Connect with us

Війна

Мобілізація в Україні — більшість депортованих зі США відправили до армії

Published

on



У листопаді 2025 року Імміграційно-митна служба США депортувала з країни 50 українців. При цьому більшість із депортованих українців після повернення одразу відправилися до ТЦК та були мобілізовані.

Українців після депортації відправляли до Польщі, а потім — через український кордон. Про це повідомляє CNN, яке поспілкувалося з українцями.

Один з них — Володимир Дуднік. Він розповів, що не встиг дійти додому, як його було мобілізовано.

“Коли я був на літаку до України, я розумів, що на мене чекає. Але сподівався, що, можливо, дозволять повернутися додому. Усе сталося ще швидше, ніж я думав. Я не дійшов додому, я ще не бачив своїх батьків”, — розповів він.

Після затримання він провів 51 день у навчальному таборі, а згодом проходив навчання як оператор безпілотників. Зараз він воює на передовій на сході, а побратими дали йому позивний “Америка”.

За даними ДПСУ, з 45 депортованих у листопаді 2025 чоловіків, 24 були оголошені в розшук, після чого їх передали співробітникам поліції, які потім доставили їх до ТЦК. Там наголосили, що “розшукуваним” вважається той чоловік, який не оновив свої дані або порушив правила мобілізації.

Загалом, за даними Міноборони, близько 2 мільйонів людей перебувають в розшуку через ухилення від мобілізації.

У CNN нагадують, що адміністрація Дональда Трампа зробила імміграційну політику більш жорсткою. При цьому, попри заяви влади, багато депортованих мають мінімальні порушення або взагалі не мають кримінального минулого.

Для українських чоловіків, пише CNN, депортація може означати безпосередню відправку на фронт.

Загалом 280 000 українців в’їхали до США за програмою U4U, перш ніж її було призупинено в січні 2025 року разом з усіма іншими категоріальними гуманітарними програмами після вступу Трампа на посаду президента.

Раніше у Вінниці було створено мобільні групи оповіщення, які будуть займатися адресним врученням повісток щодо необхідності з’явитися до ТЦК.

Раніше Фокус пояснював, що від час воєнного стану та загальної мобілізації, що продовжують діяти в Україні, військовозобов’язані чоловіки отримують повістки, які мають деякі відмінності.

Нагадаємо, що журналіст Юрій Бутусов заявив, що головні проблеми мобілізації в Україні полягають не лише у “бусифікації”, а й у тому, що система розбита на “кілька безвідповідальних фрагментів”.



Джерело

Війна

Плетенчук вважає, що РФ не буде виводити свій флот з Новоросійська

Published

on



Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук вважає, що РФ залишить свій флот у Новоросійську попри масований удар по їхніх кораблях.

Про це він заявив у телеефірі, повідомляє Укрінформ.

«Бігти нема куди в Азово-Чорноморському регіоні. Варіантів у них два. Це або піти на дно, або піти з акваторії. З акваторії, як ви бачите, йти вони не хочуть», – наголосив речник.

На його думку, росіяни скоріше кораблі «просто там втратять під час атаки, аніж зроблять черговий жест доброї волі».

Щодо вразливості кораблів ворога у Новоросійську Плетенчук зауважив, що «ця атака була непростою операцією, адже тут скомбіновано удари різними засобами з застосуванням різних структур, які мали між собою не перетинатися, не заважати один одному, зберегти цю операцію, підготовку її в таємниці, без витоків і це теж завдання непросте».

Він підкреслив, що ворог зробив висновки і буде намагатися слабкі місця перекрити.

«Хоча насправді, як ви бачите, масована атака все одно дає результати, як ти не захищаєшся. Цей інструмент працює в обидва боки», – додав він і пояснив, що росіяни стали масово бити по суднах цивільних в нашій акваторії, а коли створюється тиск кількісний, протиставити цьому щось досить складно.

Плетенчук повідомив, що у Новоросійську ще залишається три надводних кораблі й і два підводні човни. «Але, звісно, пошкоджені одиниці були головними й, до речі, не вперше вони вже потрапляють під удари, раніше ми теж їх знищували кілька разів, але, як ви бачите, з усім тим, вони продовжували їх експлуатувати», – зауважив він.

Читайте також: Плетенчук: Росія фактично втратила Крим як військово-морську базу

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 12 серпня уразили чотири російські військові кораблі у Новоросійську Краснодарського краю Російської Федерації.

За попередньою інформацією, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири військових кораблі: два фрегати проєкту 11356, «Адмирал Макаров» та «Адмирал Ессен», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» та сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».

Фото: Facebook/Плетенчук Дмитро



Джерело

Continue Reading

Війна

Знищена російська техніка у липні-2026

Published

on




Як посеред літа множилися на нуль мільярди російського ВПК



Джерело

Continue Reading

Війна

У Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян

Published

on


«У Севастополі на Столетовському проспекті підірвали колишнього військового підводника, повідомляє наше джерело. Чоловік спускався вуличними сходами, коли поруч спрацював вибуховий пристрій», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що, за інформацією російських ЗМІ, нібито затримано жінку, яка привела в дію вибуховий пристрій, за попередніми даними, закладений у смітник.

Пізніше з’явилася інформація, що в Севастополі ліквідовано зрадника України, колишнього командира українського підводного човна «Запоріжжя» 49-річного капітана 1-го рангу Роберта Шагеєва. У 2014 році він зрадив присягу, перейшов на бік окупантів і став командиром російського підводного човна.

Підводні човни бригади, в якій служив Шагеєв, за даними Генштабу ЗСУ, з 2022 року брали участь у масованих ударах ракетами «Калібр» по об’єктах цивільної інфраструктури України та житлових будинках.

Читайте також: У Росії вибухнув автомобіль голови компанії-розробника дронів «Упир» – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, у Москві вибухнув автомобіль, спецслужби заявили про «підозрілий предмет».

Перше фото: ДБР



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.