Політика
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Північноатлантичного договору на Україну як гарантію безпеки без надання країні повноправного членства в НАТО.
Про це вона сказала на полях спеціального засідання Європейської ради в Брюсселі, передає Укрінформ із посиланням на Agenzia Nova.
«Позиція відправити в Україну невизначені європейські війська є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я також виключила можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські солдати, і вважаю, що нам потрібно думати про більш довгострокові рішення, ніж ті, які може запропонувати відправка військ», – сказала Мелоні.
На її думку, використання статті 5 НАТО «було б набагато ефективнішим»: щось відмінне від вступу до НАТО, але що означало б поширення того самого захисту, який мають країни НАТО, на Україну.
«Це було б гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки. Тому це одна з пропозицій, яку ми кладемо на стіл переговорів», – сказала Мелоні.
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це положення про колективну оборону, яке зобовʼязує членів Альянсу захищати один одного.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася зустріч Спеціальної Європейської ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску у європейську безпеку та військової підтримки для України.
За резолюцію Спеціальної Європейської ради, яка передбачає нарощування допомоги Україні для посилення її позицій за столом переговорів з пошуку справедливого та тривалого миру, проголосували 26 із 27 країн-членів.
Політика
Зеленський зустрівся із Келлогом у Римі

Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.

Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Політика
ОЗХЗ посилить моніторинг ситуації на фронті в Україні

Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Політика
ЄСПЛ сьогодні оголосить рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»

Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами