Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 14 лютого по 4 березня цього року, передає Укрінформ.

52% зі згаданих 64% знають про ШІ, але жодного разу ним не користувалися.

Ще 9% опитаних пробували користуватися штучним інтелектом, але не інтегрували його у своє повсякденне життя.

26% респондентів мають досвід практичного використання ШІ, з них 9% – нерегулярні користувачі (кілька разів на місяць чи рідше), 17% – регулярні (12% користуються щодня або майже щодня, решта 5% – кілька разів на тиждень).

Таким чином, рівень обізнаності щодо ШІ є високим (88%). Водночас спостерігається значний розрив між знанням і практикою.

«Лише кожен восьмий українець активно інтегрував ШІ у своє повсякденне життя, а частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) становить 17%», – зауважили в інституті.

Найвищий рівень регулярного користування штучним інтелектом зафіксований серед громадян віком 18-29 років. Понад половина представників цієї групи – 54% – регулярно використовує ШІ.

У категорії 30-44 роки регулярно користується штучним інтелектом 21% респондентів. Серед людей віком від 60 років – лише 4%. Це може свідчити про суттєвий цифровий розрив між поколіннями.

Чоловіки, згідно з результатами опитування, суттєво частіше використовують ШІ: 23% є регулярними користувачами. Серед жінок цей показник становить 13%.

Серед міського населення (жителі селищ міського типу та міст будь-якого розміру) рівень регулярного використання ШІ становить 21%, тоді як серед сільського – 9%. Чим більшим є місто, тим більше активних користувачів. 

Регулярно використовують ШІ 13% опитаних жителів смт/маленьких міст із населенням до 20 тисяч людей. У найбільших містах із населенням понад 500 тисяч людей цей показник зростає до 25%. У КМІС припускають, що це може бути пов’язано з кращою інфраструктурою, доступом до інтернету та цифровими сервісами в більших населених пунктах.

Чим вищий рівень добробуту, тим активніше громадяни використовують штучний інтелект. Лише 4% серед респондентів, яким не вистачає навіть на їжу, регулярно ним користуються. Серед тих, хто може дозволити собі коштовні речі, цей показник становить 27%, серед тих, хто може дозволити собі практично все – 39%.

Освіта менше впливає на використання ШІ. Регіон теж впливає несуттєво.

45% респондентів висловлюють побоювання щодо штучного інтелекту, вважаючи, що він містить значні ризики та може призвести до серйозних проблем або навіть катастроф. Це свідчить про високий рівень тривожності й недовіри до технологічного прогресу, зауважують в інституті. 

39% опитаних мають позитивне бачення. Вони вважають, що ШІ сприяє прогресу та наближає людство до кращого майбутнього. Це значна частка, що демонструє готовність частини суспільства до прийняття інновацій.

Загалом баланс між оптимістами й песимістами щодо ШІ зміщений у бік обережного або критичного сприйняття за винятком молоді. У групі респондентів віком 18-29 років – 63% оптимістів, 30% песимістів.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують впровадити штучний інтелект в усі ключові сфери управління й до 2030 року увійти до трійки країн-лідерів за рівнем інтеграції рішень на базі ШІ.

 Перше фото: Sky News

Члени постійної комісії Одеської міськради з питань планування забудови територій, міського дизайну, архітектури та культурної спадщини 12 травня остаточно затвердили для розгляду на позачерговій сесії питання щодо надання комунальному підприємству “Теплопостачання міста Одеси” функцій замовника  будівництва об’єктів комунальної власності.

Засідання комісії зібрали для того, аби узгодити зауваження, які висловлювали під час попереднього. 

Як наголосили депутати засідання було формальним. Йдеться про мережі, які перебувають на балансі КП, і для того, щоб здійснювати необхідні ремонтні та проєктні роботи відповідно до оновлених законодавчих норм, підприємство повинно офіційно отримати функції замовника. Це дозволить оперативно реагувати на технічні потреби та забезпечити стабільне теплопостачання в місті.

Комісія рекомендувала підтримати цей проєкт рішення, аби забезпечити належне функціонування системи теплопостачання в межах чинного законодавства та з урахуванням балансової відповідальності комунального підприємства.

Варто додати, що у роботі постійних депутатських комісій Одеської міськради знову зафіксували проблеми зі звуком під час трансляцій.

13 травня в Одеській міській раді запланували провести позачергову сесію. Початок засідання – о 10:00. 

Інтент традиційно буде транслювати засідання онлайн. Тим часом наразі триває підготування сесії. Зокрема відбуваються засідання постійних депутатських комісій, де розглядають питання, які можуть бути передані на розгляд депутатів на сесіях й Інтент відстежує ці засідання. 

В Одеської міської ради створено 12 постійних комісій, але станом на 22 лютого 2025 року постійна комісія з питань культури, туризму і міжнародних відносин та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції не можуть приймати рішення, оскільки в їхньому складі наразі менш як три депутати чи депутатки.  

Кирило Бойко

На Одещині, у Селі Баннівка Василівської громади, знайшли вуличний покажчик часів румунської окупації. Працівниця місцевого музею спочатку сприйняла табличку за сміття, однак запідозрила, що це історичний артефакт.

Про це повідомили співробітники баннівського будинку культури у соцмережі.

Реклама

Незвична знахідка

Незвичайний покажчик знайшли біля будинку-музею “Болгарська куща” у Баннівці. Місцева працівниця прибирала сміття після реставраційних робіт з фасаду будівлі, коли побачила іржаву металеву табличку. Жінка хотіла її викинути, але раптово помітила румунські літери із цифрою “15”. Напис розшифрували — “Село Беняса, 15” (саме так раніше називалась Баннівка).

“Альона Маломен, наша співробітниця, випадково знайшла стару іржаву бляшанку. Першою її реакцією було викинути на сміття, і тут вона помітила, що на іржі випирають літери румунською мовою і цифра 15. Переклад з румунської читається так: село Беняса, 15. Це і є номер будинку сімейства Домнікії та Степана Берових, а сьогодні — Будинок музей “Болгарська куща”, — повідомляють на сторінці Баннівського будинку культури.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про зняття покажчика з іменем Жванецького. А також про те, як в Одесі задовольнили караїмську громаду.