Костянтин Пономаренко був одним із тих, хто пішов боронити Україну в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він був непересічною, успішною людиною, мріяв не воювати, а долати стіни непорозумінь між народами. Та всі його плани і прагнення зруйнувала війна.

Усе його життя було шляхом усвідомлення і осмислення себе, як українця. Костянтин народився на зламі епох – 1991 року в Запоріжжі, на тоді майже повністю зросійщеному місті. До 13 років він ріс у російськомовному середовищі. Потім родина переїхала до Вінниці. І тут хлопець захотів досконало вивчити українську. Закінчив школу, а по тому вступив до Києво-Могилянської академії. Він навчався на кафедрі історії за спеціалізацією «Юдаїка» і навіть стажувався в Єрусалимському університеті.

Однокурсники, викладачі та колеги Костянтина згадують про нього, як про дуже активну, рішучу  і спраглу до нового людину. Він також вирізнявся активністю й поза «Могилянкою» – був членом Демальянсу, брав участь у Революції Гідності.

Костянтин Пономаренко був відкритим і щирим. Він любив пізнавати світ, історію та культуру інших народів. Особливо цікавився тими, які мали давні зв’язки з Україною та безпосередньо чи опосередковано впливали на її становлення та розвиток. Знав до десятка іноземних мов, з яких шістьма володів майстерно.

По завершенні магістратури він так писав про свій вибір: «Вчитися на програмі мене спонукало усвідомлення того, що впродовж століть євреї та українці живуть поруч на цих теренах, проте між ними існувала і дотепер існує стіна з байдужості, забобонів, а подекуди і ненависті. Ця ментальна і культурна стіна не подолана й досі: українці майже нічого не знають про євреїв, про їхню історію, побут, культуру, мотивацію в тих чи інших історичних ситуаціях».

Молодий магістр мріяв прислужитися країні, долаючи стіни між народами, зведені на багатовікових стереотипах та російській імперській спадщині, яка культивувала зневагу до різних націй. Вивчав і трагічні сторінки історії України.

«Костя був дуже сильною людиною. Його сила полягала у переконаннях. Він мав широкий світогляд, глибоку віру у свої ідеали та принципи, яких ніколи не зраджував. Цим захоплював усіх довкола. Власне, завдяки сину і я вивчила українську мову та захопилася історією. Саме він відкрив мені невідомі факти про геноцид українського народу, Голокост… Костя ніколи не зупинявся: багато читав, пізнавав, аналізував», – пригадує матір полеглого воїна Анжеліка.

Історія, суспільні процеси завжди були у колі його інтересів і після завершення навчання. Зокрема, коли він став журналістом. Свого часу Костянтин Пономаренко працював у столиці редактором історичного інтернет-видання. Потім – журналістом мультимедійної платформи іномовлення України UATV, КримSOS. А кілька років перед повномасштабним російським вторгненням обіймав посаду редактора у щотижневому соціально-політичному українському журналі «Фокус».

Мама Героя каже, що Костянтин розумів: війни з Росією не уникнути. А коли вона почалась, іншого шляху, аніж стати на захист країни, для себе не бачив.

«Коли йшов до війська, просив, щоб я не плакала та пишалася його вчинком. І щоб  вірила, що він повернеться», – ділиться жінка.

Костянтин Пономаренко пішов до  українського війська у перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він не вважав прийнятним служити у тилових підрозділах. Тому за першої ж нагоди пішов добровольцем до бойової частини.

Костянтин воював у складі 425-го окремого штурмового батальйону «Скала», узявши собі позивний «Ван Гог». Був стрільцем-снайпером штурмового відділення взводу, виконував бойові завдання на Покровському напрямку.

Пономаренко гідно захищав країну більш ніж два роки, аж поки 2 квітня 2024 року із ним не зник зв’язок. Родина і друзі майже півтора року вважали його зниклим безвісти та сподівалися на диво. Утім, восени 2025 року надійшло підтвердження його загибелі.

Земляки-вінничани провели Костянтина Пономаренка останнім земним шляхом 2 жовтня. Поховали захисника у Вінниці на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Костянтин назавжди залишився 32-річним. У нього залишилась дружина та семирічна донечка.

Вічна слава Герою!

Фото: Вінницька міська рада, соцмережі

Засоби ураження ЗСУ системно б’ють по цілях як у РФ, так і на тимчасово окупованих територіях України, пояснив військовий оглядач Денис Попович в ефірі медіа NV. Особливо важливо атакувати військові об’єкти росіян на окупованих частинах Донецької та Луганської областей та в Криму. Завдяки “гострим та системним” ударам вдалось влаштувати паливну кризу, від якої потерпають російські військовослужбовці.

Оглядач відповів на питання журналіста, чи дійсно Україна почала кампанію діпстрайк у РФ, оскільки у мережі говорять і про удари “Фламінго”, і про п’ять прильотів по одному важливому підприємству. Попович підтвердив, що кампанія далекобійних ударів дійсно почалась. Умовний початок — липень-серпень, а тривалість станом на листопад — вже чотири місяці.

Попович також прокоментував сумніви щодо існування ракети “Фламінго” та можливого удару по Москві. Як нагадав ведучий, з одного боку з’явились кадри польоту і є підтвердження президента України Володимира Зеленського, а з іншого — є розслідування щодо компанії-виробника Fire Point. У відповідь оглядач наголосив, що потрібно зачекати результатів удару ракет, бо вони справді різняться від прильоту БпЛА.

“[Зрозуміємо, що долетіла ракета “Фламінго”] по розмірах ураження, безумовно. Влучання ракети буде однозначно відрізнятися від влучання дронів”, — підсумував він.

Ракета Фламінго — деталі

Зазначимо, 28 жовтня у росЗМІ опублікували кадри польоту об’єкта, схожого на ракету “Фламінго”, яка, ймовірно, прямувала у бік Москви. Позначки на відео начебто підтверджували, що подія сталась близько 1 год 27 жовтня: яке першоджерело запису, інформації не було.

Тим часом в ніч з 26 на 27 жовтня відбулась масована атака дронів на російську територію. Як заявило Міноборони РФ, засоби ППО збили усі 193 БпЛА, при чому 34 з них летіли на Москву. Мер російської столиці запевнив, що руйнувань та постраждалих немає, хоч у мережі і з’явились кадри задимлення у районі Коломни.

Військовий оглядач та колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зауважив, що під ударом міг опинитись аеродром “Раменське”, який є військовим об’єктом та розташований на південно-східній околиці Москви.

Нагадуємо, 29 жовтня авіаексперт Анатолій Храпчинський назвав дві військові об’єкти у Москві, по яких варто було б вдарити українськими засобами ураження.

Про це в Телеграмі повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, передає Укрінформ.

«З початку доби загальна кількість бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту становить 122», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Генштаб зазначає, що на Північно-Слобожанському і Курському напрямках від початку доби відбулося чотири бойові зіткнення, одне з яких триває дотепер. Крім того, ворог завдав чотири авіаційні удари, скинувши 12 керованих авіабомб, а також здійснив 97 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема п’ять — із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку сьогодні ворог тричі атакував позиції Сил оборони поблизу населених пунктів Вовчанськ і Кам’янка.

На Куп’янському напрямку українські захисники відбили сім наступальних дій аримії РФ поблизу населених пунктів Піщане, Глушківка та Богуславка. Ще одне бойове зіткнення триває.

На Лиманському напрямку сьогодні агресор 14 разів атакував у районах населених пунктів Коровій Яр, Рідкодуб, Карпівка, Ставки, Новоселівка. Наразі три бойові зіткнення тривають.

На Слов’янському напрямку українські захисники відбили три з п’яти ворожих спроб просунутись у напрямку населених пунктів Ямпіль, Серебрянка, Виїмка. Бої тривають.

На Краматорському напрямку Сили оборони зупинили дві ворожі атаки поблизу Ступочок та в напрямку Віролюбівки.

На Костянтинівському напрямку окупанти атакували позиції наших військ у районах Костянтинівки, Предтечиного, Щербинівки, Плещіївки, Берестка, Русиного Яру, Софіївки. Сили оборони успішно відбили 12 ворожих атак, ще одне бойове зіткнення точиться дотепер.

Зазначається, що на Покровському напрямку сьогодні загарбники 36 разів атакували позиції наших захисників у районах населених пунктів Шахове, Дорожнє, Никанорівка, Родинське, Звірове, Котлине, Молодецьке, Удачне, Новопавлівка, Новоекономічне, Червоний Лиман, Мирноград, Балаган, Лисівка та Покровськ. Дотепер триває одне бойове зіткнення.

На Олександрівському напрямку наші оборонці відбили 16 атак окупантів у районах населених пунктів Мирне, Січневе, Новоселівка, Тернове, Соснівка, Степове, Вербове, Рибне, Привілля, Новогригорівка, Вишневе, Привільне. Одне бойове зіткнення триває дотепер. Крім того, ворог завдав авіаційного удару по населеному пункту Покровське.

На Гуляйпільському напрямку зафіксовано одне бойове зіткнення в районі населеного пункту Зелений Гай. Авіаударів зазнали населені пункти Нечаївка та Малинівка.

На Оріхівському напрямку з початку доби армія РФ здійснила чотири наступальні дії поблизу Степового, Новоданилівки, Кам’янського та Степногірська.

На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили чотири ворожі штурми в напрямку Антонівського мосту. Авіація РФ завдала удару в районі населеного пункту Ольгівка.

Як повідомляв Укрінформ, між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 148 бойових зіткнень, найбільше ворог тиснув на Покровському напрямку, підвищену активність проявляв також на Олександрівському і Костянтинівському.

Фото Укрінформу можна купити тут.