Події
Міносвіти й фонд Жадана співпрацюватимуть у популяризації читання

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та письменник, громадський діяч й засновник благодійного фонду Сергій Жадан підписали меморандум про співпрацю.
Про це повідомило Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
«Це партнерство — приклад того, як культурні діячі можуть бути активними учасниками освітніх змін. Сергій Жадан багато років підтримує освітні ініціативи на місцях — особливо там, де така підтримка найбільш потрібна. Його включеність у життя підлітків, робота з громадами, присутність у просторі культури й освіти — це цінний досвід, який ми хочемо інтегрувати в систему. Співпраця з фондом дозволить посилити напрямки позашкільної освіти, підтримати розвиток шкільних бібліотек, залучити до освіти живий культурний контекст. Це важливий крок у реалізації політики «Освіта для життя»», — зазначив Лісовий.
Зокрема, передбачена співпраця у таких напрямках: популяризація читання та підтримка бібліотек; залучення культурних діячів та митців до освітніх активностей; підтримка мистецької та культурної освіти для дітей військовослужбовців; підвищення кваліфікації освітян у сфері мистецтва й культури; розвиток освітнього україномовного контенту; організація спільних освітньо-культурних заходів; спільна робота задля розвитку творчого потенціалу молоді; створення сучасних освітніх просторів.
«Починаючи з 2014 року, наш фонд підтримує освітні ініціативи — спершу на Луганщині та Донеччині, а згодом, з відомих причин, зосередилися на Харківщині. Те, що мотивує мене продовжувати цю роботу, — це очі дітей і місцевих освітян, до яких приїздиш, привозиш книги, проводиш культурні події, просто говориш із ними. І щоразу відчуваєш, наскільки для них це важливо. У маленьких громадах такі зустрічі — не просто подія, як це буває у великому місті. Це про увагу, про відчуття, що їх чують, бачать і підтримують. Ми готові продовжувати цю роботу й надалі. А в партнерстві з МОН вона зможе стати більш сталою і масштабною», — зазначив Жадан.
«Освіта для життя» — це комплексна політика Міністерства освіти і науки України, спрямована на системне оновлення змісту шкільної освіти, продовження та посилення реформи НУШ. Її мета — забезпечити цілісний освітній досвід, у якому зміст навчання, підходи до викладання та шкільний простір разом формують в учнів компетентності, необхідні для життя в мінливому світі.
Як повідомляв Укрінформ, в українських школах збільшили до двох обов’язкових годин на тиждень вивчення старшокласниками навчального предмета «Захист України».
Події
В Афінах скасували концерт російського піаніста Мацуєва, який підтримує агресію проти України

Афінський державний оркестр оголосив про скасування концерту відомого російського піаніста Дениса Мацуєва, який підтримує політику Володимира Путіна.
Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.
Мацуєв мав виступити в Афінах 21 листопада. Однак Афінський державний оркестр вирішив «скоригувати» програму.
«Протягом усього свого довгого існування оркестр демонстрував найвищу художню майстерність і був відданий цінностям відкритого діалогу та поваги, які лежать в основі європейської культурної спільноти. У цьому контексті оркестр вирішив скоригувати свою програму з урахуванням останніх міжнародних подій», – йдеться у заяві.
В Афінському державному оркестрі уточнили, що Мацуєва замінить інший соліст. Детальна інформація для власників квитків буде оголошена найближчим часом.
Денис Мацуєв відомий своїми дружніми стосунками з Володимиром Путіним і підтримкою політики Кремля, зокрема щодо агресії проти України. У 2014 році він підписався під відкритим листом на підтримку окупації Криму. Піаніст входив до ініціативної групи з висунення Путіна кандидатом у президенти 2018 року та до робочої групи з підготовки поправок до Конституції Росії.
У лютому 2022 року його виступ з Віденським державним оркестром був скасований через вторгнення Росії в Україну. Відтоді Мацуєв жодного разу не виступав перед західною аудиторією.
Як повідомляв Укрінформ, 7 вересня біля будівлі Королівської опери в Лондоні кількасот людей протестували проти виступів російської співачки Анни Нетребко, яка активно підтримала війну Путіна ще під час нападу на схід України у 2014 році.
Події
МКСК розраховує на підтримку Ради у збільшенні фінансування Українського культурного фонду

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики може підтримати Міністерство культури та стратегічних комунікацій у питанні збільшення фінансування Українського культурного фонду.
Про це сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко під час обговорення змін до Закону «Про Український культурний фонд», відповідаючи на запитання Укрінформу.
“Я думаю, депутати будуть дуже помічні зараз у бюджетному процесі. Профільний комітет однозначно підтримує тенденцію до збільшення підтримки Українського культурного фонду. Відповідно, і сфери культури, адже самі лише заяви про те, що українська культура – це частина національної безпеки, без фінансового ресурсу, на жаль, нічого не варті. Тому, відповідно, ми будемо дуже сподіватися на їхню підтримку саме в цьому аспекті”, – зазначила Григоренко.
Своєю чергою виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова акцентувала на необхідності збільшення фінансування довгострокових грантів.

“Найбільша проблема – це довгострокові гранти. Слід точно збільшувати і суми, і строки їх реалізації. Ми точно бачимо запити. Ми без певних змін до закону і постанов запровадили вже цього року обов’язкове співфінансування, окрім двох лотів. Ми залучаємо самі фінансування і маємо надію, що будемо тільки нарощувати темпи”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.
Український культурний фонд – державний інвестор у сфері культури та креативних індустрій, створений у 2017 році. Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах у семи секторах: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, література, сценічне та перформативне мистецтво, культурні та креативні індустрії. За вісім років діяльності фонд профінансував 2951 проєкт на загальну суму понад 2 млрд грн.
Перше фото: УКФ
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих

Журі літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2025 року» обрало фіналістів у двох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, у категорії поезія ними стали:
- Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
- Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
- Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
- Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
- Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).
У категорії проза це:
- Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
- Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
- Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).
Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.
Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».
Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.
Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.
-
Війна1 тиждень ago
Російська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини7 днів ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика7 днів ago
Це показує, що він слабкий
-
Події1 тиждень ago
Симфонічний оркестр «INSO-Львів» виступив на музичному фестивалі у Фінляндії
-
Війна1 тиждень ago
В Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Політика7 днів ago
Припинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Усі новини7 днів ago
Момент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії
-
Війна1 тиждень ago
Люксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України