Весняні буревії, різкі температурні “гойдалки”, зливи після майже літнього тепла й раптове похолодання — така погода для України дедалі менше схожа на виняток і дедалі більше нагадує нову кліматичну норму. Сильний вітер, який накрив країну наприкінці квітня, знову змусив говорити не лише про негоду, а й про глибші зміни в атмосфері. Фокус з’ясував, звідки беруться такі шквали, чому вони стають небезпечнішими та до чого українцям варто готуватися вже найближчими роками.

Сильний вітер в Україні: звідки дує

Наближення холодного атмосферного фронту, стрибки атмосферного тиску, холодна погода та сильний вітер — головні інгредієнти, які підготували Україну до входження у період різкої весняної нестабільності, коли погода змінюється буквально щогодини: від сильних дощів та штормового вітру до різкого похолодання та навіть граду.

Як пояснює Марина Цимбалюк, фахівчиня з питань зміни клімату ГО “Екодія”, сподіватися на стабілізацію ситуації в найближчий час не варто, про це свідчать і прогнози.

“Останні квітневі дні можуть нам запропонувати лише черговий раунд температурних “гойдалок”, — каже Фокусу фахівчиня.

Сильні вітри та зростання їх кількості належать до небезпечних та стихійних погодних явищ. Йдеться не лише про повалені дерева чи пошкоджені дахи. Під загрозою опиняються енергетична інфраструктура, будівлі, транспорт, ліси, а також об’єкти культурної спадщини.

Крім того, сильні пориви вітру значно ускладнюють підготовку до стихійних лих і реагування на них, особливо коли йдеться про масштабні погодні катаклізми.

Чим небезпечні сильні шквали

Кліматологи попереджають: ризики підвищення середньої швидкості вітру та збільшення сили поривів зростатимуть у найближчі роки, якщо світ і надалі рухатиметься за сценарієм business as usual — без скорочення викидів парникових газів та без адаптації до вже наявних кліматичних змін.

За словами Цимбалюк, у такому випадку екстремальні погодні явища стане ще складніше передбачити, а їхній руйнівний вплив лише посилиться.

Йдеться не лише про буревії, а й про інші прояви кліматичної нестабільності — посухи, підтоплення, локальні смерчі та хвилі аномальної спеки.

Фактично Україна поступово входить у період, коли погодні аномалії стають регулярними, а не винятковими явищами.

Зміна клімату — це не лише про потепління

Сильні вітри та весняне похолодання добре нагадують про те, що зміна клімату — це не лише про спеку. Хоча саме глобальне потепління підсилює решту кліматичних змін і робить погодні явища більш різкими та менш передбачуваними.

Згідно з оцінкою Ukrainian Climate Office, до кінця століття Україна зіткнеться не лише з підвищенням середньорічної температури, а й зі зростанням кількості екстремальних погодних явищ — від буревіїв і хвиль спеки до підтоплень, паводків і тривалих посух.

Найбільш вразливими до дефіциту вологи залишаються південні області — зокрема Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька. Через підвищення температури, зменшення стабільних опадів і виснаження водних ресурсів саме тут посухи ставатимуть дедалі відчутнішою проблемою. Це напряму впливатиме на аграрний сектор, врожайність і продовольчу безпеку країни.

Водночас захід України — насамперед Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області — дедалі частіше стикається з ризиками інтенсивних злив, паводків і підтоплень. Особливо вразливими залишаються райони поблизу Карпат, де сильні опади можуть швидко спричиняти локальні надзвичайні ситуації.

Окремо фахівці виділяють хвилі екстремальної спеки, які найбільше торкатимуться сходу та півдня країни. Йдеться не лише про дискомфорт у містах, а й про серйозні ризики для здоров’я, зростання навантаження на енергосистему та підвищення пожежної небезпеки.

Ще один важливий фактор — сильні вітри та шквали. Найбільш відчутними вони можуть бути в районах поблизу Українських Карпат та на морському узбережжі, однак і для центральної України такі явища стають дедалі менш рідкісними. Пориви вітру створюють додаткові ризики для енергетичної інфраструктури, транспорту, лісів і житлового фонду.

Показовим є і поступове зміщення кліматичних зон. Наприклад, клімат Києва вже дедалі більше нагадує той, який раніше був характерний для Одеси чи навіть Херсона. За останні десятиліття середня температура в столиці стабільно зростає, а сезонні межі стають менш чіткими.

Зима також змінюється: снігу загалом стає менше, однак самі снігопади можуть бути коротшими, але значно інтенсивнішими. Це створює додаткове навантаження на транспорт, комунальні служби та міську інфраструктуру.

Крім того, дедалі частіше в Україні фіксуються локальні смерчі, раптові підтоплення та різкі паводки — явища, які ще кілька років тому сприймалися як нетипові. Саме така нестабільність і є одним із головних проявів сучасної кліматичної кризи: не просто тепліше, а різкіше, сильніше й небезпечніше.

2026 рік може стати одним із найтепліших в історії

Попри нинішнє весняне похолодання, 2026 рік має всі шанси увійти до числа найтепліших за всю історію метеоспостережень. Причина — не лише загальне посилення глобального потепління, а й можливе повернення потужного Ель-Ніньйо — кліматичного явища, яке суттєво впливає на температуру планети.

Згідно з новими дослідженнями, вчені прогнозують формування сильного Ель-Ніньйо вже до кінця 2026 року. За попередніми оцінками, температура поверхні води в екваторіальній частині східного Тихого океану може перевищити норму більш ніж на 2 градуси, що відповідає дуже сильному або навіть “супер-Ель-Ніньйо”.

Саме такі явища в минулому часто ставали каталізаторами глобальних температурних рекордів. Наприклад, схожі сценарії спостерігалися у 1998, 2016 та 2024 роках, коли планета фіксувала одні з найспекотніших періодів за всю історію спостережень.

Перші три місяці 2026 року вже стали четвертими за температурними показниками за весь період спостережень, навіть попри слабку Ла-Нінью, яка зазвичай навпаки стримує потепління. Це означає, що базовий рівень глобального нагрівання вже настільки високий, що навіть охолоджувальні природні фактори не здатні суттєво його компенсувати.

Окреме занепокоєння викликає стан Арктики. На початку 2026 року вчені зафіксували рекордно низький рівень морського льоду, а зимовий максимум арктичного льодового покриву став одним із найменших за весь період супутникових спостережень. Це ще один сигнал того, що глобальна кліматична система входить у фазу дедалі більшої нестабільності.

Кліматологи пояснюють: короткочасне похолодання, сильний вітер чи навіть пізній сніг не спростовують глобального потепління. Навпаки — саме така погодна нестабільність є одним із його проявів. Зміна клімату означає не просто “тепліше”, а різкіші контрасти, сильніші буревії, триваліші посухи, інтенсивніші зливи та більш непередбачувані сезони.

Для України це означає не лише погодний дискомфорт, а й прямі ризики для енергетики, агросектору, водних ресурсів, інфраструктури та здоров’я людей. І питання вже не в тому, чи буде нова хвиля кліматичних аномалій, а в тому, наскільки країна готова до життя в новій погодній реальності.

Нагадаємо, дослідники виявили, що течії Атлантичного океану можуть ослабнути приблизно вдвічі вже в цьому столітті — це значно змінить європейський клімат.

Також Фокус писав, що у водоймах України стрімко поширюються чужорідні види, які витісняють місцеву фауну й ламають природний баланс. Екологи говорять про “біологічну окупацію”, що може мати незворотні наслідки. 

Через пошкодження енергопостачання насосної станції без води залишилися понад 30 вулиць міста та Шепсинський сільський округ. Мер Сергій Бойко повідомив, що подачу води короткочасно відновлять увечері, щоб жителі могли зробити запас, а в районах організують підвезення води. Пожежа охопила кілька великих резервуарів із паливом. Фокус зібрав усе, що відомо.

Видання ASTRA зазначає, що нафтопродукти хлинули на вулицю Кошкіна і розтеклися до 30-го будинку — імовірно, з пошкоджених купольних ємностей із важкими фракціями. У МНС підтвердили розлив, зазначивши, що пошкоджено автомобілі.

Раніше влада оголосила евакуацію мешканців вулиць, які розташовані поруч із палаючим НПЗ. Дим від пожежі в Туапсе видно навіть із курорту Красна Поляна, а за супутниковими даними — він дійшов до Гарячого Ключа й Апшеронська та рухається далі в бік Майкопа.

Згідно із супутниковими знімками, уражено щонайменше чотири найбільші резервуари НПЗ. Вогонь зачепив і газотурбінну установку, через що сталися перебої з енергопостачанням. У місті чути вибухи, небо затягнуло чорним димом, жителям рекомендують не виходити на вулицю і тримати вікна закритими.

На тлі триваючої пожежі Росспоживнагляд радить жителям уникати контакту із забрудненим повітрям і звертатися до лікарів у разі погіршення самопочуття.

Водночас губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив, що пожежа на НПЗ у Туапсе сталася через атаку безпілотників і заявив, що в місті “ще одна серйозна НП”.

“Наразі його гасять 164 людини, залучено 46 одиниць техніки… Ситуація непроста, але контрольована”, — повідомив губернатор, який раніше називав пожежі на НПЗ “загоряннями в морському порту”.

Атака дронів на Туапсе — що кажуть місцеві жителі

При цьому місцеві ЗМІ прямо заявляють, що морський термінал минулого разу горів понад тиждень: “Вогонь повністю ліквідували лише чотири дні тому. Зараз над містом знову чорний дим”. І повідомляють, що це вже третя велика атака за останні два тижні. Також вони зібрали неофіційні коментарі жителів Туапсе, які разюче відрізняються від стриманої і потайливої реакції влади.

Судячи з соцмереж, жителі почули звуки ближче до 01:00. Тоді ж голова району Сергій Бойко опублікував повідомлення про безпілотну небезпеку — вона діяла п’ять годин. За словами місцевих жителів спочатку “дзижчали” безпілотники, потім пролунали вибухи.

• “Нічка була веселою, тільки дітей підняв із підвалу спати додому, дзижчало скрізь, як комарі на рибалці, з кожним разом усе гірше й гірше”;
• “Всю ніч не спала, все чути, вибухи, гора трясеться, будинок тремтить. До четвертої не спали”.

Багато хто обурений поганим оповіщенням жителів. По-перше, у місті досі погано обладнано сховища, тож люди змушені рятуватися власними підвалами. А в багатоповерхівках вони часто не пристосовані.

Також росіяни не розуміють, як уламки можуть втретє поспіль потрапляти в НПЗ і навіщо тоді потрібно було відключати інтернет, якщо це не допомагає боротися з атаками.

• “Як і раніше хлопки й уламки. Це для чого так пишуть? Адже люди все бачать”;
• “Ніде нічого немає. Я зараз у Краснодарі, поїхала з дитиною, маю їхати в Туапсе в четвер. Якби не чат Туапсе і група, я б нічого не знала, що там відбувається. Ніхто в Краснодарі нічого не знає”;
• “Звичайно, не спиться. Тільки над головою літали дрони. Були збиття, були прильоти. Але, у свіжих новинах у нас Арагчі та Іран. Знущаєтеся?”;
• “Та як же це? Втретє уламки в ціль прилетіли? Знову нафта з неба буде лити? І знову скрізь тиша! Туапсе пофіг? Ще розповідатимуть, що жодних проблем немає, повітря в нормі. Питання в тому, на який захист можуть розраховувати люди? На відключення інтернету? Он як допомогло! Крім того, що скрізь тиша. У мене просто слів немає!”;
• “Не вибух, а хлопок. Не влучання безпілотника, а “пошкодження уламками”. Самі себе в пастку підміни термінів загнали. Ким потрібно бути, щоб тричі поспіль збивати безпілотники так, що їхні уламки до подібних наслідків призводять?”.

Наостанок місцеві ЗМІ повідомили, що в Сочі вперше скасували VK Fest, який мав відбутися в Сочі. Причини скасування не повідомили, але аеропорт Сочі з початку 2026 року закривали 37 разів через повітряні тривоги. Частіше закривався тільки аеропорт у Краснодарі та Калузі.

Раніше в Кремлі вперше офіційно прокоментували те, що відбувається в Туапсе. Там стверджують, що удари по нафтосховищах у Туапсе провокують “подальшу дестабілізацію світових енергоринків”, які й так зазнають труднощів через ситуацію в Ормузькій протоці.

Нагадаємо, що в ніч на 28 квітня безпілотники вкотре атакували Краснодарський край Росії, де під ударом опинилося Туапсе, в якому росіяни лише нещодавно ліквідували пожежу після попередніх масованих ударів.

Бісті-Бедлендс, також відомий як дика місцевість Де-На-Зін, сформувався внаслідок мільйонів років вивітрювання та ерозії. У крейдяному періоді регіон був вкритий Західно-Внутрішнім морським шляхом, проте потім вулкан покрив територію попелом, а море почало відступати. У результаті утворилася неймовірна дика місцевість, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Всі ці зміни призвели до утворення великих боліт і русла річок, які були домівкою для безлічі стародавніх тварин, таких як динозаври і рептилії. Однією з них також був і “Бісті-звір” — тиранозавр, череп якого сьогодні виставлено в Музеї природної історії та науки Нью-Мексико в Альбукерке.

Зазначимо, що 2010 року цей вид був оголошений новим для науки і отримав наукову назву Bistahieversor sealeyi. За словами вчених, назва походить від назви заповідника Бісті та грецького слова “руйнівник”, а друга частина — данина поваги Полу Сілі, науковому співробітникові музею, який виявив голотип.

Дослідники зазначають, що доволі цікавими є й представники місцевої фауни — наприклад, золоті орли, дрозди та ворони, які ширяють над місцевістю в пошуках кроликів. Тут також мешкають койоти та велетенські сколопендри, що досягають неймовірних 20 сантиметрів.

Коли вода відступила, вона залишила після себе шари пісковика, глинистого сланцю та інших осадових порід, а потім, коли закінчився останній льодовиковий період, ландшафт справді почав набувати дивного вигляду, оскільки води льодовиків, що танули, прокладали шляхи крізь скелі. У результаті, колись гладкий ландшафт був перетворений водою і вітром на руслові відкладення, тому один із районів Бісті-Бедлендс отримав прізвисько “Розплідник інопланетних яєць”.

На жаль, це не інопланетні яйця. Насправді, скельні утворення, що підносяться, увінчані психоделічними овалами, були утворені ерозією, і також відомі як худу. Худу можуть утворювати що завгодно: від високих колючих палиць до “гоблінів”, а у випадку з Бісті-Бедлендс вони можуть нагадувати інопланетні яйця.

За словами експертів, найкращий час для відвідування цього місця — з березня по травень і з вересня по листопад, коли температура помірна, оскільки взимку температура може опускатися нижче нуля, а влітку досягає 38°C.

Доглядачі зазначають, що Бісті-Бедлендс також є заповідною зоною. Багато в чому це місце відоме своїм незайманим ландшафтом, без позначених стежок, інфраструктури або інформаційних центрів для відвідувачів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Антарктиді виявлено “Річ” віком 68 млн років: хто залишив це загадкове яйце.

Раніше Фокус писав про 5 тварин, які є зовсім не тим, чим здаються: вчені розповіли, що з ними не так.

Під час написання використовували матеріали CURIOUS, IFLScience.