Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Нідерландів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Прибули з командою у Нідерланди для зустрічі з Прем’єр-міністром Робом Єттеном. Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – зазначив Зеленський після прибуття.
Він також поінформував, що програмою візиту запланована зустріч і з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у Короля Нідерландів Віллема-Александра.
Як повідомлялося, сьогодні Нідерланди оголосили про виділення Україні 1,2 млрд євро допомоги впродовж трьох років. Кошти спрямують на відбудову України.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав реалістично оцінювати прагнення Москви, яка намагається розколоти Європу та США, посіяти розбрат між країнами ЄС і НАТО та спричинити внутрішні розколи в європейських державах.
Про це він сказав під час виступу на пленарному засіданні 78-ї сесії Північної (Нордичної) ради, передає Укрінформ.
«Ми маємо дуже реалістично оцінювати те, чого прагне Москва. За даними нашої розвідки, стратегічна мета Росії – розділити нас на трьох рівнях. По-перше, вона хоче розколоти Європу та Сполучені Штати. По-друге, прагне розділити країни всередині ЄС і НАТО. І по-третє, намагається розколоти європейські держави зсередини, особливо протягом наступного року, коли голосуватимуть громадяни більш ніж половини країн ЄС», – сказав Сибіга.
На його переконання, відповіддю на ці спроби мають стати три рівні єдності: між Європою та США, між державами – членами ЄС і НАТО та всередині демократичних суспільств.
Міністр також наголосив на важливості співпраці країн Північної Європи та Балтії, Польщі, України й союзників по НАТО в Чорноморському регіоні. За його словами, цю вісь формують країни, які відповідають трьом критеріям: вважають свободу головною цінністю, мають реалістичний погляд на Росію і вірять у сильну й об’єднану Європу.
«Якщо ми почнемо дивитися на політичну карту Європи крізь цю призму, то побачимо багато нових можливостей – від розуміння цінності членства України в НАТО та ЄС до практичної інтеграції в межах JEF уже сьогодні», – зазначив глава МЗС.
Він додав, що Україна сподівається якнайшвидше стати повноправним членом цієї ініціативи.
«Досить сірих зон. Досить зон впливу. Разом ми маємо стати єдиною силою, відповідальною за власну долю. Це означає, що ми повинні мати власні засоби для захисту нашого неба та забезпечення зв’язку, зокрема супутникового. Щоб ніхто не міг вимкнути нашу безпеку, свободу й майбутнє», – наголосив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перебуває з візиток у Гельсінкі.
Політика
Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги
П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.
«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.
Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.
Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.
“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.
Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.
Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.
“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.
Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.
“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини5 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство5 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Політика5 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Війна5 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство5 днів agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Події5 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами