Connect with us

Політика

Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України

Published

on



Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.

Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.

Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.

«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.

Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.

Читайте також: Санду назвала надійні відносини з Україною та Румунією основою для збереження миру в Молдові

Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.

Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.

Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.



Джерело

Політика

Сибіга прибув на міністерський саміт G7 у Франції

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прибув на зустріч міністрів країн G7, що триватиме у четвер та п’ятницю в абатстві Во-де-Серне (департамент Івелін) у Франції в межах французького головування в «Групі семи».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Програма передбачає участь міністра у сесії Україна плюс G7 на тему підтримки нашої держави, протидії російській агресії, збільшенні тиску на Російську Федерацію, допомоги України державам Затоки та протидії режимам Ірану та Росії», – розповів речник МЗС Георгій Тихий.

Також запланована участь Сибіги в окремій робочій сесії «Відбудова», на якій йтиметься про відновлення захисного укриття над четвертим реактором АЕС.

Перші двосторонні переговори український міністр проведе з главою МЗС Франції Жаном-Ноелем Барро. Заплановано також низку зустрічей з ключовими партнерами України з G7, зокрема, з колегами з Італії, Німеччини Канади та Великої Британії . У саміті також беруть участь глави МЗС Бразилії, Індії, Саудівської Аравії та Південної Кореї. За словами речника українського МЗС, заплановані контакти глави МЗС і з партнерами з цих країн.

Читайте також: Україна зацікавлена у взаємовигідних відносинах із країнами з усіх куточків світу – Сибіга

Як повідомлялось,Сибіга розпочав візит до Франції із зустрічі з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманом.

«Ми зосередилися на подальшому розвитку співпраці Україна–ОЕСР та поглибленні нашої взаємодії. Також обмінялися думками щодо ключових регіональних подій, зокрема ситуації на Близькому Сході та її ширших наслідків для глобальної безпеки й економічної стабільності», – зазначив Сибіга.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна готова стати повноправним членом Об’єднаних експедиційних сил

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, яка наразі має статус розширеного партнера Об’єднаних експедиційних сил (JEF), готова стати повноправним членом коаліції.

Про це він сказав у зверненні до Саміту лідерів JEF у Гельсінкі, передає Укрінформ.

Глава держави вдячний за статус розширеного партнера, який Україна отримала в Осло. За його словами, цей статус уже відкриває можливості для практичної співпраці, наприклад для участі в навчаннях TARASSIS.

«Ми готові рухатися вперед, залучаючи наш досвід і наші можливості, щоб зробити спільноту JEF іще сильнішою. І наша мета проста й чітка – Україна готова стати повноправним членом JEF», — сказав Президент.

Читайте також: Зеленський на саміті JEF: Європі потрібно виробляти всі типи систем ППО та ракет до них

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2025 року Україна отримала статус «Розширене партнерство» з Об’єднаними експедиційними силами (JEF) – коаліції за участю Великої Британії та ще 9 північноєвропейських країн.

До JEF, очолюваного Великою Британією, входять Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Країни співпрацюють у сфері оборони.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна розірвала 116 договорів із Росією, Білоруссю та СНД

Published

on



Кабінет міністрів України припинив дію 116 міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та в рамках Співдружності незалежних держав.

Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.

«Моє тверде переконання: договірно-правова база України має відповідати реаліям війни та нової безпекової архітектури на європейському континенті. Для цього потрібно розірвати останні юридичні нитки, які колись звʼязували нас з РФ, Білоруссю, так званим «СНД». Це досить ретельний та комплексний юридичний процес, який потребує послідовного опрацювання, і ми системно виконуємо цю роботу», – наголосив Сибіга. 

За його словами, Україна зробила ще один масштабний крок на цьому шляху. З ініціативи МЗС Кабмін 25 березня припинив дію 116 міжнародних договорів України, укладених колись урядом України з урядами РФ, Білорусі та в рамках СНД. 

«Завдяки цій постанові припиняємо дію 25, денонсуємо 3 та виходимо з 88 міжнародних договорів. 5 з них — з РФ, 23 — з РБ, 87 — в рамках СНД, один тристоронній договір Україна-РФ-РБ», – прокоментував Сибіга.

Він підкреслив, що з урахуванням указів Президента від 25 лютого про вихід з 31-го міжнародного договору в рамках СНД, а також зареєстрованих у Верховній Раді України 14 законопроєктів, якими передбачено припинення дії 74 міжнародних договорів, фактично завершується основний етап приведення нормативно-правової бази дво- і багатосторонніх відносин України з Росією, Білоруссю та в рамках СНД у відповідність до реалій війни та визначального місця України в новій архітектурі безпеки Європи.

Читайте також: Україна вийшла з низки міжнародних угод у рамках СНД

«Це моя принципова позиція як міністра — позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще — ще далі за ним. Кордон України — це кордон міжнародного права, свободи та європейської цивілізації. Такий підхід має бути відображений і у міжнародній договірно-правовій базі України», — наголосив Сибіга. 

Він подякував Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та урядовцям за підтримку, а також команді МЗС, яка підготувала та втілила ці важливі та системні рішення.

Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Президент Володимир Зеленський підписав укази про вихід України з низки міжнародних договорів у рамках СНД, зокрема з Угоди про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони держав-учасниць Співдружності.

Фото: Кабмін



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.