Премію з прав людини імені Вацлава Гавела цього року отримав український журналіст, правозахисник, співзасновник правозахисного центру “Зміна” та “Громадського радіо” Максим Буткевич.
Лауреата премії урочисто оголосили на відкритті осінньої пленарної сесії ПАРЄ у Страсбурзі 29 вересня, передає кореспондент Укрінформу.
«Будь-ласка, не забувайте полонених українців. Захищайте Україну, допомагайте їй! Наша перемога буде належати всім, хто бореться за права людини. Україна захищає не лише свої території, а і фундаментальні цінності. Будь ласка, не забувайте українських військових полонених, цивільних, незаконно захоплених РФ, українських дітей, захоплених Росією. Нікого з тих, хто бореться за нашу гідність. Пам’ятайте про них і допоможіть нам захистити наші фундаментальні цінності, без яких ми не можемо уявити нашу Європу, наше майбутнє та людство в цілому», – звернувся Буткевич до делегатів ПАРЄ.Фото: ІМІ
У короткому списку претендентів також була грузинська журналістка, співзасновниця незалежних медіа “Батумелебі” та “Нетгазети” Мзія Амаглобелі. Її було зааарештовано та засуджено у 2025 році після викриття зловживань грузинської влади під час народних протестів. Це допомогло привернути увагу до репресій проти ЗМІ та зробило Мзію символом свободи преси та стійкості, підкресливши вирішальну роль журналістів у захисті прав людини.
Ще одним фіналістом премії Гавела став азербайджанський журналіст Ульві Гасанлі. Директор незалежного ЗМІ Abzas Media з 2016 року. З 2011 року він став жертвою безперервних переслідувань з боку уряду, включаючи свавільні затримання, тортури та політично мотивовані звинувачення. У червні 2025 року Хасанлі був засуджений до дев’яти років ув’язнення і наразі утримується в суворих умовах у віддаленій в’язниці, де він пережив голодування та одиночне ув’язнення.
Журі премії складається з незалежних діячів у сфері прав людини та засідає в Празі під керівництвом президента ПАРЄ Теодороса Русопулоса.
Премія імені Вацлава Гавела щорічно вручається за видатний внесок у захист прав людини. Вона охоплює грошову винагороду в розмірі 60 тисяч євро, трофей і диплом.
Як повідомляв Укрінформ, Максим Буткевич майже 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був координатором проєкту “Без кордонів”, а також співзасновником Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо. Багато років виступав одним з організаторів та ведучих показів і подій Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник виступав з лекціями про права людини, про мову ворожнечі, про біженців для журналістів, активістів та владних структур в Україні та в інших країнах. Працював в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Після початку повномасштабної російсько-української війни у березні 2022 року Буткевич вступив до лав Збройних сил України. У червні того ж року потрапив до російського полону.
6 березня 2023 року незаконний “суд” на тимчасово захопленій частині Луганської області призначив йому 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку.
Апеляційний суд в Москві залишив вирок чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення частину часу фактичного тримання під вартою – з 19 серпня 2022 року.
У березні 2024 року Верховний суд РФ залишив без змін 13-річний вирок полоненому правозахиснику і військовослужбовцю. На судовому засіданні він розповів, що змушений був обмовити себе під погрозами тортур. Російські судді відмовилися долучити до матеріалів справи докази того, що Буткевич узагалі не був на місці ймовірного скоєння злочину, і взагалі в Сєвєродонецьку, ні у вказаний у “справі”, ні в будь-який інший день війни. Не взяли до уваги й заяву правозахисників, що він обмовив себе через обіцянки швидкого обміну та погрози тортурами.
У листопаді 2022 року Буткевич був нагороджений чеською премією “Історії несправедливості”: нагороду замість сина в Празі отримав його батько Олександр.
У 2023 році Максим Буткевич був вшанований Спеціальною відзнакою нагороди імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США та Національною правозахисною премією, яку вручає українська платформа “Правозахисний порядок денний”.
Буткевич був звільнений з полону 18 жовтня 2024 року.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
