В Одесі через перебої з електропостачанням не працює міський електротранспорт. Щоб місто не залишалося без сполучення, громади з інших регіонів передали соціальні автобуси. Вони тимчасово замінюють трамваї та тролейбуси. Кількість таких безоплатних маршрутів у місті поступово зростає.

Про це повідомили на офіційному каналі міста.

Реклама

Соціальні маршрути

Мережу соціальних автобусів в Одесі продовжують розширювати. Наразі місто отримало 27 автобусів від Кропивницького, Миколаєва, Львова та Маріупольської громади. Транспорт надали в межах проєкту Міністерства розвитку громад та територій “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”.

Від сьогодні в місті запустили новий безоплатний маршрут “просп. Свободи — вул. Архітекторська”. На лінії працює один автобус, який дублює трамвайний маршрут №27 та забезпечує сполучення між житловими районами.

Окрім цього, в Одесі вже курсують інші соціальні маршрути, що замінюють електротранспорт:

• “вул. Канатна (Куликове поле) — 14 ст. Великого Фонтану” — дублює трамвай №17;
• “вул. Архітекторська — Залізничний вокзал” — повторює трамваї №7 та №26;
• “вул. Інглезі — вул. Рішельєвська” — замість тролейбуса №9;
• “Залізничний вокзал — вул. 28-ї бригади” — працює на час зупинки трамваїв №1 і №7; 
• “вул. Святослава Ріхтера — вул. Дігтярна”; 
• “Тираспольське шосе (Два стовпи) — вул. Дігтярна”.

У години пік автобуси курсують з інтервалом у середньому 8–15 хвилин, протягом дня — рідше. Усі соціальні маршрути є безоплатними для населення.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, чи можуть пільговику відмовити у безоплатному проїзді. Також ми писали про те, що жителі одного із мікрорайонів Одеси скаржаться на транспортний колапс.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Мислово”.

“Зусиллями нового старого президента США, який обіцяв закінчити війну за 24 години, це слово перебувало у центрі суспільної уваги протягом усього року, з найвищим інтересом у середині травня, під час перших з 2022 року прямих переговорів української та російської делегацій”, – ідеться у повідомленні.

Прикметно, що паралельно зі словом “переговори” вживаються питомо українські “перемовини”, проте перші значно переважають у мовленні через спадок радянської лексикографії (подібність до російського “переговоры”).

Серед інших претендентів на звання слова року були “Мідас”, “картонки”, “кілл-зона”, “інфільтрація”, “НРК”, “справедливість”, “виснаження”, “брехня” та “don’t push the horses”.

Мідас – назва операції антикорупційних органів НАБУ та САП щодо найближчого оточення президента Зеленського, яка запустила тектонічні зміни в українському політикумі, які тривають досі.

Картонки – загальна назва (успішних) протестів проти знищення антикорупційних органів, яка мала своїм побічним результатом відкриття кордону для чоловіків 18-22 років.

Кілл-зона – зона ураження на лінії фронту, яка постійно розширюється через розвиток безпілотних технологій;

Інфільтрація – тактика просочування невеликими групами піхоти крізь лінію бойового зіткнення, яка стала основною тактикою росіян у 2025 році.

НРК – наземні роботизовані комплекси почали масово використовуватись для евакуації поранених та навіть у штурмових діях.

Справедливість – запит на справедливість прослідковується, зокрема у таких виразах як “справедливий мир” та “справедлива мобілізація”.

Виснаження – у зв’язку з війною на виснаження, у яку незаплановано переросла російська спецоперація проти України.

Брехня – як невід’ємна частина (пост)радянської управлінської культури, яка має особливо трагічні наслідки на лінії фронту;

Don’t push the horses – фраза Олександра Усика, яка розвеселила українців та змусила замислитися неукраїномовних людей.

Цьогоріч “Мислово” також виділило антислово (а точніше антивираз) року. Ним стала фраза “прийду за кожним” генпрокурора Руслана Кравченка, яка відсилає нас до найтемніших сторінок української історії та демонструє рівень деградації української правоохоронної системи.

Словник “Мислово” створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови. Слова та визначення до них надсилають звичайні користувачі.

“Мислово” обирає слово року втринадцяте. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість.

Як повідомляв Укрінформ, “Мислово” обрало словом 2022 року в Україні відому фразу про “русский военный корабль”.

Словом 2023 року стала “мобілізація”, а словом 2024 року – “бусифікація”.

Фото: © vejaa

У 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області спрямувала мільярди гривень.  Серед найбільших витрат — будівництво групових водопроводів, капремонт державних доріг та реконструкція об’єктів паливно-енергетичного сектору.

Інтент проаналізував найвартісніші закупівлі за допомогою майданчика Zakupivli.pro, щоб з’ясувати, на що саме йшли кошти платників податків.

Варто зазначити, що аналіз ґрунтується на очікуваній вартості закупівель, адже під час аукціонів початкова ціна може зменшуватися.

Найвартіснішою закупівлею Служби відновлення з початку 2025 року став капремонт автомобільної дороги Т-16-07 Ізмаїл — Кілія – Вилкове, міст на км 37+985. На додаткові роботи тоді виділили понад 37 мільйонів гривень.

Витрати на пункти пропуску

Значні витрати пішли й на утримання пунктів пропуску через кордон на 40 мільйонів. У квітні 2025 року Служба відновлення в Одеській області оголосила два масштабні тендери на комплексне утримання пунктів пропуску через державний кордон. Перший — за переліком № 1, що включає КПП “Рені–Джюрджюлешть”, “Долинське–Чишмікіой”, “Виноградівка–Вулкенєшть”, “Табаки–Мирне” та “Нові Трояни–Чадир‑Лунга” — на що запланували витратити 26,06 мільйона гривень.

Другий — перелік № 2, що охоплює КПП “Малоярославець 1–Чадир‑Лунга”, “Серпневе 1–Басараб’яска”, “Лісне–Сеіць”, “Старокозаче–Тудора” — із бюджетом 14,88 мільйона. Послуги включали широкий спектр: прибирання і доброустрій території, миття вікон і санвузлів, вивезення побутових відходів, ремонт інженерних систем, столярні роботи, обслуговування електро- та теплопостачання, а також ремонт будівель КПП.

 Служба також продовжила роботи з відновлення житлової інфраструктури: капітальний ремонт багатоповерхівки в Сергіївці, пошкодженої внаслідок ракетного удару, коштуватиме державі понад 21 мільйона, а на коригування проєкту виділили ще 411 тисяч гривень.

Ремонт доріг та КПП

Серед найдорожчих контрактів – експлуатаційне утримання доріг державного значення, на яке було передбачено понад 808 мільйонів гривень. 

У червні служба замовила за понад 179 мільйонів капремонт автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест). Роботи включали влаштування майданчика для стоянки транспортних засобів та відпочинку водіїв на км 307+070.

У серпні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області замовила поточний ремонт одразу семи пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи запланували на пунктах “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Долинське – Чишмікіой”, “Лісне – Сеіць”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Нові Трояни – Чадир-Лунга” та “Старокозаче – Тудора”.

Найдорожчі ремонти стосувались пунктів “Старокозаче – Тудора” — майже 25 мільйонів гривень, “Виноградівка – Вулкенєшть” — понад 24,3 мільйона та “Серпневе 1 – Басараб’яска” — близько 24,2 мільйона гривень. Ще чотири об’єкти оцінили в межах 17,6–17,7 мільйона гривень кожен.

Загалом на поточний ремонт пунктів пропуску через державний кордон в Одеській області у серпні запланували витратити понад 144 мільйони гривень.

Водопроводи та стратегічні проєкти енергетики

Наприкінці жовтня 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Одеської області оголосила два окремі тендери на зведення групових водогонів для забезпечення сільськогосподарських потреб. Один із них передбачав будівництво Суворовського групового водопроводу з очікуваною вартістю 2,679 мільярда гривень, інший — Болградського водопроводу, який оцінили у 1,578 мільярда гривень. Спочатку один тендер скасували через виявлені порушення, а на другий подали скаргу в Антимонопольний комітет. Згодом визначили виконавця робіт.

У листопаді на тлі постійних ворожих обстрілів та блекаутів служба відновлення в Одеській області оголосила ряд закупівель на реконструкцію 11 об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, які передбачали захист об’єктів. На це запланували понад 742 мільйони гривень. 

Також  замовили авторський нагляд на шести об’єктах. Найбільше витратять на об’єкт №1 — 348 тисяч гривень, ще п’ять об’єктів (№2, №3, №4, №6 та №11) оцінені по 174 тисячі гривень кожен. Загалом на авторський нагляд виділили понад 1,5 мільйона гривень.

У грудні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області знову замовила поточний ремонт кількох пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи проведуть на “Нові Трояни – Чадир-Лунга”, “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Лісне – Сеіць” та “Долинське – Чишмікіой”. Загальна сума замовлення перевищує 23 мільйони гривень.

Наприкінці року також пройшла закупівля на реконструкцію на об’єкті за договором №3, що стосувалась об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Підряд на понад 55 мільйонів дістався компанії депутата зі зв’язками з місцевою владою та кримінальними провадженнями.

Загальні витрати року

Таким чином, у 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області витратила на ремонт доріг, пунктів пропуску, житлової та критичної інфраструктури понад 6,3 мільярда гривень. Найбільші кошти пішли на будівництво Суворовського та Болградського водопроводів, капремонт доріг державного значення та реконструкцію об’єктів паливно-енергетичного сектору. 

Також Департамент міського господарства Одеської міської ради витратив десятки мільйонів гривень на ремонт та відновлення житлового фонду. У 2025 році на ремонт будинків, відновлення ліфтів і благоустрій дворів, пошкоджених війною, витратили близько 115 мільйонів гривень.

Анна Бальчінос