Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Дискусія стала частиною фестивалю “Жива культура – живий світ”, що відкриває серію заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, проголошеного на 42-й сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО у 2023 році.

Модерувала захід заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар.

“Наша нематеріальна культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а доказ того, що ми живі, сильні й здатні передавати цінності далі, навіть у найтемніші часи. Завдання держави — не втручатися, а допомагати: чути, підтримувати, берегти й ділитися цією живою мудрістю світу”, – зазначила Бондар.

Вона наголосила на необхідності відкритого діалогу між усіма учасниками процесу.

“Тема нематеріальної культурної спадщини значно глибша і давніша за будь-які політики чи стратегії. Тому важливо, щоб ми разом — фахівці, громади, міжнародні партнери, держава — розробили спільні рішення, що дадуть нове дихання нашій спадщині”, – підкреслила Боднар.

Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко акцентувала увагу на важливості збереження нематеріальної спадщини.

“Документування, фіксація та передача від покоління до покоління традицій різних спільнот набуває особливого значення для нас зараз, в час війни, коли носії знаходяться під фізичною загрозою знищення, розриваються традиційні звʼязки та можливість передачі знань. Тому наше спільне завдання надавати можливості спільнотам практикувати нематеріальну спадщину та популяризувати різні її прояви”, – наголосила Григоренко.

За її словами, “охорона нематеріальної спадщини — це про майбутнє, а не тільки про минуле. Саме тому подібні заходи — це не лише професійна дискусія, а й можливість об’єднати зусилля, підтримати одне одного й разом творити нові стратегії збереження і передачі традицій”.

Своєю чергою голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі висловила підтримку Україні в боротьбі за збереження своєї культури в умовах війни.

“Бути тут — це акт солідарності. Для ЮНЕСКО важливо не лише говорити про захист спадщини, а бути з тими, хто її зберігає. Конвенція 2003 року визначає три ключові напрями — документацію, передачу та інституційну підтримку, і ми раді працювати з Україною в усіх цих напрямах”, – зазначила Бардескі.

Вона також відзначила зусилля України, спрямовані на збереження традицій, і підкреслила, що включення елементів української нематеріальної спадщини до Списку ЮНЕСКО – це не лише міжнародне визнання, а й внесок у загальнолюдську культурну спадщину.

Крім того, були представлені основні положення Стратегії розвитку культури 2025–2030 років, ухваленої урядом навесні 2025 року.

Як зазначила Григоренко, документом передбачені інтеграція культури до політики національної безпеки та міжвідомча взаємодія на всіх рівнях — від громад до центральних органів влади. Зокрема пріоритетними є питання збереження локальної ідентичності, зв’язку поколінь, реінтеграції ветеранів до цивільного життя через культуру, підтримку ментального здоров’я і впровадження безбар’єрності.

Учасники обговорили здобутки і плани у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини, правові аспекти і стратегічне бачення розвитку галузі.

Як повідомляв Укрінформ, т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна обговорила з керівниками профільних структурних підрозділів обласних і Київської міської державних адміністрацій ключові завдання для сфери.

Фото: МКСК

Головний приз 82-го міжнародного Венеціанського кінофестивалю виборов фільм американського режисера Джима Джармуша “Батько мати сестра брат” (“Father Mother Sister Brother”).

Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.

У позові компанію Midjourney звинувачують у масовій крадіжці контенту, зокрема, що вона незаконно відображає та поширює копії образів відомих персонажів, захищених авторським правом, таких як Супермен, Диво-жінка, Джокер, а також героїв мультфільмів «Том і Джеррі», «Скубі-Ду» та «Рік і Морті».

«Наша мета – створювати історії та персонажів, які захоплюють аудиторію, втілюючи творче бачення наших партнерів. Midjourney свідомо та цілеспрямовано порушує авторські права на наші твори, тому ми подали цей позов, щоб захистити наш контент, партнерів та інвестиції», – заявив пресдатвник Warner Bros. Discovery.

Компанія вимагає відшкодування збитків у розмірі 150 тисяч доларів за кожне несанкціоноване використання персонажа і просить суд заборонити Midjourney копіювати, демонструвати та поширювати її інтелектуальну власність, а також зобов’язати впровадити захисні механізми від порушень.

У Midjourney наразі не коментували ситуацію.

Зазначається, що протягом багатьох років компанії, що займаються технологіями ШІ, навчали свої моделі на даних, зібраних в інтернеті, не виплачуючи компенсації авторам. Це призвело до судових позовів від авторів, звукозаписних компаній, новинних організацій, художників і студій, які стверджують, що деякі інструменти штучного інтелекту знижують попит на їхній контент.

Як повідомляв Укрінформ, Warner Bros. Discovery (WBD) оголосила про плани розділення на дві публічні компанії, що дозволить кожній із них максимально використати свій потенціал.

Фото: unsplash