Усі новини
Куди пропадають мільярди смартфонів після того, як їх викинули: вчені дали відповідь
Старі смартфони можуть знайти нове життя як центри обробки даних, вважають дослідники з Інституту комп’ютерних наук Тартуського університету (Естонія).
Про це пише видання techxplore.com.
Щороку у світі виробляється понад 1,2 мільярда смартфонів. Однак досить швидко пристрої застарівають — користувачі замінюють свої все ще функціональні телефони в середньому кожні 2-3 роки. У кращому разі старі пристрої переробляються, у гіршому — опиняються на звалищах.
Вчені з Інституту комп’ютерних наук Тартуського університету запропонували з викинутих смартфонів формувати центри обробки даних (ЦОД). Вони на практиці це підтвердили, показавши, як такий ЦОД здатний ефективно обробляти і зберігати дані. Дослідники також виявили, що будівництво такого центру обробки даних обходиться недорого — близько 8 євро за пристрій.
Центри обробки даних зі смартфонів мають широкий спектр застосування. Наприклад, їх можна використовувати в міських умовах, як-от автобусні зупинки, для збору даних у реальному часі про кількість пасажирів, щоб надалі оптимізувати мережі громадського транспорту.
ЦОД зі старих смартфонів
Фото: Kadri-Ann Kivastik
На першому етапі проекту дослідники витягли батареї з телефонів і замінили їх зовнішніми джерелами живлення, щоб знизити ризик витоку хімікатів у навколишнє середовище. Потім чотири телефони були з’єднані разом, забезпечені корпусами і тримачами, надрукованими на 3D-принтері, і перетворилися на робочий прототип, готовий до повторного використання, сприяючи стійким практикам для старої електроніки.
Прототип був успішно випробуваний під водою, де він брав участь у моніторингу морського життя, допомагаючи підраховувати різні морські види. Зазвичай для виконання таких завдань потрібно, щоб аквалангіст записував відео і піднімав його на поверхню для аналізу. Але з прототипом весь процес автоматично виконувався під водою.
Результати команди показують, що застарілі технології не повинні закінчуватися відходами. За мінімальних ресурсів цим пристроям можна дати нове призначення, сприяючи розробці більш екологічних і стійких цифрових рішень.
Раніше ми писали про те, що Google попередила власників смартфонів про небезпечну загрозу. Група хакерів обдзвонює людей по телефону і краде дані за допомогою нової кібератаки.
Україна
молодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
Інцидент трапився на Лісовому масиві. Киянин діяв за вказівками, отриманими телефоном від невідомого чоловіка, який представився співробітником СБУ.
За даними слідства, 25-річний киянин облив двері будівлі пошти легкозаймистою рідиною та підпалив. За скоєне йому загрожує до 10 років ув’язнення, повідомляють у Київській міській прокуратурі.
Правоохоронці встановили, що напередодні, товариш затриманого познайомився з дівчиною в Інтернеті та збирався з нею на побачення. Незабаром йому подзвонив нібито співробітник СБУ та повідомив про те, що його нова знайома працює на країну-агресора та за спілкування із нею на нього тепер чекають неприємності.
Псевдоправоохоронець повідомив чоловікові про те, що той може уникнути кримінальної відповідальності, якщо підпалить відділення Укрпошти, де ніби працює її спільник-російський агент.
Виконати це завдання взявся його друг, тож придбав бензин, облив двері поштового відділення та підпалив його.
Палія затримала Нацполіція
Фото: Нацполіція
Поліція затримала зловмисника.
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Суд обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, прокурори не згодні з цим рішенням і оскаржують його.
Нагадаємо, тим часом СБУ та Офіс генерального прокурора разом із Нацполіцією продовжують розслідування у справі вбивства народного депутата України Андрія Парубія. Зокрема, правоохоронці знайшли пістолет Макарова з глушником, який знаходився у схованці, яку зловмисник облаштував після вбивства Парубія.
Також у СБУ викрили британця, який працював на Росію, а саме завозив та розподіляв зброю, з якої були вбиті Дем’ян Ганул, Ірина Фаріон та Андрій Парубій.
Усі новини
Похорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
Анатолій Фіглюк, поет-пісняр та Автор слів найвідомішого хіта Степана Гіги “Цей сон”, виголосив промову на похороні народного артиста України, який помер 12 грудня.
Анатолій Фіглюк опублікував вірш на своїй сторінці у Facebook під назвою “Ти летів, ти горів”, а також зворушив промовою на церемонії прощання зі Степаном Гігою у Львові. Фокус звернув увагу на його слова.
“Ми тебе не забудемо, твоя пісня буде звучати, твій голос в наших серцях… Сьогодні йшов, у мене серце завмирало від болю та радості. Біль, бо проводжаємо в путь, з якого вже не приходять до нас на землю. Але радість була від того, як Львів зустрічав його. Ви знаєте, я написав у перший день… Я не хотів вірити. Всі пишуть, всі телефонують — співчуття висловлюють як побратиму, як другу. Я кажу: “Почекайте, можливо, це черговий фейк. Так буває”. Потім зрозумів, що вже, на жаль”, — сказав пісняр на похороні.
Анатолій Фіглюк разом зі Степаном Гігою
Фото: Facebook
Далі він зачитав свого вірша, присвяченого другові.
“Ти летів, Ти горів,
Ти був зірка яскрава!
Переплив сто морів.
Був у сотні державах
Ти писав, Ти співав.
Бачив шлях свій подальший…
В кожній ноті, словах
Ти був чистий, без фальші…”
Анатолій Фіглюк написав слова до багатьох популярних пісень Степана Гіги. Серед таких композицій — “Цей сон”, “Достигає вишня”, “А любов стороною йде”, “Вулиця Наталі” та інші.
Митці познайомилися ще в 1996 році під час фестивалю “Доля” у Чернівцях, після чого розпочалася їхня творча співпраця. Окрім робочих зав’язків, вони давно товаришували.
Нагадаємо, раніше Фокус писав:
Крім того, ми розповідали, що відомо про життя, шкідливі звички та смерть.
Економіка
Бюджет України на 2026 рік
Народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк заявив, що держава помилково витрачає десятки мільярдів гривень на соціальні та медійні ініціативи, тоді як питання підвищення грошового забезпечення військових залишається замороженим роками. На його думку, чинний бюджет радше нагадує передвиборчий, ніж документ воєнного часу.
Як пояснив Ярослав Железняк у коментарі “24 каналу”, за час повномасштабної війни влада так і не переглянула мінімальні виплати для військовослужбовців, попри зростання зарплат у більшості інших секторів. За його словами, мінімальне грошове забезпечення в армії не змінювалося приблизно чотири роки, і це виглядає особливо контрастно на тлі нових бюджетних програм, які не мають критичного значення для оборони країни.
Депутат наголосив, що підвищення зарплат військовим було цілком реалістичним без залучення додаткових коштів. За його підрахунками, якщо взяти близько 200 тисяч військових із мінімальним доходом у 20 тисяч гривень і збільшити їм виплати на 10 тисяч гривень, річна сума складе приблизно 24 мільярди гривень. Саме стільки, за словами Железняка, коштує державі фінансування телемарафону разом із програмами кешбеків та одноразових виплат, зокрема так званої “тисячі Зеленського”.
Окрім цього, політик підкреслив, що саме через такі бюджетні пріоритети він проголосував проти ухвалення фінансового плану країни. На його переконання, під час війни роздавати гроші населенню — це сумнівне рішення, яке не має ані економічного, ані стратегічного обґрунтування. Він зазначив, що готовий до предметної дискусії щодо інших статей витрат — наприклад, інфраструктурних робіт або ремонту доріг, де існують аргументи “за” і “проти”. Водночас у випадку з “тисячею Зеленського”, за його словами, жодної логіки, окрім політичної, немає.
Окремо Железняк спростував поширені твердження про нібито неможливість спрямування цих коштів на потреби оборони. За його словами, програми кешбеків та аналогічні виплати фінансуються з внутрішніх доходів держави, а не з міжнародної допомоги, тож юридичних заборон для їх перерозподілу не існує. Він також зауважив, що останні значні потреби армії у фінансуванні закупівель були закриті коштом зовнішньої підтримки, що додатково знімає аргументи проти зміни бюджетних акцентів.
Також під час розмови народний депутат звернув увагу й на загальний дисбаланс у підходах до оплати праці. За його словами, у бюджеті передбачено підвищення зарплат для вчителів та інших цивільних категорій, тоді як військові, зокрема ті, хто перебуває в тилу, продовжують отримувати ті самі суми, що й кілька років тому. Він назвав цю ситуацію несправедливою та цинічною, особливо з огляду на те, що виплати депутатам і їхнім помічникам зростали.
На переконання Железняка, сукупність таких рішень формує враження, що бюджет складається з огляду на можливі вибори, а не на потреби країни, яка воює. Саме тому, підсумував він, держава мала б зосередитися на підтримці військових, а не на популістичних ініціативах, які не посилюють обороноздатність і лише поглиблюють суспільне розчарування.
Нагадаємо, що 3 грудня ВР ухвалила державний бюджет на 2026 рік 257 голосами “за”. Проти проголосували 37 парламентарів, утрималися 24, не голосували — 27.
Зокрема, у документі йшлося про підвищення виплат народним депутатам на 120 тисяч гривень, однак не було передбачено змін у зарплатах військових.
-
Одеса1 тиждень agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна1 тиждень agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Усі новини6 днів agoСонячні панелі викидають з однієї простої причини: експерти розкрили деталі (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні
