Connect with us

Одеса

Коли святкують День Одеси — нова дата заснування міста

Published

on


Одеська мерія. Фото: Новини.LIVE

Одеса відзначає 610 років з моменту першої історичної згадки. Проте це не просто ювілей — це привід для глибшого осмислення свого коріння. Чим насправді є наше місто — лише нав’язаним імперським проєктом XVIII століття чи місцем із набагато глибшою історією? І чому дата 2 вересня, попри всі історичні суперечності, досі лишається “офіційним днем народження”? 

Про це журналісти Новини.LIVE запитали в історика Ігоря Мозгового. 

Реклама

Читайте також:

Історична політика

Протягом останніх тридцяти років питання літочислення Одеси неодноразово ставало предметом дискусій і публічних суперечок. Від початку незалежності України ця тема періодично спливала в медіа, але реальних кроків до переосмислення так і не було. Уперше про “шістсот літню” історію міста заговорили ще на початку 1990-х. Саме тоді одеський історик Олександр Болдарєв звернув увагу на середньовічні згадки про поселення Коцюбіїв. Його гіпотеза стала поштовхом до масштабнішої дискусії.

“Болдарєв буквально подарував Одесі 400 років. Він увів у науковий обіг гіпотезу, що місто має набагато глибшу історію, й почав говорити про 600-річчя. Тоді це виглядало як новаторська, але недостатньо підтверджена ідея. Проте саме з цього моменту почалася історична дискусія про походження Одеси” каже історик Ігор Мозговий. 

Історик Ігор Мозговий про історичну політику Одеси. Фото: Новини.LIVE

Ця дискусія згодом вийшла за межі академічного середовища. Не лише історики, а й активісти, журналісти, культурні діячі почали переосмислювати роль Одеси в історії України. Сучасний контекст війни ще більше посилив потребу в деколонізації історії. Історики вважають, що визнання середньовічного минулого Одеси є важливим кроком до її історичного повернення в український наратив.

Перша згадка Одеси — 1415 рік

Середньовічні хроніки містять важливу згадку, яка стала основою для нового погляду на історію Одеси. Йдеться про запис польського хроніста Яна Длугоша, датований 1415 роком. У ньому згадується про судна, які відпливли з порту Коцюбіїв і прямували до Константинополя з зерном. Історики вважають, що Коцюбіїв розташовувався саме на місці сучасної Одеси.

“Під час Зелених свят, тому 19 травня як дата святкування не випадкова. Середньовічні хроністи часто прив’язували події до церковних свят, тож за ними можна точно встановити час. Якщо поселення згадується в джерелі  воно точно існувало ще раніше. Це означає, що на момент згадки в 1415 році воно вже було досить розвиненим для ведення міжнародної торгівлі” зазначив історик.

Хаджибей в 1899 році. Фото: arthive.com/Геннадій Ладиженський 

Іншими словами, Коцюбіїв не був випадковим пунктом на мапі, а мав значення в геополітичному контексті регіону. Через нього проходили важливі торгівельні маршрути між Литвою, Польщею, Османською імперією та Візантією. Цей факт дозволяє зробити висновок, що Одеса має не лише імперське, а й європейське середньовічне коріння. 

Археологія підтверджує

Окрім письмових джерел, у дослідників є ще один вагомий аргумент археологічні знахідки. У 1990-х роках під час розкопок у районі Воронцовського палацу археологи виявили черепки кераміки, датовані XIV століттям. Це свідчить про наявність життя на цих теренах ще до “офіційного” 1794 року. 

“У шарі під фундаментом Воронцовського палацу знайдено матеріал XIV сторіччя. Це черепки ординської кераміки, характерної для Золотої Орди. Такі артефакти підтверджують, що тут жило населення ще за два століття до імперської доби. Це вагоме підтвердження гіпотези про середньовічну Одесу” зауважив експерт.

Грецьке поселення біля Одеси. Фото: Одеське життя

Попри обмежені обсяги досліджень, отримані дані мають велике значення. Системна археологічна робота в майбутньому могла б дати ще більше доказів. Проте війна перешкоджає повноцінним розкопкам. 

Чому досі 2 вересня

Попри всі наукові докази, офіційною датою заснування Одеси лишається 2 вересня 1794 року. Цей день було закріплено ще в радянський період як початок будівництва міста за наказом Катерини ІІ. Згодом, у 1990-х, Україна автоматично перейняла цю дату, не поставивши її під сумнів. Парадоксально, але саме імперська версія історії виявилася найбільш стійкою. Вона добре вписувалася в ідеологію радянської спадщини й уникала гострих політичних дебатів.

“2 вересня — це дата, яка закріпилася суто з політичних міркувань. Вона була вигідна радянській владі, адже пов’язувала місто з імперською традицією. Після 1991 року її ніхто не переглядав, бо це вимагало політичної волі”каже  історик Ігор Мозговий. 

Історик Ігор Мозговий про 2 вересня. Фото: Новини.LIVE

Сучасний контекст вимагає чесного погляду на минуле. Місто має шанс звільнитися від колоніального ярма і повернути собі свою справжню історію. У цьому символічний акт деколонізації. І він починається з перегляду ключових дат.

19 травня як нова дата

Уже кілька років поспіль одеські активісти, історики та культурні діячі пропонують відзначати 19 травня як альтернативну дату заснування Одеси. Це, повертає місто до свого середньовічного європейського коріння. 19 травня вже проводять святкові заходи, лекції, екскурсії та виставки. І дедалі більше одеситів підтримують ідею про зміну офіційної дати.

“Ми не вимагаємо скасувати 2 вересня, ми лише хочемо додати ще одну дату. Бо 19 травня це шанс для Одеси повернути своє обличчя. Це спосіб подивитися на себе не як на колонію, а як на повноцінне європейське місто з глибоким минулим. І тут важливо, щоб це йшло не зверху, а знизу  від громади” зауважив експерт.

Мапа старого поселення біля Одеси. Фото: hor.net.ua

Такі ініціативи мають не лише історичне, а й громадське значення. Вони формують нову культурну ідентичність. Це важливо в умовах війни, коли питання самобутності стає критично актуальним. 

Як реагує суспільство

Останніми роками в Одесі зростає зацікавлення власною історією поза межами імперських наративів. Молодь ходить на екскурсії, відвідує музеї, слухає про середньовічне минуле міста. Соціальні мережі рясніють дописами про Коцюбіїв, Золоту Орду, археологічні артефакти. Водночас серед старшого покоління ще є спротив  мовляв, навіщо змінювати усталене? Проте загалом суспільна думка повільно, але впевнено рухається в бік переосмислення.

“Люди хочуть знати правду, а не ідеологічну версію. Історія це не пропаганда, це пошук правди. І зараз ми тільки починаємо говорити про Одесу такою, якою вона є насправді” зазначив  історик Ігор Мозговий. 

Історик Ігор Мозговий про реакцію суспільства на зміну дати святкування. Фото: Новини.LIVE

Велике значення має підтримка таких процесів з боку культури та освіти. Чим більше буде відкритих публічних заходів, тим швидше зміниться загальна картина. Люди охоче приймають нове, коли воно не нав’язується, а пояснюється. 

Раніше ми писали, що в Одесі активісти пройшли ходою центром міста. А також про те, що на Дерибасівській знесли пам’ятну дошку Пушкіну.



Джерело

Одеса

Одещина після нічної атаки: пошкоджено дитсадок і будинки

Published

on


Вибиті вікна дитсадка. Фото: скриншот з відео

В ніч на 16 березня російські війська знову атакували Чорноморськ на Одещині. Внаслідок удару пошкоджено дитячий садок, житлові будинки та міську інфраструктуру. У будівлі дошкільного закладу вибито десятки вікон, постраждали також альтанки на території. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і поранених.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на мера Чорноморська Василя Гуляєва.

Читайте також:

Наслідки удару

Після нічної атаки у Чорноморську зафіксували пошкодження цивільних об’єктів. Серед них — дитячий садок. У будівлі вибито щонайменше 25 вікон, також пошкоджені альтанки на території закладу. Ударною хвилею зачепило й житлові будинки поруч. У багатьох квартирах повилітали шибки.

“Найголовніше, що нема людських жертв”, — зазначив Василь Гуляєв.

Постраждала і міська інфраструктура. Через пошкоджену трубу тимчасово перестав працювати бювет. Комунальники повідомили, що ремонт уже розпочали, і подачу води планують відновити приблизно за дві години.

Робота комунальників

Від ранку на місці працюють працівники комунальних служб. Вони допомагатимуть мешканцям закривати вибиті вікна та ліквідовувати наслідки обстрілу. Також приїде спеціальна комісія, яка фіксуватиме пошкодження майна та прийматиме заяви від людей.

Мешканців просять по можливості бути вдома, щоб спеціалісти могли швидше оглянути пошкоджені квартири та оформити необхідні документи.

Що відомо про атаку

Повітряну тривогу в Одеській області вчора оголосили о 21:21. Перші вибухи пролунали вже близько 21:25. Моніторингові канали повідомляли про рух 15 ударних дронів у напрямку Чорноморська та Одеси. Відбій пролунав о 23:12.

Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ ввечері, 15 березня, атакувала дронами Запоріжжя. Внаслідок обстрілу були пошкоджені будинки. Поранень дістали 18-річний чоловік та жінки 48 і 81 років. Всім надають необхідну медичну допомогу.

Також ми писали, що російські війська завдали удару по приміському поїзді на Харківщині у ніч проти 14 березня. Машиніст і його помічник отримали уламкові поранення. Їм надали всю необхідну допомогу на місці.



Джерело

Continue Reading

Одеса

В Одесі ускладено проїзд вулицями: ремонт доріг

Published

on


Ремонт дороги на Одещині. Фото ілюстративне: Служба відновлення та розвитку громад

В Одесі розпочалися дорожні роботи одразу на кількох вулицях міста. Через це рух транспорту на окремих ділянках може бути ускладнений. Комунальні служби ремонтують покриття та проводять інші роботи на дорогах. Водіїв просять заздалегідь планувати маршрути.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.

Читайте також:

Ремонт доріг

У частині Одеси комунальники проводять ремонт доріг. Роботи тривають на кількох важливих вулицях, тому на цих ділянках можливі затори або часткові обмеження руху. Зокрема, ремонт ведуть на:

  • просп. Князя Володимира Великого (на ділянці від вул. Кишинівської до вул. Давида Ойстраха) та вул. Академіка Заболотного (на ділянці від просп. Князя Володимира Великого до вул. Кримської);
  • вул. Олексія Вадатурського, 67, 69, 71;
  • Фонтанська дорога, 7, 9, 9-А, 9-Б, 9-В;
  • вул. Незалежності, 2, 4;
  • вул. Сегедська, 14, 16, 18;
  • вул. Довга.
  • Тираспольське шосе.

Водіїв просять бути уважними на цих ділянках, дотримуватися правил дорожнього руху та враховувати можливі затримки під час планування поїздок містом.

Державні дороги

В Україні розпочали поточний ремонт державних доріг, зокрема міжнародних трас. Роботи вже проводять на проблемних ділянках, де дорожнє покриття сильно пошкоджене після зими. Наприклад, на трасі Київ—Одеса на окремих відрізках повністю зрізають старий шар асфальту фрезою і укладають новий. Очікується, що таке покриття прослужить приблизно 3–5 років до капітального ремонту.

За словами дорожників, частину ділянок на одеській трасі, які раніше активно обговорювали водії через поганий стан, уже відремонтували. Паралельно підрядники поступово виходять на роботи на інших міжнародних автошляхах країни.

Дорожні служби планують у першу чергу відновити найпроблемніші відрізки міжнародних і національних трас. Основні роботи на дорогах державного значення мають виконати до 1 червня, якщо дозволятимуть погодні умови.

Гроші на дороги

Цього року на ремонт доріг в Україні потрібно приблизно 40–50 млрд грн. Про це заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин. За його словами, державний бюджет навряд чи зможе повністю покрити ці витрати, тому влада розраховує на допомогу міжнародних партнерів та фінансових інституцій.

Сухомлин також пояснив, що насамперед планують ремонтувати дороги національного та міжнародного значення, які найбільше постраждали після зими. Частину коштів можуть залучити через банки або міжнародні фонди, адже державі складно самостійно виділити близько 50 млрд грн на ці роботи.

Нагадаємо, ми повідомляли, що У Харкові комунальники розпочали ремонт дорожнього покриття після зимового періоду. Зараз усувають пошкодження, які виникли через перепади температур і постійні опади. Зокрема, пошкодження усувають на вулиці Полтавський Шлях, вулиці Петра Болбочана, проспекті Льва Ландау, вулиці Дерев’янка, вулиці Станіслава Партали та проспекті Аерокосмічному.

Також ми писали, що ямковий ремонт у Києві роблять із грубими порушеннями технології. Через це латки на дорогах можуть не витримати й трьох місяців. В системі ямкового ремонту фактично відсутні і нормальний життєвий цикл таких робіт, і відповідальні за результат, і повноцінний кошторисний контроль.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Крим залишився майже без ППО: удари по півострову

Published

on


ППО С-400 “Тріумф”. Фото ілюстративне: росЗМІ

Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російській протиповітряній обороні в окупованому Криму. Під час останньої атаки було уражено радіолокаційні станції та пускову установку комплексу С-400. Військові експерти вважають, що такі втрати для Росії дуже відчутні. Вони не лише дорогі, а й складні для швидкого відновлення.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий експерт Іван Тимочко, передає Новини.LIVE.

Читайте також:

Дорогі втрати

Ураження російських систем ППО в Криму вплине на оборону окупованого півострова та інших регіонів Росії. Як пояснив військовий експерт Іван Тимочко, навіть часткове знищення таких комплексів означає великі втрати для російської армії. За його словами, орієнтовна сума збитків може сягати сотень мільйонів доларів.

Експерт зазначає, що сучасні системи протиповітряної оборони — це дуже дорогі об’єкти. Повна вартість комплексу С-400 може перевищувати мільярд доларів, а окремі елементи системи оцінюються щонайменше у сотні мільйонів.

“Це доволі відчутні втрати, не кажучи, що всі системи протиповітряної оборони — дороговартісні об’єкти, і їхня ціна стартує приблизно від 100 мільйонів доларів і далі”, — пояснив Іван Тимочко.

Відновлення ППО

Окрім вартості, важливо й інше. За словами експерта, радіолокаційні комплекси та системи моніторингу повітряного простору практично неможливо швидко замінити, адже їх виробництво складне і тривале.

“Окрім чисто фінансової оцінки, варто говорити і про інше. Такі засоби радіолокаційної боротьби та радіолокаційного моніторингу фактично не відновлюються. Тобто зараз вони є безцінними”, — додав експерт.

Захищеність Криму

На думку експерта, удари по ППО можуть змусити російське командування вирішувати складну дилему — де посилювати захист. Іван Тимочко зазначає, що Москва також перебуває під тиском атак безпілотників, тому російська влада змушена концентрувати системи захисту навколо столиці.

“Добрі безпілотники і там змушують російські еліти шукати додаткові засоби свого захисту і прикриття”, — розповів експерт.

Водночас Крим залишається одним із найважливіших військових регіонів для Кремля. За кількістю систем ППО він поступається лише Москві. Для російської влади півострів має не тільки військове, а й символічне значення.

Керченський міст

Крим також пов’язаний із Керченським мостом — ключовим логістичним шляхом для російських військ. Тому будь-яка загроза півострову автоматично сприймається як загроза цьому об’єкту.

“Коли виникають загрози для Криму, це автоматично сприймається як загроза для Керченського мосту. А загроза для Керченського мосту — це пряма загроза авторитету Путіна. Тим більше, що на його будівництво витратили мільярди доларів”, — додав Тимочко.

Удар по Криму

У ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони України уразили кілька важливих російських військових об’єктів у тимчасово окупованому Криму. В районі Лібкнехтівки було пошкоджено радіолокаційні станції 59Н6-Е “Противник” та 73Е6 “Пароль”. Крім того, поблизу населеного пункту Дальнє зафіксовано ураження пускової установки зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.

Масштаби збитків наразі уточнюються. Водночас відомо, що ще 10 березня було серйозно пошкоджено радіолокаційний комплекс “Валдай” у районі Приморського.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що тимчасово окупований Крим залишається ключовою військовою базою Росії. Саме звідти запускають ракети по Україні та контролюють частину Чорного моря. Водночас українські сили регулярно атакують військові об’єкти на півострові. Такі удари вже впливають на можливості російської армії на південному фронті.

Також ми писали, що 11–12 березня уражено об’єкти протиповітряної оборони, склади боєприпасів та логістики ворога та тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Масштаби збитків уточнюються, але удари вже суттєво знизили бойові можливості окупантів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.