Житлова політика в Україні потребує сучасних рішень. Це комплексна реформа

 Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися, і що саме їм гарантує держава. 

Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та  про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді. 

У рамках цієї реформи ми спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Уже незабаром очікуємо ухвалення цього законопроєкту Верховною Радою.

ЧОМУ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ САМЕ ТЕПЕР

Нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінювання збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Унаслідок війни постраждали понад 2 млн домогосподарств. Це 13 відсотків усього житлового фонду.

Водночас держава не має сучасної житлової політики. У нас досі діє Житловий кодекс СРСР 1983 року, який давно втратив зв’язок із реальністю. Системність відсутня, реєстри не пов’язані між собою, державна допомога – точкова, а процес отримання житла часто непрозорий і корупційно ризикований.

ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН 

По-перше, черга на житло залишиться, але вона стане цифровою. Усі заявки громадян оброблятимуться в Єдиній електронній інформаційно-аналітичній системі. Це дасть змогу автоматизувати процес, уникнути чиновницького втручання та пришвидшити розгляд заяв. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.

По-друге, закон вводить чіткі критерії для соціального, службового та доступного житла. Зокрема, ВПО, люди з інвалідністю, працівники бюджетної сфери зможуть отримувати соціальне житло в оренду за пільговими умовами. Економічно активні українці – придбати житло через іпотеку або лізинг, з державною участю.

По-третє, у сфері управління житлом з’явиться револьверний фонд. Кошти, отримані від оренди житла чи виконання зобов’язань за кредитними програмами, не «зникатимуть» у бюджетах, а спрямовуватимуться на утримання, ремонт та будівництво нового житла. Це –  основа для фінансової сталості житлової політики.

Крім того, закон створює нову екосистему:

● регіони отримають змогу реалізовувати житлові стратегії під місцеві потреби;

● оператори доступного житла залучатимуть приватний капітал;

● модернізація житлового фонду відповідатиме європейським стандартам якості та енергоефективності;

● з’явиться конкурентне середовище для приватних власників орендного житла, що дасть змогу детінізувати ринок.

Розроблення законопроєкту проходило у співпраці з ключовими міжнародними організаціями: Європейською комісією, ЄІБ, Світовим банком, ЄЕК ООН,  УВКБ ООН, офісом Ради Європи в Україні та іншими. Ухвалення документа передбачено Планом Ukraine Facility – розділ «Людський капітал», реформа №7.

Цей закон – не лише відповідь на виклики війни. Це інструмент трансформації житлової системи України в європейську, прозору, доступну та орієнтовану на потреби людини. Він також дасть змогу міжнародним партнерам мати чітке розуміння про потребу залучення інвестицій у житловий сектор.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Під час зустрічі між Премʼєр-міністром Канади Марком Карні та Президентом України Володимиром Зеленським йтиметься про подальше посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на трансляцію засідання, яку веде народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Ютубі, передає Укрінформ.

«Якщо всі мої пропозиції будуть підтримані, то щоби виправити ситуацію в органах прокуратури, мені потрібно від трьох до шести місяців. Щодо пропозицій — протягом першого місяця будуть подання до комітетів, до Верховної Ради», — сказав Кравченко.

Водночас, відповідаючи на питання, що однією з проблем існування тіньового сектору економіки є кришування ділків у правоохоронних органах, він повідомив, що у разі обрання його першим кроком на посаді Генпрокурора для знищення системи кришування «ділків» у правоохоронних органах буде посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях.

«Перша дія – це посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях», – сказав він.

Відповідаючи на питання щодо тиску правоохоронної системи на бізнес і щодо значного збільшення кількості кримінальних проваджень проти бізнесу і, зокрема, українських виробників, щодо зростання звернень щодо тиску на підприємства у рамках кримінальних проваджень, Кравченко пояснив, що якщо ці кримінальні провадження були зареєстровані за фактом вчинення злочину, то прийняти законне рішення щодо закриття цієї справи мають тільки органи досудового розслідування.

Також Кравченко заявив, що після отримання повноважень вивчить справи щодо народних депутатів України.

“Щодо кримінальних проваджень, де є підозра народних депутатів. Ви знаєте, що у генерального прокурора немає повноважень робити щось у справі там де пред’явлена підозра і досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України. Адже процесуальне керівництво здійснює Спеціальна антикорупційна прокуратура”, – наголосив Кравченко. 

Відповідаючи на питання народних депутатів, Кравченко наголосив, що вивчить матеріали справ після його призначення на посаду. 

“Ті кримінальні провадження, в яких процесуальне керівництво здійснюють органи генеральної прокуратури, і сам Офіс генерального прокурора, авжеж, будуть переглянуті, після вивчення (справ – ред.) буде прийняте рішення”, – заявив Кравченко. 

Він також наголосив, що поки не володіє інформацією про відкриття нових справ щодо посадовців. 

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала подання Президента України про призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України.

Руслан Кравченко з 2015-го по 2017 рік працював прокурором у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України. Був прокурором у справі, де українського президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні війни.

З 2019-го по 2020 рік був заступником військового прокурора Центрального регіону України.

З 2020-го по 2021 рік працював на посаді начальника управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу. Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.

З 2021-го до 2023 року обіймав посаду керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області.

У квітні 2023 року Кравченка указом Президента Володимира Зеленського призначили на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.

У грудні 2024 року Кравченка звільнили з посади голови Київської ОДА. Трохи згодом його призначили головою Державної податкової служби.

Фото: Телеграм / Залізний нардеп