Про це учасниця проєкту розповіла у своєму Instagram (nastyaanisimova_).

Анастасія Анісімова розійшлася з хлопцем

“Ми з Єгором розстались. Ми — та сама пара, яка прогриміла на постшоу проєкту “Холостяк” півтора року тому, що учасниця почала зустрічатися з освітлювачем. Якщо ви бачите це відео, то, скоріше за все, пройшов деякий час із нашого розставання”, — почала Настя.

Учасниця “Холостяка-13” наголосила, що ніхто нікого не зраджував. А пара навіть думала про весілля.

“Що я можу сказати за ці стосунки? Вони були гарні. Ми були щасливі. Ми багато спілкувались про весілля. Ми так мріяли про нього. Ми стали рідні. Дійсно рідні. Ми стали одним цілим і жили в нашому світі. Однак виявилось, що цей світ був крихким. Можу вас запевнити, що ніхто нікого не зраджував. Ці пів року відчувалось як намагання зберегти кохання, яке в нас є. Однак повне небажання щось змінювати. Ми ніби несумісні”, — зазначила блогерка.

Анісімова каже, що точно знає, що Єгор її кохав. А рішення розійтись, на її думку, було правильним.

“Це кінець. Я закриваю своє серце до нього і буду рухатися далі одна”, — резюмувала учасниця “Холостяка”.

Анісімова на “Холостяку”

Зазначимо, що в “Холостяку” Настя боролася за серце ветерана російсько-української війни Олександра “Терена”. Втім, у фіналі він обрав волонтерку з Харкова Інну Бєлєнь, але їхні стосунки не склалися. Наразі дівчина вагітна від свого нареченого та вже незабаром народить доньку.

А на постшоу Анісімова оголосила, що на проєкті насправді знайшла кохання, але не з головним героєм, а з членом знімальної команди Єгором.

Пара часто ділилася романтичним контентом у соцмережах.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

• Українська акторка Олена Світлицька відреагувала на чутки про стосунки з актором та 14-м “головним холостяком країни” Тарасом Цимбалюком.
• Українська співачка та учасниця шоу “Холостяк-5” Liya Li вперше розповіла, як склалась її доля після участі в проєкті.

Крім того, переможниця романтичного реаліті “Холостяк-13”, героєм якого був ветеран російсько-української війни Олександр “Терен”, Інна Бєлєнь повідомила, що опинилася в лікарні на останніх тижнях вагітності.

Наразі увага багатьох любителів космосу прикута до космічного корабля “Оріон”, а на якому астронавти місії “Артеміда-2” успішно вийшли за межі навколоземної орбіти та попрямували в подорож навколо Місяця і назад. Варто пам’ятати, що для здійснення таких вражаючих подорожей потрібні не тільки люди, а й комп’ютери. Комп’ютерна система, що керує роботою місії “Артеміда-2” і бортовий комп’ютер на кораблі “Оріон” зовсім не схожі на своїх застарілих попередників. Але старі бортові комп’ютери космічних апаратів NASA “Вояджер-1” і “Вояджер-2” все ще працюють з 1977 року, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нещодавно в YouTube з’явився відеоролик, який демонструє частину обчислювального обладнання NASA, яке забезпечувало роботу зондів “Вояджера-1” і “Вояджера-2” у 80-х роках минулого століття.

Нагадуємо, що обидва космічні апарати були запущені 1977 року для дослідження зовнішніх планет Сонячної системи, тобто Юпітера, Сатурна, Урану та Нептуна. У 2012 році “Вояджер-1” вийшов у міжзоряний простір, а “Вояджер-2” зробив це у 2018 році. Попри те, що зонди NASA перебувають у космосі 49 років, вони продовжують функціонувати і використовують обладнання, яке старше за деяких сучасних інженерів NASA.

На відео вище можна побачити, як інженер NASA проводить екскурсію будівлею 230 у Лабораторії реактивного руху NASA в Каліфорнії. У приміщенні можна побачити безліч комп’ютерів розміром з холодильник, вироблених компаніями Univac і IBM. Інженер також показує перфокарти, які використовували раніше для зв’язку із зондами “Вояджер”, а також комунікаційний центр, оснащений телефонами і невеликими моніторами.

Усе це вже застаріле обладнання було покликане забезпечувати надійну роботу космічних апаратів “Вояджер”, які зараз перебувають на відстані понад 25 мільярдів кілометрів від Землі.

На борту обох космічних апаратів знаходиться комплект комп’ютерів та електроніки, створених ще до 1977 року. Кожен з апаратів “Вояджер” має три бортові комп’ютерні системи із загальною ємністю пам’яті лише 69,63 кілобайт. Це менше, ніж стандартний файл JPEG. Наукові дані, зібрані зондами NASA, кодуються на цифровому 8-доріжковому пристрої перед передачею на Землю. Оскільки пам’яті так мало, апарати постійно записують нові дані поверх старих, після їхнього передавання на Землю зі швидкістю всього 160 біт на секунду.

NASA зараз доводиться використовувати найбільші наземні антени, щоб зловити сигнал від зондів “Вояджер”, який поступово стає слабшим у міру віддалення апаратів від Землі.

Водночас інженерам NASA вже довелося відключити частину електроніки зондів “Вояджер” для економії енергії, щоб продовжити місію двох космічних апаратів. Поки що точно ніхто не може сказати, коли ці зонди повністю вийдуть з ладу і перестануть передавати сигнали. Але це може статися вже в найближчі роки.

Варто зазначити, що обчислювальна потужність бортового комп’ютера космічного корабля “Оріон” місії “Артеміда-2” у 20 000 разів більша, ніж була у бортових комп’ютерів кораблів місячних місій “Аполлон” у 60-70-х роках XX століття. Вона також у 25 разів більша, ніж у бортової комп’ютерної системи Міжнародної космічної станції. При цьому швидкість передачі даних у корабля “Оріон” становить кілька гігабіт на секунду.

Як уже писав Фокус, астронавти місії “Артеміда-2” зробили приголомшливу фотографію Землі на шляху до Місяця.

Також Фокус писав про те, що щороку протягом кількох місяців відстань від апаратів “Вояджер” до Землі скорочується. Вони не повертаються назад, справа зовсім в іншому.

Під час написання матеріалу використано джерела: NASA, Popular Science, Wired.

В інтерв’ю Фокусу офіцер пояснив, що середня вартість українських наземних дронів наразі становить близько 15–20 тисяч доларів, і це значно дешевше за європейські аналоги, які коштують від 150 тисяч євро. Зокрема, раніше середня ціна дрона була близько 10 тисяч доларів, проте сучасні модифікації обладнані цифровим зв’язком, бронею, підвісними системами та камерами.

“Українські дрони значно дешевші за європейські варіанти, хоча їх у нас уже набагато більше, і існує велика кількість різних моделей наземних дронів. Рік тому середня ціна становила близько десяти тисяч доларів, бо переважно використовувалися середні моделі. Нині, враховуючи наявність цифрового зв’язку, бронювання, змінних підвісок і додаткових камер, середня ціна дрона досягає приблизно п’ятнадцяти-двадцяти тисяч доларів. Раніше ми ще допрацьовували дрони в майстернях, купували метал, камери, переробляли під цифровий зв’язок, що створювало додаткові витрати часу і ресурсів. У порівнянні з європейськими аналогами їхня ціна сягає приблизно 150 тисяч євро”, — сказав засновник школи НРК 3-го АК.

Водночас Павлов зазначив, що середній термін служби наземного дрона на фронті становить приблизно два тижні. Він також пояснив, що втрати дронів відбуваються щодня і залежать від інтенсивності використання підрозділами. Та попри це, їхня ефективність та швидкість виконання завдань роблять їх більш безпечними для людей у порівнянні з пікапами, які не можуть наближатися до фронтових позицій без значного ризику для екіпажу.

“Наземні дрони регулярно втрачаються, і в кожному підрозділі ситуація різна — усе залежить від інтенсивності використання. У середньому йдеться про кілька втрачених дронів щодня, водночас їх застосовують дуже активно. Є випадки, коли дрон виходить з ладу одразу після виїзду, а є й такі, що проходять сотні кілометрів і виконують багато завдань. Якщо говорити про середній показник, термін служби дрона становить приблизно два тижні”, — додав він.

У розмові з Фокусом, офіцер підкреслив, що для ефективного використання дронів необхідна наявність майстерень, обладнаних під ремонт складної техніки, а також спеціалістів з механіки, електрики, радіотехніки та мережевих налаштувань. Що важливо, дрони потребують адаптації до бойових умов і доопрацювання підрозділами за власні кошти, оскільки “з коробки” вони не готові до роботи на фронті.

Крім того, Павлов розповів, що наразі наземні дрони підпадають під сплату ПДВ, і зрештою це збільшує їхню ціну приблизно на 20%. На його думку, подібні податкові обмеження створюють додаткове навантаження на благодійні фонди та військових, які купують обладнання, адже дрони залишаються критично необхідними для фронту.

Попри це, засновник школи НРК 3-го АК наголосив, що перевага українських підрозділів у темпі та швидкості адаптації до змін. В цілому, наші військові оперативно аналізують нові загрози та швидко ухвалюють рішення. Лише завдяки оперативності бійці ЗСУ можуть ефективно використовувати наземні дрони навіть у складних умовах бойових дій. Разом із тим офіцер зазначив, що масштабування і покращення інфраструктури для обслуговування техніки залишаються пріоритетними завданнями для підвищення бойової ефективності.

“На зміну новим загрозам ми реагуємо швидко: знаходимо рішення, адаптуємося та одразу впроваджуємо їх у роботу. У цьому полягає наша перевага, однак нам поки що не вистачає масштабування”, — розповів він в інтерв’ю.

Нагадаємо, що частка втрат від ударів дронів зросла з менш ніж 10% у 2022 році до близько 80% торік. Ба більше, за словами експертів, безпілотники змінили характер бойових дій і суттєво ускладнили пересування техніки та евакуацію на фронті.

Також Фокус писав, що Україна працює над створенням роїв дронів-перехоплювачів для боротьби з “Шахедами”, які діятимуть майже автономно та потребуватимуть мінімального втручання людини. Найближчим до впровадження є сценарій, за якого один оператор зможе керувати одразу кількома дронами.