Про це генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Ще один крок до справедливості: нові докази російських воєнних злочинів проти України в Гаазі. Скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду новий пакет матеріалів про депортацію та незаконне утримання в РФ понад 1800 українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей”, – зазначив Кравченко.

За інформацією генпрокурора, у листопаді 2022 року російські військові примусово перемістили цих людей через окупований Крим до колоній у РФ.

Як підкреслив Кравченко, “докази доводять, що це була завчасно організована операція: від захоплення українських в’язниць до утримання людей на території держави-агресора”.

За даними слідства, у російських колоніях українських в’язнів б’ють, катують, піддають психологічному тиску, погрожують розстрілами і змушують до будівництва ворожих військових укріплень. Їм примусово нав’язують громадянство РФ, незаконно утримують після завершення строку покарання або затримують повторно.

“Це воєнні злочини та злочини проти людяності відповідно до норм міжнародного гуманітарного права”, – підкреслив генпрокурор..

Кравченко поінформував, що в основі поданих до МКС матеріалів лежать свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, а також аналіз рішень російських судів, офіційних документів, відповідей державних органів РФ та інших доказів.

Такий результат, зауважив Кравченко, став можливим завдяки активній позиції та експертній діяльності громадської організації “Захист в’язнів України”, Європейської правозахисної мережі European Prison Litigation Network та Харківської правозахисної групи.

“Це яскравий приклад координації державних органів і правозахисної спільноти у формуванні доказової бази для національного та міжнародного правосуддя. Не заради звітності, а заради відновлення справедливості та притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності”, – підкреслив генпрокурор.

“І вона буде. Послідовною, невідворотною, поіменною”, – додав Кравченко.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до цієї ініціативи.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між країнами, а також анонсував роботу в Белграді віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі напередодні сесії міністрів закордонних справ НАТО, яке розпочнеться завтра у шведському місті Гельсінгборг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Рютте, продовження підтримки України буде одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі наступного місяця, а завтра під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу до обговорення приєднається міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Безпека України безпосередньо пов’язана з нашою власною безпекою. «Міністри обговорять, як зробити так, щоб підтримка України залишалася суттєвою, сталою, передбачуваною та ґрунтувалася на потребах України», – сказав Рютте, нагадавши, що PURL залишається важливим механізмом надання термінової підтримки Україні, і що останні оголошення про внески до PURL на суму понад пів мільярда доларів надійшли від Норвегії та Канади.

«З моменту запуску цієї ініціативи минулого літа PURL поставила близько 70 відсотків усіх ракет для українських батарей Patriot, включаючи PAC3, та 90 відсотків боєприпасів, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Підтримка продовжує надходити, але ми повинні розвивати її та забезпечити, щоб підтримка Альянсу залишалася сталою в довгостроковій перспективі», – наголосив Марк Рютте.

На запитання, чи вважає він, що його ідея про виділення всіма європейськими союзниками НАТО 0,25% свого ВВП на підтримку України, буде реалізована, Рютте висловив сумніви.

«Моя роль іноді полягає в тому, щоб виходити із пропозиціями. Іноді їх приймають, але я не думаю, приймуть цю, бо є багато опору фіксованій позначці в 0,25 відсотка», – зазначив він, додавши, що водночас деякі країни, які надають значну частину внесків до PURL, хочуть, щоб інші брали більшу участь в ініціативі.

У зв’язку з цим Рютте закликав усіх союзників бути більш чесними між собою з цього питання.

Як повідомляв Укрінформ, НАТО критично важливо суттєво збільшувати та прискорювати виробництво продукції для того, щоб бути у змозі якісно протистояти загрозам євроатлантичній безпеці, які становить Росія.

Фото: NATO