Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прибув на зустріч міністрів країн G7, що триватиме у четвер та п’ятницю в абатстві Во-де-Серне (департамент Івелін) у Франції в межах французького головування в «Групі семи».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Програма передбачає участь міністра у сесії Україна плюс G7 на тему підтримки нашої держави, протидії російській агресії, збільшенні тиску на Російську Федерацію, допомоги України державам Затоки та протидії режимам Ірану та Росії», – розповів речник МЗС Георгій Тихий.
Також запланована участь Сибіги в окремій робочій сесії «Відбудова», на якій йтиметься про відновлення захисного укриття над четвертим реактором АЕС.
Перші двосторонні переговори український міністр проведе з главою МЗС Франції Жаном-Ноелем Барро. Заплановано також низку зустрічей з ключовими партнерами України з G7, зокрема, з колегами з Італії, Німеччини Канади та Великої Британії . У саміті також беруть участь глави МЗС Бразилії, Індії, Саудівської Аравії та Південної Кореї. За словами речника українського МЗС, заплановані контакти глави МЗС і з партнерами з цих країн.
Як повідомлялось, Сибіга розпочав візит до Франції із зустрічі з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманом.
«Ми зосередилися на подальшому розвитку співпраці Україна–ОЕСР та поглибленні нашої взаємодії. Також обмінялися думками щодо ключових регіональних подій, зокрема ситуації на Близькому Сході та її ширших наслідків для глобальної безпеки й економічної стабільності», – зазначив Сибіга.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна, яка наразі має статус розширеного партнера Об’єднаних експедиційних сил (JEF), готова стати повноправним членом коаліції.
Про це він сказав у зверненні до Саміту лідерів JEF у Гельсінкі, передає Укрінформ.
Глава держави вдячний за статус розширеного партнера, який Україна отримала в Осло. За його словами, цей статус уже відкриває можливості для практичної співпраці, наприклад для участі в навчаннях TARASSIS.
«Ми готові рухатися вперед, залучаючи наш досвід і наші можливості, щоб зробити спільноту JEF іще сильнішою. І наша мета проста й чітка – Україна готова стати повноправним членом JEF», — сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2025 року Україна отримала статус «Розширене партнерство» з Об’єднаними експедиційними силами (JEF) – коаліції за участю Великої Британії та ще 9 північноєвропейських країн.
До JEF, очолюваного Великою Британією, входять Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Країни співпрацюють у сфері оборони.
Фото: ОП
Кабінет міністрів України припинив дію 116 міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та в рамках Співдружності незалежних держав.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
«Моє тверде переконання: договірно-правова база України має відповідати реаліям війни та нової безпекової архітектури на європейському континенті. Для цього потрібно розірвати останні юридичні нитки, які колись звʼязували нас з РФ, Білоруссю, так званим «СНД». Це досить ретельний та комплексний юридичний процес, який потребує послідовного опрацювання, і ми системно виконуємо цю роботу», – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна зробила ще один масштабний крок на цьому шляху. З ініціативи МЗС Кабмін 25 березня припинив дію 116 міжнародних договорів України, укладених колись урядом України з урядами РФ, Білорусі та в рамках СНД.
«Завдяки цій постанові припиняємо дію 25, денонсуємо 3 та виходимо з 88 міжнародних договорів. 5 з них — з РФ, 23 — з РБ, 87 — в рамках СНД, один тристоронній договір Україна-РФ-РБ», – прокоментував Сибіга.
Він підкреслив, що з урахуванням указів Президента від 25 лютого про вихід з 31-го міжнародного договору в рамках СНД, а також зареєстрованих у Верховній Раді України 14 законопроєктів, якими передбачено припинення дії 74 міжнародних договорів, фактично завершується основний етап приведення нормативно-правової бази дво- і багатосторонніх відносин України з Росією, Білоруссю та в рамках СНД у відповідність до реалій війни та визначального місця України в новій архітектурі безпеки Європи.
«Це моя принципова позиція як міністра — позбуватися всього, що може послаблювати Україну, відрізати все, що колись поєднувало нас із державою-агресором, будувати серйозну, стратегічну та довгострокову лінію оборони вільного світу на східному кордоні України, а краще — ще далі за ним. Кордон України — це кордон міжнародного права, свободи та європейської цивілізації. Такий підхід має бути відображений і у міжнародній договірно-правовій базі України», — наголосив Сибіга.
Він подякував Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко та урядовцям за підтримку, а також команді МЗС, яка підготувала та втілила ці важливі та системні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, 25 лютого Президент Володимир Зеленський підписав укази про вихід України з низки міжнародних договорів у рамках СНД, зокрема з Угоди про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони держав-учасниць Співдружності.
Фото: Кабмін
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом