Політика
Кремль прагне поставити на чолі Молдови лояльних людей і використати її проти України
Ставка Кремля на парламентських виборах у Молдові полягає в тому, щоб замінити керівництво країни людьми, яких він зможе контролювати, а потім використати державу проти України.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду в інтерв’ю ЗМІ, передає Укрінформ із посиланням на Point.md.
Санду наголосила, що Україна залишається щитом Молдови, і влада в Кишиневі має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України.
«Ми бачили безпрецедентне втручання (РФ у вибори в Молдові – ред.) минулого року, і цілком очевидно, що і цього року РФ спробує вплинути на результати (парламентських – ред.) виборів. Ставка Кремля – змінити керівництво країни на людей, яких він може контролювати. І йдеться не лише про Республіку Молдова, тому що інтереси Росії зараз – це Україна. Якщо Кремлю вдасться контролювати владу, він використовуватиме Республіку Молдова проти України», – сказала президентка.
Вона додала, що Молдова має кордон з Україною протяжністю 1200 км, тому існує ризик того, що РФ спробує втягнути Кишинів у війну. «Уявіть собі, що за одну ніч цей кордон перетворюється з кордону з дружньою країною на кордон із країною, яку контролює Москва. Звичайно, тут є ризики для України, але водночас ризики для Республіки Молдова також зростають, тому що таким чином Росія може втягнути її у війну», – сказала президентка.
Санду наголосила, що задля безпеки громадян, а також для того, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в Україні, цього не можна допустити.
Як повідомляв Укрінформ, чергові вибори до найвищого законодавчого органу Республіки Молдова відбудуться 28 вересня.
Останні парламентські вибори у Молдові проходили 11 липня 2021 року. Тоді до законодавчого органу пройшли дві партії та виборчий блок.
Політика
Сибіга анонсував дипломатично насичений тиждень для Зеленського
Наступний тиждень буде насиченим дипломатичними зустрічами Президента Володимира Зеленського з ключовими союзниками, які мають принести конкретні результати для посилення оборони та захисту енергосистеми України.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами в суботу, 29 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У Президента Зеленського наступний тиждень буде надзвичайно динамічним та інтенсивним з точки зору дипломатичного діалогу. Планується низка заходів. Ми перебуваємо в активній стадії підготовки», – сказав міністр.
Сибіга уточнив, що це будуть зустрічі з найближчими союзниками.
“З певних міркувань я не можу вам анонсувати географію, але ці контакти обов’язково відбудуться і матимуть конкретні результати для нашої країни, для захисту наших інтересів, посилення наших оборонних спроможностей передусім і захисту енергосистеми», – запевнив глава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки і оборони, глава української делегації Рустем Умєров разом із командою вже вирушив на переговори щодо миру до Сполучених Штатів.
Політика
Поки РФ говорить мовою ракет, дронів та крові, будь-яка пропозиція миру звучить як фарс
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова засудила останню масовану атаку на українські міста, зокрема на Київ, заявивши, що обурена такими діями РФ.
Як передає Укрінформ, про це вона написала у Фейсбуці.
“Поки Москва говорить мовою ракет, дронів та крові — як минулої ночі — будь-яка пропозиція миру звучить як фарс”, – написала вона.
Як зазначила посол, російські ракети та дрони минулої ночі були націлені на енергетичну інфраструктуру, але також були пошкоджені житлові будинки, багатоповерхівки, приватні будівлі та підприємства.
“Я обурена та шокована діями РФ. Це так вони хочуть досягти угоди? Чи вони просто прикидаються? Чи вбивства та атаки більш притаманні їм?”, – зазначила дипломат ЄС.
За її словами, унаслідок ударів РФ по енергетичній інфраструктурі страждають діти, жінки та люди похилого віку.
“Росія атакує в момент, коли весь демократичний світ з тривогою стежить за обговореннями про можливу мирну угоду, коли настає холодна зима та коли Україна вражена внутрішніми політичними заворушеннями. Всі хочуть миру – але лише справедливого та стійкого миру, що поважає суверенітет та гідність України”, – підсумувала посол.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 29 людей постраждали внаслідок масованої російської атаки 29 листопада. Двоє людей загинули.
У Київській області внаслідок російської атаки загинула жінка, восьмеро людей постраждали.
У Києві після масованої російської атаки знеструмлені 500 тисяч споживачів, в області – близько 100 тисяч.
Політика
«Євросолідарність» не голосуватиме за бюджет у чинній редакції
Парламентська фракція партії «Європейська Солідарність» не підтримає напрацьований до другого читання проєкт державного бюджету на 2026 рік, якщо до нього не буде внесено зміни щодо спрямування достатніх коштів на потреби сектору безпеки.
Про це заявила народна депутатка Ірина Фріз у коментарі Укрінформу.
«Ми (фракція «Європейська Солідарність», – ред.) вже заявляли, що за бюджет у тому вигляді, в якому він підготовлений до другого читання, ми голосувати не будемо, якщо не буде внесено фахові зміни щодо потреб сектору безпеки. Наявний наразі документ насправді не відповідає ризикам, загрозам і головним потребам нашої обороноздатності», – наголосила вона.
Депутатка заявила, що фракція вимагає спрямувати більше коштів на потреби Сил безпеки та оборони і провести перерахунок заробітних плат військовослужбовців, «які сьогодні ціною життя обороняють нашу державу».
«Військо має бути пріоритетом номер один. Тому потрібно скоротити всі ненагальні видатки. Це і той самий телемарафон, і нацкешбеки, і виплата «тисячі», і збільшення фінансування окремих міністерств, тобто чиновників. Ми подавали відповідні пропозиції, але жодна з них не була врахована», – підкреслила членкиня оборонного комітету ВР.
За її словами, потрібно знайти щонайменше 200 млрд грн для спрямування на потреби сектора безпеки й оборони.
Крім того, Фріз нагадала, що «Євросолідарність» вимагає відставки чинного складу уряду, «який скомпрометував не лише себе і виконавчу владу, а й державу в цілому перед нашими партнерами».
«Дедлайни голосування за бюджет, як ми знаємо з історії нашого парламентаризму, вже неодноразово пропускалися. І тут питання, з моєї точки зору, ключове не стільки в дедлайнах, скільки в якості бюджету, який подається на розгляд у Верховну Раду… Повторюсь, у такому вигляді ми бюджет підтримувати не збиралися. Що стосується бюджету, який може бути оновлений у разі відставки цього уряду і формування нового, — то будемо дивитися з огляду на видатки і на те, наскільки враховуватимуться питання обороноздатності», – резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, політичні партії «Європейська солідарність» та «Голос» заявили про необхідність оновлення уряду, формування нової коаліції у Верховній Раді та перезавантаження діяльності парламентських комітетів на тлі антикорупційної спецоперації НАБУ у сфері енергетики.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський заявив у коментарі Укрінформу, що перенесення термінів голосування за закон про державний бюджет України на 2026 рік не є критичним.
Фото: «Європейська Солідарність»
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Відбудова5 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні із початку повномасштабної війни загинули 669 дітей
-
Усі новини1 тиждень agoТуриста зняли з круїзу після сутички з пасажиром: сім’я продовжила відпочинок
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Події1 тиждень agoВ Одесі триває фотовиставка, присвячена полоненим і зниклим безвісти
-
Одеса1 тиждень agoПаркомісця для людей з інвалідністю в Одесі — роботи тривають
