Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

«Україна передала Литовській Республіці військовослужбовця РФ, який підозрюється у воєнних злочинах на території нашої держави. За матеріалами справи, фігурант катував полонених, а серед потерпілих від його дій був громадянин Литви, який займався волонтерством в Україні», – ідеться у повідомленні.

Екстрадиція відбулася за матеріалами спільного розслідування СБУ, ОГП та Нацполіції.

«Це вперше з початку повномасштабної війни, коли наша держава видає затриманого військовослужбовця РФ іншій іноземній державі», – зазначив заступник Голови СБУ бригадний генерал Сергій Наумюк.

Відповідно до матеріалів провадження, затриманий військовий – громадянин країни-агресора Марген Гаджимагомедов, інспектор військової поліції 177-го окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії РФ. За матеріалами справи, він катував полонених, які перебували в тюрмі, облаштованій ворогом на території тимчасово окупованого аеродрому в Мелітополі Запорізької області.

Серед постраждалих від його дій був волонтер з Литви, який допомагав Силам оборони України з перших днів повномасштабної війни.

«Як встановило розслідування, у застінках до полонених застосовували різні тортури: тримали у сейфах, душили до втрати свідомості, підвішували за зв’язані руки, обливали холодною водою на морозі та катували струмом», – зазначили в СБУ.

Українські захисники взяли загарбника у полон під час боїв у районі Роботиного у серпні 2024 року.

За матеріалами слідчих СБУ та іноземних партнерів, Вільнюський міський суд визнав фігуранта підозрюваним у порушенні Женевських конвенцій, законів та звичаїв війни відповідно до статей 100 і 103 (частина 1) Кримінального кодексу Литовської Республіки.

За запитом Генеральної прокуратури Литви наприкінці жовтня Україна провела процедуру екстрадиції підозрюваного для його притягнення до правосуддя.

«Відповідно до Кримінального кодексу Литовської Республіки, за воєнні злочини проти цивільних осіб та військовополонених, вчинені шляхом їх катування і незаконного позбавлення волі, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 20 років або довічне ув’язнення. Тому хочу подякувати колегам з СБУ за їхній значний внесок у це розслідування», – підкреслив заступник Генерального прокурора Литви Гінтас Іванаускас.

Як повідомляв Укрінформ, Нацполіція України екстрадувала з Вірменії організатора масштабної шахрайської схеми, через яку, за інформацією слідства, волонтери та військові втратили понад 20 мільйонів гривень.

Херсонщина за дев’ять місяців 2025 року скоротила зовнішню торгівлю: експорт упав на 15%, імпорт — майже на третину. Через це область залишилася з великим торговим мінусом — понад 13 мільйонів доларів США.

Про це свідчать дані Головного управління статистики у Херсонській області.

Херсонщина скоротила обсяги зовнішньої торгівлі за дев’ять місяців 2025 року. Експорт упав на 15%, а імпорт — майже на третину. Область зберігає суттєвий мінус у торговому балансі: від’ємне сальдо перевищило 13 мільйонів доларів США.

За даними статистики, з січня по вересень підприємства Херсонщини експортували товарів на 13,3 мільйона доларів США, тоді як імпорт становив 26,7 мільйона доларів США. Найбільшу частку в експорті традиційно займає продукція рослинного походження — понад половина всіх поставок. Лідерами стали зернові культури, які забезпечили 43% експорту, а також насіння та плоди олійних культур.

Водночас суттєво зріс продаж готових харчових продуктів — на 84% порівняно з минулим роком. Основу категорії склали продукти, що пройшли якусь обробку або переробку: консервація, заморозка, нарізка, соуси, пюре тощо, на які припадає майже чверть усього експорту. Також область продовжує постачати недорогоцінні метали, текстиль та зброю.

Імпорт залишився значно більшим за експорт. Херсонщина найбільше закуповувала машини й електротехнічне обладнання — понад чверть всього імпорту. Значний приплив товарів також забезпечили хімічна продукція, текстиль та транспортні засоби. Зокрема, імпорт транспортних засобів сягнув понад 5 мільйонів доларів США.

Серед окремих товарних груп різко зріс імпорт мінеральних продуктів, добрив, а також вибухових речовин — на понад 1400%. Пластмаси, каучук, папір, взуття та меблі також демонструють стабільну присутність серед ввезених товарів.

У географічній структурі експорту ключовими партнерами залишаються Іспанія, Литва, Молдова, Румунія та Туреччина. Також зросли поставки в Азербайджан, Казахстан та Австрію. Натомість головними джерелами імпорту стали Китай, Німеччина, Туреччина, В’єтнам та США.

За даними управління статистики, найбільше негативне сальдо область має у торгівлі з Китаєм — мінус 8,6 мільйона доларів США, В’єтнамом — понад 1,2 мільйона доларів США, а також із Німеччиною та США. Позитивне сальдо, навпаки, зафіксовано у торгівлі з країнами ЄС та Молдовою.

У 2024 році експорт Херсонщини впав майже на чверть, тоді як імпорт зріс більш ніж удвічі. Основу експорту складали зернові та олійні культури, а більшість імпорту припадала на машини, обладнання та хімічну продукцію. Зовнішньоторгівельний баланс області залишався значно дефіцитним: експорт склав лише 16,5 мільйона доларів США, тоді як імпорт досяг 48,3 мільйона доларів США. Порівняно з 2023 роком обсяг експорту зменшився на 23,5%, тоді як імпорт зріс на 137%.

Анна Бальчінос

У Залізничному тривають роботи з благоустрою та озеленення. У населеному пункті висадили нові дерева, щоб замінити насадження, які висохли або втратили вигляд. Про це повідомили у пресслужбі Болградської міської ради.

Працівники закладів культури разом із комунальниками КП «Горводоканал» висадили сім молодих туй. Саджанці були надані комунальним підприємством за попередньою заявкою.

Окрім цього, комунальники пересадили і кілька лип: дерева перенесли з території колишнього дитсадка, який раніше працював у привокзальній частині села. Пересадка дозволила зберегти насадження та використати їх для оновлення вулиць.

У громаді також анонсували що найближчим часом вони отримають саджанці хвойних дерев, які також буде висаджено на території села.