Події
Помер фронтмен та засновник знаменитої рок-групи 3 Doors Down Бред Арнольд
Після нетривалої боротьби з раком у віці 47 років помер фронтмен та засновник знаменитої рок-групи 3 Doors Down Бред Арнольд.
Про це повідомляє CBS News, передає Укрінформ.
Бред Арнольд, засновник і соліст 3 Doors Down, помер після «його мужньої боротьби з раком», оголосила рок-група в суботу в соціальних мережах. Арнольду було 47.
“Зі своєю коханою дружиною Дженніфер і його сім’єю поруч він мирно помер, в оточенні близьких”, – йдеться в заяві групи.
У травні 2025 року Арнольд повідомив у відео, що у нього діагностували прозору клітинну нирково-клітинну карциному 4 стадії, поширений тип раку нирки, що змусило 3 Doors Down скасувати свій літній тур. Попри похмурий діагноз, співак і автор пісень заявив, що у нього «немає страху».
Бред Арнольд народився в Ескатаупі, штат Міссісіпі, сформував 3 Doors Down у 1996 році з гітаристом Меттом Робертсом і басистом Тоддом Харреллом. Проблеми з наркотиками та алкоголем були у всіх членів команди, зокрема Метт Робертс у 2016 році пішов з життя від наддози наркотиків.
Сам Арнольд боровся з алкоголізмом, але пізніше зізнавався, що був тверезим протягом останнього десятиліття. У січні 2025 року він розповів вебсайту новин Blabbermouth.net, що роки без алкоголю були «найкращими роками» його життя.
Найбільшим хітом гурту стала пісня 2000 року «Kryptonite», яка була номінована на премію «Греммі». Пісня була написана Арнольдом на уроці математики, коли йому було всього 15 років. Перший студійний альбом 3 Doors Down, «The Better Life», шість разів отримав “платину”.
“Він був відданим чоловіком Дженніфер, і його доброта, гумор і щедрість торкнулися всіх, кому пощастило знати його”, – йдеться в заяві гурту. «Ближчі до нього люди пам’ятатимуть не тільки його талант, а й його теплоту, смирення, віру і глибоку любов до своєї сім’ї та друзів».
Як повідомляв Укрінформ, у віці 71 року померла акторка Кетрін О’Хара, відома за фільмами «Один вдома».
Фото: commons.wikimedia.org
Події
Німеччина та Україна проведуть спільний рік культури у 2027-2028 роках
Україна та ФРН домовилися про проведення спільного року культури у 2027-2028 роках.
Про це заявив федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 14 квітня, у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
“Я радий, що ми змогли сьогодні домовитися про проведення Німецько-Українського року культури 2027- 2028”, – сказав він.
За словами Мерца, у цей час також пройде конференція партнерства між громадами.
“Дозвольте також зазначити: навіть під час війни кількість німецько-українських міст-побратимів значно зросла. Вона потроїлася порівняно з довоєнним періодом і перевищила 260 партнерств”, – зазначив канцлер.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський у вівторок розпочав візит до Німеччини. Програмою були передбачені переговори Зеленського з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом, а також участь лідерів двох країн в українсько-німецьких міжурядових консультаціях.
Події
Кінокомпанія StudioCanal працює над четвертим «Паддінгтоном»
Європейська кінокомпанія StudioCanal під час презентації оголосила, що вже четвертий сімейний комедійний фільм франшизи «Паддінгтон» перебуває у розробці.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Variety.
Водночас у кінокомпанії не поділилися жодною іншою інформацією про четверту пригоду в дитячій франшизі.
Керівники StudioCanal лише зазначили, що для написання сценарію «Паддінгтоном 4» були найняті «всесвітньо відомі комедійні сценаристи», але при цьому не назвали жодних імен.
Заснований на дитячій серії британського автора Майкла Бонда, фільм «Паддінгтон» розповідає про милого ведмедика, який любить мармелад.
Перші три фільми – «Паддінгтон» 2014 року, «Паддінгтон 2» 2017 року та «Пригоди Паддінгтона у Перу» 2024 року – зібрали загалом $730 мільйонів у світовому прокаті.
StudioCanal розробляє та повністю фінансує фільми, а Sony займається їхнім розповсюдженням на окремих територіях, включаючи Сполучені Штати.
Як повідомляв Укрінформ, вийшов офіційний трейлер сімейного комедійного фільму «Пригоди Паддінгтона у Перу» кінокомпанії StudioCanal.
Кадр із фільму “Пригоди Паддінгтона в Перу”/Фото: STUDIOCANAL – © STUDIOCANAL SAS
Події
Законопроєкт щодо евакуації культурної спадщини очікує розгляду
У Верховній Раді очікує розгляду проєкт закону, який забезпечить можливість швидкого реагування для евакуації музейних експонатів з прифронтових регіонів.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».
«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.
Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.
Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.
Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.
«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.
Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.
Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.
Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.
Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.
Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.
Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.
Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова4 дні agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
