю, що Путін зробив досить великий крок уперед”, — резюмував Токаєв.

А говорячи з Дональдом Трампом, він назвав його “посланцем небес”.

“Ви — великий лідер і державний діяч, посланий небесами, щоб повернути здоровий глузд і традиції, які ми всі поділяємо, в політику Сполучених Штатів, як внутрішню, так і зовнішню. Тому мільйони людей у багатьох країнах дуже вдячні вам, і я переконаний, що ваша мудра і смілива політика має отримати рішучу підтримку в усьому світі”, — повідомив Токаєв.

Нагадаємо, Казахстан приєднався до Авраамських угод (або Угод Авраама). Це серія договорів про нормалізацію відносин між Ізраїлем, низкою арабських держав, а тепер і Казахстаном, підписаних у 2020-2025 роках. Їхня назва відсилає до патріарха і пророка Авраама, віра в якого присутня в усіх найбільших авраамічних релігіях: юдаїзмі, християнстві та ісламі.

Казахстан уже має дипломатичні відносини з Ізраїлем, але цей крок, схоже, є жестом доброї волі на адресу президента Трампа.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив в інтерв’ю, що приєднання до Авраамських угод має переважно економічне значення.

“Це означає, що ми отримаємо певні дивіденди з точки зору економічного співробітництва. У нас завжди були хороші відносини з Ізраїлем і країнами Близького Сходу. Це логічне продовження нашої політики, моєї політики”, — заявив Токаєв перед тим, як вирушити в Білий дім на зустріч з іншими лідерами Центральної Азії та Дональдом Трампом.

Саміт країн Центральної Азії, що відбувся в четвер у Білому домі, став знаменною подією для регіону п’яти колишніх радянських республік, лідери яких ніколи не проводили спільну зустріч з американським президентом у Вашингтоні. Уряди цих країн зацікавлені в американських інвестиціях і технологіях — почасти на противагу домінуванню в регіоні Росії і, дедалі частіше, Китаю.

Для Білого дому ця зустріч підкреслює спробу адміністрації Трампа налагодити зв’язки з країнами, що не входять до числа традиційних союзників, ігноруючи проблеми з правами людини, які попередні президенти США намагалися вирішити в цьому переважно авторитарному регіоні.

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерів п’яти країн Центральної Азії: Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Глава Білого дому обговорював доступ до багатих мінеральних ресурсів регіону, де вже активно намагаються діяти Китай і Росія.

Серед учасників зустрічі — президенти Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Киргизстану Садир Жапаров, Таджикистану Емомалі Рахмон, Туркменістану Сердар Бердимухамедов і Узбекистану Шавкат Мірзієєв.

Нагадаємо, у Білому домі перед самітом стався інцидент, коли чоловік за спиною Дональда Трампа раптово знепритомнів.

Також Фокус писав, що США намагаються створити новий формат геополітичної “залежності” в Закавказзі та Центральній Азії — як один з інструментів впливу на Китай.

Про це прем’єр-міністр Угорщини повідомив у своєму дописі в соцмережі Facebook.

Орбан наголосив, що уряд отримав доповідь від міністра внутрішніх справ щодо інциденту на підприємстві, де минулого тижня сталася масштабна пожежа.

“Вчора ввечері я заслухав доповідь міністра внутрішніх справ щодо інциденту на нафтопереробному заводі в Сазхаломбатті. Розслідування йде повним ходом. Ми ще не знаємо, чи це був нещасний випадок, несправність чи зовнішній напад”, — сказав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Він підкреслив стратегічне значення об’єкта для країни.

“Нафтопереробний завод у Сажаломбатті є одним із п’яти найважливіших стратегічних промислових підприємств Угорщини. Міністр закордонних справ Польщі порадив українцям підірвати нафтопровід ‘Дружба’. Сподіватимемося, що цього не станеться”, — зазначив глава уряду.

Орбан також заявив про зростання цін на пальне та намір уряду не допустити компенсації втрат коштом споживачів.

“Ціни на бензин вже різко зросли. Я доручив міністру економіки Мартону Надь провести переговори з керівництвом MOL та чітко дати зрозуміти, що компанія не може компенсувати втрачений прибуток за рахунок клієнтів шляхом підвищення цін на пальне”, — наголосив він.

Прем’єр повторив ключові сигнали, підкресливши контроль за ситуацією.

“Слідство триває. Ми ще не знаємо, чи це аварія, несправність чи зовнішня атака”, — додав Орбан.

Нагадаємо, пожежа на НПЗ у місті Сазхаломбатт, що належить компанії MOL, сталася минулого тижня. Завод є найбільшим у країні та відіграє ключову роль у забезпеченні паливом на внутрішньому ринку.

Як повідомляв Фокус, Орбан пояснив, чому не відмовлятиметься від нафти РФ.

Фокус також писав, що Орбан звинуватив спецслужби України у стеженні за угорцями.