Україна та Франциск: від надії до розчарування

Після обрання кардинала Хорхе Маріо Бергольйо новим вікарієм Рима, який взяв раніше невикористовуване ім’я Франциск, його погляди та ставлення до України змінювалися протягом часу правління. Коли понтифік зійшов на Святий Престол в березні 2013 року, то очільник УГКЦ блаженніший Святослав говорив, що голова Римської церкви “дуже добре знає про нашу Церкву і духовність”.

З початком російської агресії проти України 2014 року, Ватикан публічно виступав із засудженням дій РФ, однак вживав слово “конфлікт” замість “війна”. Вперше понтифік публічно згадав Україну у своєму пасхальному виступі 5 квітня 2015 року. Тоді Франциск побажав, аби “свято воскресіння Христового принесло світло миру в улюблену Україну, насамперед тим, хто страждає внаслідок конфлікту”.

Протягом наступних років понтифік неодноразово вітав Київ з річницею Незалежності, а також кілька разів зустрічався з українськими вірянами. Під час візиту представників УГКЦ у Ватикан у 2019 році, Франциск говорив “про важку та делікатну ситуацію”, під якою розумів гібридну агресію РФ проти України, однак зазначив, що “молиться за українських братів”.

Водночас Папа залишався одним з найпопулярніших релігійних лідерів серед українців за опитуваннями 2018 та 2020 років. Також понтифік планував здійснити візит до України 2022 року, який перекреслило повномасштабне вторгнення РФ і яке стало точкою неповернення у сприйнятті Франциска серед українських вірян.

Професор Львівського католицького університету Анатолій Бабинський вказує, що Папа користався значною підтримкою серед українських вірян, однак “ця довіра значно знизилася”. Він додав, що коли мова йде про Україну [та папу Франциска — Ред.], то “простої відповіді тут не може бути”.

З початком повномасштабного вторгнення РФ понтифік закликав до припинення війни та намагався залишити комунікацію з російським президентом Путіним, не називаючи його агресором. Попри намагання вікарія Риму сприяти у гуманітарних місіях щодо звільнення українських військовополонених і викрадених РФ дітей з окупованих територій, заяви Франциска перед російською молоддю бути “нащадками великої Матінки Росії” та про підняття Україною “білого прапора” перед РФ викликали гостру реакцію представників української влади, громадськості та духовенства.

Попри те, ще в грудні 2022 року очільник Святого Престолу заявив, що Ватикан “готовий виступити посередником, щоб зупинити конфлікт в Україні”. Ця лінія нейтралітету залишалася в публічному та непублічному полі заяв понтифіка, допоки після смерті Франциска стало відомо, що покійний голова Римо-католицької церкви пожертвував власні кошти на закупівлю дронів для ЗСУ.

Підсумовуючи непрості відносини між Україною та Папою, видання The Kyiv Independent зазначило, що різкі заклики Франциска до миру протягом останніх трьох років повномасштабної агресії РФ “викликали у багатьох українців усе більше розчарування у Ватикані”.

“Однак зусилля Ватикану підтримувати свої давні традиції, виступаючи посередником під час війни Росії проти України, були розкритиковані як хибна стратегія, на яку вплинули історично складні та тривожні відносини Святого Престолу з Москвою”, — пишуть журналісти.

Sede Vacante: важкий спадок у середині Ватикану після смерті Франциска

Коли 21 квітня Папа Римський пішов з життя, західні ЗМІ намагалися підбити підсумки та наслідки діянь Франциска на Святому Престолі та те, з якими проблемами наразі зіткнулася католицька церква. Видання Politico вказує, що смерть понтифіка залишила “важкий спадок” для його наступника та пастви.

Журналісти пишуть, що під час свого приходу Франциска до влади, в ньому бачили надію серед прихильників реформ у Церкві, якій були конче потрібні зміни. Однак, початок свого перебування на Святому Престолі відразу збігся із початком скандалу, який отримав назву Vatileaks.

Журналісти The Week вказують, що ця історія стосувалася гучного витоку внутрішніх документів Ватикану. Серед документів, які стали надбанням громадськості, були деталі закулісних конфліктів, корупційних оборудок, а також деталі боротьби за владу найвпливовіших священників Католицької церкви та факти численних фінансових махінацій.

Ще одним приводом для того, щоб називати спадок Папи Франциска сумнівним, вказують ЗМІ, є наростання напруження між лібералами та консерваторами у Церкві. Покійний очільник Святого Престолу відійшов від “академічного стилю” свого попередника Бенедикта XVI, намагався перетворити церковну діяльність на кшталт “польового шпиталя”, відсуваючи на другий план низку інших питань.

Politico додає, що попри незначні зміни у діяльності Церкви, серед яких відбувся допуск жінок і мирян до високих посад у Ватикані, реформи Папи Франциска серед кліру вважалися “хаотичними”, що почало “дратували консерваторів і розчаровували ліберально налаштованих священників”. Додатковим фактором формування опозиції проти Папи стала суперечлива зовнішня політика Ватикану: Папа Франциск здобув підтримку серед країн Глобального Півдня, однак наразився на розгромну критику через заклики до миру в Україні, мовчання щодо утисків уйгурів у Китаї та гостре засудження Ізраїлю через війну у Газі.

Однак сам Папа, як вказує Politico, не був м’якотілим — він уміло зіштовхував своїх суперників лобами та різко критикував їх, а в побутових розмовах називав опонентів “божевільними”. Чутки про реакцію Франциска щодо своїх критиків привели до того, що деякі священники прямо говорили, що Папа є “антихристом”, а “Святий Престол нині є вакантним”.

“Непослідовність, мабуть, найточніше характеризує понтифікат Франциска. Замість реформування Церкви, він залишив по собі хаос і теологічне болото для свого наступника”, — констатують журналісти, які додають, що попри зміни корпусу кардиналів (110 зі 138 не належать до європейських церков), це не гарантує збереження його курсу [наступником], адже “ватиканські союзи часто не переживають зміну понтифіка”.

Новий лідер католиків: хто є фаворитом майбутнього конклаву

Після оголошення про смерть папи, серед мирян і ЗМІ постало питання про те, хто може очолити Святий Престол після Франциска. Ще в лютому цього року, журналісти повідомляли про низку ймовірних кандидатів, серед яких є як прихильники реформаторського попереднього Папи, так і консервативно налаштовані кардинали.

Видання Axios вказує, що наразі головними претендентами за оцінками букмекерів є 70-річний кардинал з Італії П’єтро Паролін, який служив Державним секретарем Ватикану за часів Франциска. Двома іншими є 67-річний кардинал з Філіппін Луїс Антоніо Тагле, прихильник лібералізації Церкви, а також 60-річний італійський кардинал П’єрбаттіста Піццабалла, який очолює Римо-католицьку церкву в Єрусалимі.

В іншому матеріалі журналісти підкреслили, що додатковим фактором впливу на рішення майбутнього конклаву будуть кардинали з Азії й Африки. Очільник католицьких студій в університеті штату Вірджинія Ендрю Чеснат переконаний, що саме кардинал Луїс Тагле та кардинал з Гани Пітер Турксон є основними кандидатами на посаду майбутнього понтифіка.

“Саме Тагле або Турксон будуть розглядатися як представники поміркованих “змін” в Римо-Католицькій Церкві після більш прогресивного Франциска. Обидва також висловилися на підтримку мігрантів і в боротьбі проти бідності”, — сказав Чеснат і додав, що новий голова Ватикану буде займатися питаннями євангелізму, щоби зменшити кількість протистоянь між католиками.

Водночас журналісти підкреслюють, що ставки на конкретну кандидатуру нового очільника Святого Престолу не потішили б покійного Папу Франциска, який засуджував “догму неоліберальної віри”, в якій ринок “може розв’язати всі проблеми за допомогою “невидимої руки”.

“Довіра до букмекерів у цьому питанні не дуже висока, бо в них немає відповідної репутації, коли справа доходить до передбачення саме наступного Папи. Так, у 2013 році фаворитами були Анджело Скола з Італії та Пітер Турксон із Гани. А майбутній Папа, Хорхе Бергольйо з Аргентини, був лише 15-м у рейтингу букмекерів”, — йдеться в матеріалі ЗМІ.

Тому ринки ставок, переконані журналісти Axios, навряд чи дадуть “точне уявлення про можливість кандидатів на перемогу”.

“Існує понад 130 кардиналів, і наступним Папою може стати будь-хто з них. Тому поки одні намагаються підзаробити на цій “лотереї”, інші смиренно чекають на білий дим”, — підкреслили представники медіа.