Про це йдеться в його дописі в соцмережі X, передає Укрінформ.

«Вдячний Португалії за її готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, щоб практично розпочати роботу Спеціального трибуналу з розслідування злочинів агресії проти України. Цей важливий крок демонструє відданість Португалії принципам підзвітності та правосуддя», – зазначив глава МЗС.

Таким чином уже 15 держав-членів Ради Європи висловили готовність приєднатися до угоди. Потрібна лише ще одна, щоб виконати юридичний мінімум для голосування на засіданні Комітету міністрів у Кишиневі у травні.

Підтримку Трибуналу також виловили Хорватія, Естонія, Німеччина, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Словенія, Іспанія, Швеція, Велика Британія та Коста-Ріка поза межами Європи.

Міністр підкреслив, йдеться не лише про підтримку України, а про принципи. На його думку, всі, хто цінує життя, справедливість та верховенство права, повинні бути об’єднані у захисті цих спільних цінностей.

Сибіга також закликає всі країни Європи та світу приєднатися до наших історичних зусиль щодо притягнення до відповідальності, щоб вперше з часів Нюрнберзького трибуналу переслідувати та покарати злочин агресії.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра заявила, що ключовим практичним кроком для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України стане підписання розширеної часткової угоди про керівний комітет органу, яке може відбутися в травні.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив під час брифінгу на Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання, чи правда, що партнери зверталися до української влади з проханням не руйнувати російські нафтові термінали, він сказав: «Можу тільки в загальних рисах сказати: так, таке існує. Чому це відбувається? Ви, як розумна людина, теж можете зрозуміти – це питання утворення ціни. Але у нас своя війна».

Керівник ОП додав, що зі схожими проханнями Україна стикалася впродовж усіх років повномасштабної війни.

«Я з подібними речами в різних аспектах … та й усі ми стикалися з 2022 року. Дуже багато цього було. Згадайте, коли були скандали, що певні підрозділи заїхали, скажімо, на техніці іноземного виробництва кудись на територію Росії; що десь застосовувалась зброя не так, як комусь хотілося. Їх можна зрозуміти, це їх правда, але ж є ще наша правда і наш національний інтерес. І він саме такий, як і є. Ми не припиняємо», – наголосив Буданов.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 7 квітня Сили оборони України завдали ураження по нафтовому терміналу “Усть-Луга Ойл” у Слободці Ленінградської області (РФ).

6 квітня безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з іншими складовими Сил оборони (ГУР МОУ, СБС, ССО, ДПСУ) влаштували «бавовну» на нафтоналивному терміналі «Шесхаріс» морського порту «Новоросійськ» у Краснодарському краї РФ.

Про це він повідомив журналістам у четвер, 9 квітня, передає Укрінформ з посиланням на російську службу ВВС.

«Путін на сьогодні не приймав жодних рішень щодо Великоднього перемир’я», – зазначив коротко Пєсков.

Як повідомляв Укрінформ, 30 березня Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до припинення вогню у будь-якому форматі – повне, енергетичне – включно з припиненням вогню на Великдень, але не поступаючись своєю гідністю та суверенітетом.

У Кремлі скептично оцінили дану пропозицію, заявивши, що нібито не бачили детальних пропозицій щодо цього.

Зеленський згодом заявив, що українська сторона передала запит США щодо пропозиції до росіян про припинення вогню на Великдень. Президент України також наголосив, що українська сторона готова відповідати дзеркально, якщо росіяни припинять свої удари.

Фото: АА