Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Політика
Лише Трамп може зупинити війну в Україні
Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Тільки Трамп може зупинити війну», – сказав Сибіга.
За його словами, з 20-пунктного проєкту мирного плану нині залишилося лише «кілька» невирішених пунктів. «Найбільш чутливі та найскладніші мають бути розглянуті на рівні лідерів», – додав глава українського МЗС.
Зазначається, що під час другого раунду тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі раніше цього тижня не було жодних ознак прориву, хоча в четвер був проведений обмін 314 військовополоненими – перший такий обмін з жовтня.
Президент Володимир Зеленський сказав журналістам у суботу, що США запропонували новий раунд переговорів у Маямі через тиждень, на що Київ погодився. «Моя оцінка така, що ми маємо імпульс. Це правда. Нам потрібна консолідація або мобілізація цих мирних зусиль, і ми готові пришвидшитися», – зазначив міністр.
Україна зосереджена на отриманні гарантій безпеки Заходу для стримування потенційної майбутньої російської агресії після набрання чинності угоди про припинення вогню.
За словами Сибіги, США підтвердили Україні свою готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі США.
«Особисто я на цьому етапі не вірю в будь-яку інфраструктуру чи архітектуру безпеки без американців… Ми повинні мати їх поруч – і вони вже в цьому процесі. Це величезне, величезне досягнення», – сказав він.
Міністр закордонних справ заявив, що деякі інші країни, окрім Великої Британії та Франції, які вже публічно взяли на себе зобов’язання, підтвердили свою готовність направити війська до України як сили стримування, але він відмовився назвати їх.
Сибіга також заявив, що окрім «контингенту на землі» має бути механізм, подібний до п’ятої статті НАТО, яка класифікує напад на одну державу-члена як напад на всіх.
За його словами, запропоноване членство України в Європейському Союзі також забезпечить додатковий елемент безпеки.
У суботу Зеленський висловив стурбованість щодо двосторонніх переговорів між Росією та США, які, за його словами, включають пропозицію Москви щодо інвестицій у розмірі 12 трлн дол.
Сибіга заявив, що деякі з цих обговорень можуть вплинути на суверенітет чи безпеку України, і Київ не підтримуватиме жодних таких угод, укладених без цього.
Він також сказав, що рішення будь-якої країни в ході мирного врегулювання визнати суверенітет Росії над Кримом чи Донбасом буде «юридично недійсним». «Ми ніколи цього не визнаємо. І це буде порушенням міжнародного права. Це не про Україну – це питання принципу», – підсумував Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що мирний план не буде таким, щоб задовольнити всіх, і в ньому завжди будуть компроміси.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Санкції України та партнерів обмежують потенціал російського ВПК
Санкційні рішення України дедалі частіше беруть за основу партнери, що в підсумку безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК.
Про це повідомив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ із посиланням на Офіс Президента України.
«Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК», – зазначив він.
Власюк нагадав, що Президент Володимир Зеленський підписав укази №102/2026 та №103/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
Зазначається, що перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб.
«Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск», – йдеться у повідомленні.
Водночас другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадили Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
Повідомляється, що до цього пакета увійшла екосистема криптовалютної мережі А7, через яку, зокрема, оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет.
Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та промислове накопичення віртуальної валюти (майнінг). Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
В ОП зауважили, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
Як повідомляв Укрінформ, після масованого удару Росії по Україні у ніч на 7 лютого, під час якого було застосовано понад 400 дронів і майже 40 ракет, Президент Володимир Зеленський підписав рішення про запровадження нових санкцій проти російського ВПК та фінансового сектору.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події5 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини6 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Події4 дні agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Одеса1 тиждень agoВибухи в Одесі 27 січня через дрони
