Connect with us

Події

Херсонському музею передали конфіскований «Натюрморт зі скрипкою» Циковського

Published

on


«Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфіскований «Натюрморт зі скрипкою» Миколи Циковського, близького друга Давида Бурлюка»,- йдеться у повідомленні.

Як зазначається, робота була вилучена уповноваженими особами Київської Держмитслужби у жовтні 2023 року. Митники звернули увагу на «картину з ознаками старовини» серед творів мистецтва, які були відправлені за кордон поштою. Подальша експертиза показала, що характеристики твору відповідають живопису, створеному наприкінці першої чверті ХХ століття, його автор — відомий російсько-американський художник Микола Циковський, отже картина є культурною цінністю.

У червні наказом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України її передали до музею на постійне зберігання, а 31 липня директорка музею Аліна Доценко особисто отримала її з рук митників.

«Раніше возила в музей з різних кінців світу фурами, а зараз радію одній роботі», — коментує пані Аліна, проклинаючи російських мародерів та їхніх поплічників.

У музеї розповіли, що Микола Циковський (1894 — 1984, 1985 або 1987) народився у Пінську, нині це місто входить до складу Берестейської області на півдні Білорусі, тож часом його називають ще й білоруським художником. Навчався у Віленській рисувальній школі (1910-1914) та Пензенському художньому училищі (1914-1918), служив художником-агітатором у Червоній Армії, викладав живопис в Єкатеринбурзі. З переїздом до Москви у 1921-му продовжив навчання у ВХУТЕМАСі. У цей період художник активно переймав ідеї найпрогресивніших мистецьких течій, експериментуючи з різними стилями — від постімпресіонізму та фовізму до кубізму, футуризму та конструктивізму.

У 1923 році художник емігрував до США, у 1929-му взяв американське громадянство. Свою кар’єру в Нью-Йорку він розпочав фактично з нуля з живопису «у напівкубістичному стилі». Брав участь у салоні Незалежних в Парижі (1924).

Читайте також: Арештовані картини Медведчука передадуть до Національного художнього музею

На початку 1930-х років Циковський відійшов від кубістичних експериментів, звернувшись до реалізму. У цей період він створював портрети, натюрморти, пейзажі, сцени з життя портових робітників і безробітних та активно проводив персональні виставки — їх було близько 20.

Роботи Циковського представлені у таких відомих американських музеях, як Бруклінський музей, Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва (МоМА), Бостонський музей мистецтв, Чиказький інститут мистецтв, Метрополітен-музей та Музей американського мистецтва Вітні. Відтепер і Херсонський художній може похвалитися тим, що має в колекції твір Миколи Циковського.

Як повідомляв Укрінформ, працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка взялися ідентифікувати викрадені росіянами твори мистецтва.

Фото: facebook.com/art.museum.ks



Джерело

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.