Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.
Про це під час дискусії у Брюсселі в аналітичному центрі Брюгель у середу заявив Тарас Качка, який пізніше цього місяця має офіційно розпочати роботу на посаді очільника Місії України при ЄС.
За його словами, переговорний процес про вступ є лише частиною ширшого порядку денного, де членство України розглядається як наріжний камінь безпеки Європи.
«Класична методологія розширення ЄС може бути застосована так швидко і так гнучко, щоб досягти мети інтеграції України в ЄС навіть у 2027 році, без порушення будь-яких правил у цій методології, а також і неформального порядку», – наголосив Качка.
Він зазначив, що після відкриття перших переговорних кластерів перспектива членства України стала абсолютно реалістичним завданням для державних інституцій та партнерів у ЄС.
Попри думку, що процес розширення ЄС традиційно може тривати до 15 років для адаптації країн-кандидатів і самого Євросоюзу, Україна прагне довести можливість більш динамічного виконання всіх визначених критеріїв, підкреслив Качка.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вчергове висловила надію, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Апеляційна палата Вищого антикорсуду залишила без змін запобіжний захід для ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн.
Про це оголосив слідчий суддя, передає кореспондент Укрінформу.
«Колегія суддів постановила: апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 25 серпня 2026 року – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає», – сказав слідчий суддя.
Під час засідання Мудра сказала, що не може внести заставу, яку їй визначила перша інстанція, а також заявила, що «незаконно у держави нічого не взяла».
Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, низці посадовців. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас» за рахунок нелегальних коштів.
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП. Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була спрямована, зокрема, на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
У вівторок, 25 серпня, ВАКС обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави.
ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний у вигляді арешту з альтернативою внесення застави розміром 30 млн грн. 1 вересня АП ВАКС залишила без змін цей запобіжний захід.
Також, за даними Transparency International Ukraine, 21 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора САП та обрав посадовцю ОП Віктору Дубовику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 7 млн грн застави. Згодом він вийшов із СІЗО під заставу.
Фото архівне
Президент Володимир Зеленський увів до складу робочої групи з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР керівника Першого Головного підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова.
Про це йдеться в Указі №851/2026 від 2 вересня, передає Укрінформ.
“На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 28 липня 2022 року № 539/2022 «Про робочу групу з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях Організації економічного співробітництва та розвитку» (із наступними змінами): увести до складу робочої групи (…) АБАКУМОВА Олександра Юрійовича — керівника Першого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (за згодою)”, — йдеться в документі.
Окрім цього, зі складу зазначеної робочої групи вивели Ірину Мудру, увільнивши її від виконання обовʼязків секретаря групи. Також вивели В.Дубовика, Т.Качку та П.Лисенко.
Указ набуває чинності з дня його опублікування.
Як повідомлялося, Олександр Абакумов очолював групу детективів Національного антикорупційного бюро України, що розслідувала резонансну справу «Мідас» щодо корупції.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Суспільство1 тиждень ago
Безжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно