Connect with us

Політика

Заява Макрона про ядерну зброю — Чи захистять французькі ракети Україну

Published

on


Емманюель Макрон, заявивши про російську загрозу для усього європейського континенту, акцентував на готовності розпочати дискусію щодо прийняття ЄС під “ядерну парасольку” Франції. Що означатиме це рішення, зокрема й для України, з’ясовував Фокус.

Президент Франції досить несподівано відгукнувся на побоювання майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який бачить наближення Європи до “найгіршого сценарію” — НАТО без американських гарантій безпеки, включно з ядерними. Зокрема, на тлі явної неготовності офіційного Вашингтона залишатися єдиним гарантом безпеки, Емманюель Макрон заговорив про те, що американську “атомну парасольку” час міняти на загальноєвропейську. Основою такої парасольки, на думку глави Єлисейського палацу, можуть стати ядерні сили Франції і, можливо, Великобританії.

В аналітичній доповіді, поданій у 2023 році до Національної асамблеї комісією з національної оборони та збройних сил Франції, говориться про те, що на підтримку та вдосконалення ядерного арсеналу йде щороку від 11% до 13% річного оборонного бюджету. У перерахунку на душу населення це означає, що кожен француз віддає з власної кишені саме на цю статтю бюджетних витрат майже €7 на місяць. Цілком очевидно, що якщо лише словами французький лідер не обмежиться, то подібного роду ініціативи з “ядерною парасолькою” для ЄС апріорі означатимуть неминуче зростання військових витрат. Втім, соціологія тут грає на руку пану Макрону. Згідно з регулярними опитуваннями Міністерства збройних сил політику ядерного стримування підтримують від 60% до 80% французів.


Fullscreen

Володимир Зеленський та Емманюель Макрон на спеціальній Європейській раді для обговорення подальшої підтримки України та європейської оборони у штаб-квартирі ЄС у Брюсселі 6 березня 2025 року

Фото: Getty Images

Принагідно наведемо ще одні вельми і вельми показові на тлі “ядерних” заяв Емманюеля Макрона цифри. Отже, як свідчать результати свіжого опитування інституту Elabe для BFMTV, 73% французів більше не вважають США союзником своєї країни “у світлі позиції президента Дональда Трампа, який взяв курс на зближення з Росією”. Ще 76% мешканців П’ятої Республіки вкрай побоюються поширення воєнного конфлікту за межі українських кордонів.

Крім того, дослідження показало, що більшість французів (64%) виступають за збереження на поточному рівні або й навіть збільшення допомоги Україні. Приблизно таке ж число респондентів підтримує відправлення миротворців після закінчення бойових дій.

Отже, очевидно, що загалом безпекові ініціативи Емманюеля Макрона аж ніяк не дисонують з тамтешніми суспільними настроями.

З якою метою Макрон грає ядерними мускулами

Політолог та фахівець з ракетних програм Олександр Кочетков переконаний у тому, що заяви французького президента щодо готовності надати свою “атомну парасольну” європейцям лежать не у військовій чи ядерній площині, а виключно в політичній.

“Слова Макрона — це демонстрація готовності Франції — єдиної, до речі, ядерної країни ЄС, взяти на себе роль європейського лідера. Це все звучить на тлі систематичних заяв з боку Білого дому про можливість виходу США з НАТО. Власне і сам Трамп неодноразового говорив про наміри забрати американську ядерну зброю з Європи. Але річ у тім, що американська ядерна зброя, яка знаходиться, наприклад, у Німеччині, чи російська ядерна зброя, що, за деякими даними, знаходиться в Білорусі, залишається зброєю виробника. Тобто абсолютно усі команди щодо блокування/розблокування, використання чи не використання в цьому конкретному випадку надають Вашингтон чи Москва. Так само буде й з французькою зброєю, яка може опинитися будь-де в Європі, але навряд чи в Україні”, — підкреслює експерт у розмові з Фокусом.

Зазначивши, що французька ядерна зброя не надасть жодних індивідуальних безпекових чи військових можливостей країнам, де вона буде розташована, експерт додав: “Наприклад, те, що радянська ядерна зброя опинилася свого часу на нашій території, не робило Україну ядерною державою, бо в одноосібному порядку ми не могли з тією зброєю нічого робити. Якщо ж повертатися до заяв пана Макрона, то слід нагадати, що Франція має десь 5–6 ядерний потенціал у світі. Якщо у Франції в наявності кількасот ракет, то в РФ і США — 7,5 тисяч. Тобто це неспівставні сили. З іншого боку, і того ядерного потенціалу, який наразі є у Франції цілком достатньо для того, щоб знищити велику європейську країну, а в нашому контексті — європейську частину РФ”.

Навіть якщо французька ядерна зброя після досягнення мирних домовленостей опиниться на території України, нам від того буде ані холодно, ані жарко, вважає Олександр Кочетков.

Крім того, переконаний експерт, від того, що ядерна зброя Франції переміститься, приміром, у сусідню Польщу, безпекова ситуація в Європі фактично не зміниться. “Зважаючи на те, що балістична ракета пролітає усю Європу за декілька хвилин, яка, запитується, різниця, звідки вона летітиме — з Парижу чи Варшави? Тому, особисто я розглядаю заяви Макрона виключно під політичною призмою. Це – заявка на євро лідерство, що супроводжується демонстративною грою ядерними мускулами на знак незгоди з політикою Трампа, який, усіляко намагаючись відірвати Росію від Китаю, прагне здати Путіну не лише Україну, а й частково Європу, як зону інтересів РФ”, — підсумовує Олександр Кочетков.

Чи спроможні Макрон та Мерц створити європейську альтернативу НАТО

Своєю чергою політолог Юрій Богданов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: “Макрон, як найбільш вмілий і прозорливий європейський політик, розуміє, що НАТО де-факто, як структура найближчими роками буде мертвим. Чому? Тому що наразі не має жодних підстав вважати, що за президентства Трампа у разі, якщо Росія чи будь-хто нападе на якусь країну-члена Альянсу, буде задіяна 5-та стаття. Тому питання про те, що європейцям доведеться будувати свою “ядерну парасольку” було неминучим, просто Емманюель Макрон намагається першим заскочити у цей потяг. А ось відповідь на запитання, наскільки це все пошириться безпосередньо на Україну напряму залежить від того, коли закінчиться наша війна і на яких умовах”.

Загалом Юрій Богданов вважає, що включення України в систему європейської безпеки і ядерної в тому числі, є неминучим, передусім тому, що ні в кого у Європі не має такого досвіду ведення війни, як в ЗСУ. Підкресливши, що подібна інтеграція лежить виключно у часовій площині, політолог спрогнозував, що це питання найближчих років.

Принагідно експерт наголосив, що задля ядерного стримування Європі не потрібно стільки ж ядерних ракет, як в РФ, бо для того, “щоб знищити Москву чи Пітер” цілком достатньо трьох-чотирьох ракет, які точно є у французів. Крім того, Франція, зауважує Юрій Богданов, є однією з країн, яка має повну ядерну тріаду, тому до безпеково-ядерних ініціатив Макрона-Мерца слід ставитися більш аніж серйозно.



Джерело

Політика

Росія шукає нові способи тероризувати цивільних

Published

on



Росія цілеспрямовано атакує критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до життєво необхідної інформації.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.

Він підкреслив, що поки увага 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН зосереджена на зусиллях із досягнення миру та дипломатії задля припинення війни, Україна знову зазнає масованих російських атак.

«Росія цілеспрямовано атакує великі українські центри обробки даних, намагаючись перервати потік інформації. Оперативне оповіщення про загрози ракетних ударів і атак безпілотників є життєво важливим — воно рятує життя», – зазначив дипломат.

Глава МЗС України пояснив, що йдеться про критично важливу цивільну інфраструктуру, яка забезпечує людям доступ до інформації, необхідної для порятунку життів. Це не військова ціль, зауважив він та додав, що вона є необхідною умовою для підтримання нормального повсякденного життя.

Читайте також: На Київщині через російську атаку пошкоджена будівля з обладнанням «Київстару»

Сибіга вважає, що Росія шукає нові способи дестабілізувати життя в Україні та тероризувати цивільних. Міністр закликає партнерів до посилення санкційного тиску та збільшення кількості ракет-перехоплювачів, як єдиного шляху зупинити цей терор.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок російської атаки 23 вересня постраждали 43 людини, двоє загинули. Росія застосувала БПЛА зранку та вдень проти АЗС, будівлі бізнес-центру, офісної будівлі, приміщення фармацевтичного підприємства, будівлі колишнього ринку та приміщень неподалік вокзалу.

Росія також атакувала дата-центр. У близько 100 тисяч домогосподарств столиці та області погіршилося інтернет-з’єднання.



Джерело

Continue Reading

Політика

У Кремлі не побачили виходу на «мирний трек» після заяв Зеленського і Трампа

Published

on



Москва не бачить умов для відновлення діалогу щодо завершення війни з Україною.

Як пише The Moscow Times, про це заявив на брифінгу прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, передає Укрінформ.

«Поки що немає жодних передумов для переходу до мирного треку переговорів», — сказав він.

За словами Пєскова, Росія зберігає «свою відкритість» до дипломатичного врегулювання, водночас нібито не бачить того самого з боку України.

«Європейські держави намагаються знаходити все нові й нові кошти для закупівлі озброєння (для України – ред.). Київський режим продовжує свою досить терористичну діяльність», — зазначив Пєсков, не згадавши при цьому про постійний обстріл Росією об’єктів критичної, цивільної, енергетичної інфраструктури по всій Україні.

На запитання, чи вважає Кремль заклики президентів США та України Дональда Трампа й Володимира Зеленського до укладення енергетичного перемир’я «риторикою», з огляду на те, що Захід продовжує надавати військову допомогу Україні, Пєсков відповів: «Безумовно».

Він також прокоментував можливість особистої зустрічі Путіна із Зеленським, знову заявивши, що для цього українському лідеру доведеться приїхати до Москви.

Читайте також: Зеленський сподівається, що Трамп залучить Сі Цзіньпіна до мирних переговорів

«Усі необхідні гарантії безпеки йому будуть надані. Він чудово знає, які рішення потрібно ухвалити. У будь-якому іншому випадку проводити зустрічі на вищому рівні до того, як (буде – ред.) виконана робота на експертному рівні, недоцільно, бо це буде марна трата часу», — сказав Пєсков.

Раніше у вересні він заявляв, що Росія «у найближчій перспективі», ймовірно, у жовтні, розраховує на тристоронню зустріч з Україною за участю США.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із Президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку ключовим питанням було завершення війни. Він також сказав, що готовий до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним.

Читайте також: «Сподіваюся, ми завершимо цю війну»: Зеленський під час зустрічі з Трампом

Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Штати сподіваються на досягнення миру між Україною та Росією. За його словами, «це станеться швидше, ніж очікується».



Джерело

Continue Reading

Політика

у вихідні можна буде не відповідати в робочих чатах, — Стефанчук

Published

on


У новому проєкті Цивільного кодексу України пропонують закріпити право на інформаційний спокій. Воно передбачатиме, що у вихідний та неробочий час людину не можна буде турбувати з робочих питань.

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час офіційної презентації нового Цивільного кодексу України.

За його словами, проєкт значно розширює перелік особистих немайнових прав. Зокрема, йдеться про захист права на життя, здоров’я, репродуктивні права, репутацію та приватність.

Окремо в документі передбачені права, пов’язані із сучасними способами комунікації. Це стосується месенджерів, сайтів, аудіо- та відеокомунікації, а також штучного інтелекту.

Фрагмент з 17:30

Також у проєкті вперше пропонують закріпити право на забуття. Воно, за словами Стефанчука, має захищати людину від довічного переслідування через помилки, які вона могла зробити в дитинстві.

Ще одним нововведенням має стати право на інформаційний спокій.

“У той час, коли в людини є вихідний, неробочий, його не мають право потурбувати по питаннях робочої комунікації”, — заявив Стефанчук.

Окремі положення нового кодексу стосуватимуться речового права, інтелектуальної власності та штучного інтелекту. Зокрема, планують врегулювати питання авторських прав, патентів, ліцензій, а також об’єктів, створених за допомогою ШІ.

Раніше повідомлялося, що середня зарплата в Україні найближчим часом може зрости до 44 тисяч гривень, тоді як зростання мінімальної зарплати може перевищити рівень інфляції.

Водночас мінімальна зарплата в Україні нині становить 169 євро, або близько 8,7 тисячі гривень на місяць. Це найнижчий показник серед країн-кандидатів на вступ до ЄС.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.