Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Туреччини.
Про це глава Української держави написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов обговорив з американськими сенаторами підтримку України, перемовний процес та гарантії безпеки.
Як передає Укрінформ, про це Буданов повідомив у Фейсбуці.
“Провів розмову у форматі відеоконференції з головою Комітету Сенату США зі збройних сил Роджером Вікером та членом Комітету Сенату з питань розвідки Майклом Беннетом”, – зазначив Буданов.
За словами Буданова, американські сенатори порушили низку актуальних тем, зосередившись на ключових викликах, з якими Україна стикається на нинішньому етапі протистояння російській агресії, та пріоритетних напрямах двосторонньої співпраці.
“Оцінюючи посилення ударів РФ по тилових містах України, наголосив, що російські обстріли цивільної та критичної інфраструктури є систематичним терором, який не має військової доцільності й принципово не змінює ситуації на фронті. Україна критично залежить від американської допомоги у сфері систем раннього попередження про повітряні загрози для захисту цивільного населення під час зими”, – повідомив Буданов.
Керівник Офісу Президента зауважив, що цінує зусилля США в організації та просуванні переговорного процесу, про що він проінформував американську сторону під час розмови.
“Для досягнення результату необхідно підготувати належні умови, тому Україна очікує на прогрес під час наступного раунду тристоронніх переговорів”, – додав Буданов.
Також він відзначив особливу важливість питань гарантій безпеки для України та зауважив, що будь-яке мирне врегулювання чи припинення бойових дій без чітких безпекових механізмів не гарантуватиме сталого миру. Тому вироблення надійних архітектур безпеки за участю партнерів є одним з основних пріоритетів України.
“Відповідні домовленості слід розглядати не як односторонню благодійність, а як прагматичну інвестицію США у зміцнення оборонних спроможностей і власну безпеку”, – підкреслив Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у листопаді можуть відбутися переговори у форматах, які довго обговорюються.
Фото: Кирило Буданов, Facebook
Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.
“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).
За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.
“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.
Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна6 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика1 тиждень agoприпинення вогню та гарантії безпеки