Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у вечірньому зверненні.
“І важливий моральний зміст цього дня, 11 липня. У цей день щороку Польща та Україна вшановують памʼять людей – мирних людей, які були убиті у час Другої світової війни на Волині. Сьогодні представники української держави взяли участь у спільних молитвах із представниками польської держави – і тут, в Україні, і в Польщі. Україна робить свою частину для чесного встановлення фактів щодо убитих в ті роки: там, де були села і де були загиблі, проводяться пошукові роботи. Україна зацікавлена, щоб їх прискорити”, – зазначив глава держави.
Як заявив Президент, “вже за два дні почнуться ексгумаційні роботи на території сіл Острівки та Воля Островецька. Повна правда та християнське вшанування загиблих – це те, що потрібно. Потрібно не забувати і те, що зараз, у наш час, Україна та Польща мають одну спільну загрозу, і це смертельна загроза для нашої незалежності, для наших держав, для кожного міста, для кожного села, і зветься ця загроза Росією. Говорячи про те, що було, ми повинні не ставити під сумнів майбутнє наших народів – майбутнє України, Польщі, майбутнє всієї нашої Європи”.
Як повідомляв Укрінформ, на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочнеться новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.
Фото: ОП
Віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час жалобних заходів в українській Олиці з нагоди 83-х роковин трагічних подій на Волині заявив про необхідність проведення ексгумацій жертв та побудови польсько-українського примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
У церемонії взяли участь також представники української влади, зокрема перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Косіняка-Камиша, присутні зібралися в Олиці, щоб пам’ятати про жертв трагедії та зробити все, аби подібні події ніколи не повторилися у відносинах між польським і українським народами.
«Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно пов’язані між собою», – наголосив Косіняк-Камиш.
Він підкреслив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, як до друзів», між якими має бути місце для щирої розмови, навіть на складні історичні теми.
«З огляду на сьогоднішні реалії для нас надзвичайно важливими є правда, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання», – підкреслив глава польського оборонного відомства.
Водночас він наголосив, що вшанування пам’яті жертв не має нічого спільного з ненавистю.
«Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові», – підкреслив Косіняк-Камиш.
Польський міністр також зазначив, що дружба між народами означає здатність говорити один одному правду, навіть якщо вона є болючою.
«Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого, а можливо, саме завдяки цьому досвіду – побудова кращого майбутнього», – наголосив він.
Косіняк-Камиш також висловив сподівання, що 83-я річниця трагічних подій на Волині стане днем «переміни багатьох сердець і розумів» та залишиться днем пам’яті про загиблих.
«Я прийшов сюди не для того, щоб роздряпувати рану, а щоб вона загоїлася. Але для того, щоб вона загоїлася, її спершу потрібно належно обробити», – підкреслив глава Міноборони Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом нової ворожнечі.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в Олиці на Волині долучився до вшанування пам’яті жертв трагічних подій під час Другої світової війни.
Фото Укрінформу можна купити тут
Результати саміту лідерів країн-членів НАТО, що пройшов цього тижня у Туреччині, продемонстрували єдність Альянсу у підтримці України.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив професор школи міжнародного розвитку та міжнародних справ при університеті Оттави Бенджамін Зайла.
“Саміт НАТО чітко продемонстрував єдність у продовженні підтримки воєнних зусиль України, зокрема шляхом оголошення значних фінансових зобовʼязань на цей і наступний роки”, – зазначив Зайла.
Він зауважив, що підсумкова декларація саміту визнає Україну державою, яка “робить внесок” у безпеку євроатлантичного регіону. “Це символічна, але важлива зміна статусу”, – вважає експерт.
Зайла також звернув увагу, що Україні вдалося укласти нові оборонні угоди зі щонайменше трьома державами та попередньо домовитися про Drone Deal ще з чотирма. “Це доводить, що Україна все більше перетворюється на експортера технологій дронів до держав НАТО”, – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото: скриншот відео
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнський фонд культурної спадщини виділив €30 тисяч на відновлення «Мистецького арсеналу» після атаки РФ
-
Усі новини5 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Відбудова5 днів agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації