Підряд на ремонт вулиць у Миколаєві віддали новій фірмі без конкуренції. Компанія, зареєстрована у 2024 році, вже отримала підряди на 60 мільйонів та має зв’язки з фігурантами кримінальної справи.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, наприкінці березня у Миколаєві оголосили про пошук підрядника, який виконає капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїздів по вулиці Океанівській. З бюджету планується витратити понад 5 мільйонів гривень на капітальний ремонт дорожнього покриття на вулиці Океанівській.
Тендер оголосила адміністрація Корабельного району, а роботи передбачають оновлення покриття, усунення дефектів основи та покращення інфраструктури на п’яти адресах. Завершити ремонти необхідно до кінця грудня 2025 року.
За даними системи публічних закупівель Prozorro, аукціон мав відбутись 14 квітня, але пропозицію надав один учасник — товариство “Білд Роад”, яке наразі очікує рішення.
Скриншот: Prozorro
Центр публічних розслідувань вирішив дізнатись, що за товариство отримало підряд, чи були так звані “червоні прапорці” в його діяльності та скільки компанія вже заробила на державних закупівлях.
За даними аналітичної системи YouСontrol ТОВ “Білд Роад” було зареєстровано у березні 2024 року у Миколаєві зі статутним капіталом у 100 тисяч гривень. Основний КВЕД товариства — виготовлення виробів із бетону для будівництва. Засновниками товариства є Дмитро Басистий та Андрій Гончаренко.
Попри нещодавню присутність на ринку, на державних закупівлях компанія заробила 61, 7 мільйона гривень. Замовниками товариства були адміністрація Корабельного району Миколаївської міської ради, КП “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг” та Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради Центр первинної медико-санітарної допомоги №2.
Скриншот: YouСontrol
Щодо судових практик та виконавчих проваджень — інформація у содових реєстрах відсутня, але товариство вже фігурує у декількох журналістських розслідувань.
Виявилось, що двоє підприємців — Андрій Гурко та Дмитро Басистий — пов’язані з власниками місцевого товариства “Кайсер”. Як писав Інтент, у червні минулого року Антимонопольний комітет встановив факт антиконкурентної змови між групою фізичних осіб-підприємців і ТОВ “Кайсер” виявив змову під час закупівель послуг із ремонту та реконструкції доріг у Миколаєві, які проводила адміністрація Корабельного району у 2019–2020 роках.
Прокуратура подала позов до суду, аби визнати недійсними п’ять договорів на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг та стягнути на користь держави майже 3 мільйони гривень. Господарський суд Миколаївської області відкрив провадження за цим позовом.
Скриншот: YouСontrol
Це автоматично унеможливило їхню участь у публічних закупівлях. Оскільки на момент ухвалення рішення підприємці вже знялися з реєстрації, штраф отримала лише компанія “Кайсер”, яку також позбавили права брати участь у тендерах на три роки. Тим часом напередодні цього рішення підприємці створили нову фірму — ТОВ “Білд Роад”, яка вже з першого місяця свого існування почала вигравати підряди у Корабельному районі.
Але ТОВ “Кайсер” вже встигло заробити на державних підрядах понад 100 мільйонів. Товариство неодноразово ставала фігурантом розслідувань журналістів. Так, у травні минулого року у Миколаєві уклали договори на ремонт доріг без аукціону. Контракти на майже 9 мільйонів гривень уклали без проведення тендеру й за завищеними розцінками.
Про нові можливості гейміфікації у підтримці інтересу дитини до навчання
«Навіщо мені це вчити?» – це запитання дедалі частіше ставлять діти. І це не означає, що вони втратили бажання вчитися.
Світ змінився. Зараз за допомогою штучного інтелекту можна за кілька секунд отримати відповідь на будь-яке запитання. Тому на уроках уже недостатньо просто давати школярам нову інформацію. Важливо, щоб вони розуміли, навіщо їм ці знання і де зможуть їх застосувати. Школа має не лише навчати, а й підтримувати інтерес дитини.
Для української системи цей виклик є особливо актуальним. За останні роки на навчання дітей суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна. Значну частину цього часу школярі навчалися дистанційно. Сьогодні уроки й далі переривають повітряні тривоги, а блекаути ускладнюють доступ до онлайн-навчання. У таких умовах дітям складніше підтримувати стабільний навчальний ритм і вчасно опановувати матеріал.
Одна пропущена тема може ускладнити наступну. З часом накопичуються прогалини, матеріал здається дедалі складнішим, а дитина починає сумніватися у власних силах. Останні результати міжнародного дослідження PISA-2022 показують, що серед 15-річних українців базового рівня з математики досягли 58%, із читання – 59%, а з природничих наук – 66%. Ці дані свідчать про помітні прогалини в знаннях і навичках. Новий цикл дослідження, який триває зараз, покаже, як ситуація змінилася після 2022 року.
Але відповідь на цю проблему точно не має зводитися до того, щоб змусити дітей більше вчитися. Українські школярі й так витрачають на домашні завдання більше часу, ніж їхні однолітки в інших країнах. Та й додаткові години самі по собі не гарантують кращих результатів. Тому важливо дивитися не лише на обсяг навантаження, а й на те, як вибудуваний сам навчальний процес.
Школярам варто не вчитися ривками напередодні контрольних робіт, а регулярно повертатися до завдань, вчасно надолужувати пропущене й бачити результат своїх зусиль. Підтримувати такий навчальний ритм – одне із завдань сучасної освіти, і цифровізація може в цьому допомогти.
Перший крок – спростити щоденну роботу школи. Уже понад 4 600 шкіл користуються державною освітньою екосистемою Мрія. Це практично кожен третій заклад освіти в Україні. В системі освітяни працюють із журналами, розкладом, плануванням і звітністю в одному місці, і більшість цих процесів система автоматизує. Це допомагає вивільняти час на підготовку до уроків і роботу з дітьми.
Тепер настав час наступного етапу – використовувати технології не лише для організації процесу, а й для покращення самого навчального досвіду дитини. У Мрії учні можуть бачити свій прогрес, знаходити гуртки й секції в розділі Позашкілля, а ще дивитися пізнавальний контент від партнерів.
Далі ми хочемо ще більше підтримувати мотивацію дітей до навчання. Саме для цього в Мрії починаємо розвивати гейміфікацію. Цієї осені стартує пілотування національної системи. У застосунку для учнів пілотних шкіл з’являться Мрійки – внутрішня валюта за регулярне навчання та корисні дії, а також Кмітливки – короткі щоденні вікторини на пізнавальні теми.
Гейміфікація не буде зводитися до винагород за високі оцінки. Її мета – підтримувати регулярність і допомагати дитині бачити результат власних зусиль. Це може бути виконане домашнє завдання, нова спроба після помилки, інтерес до нового чи бажання покращити свій результат.
За такі дії учні зможуть отримувати Мрійки. Ще один зі способів їх накопичити – проходити Кмітливки. Це короткі щоденні вікторини на пізнавальні теми. За кілька хвилин дитина зможе відповісти на незвичне запитання, дізнатися новий факт і, можливо, зацікавитися цілою темою.
Накопичені Мрійки можна буде обмінювати в Крамничці на пропозиції від партнерів. Наприклад, квитки в кіно, VR-квести, майстер-класи, заняття з репетиторами, сертифікати на книжки чи іграшки та інші можливості для розвитку й дозвілля.
Нові можливості першими протестують 100 шкіл із різних регіонів України. Долучитися до пілоту можуть заклади, які вже активно користуються Мрією. Для цього адміністрації потрібно подати заявку на участь.
Пілот потрібен, щоб разом із дітьми, батьками та вчителями перевірити, які механіки справді допомагають підтримувати регулярність і цікавість. Після цього систему будемо вдосконалювати й поступово масштабувати.
Але гейміфікація – лише один із напрямів розвитку Мрії. У перспективі екосистема має допомагати дитині краще розуміти cвій шлях. Що мені дається легко? Де потрібна допомога? Що мене справді цікавить? Які можливості для розвитку є поруч? І що потрібно вивчити, щоб рухатися в обраному напрямі?
Дані про навчання мають стати основою для персональної освітньої траєкторії. Мрія зможе враховувати прогрес, інтереси й сильні сторони дитини та пропонувати те, що допоможе їй рухатися далі: відповідний контент, гуртки й інші можливості для розвитку.
Наступний крок – зробити цей шлях безперервним. Мрія має супроводжувати людину на різних етапах освіти: від садочка й школи до університету, професійного розвитку та навчання в дорослому житті. Допомагати відкривати нові інтереси, розвивати сильні сторони й опановувати нові навички відповідно до того, як змінюються світ і потреби самої людини.
Тому розвиток Мрії – це не лише цифровізація освіти. Це довгострокова інвестиція в людський капітал країни. Діти, які сьогодні навчаються у школах, завтра створюватимуть компанії й технології, розвиватимуть культуру, ухвалюватимуть важливі рішення та формуватимуть економіку України. І те, які можливості для навчання й розвитку вони отримають сьогодні, багато в чому визначатиме майбутнє країни.
Валерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації України
Ілюстрації надані пресслужбою Мінцифри
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Суд взяв під варту трьох фігурантів справи про ймовірне фіктивне працевлаштування людей у Нововоронцовській громаді на Херсонщині. За версією слідства, “мертві душі” отримували зарплати та бронювання від мобілізації, хоча фактично не працювали.
Про це повідомив Центр журналістських розслідований.
За даними справи, йдеться про колишнього начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрія Селецького, директора КП “Комунсервіс” Сергія Пилипенка та керівника КП “Дніпро” Сергія Шевченка.
Усім трьом інкримінували заволодіння майна або його розтрата шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану, а також перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Суд постановив взяти підозрюваних під варту до 23 жовтня 2026 року включно. Водночас для кожного визначили застави.
Для Селецького сума застави склала 499 200 гривень, для Пилипенка — 166 400 гривень, а для Шевченка — 266 240 гривень.
Після судових засідань усіх трьох фігурантів взяли під варту. Водночас заставу за Селецького вже внесли. У серпні президент України Володимир Зеленськийзвільнив його з посади.
За матеріалами слідства, схема з “мертвими душами” діяла в Нововоронцовській громаді. Слідчі вважають, що Селецький, коли очолював селищну військову адміністрацію та виконував повноваження селищного голови, давав підлеглим вказівки оформлювати на роботу визначених ним людей.
За версією слідства, ці працівники фактично не виконували посадових обов’язків і перебували за межами Херсонської області, однак офіційно числилися на посадах, отримували заробітну плату та мали бронювання від мобілізації.
Аналогічну практику, як стверджують правоохоронці, застосовували й у комунальних підприємствах громади. До оформлення таких працівників могли бути залучені інші співробітники селищної ради.
За даними з матеріалів суду, керівництво громади нібито знало, що частина оформлених працівників не з’являлася на робочих місцях. Водночас вони продовжували отримувати зарплату та користуватися бронюванням.
У разі доведення вини фігурантам справи загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.
Як писав Інтент, у серпні майстриня виробничої дільниці КП “ЖКС “Порто-Франківський” визнала провину у справі про фіктивне працевлаштування десятків людей і дала свідчення щодо інших учасників схеми.
Поліцейські Одещини повідомили про підозру водію мікроавтобуса, який спричинив ДТП із трьома потерпілими на Болградщині.
Про це повідомили в пресслужбі ГУ Нацполіції в Одеській області.
У дописі йдеться про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася на автодорозі Болград – Ізмаїл поблизу села Криничне Болградського району.
Під час досудового розслідування слідчі встановили, що 24-річний водій мікроавтобуса Mercedes-Benz, рухаючись у напрямку Болграда, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, а також не врахував особливості вантажу, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мікроавтобусом Peugeot під керуванням 46-річного водія, який рухався назустріч. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса Peugeot отримав тяжкі тілесні ушкодження, а двоє його пасажирів – чоловіки віком 36 та 45 років – тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Керманич Mercedes-Benz зазнав легких тілесних ушкоджень. Усіх учасників ДТП доправили до лікарні. Наразі двоє з них проходять амбулаторне лікування, ще один вже одужав. Обох водіїв перевірили на стан сп’яніння – вони були тверезими.
За процесуального керівництва Болградської окружної прокуратури слідчі зібрали достатньо доказів та повідомили 24-річному водієві про підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
