Про це повідомила в інтерв’ю Укрінформу заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Наталія Антонюк.

«Левову частку проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки становлять державна зрада та колабораціонізм. Так, за статистичними даними, якщо у 2015 році за державну зраду було притягнуто до кримінальної відповідальності двох осіб, то у 2024 році – 300, а у 2025 році – 422 особи», – сказала вона.

Антонюк зауважила, що люди, які допомагали Росії, не з’явилися нізвідки саме у 2022 році. Багато хто з них жив і системно допомагав ворогу значно раніше. Саме вони стали опорою ворога, його очима й вухами в тилу та на лінії фронту.

За її словами, контакти зі спецслужбами Російської Федерації у багатьох фігурантів справ з’явилися задовго до початку повномасштабного вторгнення.

«Ці люди чекали ворога та з перших днів гарячої фази війни розпочали активну допомогу російським спецслужбам і військовим», – наголосила Антонюк.

Вона розповіла, що їй запам’яталися кілька кримінальних проваджень, у яких засуджені за державну зраду безпосередньо в суді висловлювалися про те, що не вчинили цього злочину, бо не вважають Україну незалежною. А дехто із засуджених до довічного позбавлення волі взагалі висловлював жаль через те, що більше не може допомагати ворогу.

«Як зараз пригадую справу, в якій колишній український правоохоронець розміщував так звані фотопастки вздовж залізничної колії на Одещині, в портах Одеси й Чорноморська і передавав цю інформацію в режимі реального часу російським спецслужбам. Тобто він зробив систему «оповіщення» про переміщення техніки, військових залізницею. Деякий час ця «система» успішно працювала, і ворог отримував важливу інформацію. У суді першої інстанції фігурант цієї справи чітко заявив, що шкодує лише про факт його затримання, адже він сподівався, що принесе більшу користь ворогу. На момент перегляду цього провадження касаційним судом, з матеріалів провадження було видно, що він хотів бути обміняним у рамках обмінів між Україною та Росією. Однак Росія не була зацікавлена в його обміні, й він так і залишився відбувати покарання в Україні», – пригадала суддя.

Як повідомлялося, 13 лютого під час Пленуму голова Верховного суду Станіслав Кравченко повідомив, що протягом минулого року ВС розглянув 91 тис. справ, що на 4 тис. більше, ніж у попередньому році.

Найбільше ВС розглянув справ адміністративного судочинства – 57 тис., справ цивільного судочинства -18 тис., майже 10 тис. господарського і 7 тис. справ кримінального судочинства.

Фото: пресслужба Верховного Суду

На Одещині підрядниця уникла покарання за привласнення коштів, призначених для ремонту та облаштування території школи і дитсадка. Вона фальсифікувала документи, щоб завищити вартість виконаних робіт.

Про це свідчить ухвала Саратський районний суд Одеської області 

Суд закрив справу проти колишньої підрядниці, яка звинувачувалася у заволодінні частиною бюджетних коштів під час благоустрою території Березинського навчально-виховного комплексу. За даними слідства, у 2020 році Березинський НВК уклав договір із ФОП на капітальний ремонт та благоустрій прилеглої території. Сума договору складала 865 919 гривень, а фінансування здійснювалось з бюджету селищної ради Тарутинського району. 

У травні та червні 2020 року директорка підрядної організації надала директору НВК підписані акти приймання виконаних робіт та довідки про їхню вартість. На їхній основі було перераховано кілька траншів загальною сумою понад 590 тисяч гривень. Пізніше з’ясувалося, що фактично витрачено було менше, ніж зазначено у документах, а частина грошей – понад 73 тисячі гривень – залишилась у підрядниці, що призвело до збитків бюджету.

Зокрема, підрядниця завищила вартість тротуарної плитки за квадратний метр, зазначивши у документах більшу ціну, ніж була реально використана при виконанні благоустрою території.

Не зупинившись на цьому, підрядниця звернулася до Господарського суду Одеської області і домоглася стягнення із НВК ще 274 604 гривень за акти виконаних робіт, що фактично закріпило привласненя бюджетних коштів. Лише після цього місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження.

У суді захисник обвинуваченої подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Суддя клопотання задовольнив, а цивільний позов прокуратури залишив без розгляду.

Також суд закрив кримінальне провадження щодо чотирьох обвинувачених у справі про заволодіння бюджетними коштами, виділеними як державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям. Підставою стало закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Анна Бальчінос