Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 п’ятниці, 17 квітня, передає Укрінформ.

Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Іскрисківщина, Товстодубове, Бачівськ, Рогізне, Кореньок, Гірки, Сопич, Нова Гута, Волфине, Студенок; на Чернігівщині – Хрінівка. Авіаудару зазнала Яструбщина.

На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав двох авіаударів, скинув п’ять авіабомб, здійснив 47 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, чотири з яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно–Слобожанському напрямку ворог один раз штурмував позиції українських підрозділів у районі Вовчанських Хуторів.

На Куп’янському напрямку ворог один раз намагався поліпшити своє становище в напрямку Петропавлівки.

На Лиманському напрямку ворог двічі наступав в районі Греківки та у бік Лиману.

На Слов’янському та Краматорському напрямках з початку доби ворог активних дій не проводив.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 11 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іллінівка, Русин Яр, Степанівка, Софіївка. Одне боєзіткнення триває.

На Покровському напрямку з початку доби загарбники 10 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Муравка. Одне боєзіткнення триває дотепер.

На Олександрівському напрямку українські оборонці відбивали шість ворожих атак у бік Калинівського та Олександрограда. Авіаційного удару зазнали Коломійці. Триває одне боєзіткнення.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбивали п’ять ворожих атак у бік населених пунктів Гуляйпільське, Зелене, Залізничне та в районі Гуляйполя. Один бій триває. Ворог завдав авіаударів у районах населених пунктів Копані, Рівне, Барвінівка, Любицьке.

На Оріхівському напрямку ворог двічі атакував в районах населених пунктів Щербаки та Степногірськ.

На Придніпровському напрямку ворог провів дві марні штурмові дії в напрямку Антонівського мосту.

Ситуація на інших ділянках фронту наразі не зазнала значних змін. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький заявив, що Росія готує новий наземний наступ на південному сході України та прагне захопити весь Донбас до вересня.

Фото: Генштаб ЗСУ

Група приватної протиповітряної оборони в Харківській області вперше збила реактивний дрон на швидкості 400+ км/год.

На Кагарличчині 3 червня 2025 року провели в останню путь молодшого сержанта Юрія Погребняка, який загинув на Донеччині. Поховали героя в рідному Кагарлику на Довжицькому цвинтарі. 

Загинув Юрій Погребняк 8 серпня 2024 року під час бойових дій поблизу селища Нью-Йорк Торецької МТГ Бахмутського району Донецької області. Йому був 41 рік. До кінця травня 2025 року його вважали зниклим безвісти. 

Юрій Погребняк народився 27 березня 1983 року. З дитячих років він захоплювався спортом. Обдарований юний футболіст успішно закінчив у 2000 році Щасливську спортивну школу Бориспільського району. Брав участь у багатьох змаганнях, посідав перші місця в Україні. Але треба було підтримувати багатодітну родину, в якій він виріс, і решту часу Юрій працював водієм. 

У 2014 році, коли розпочалася війна Росії проти України, Юрій Погребняк був одним із тих, хто став на захист рідної землі. А коли почалося повномасштабне вторгнення, маючи бойовий досвід, він першого ж дня — 24 лютого 2022 року пішов за призовом захищати Батьківщину. Бив ворога на Донеччині у званні молодшого сержанта, командиром кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону. 

8 серпня 2024 року воїн загинув під час бойових дій поблизу селища Нью-Йорк на Донеччині. Але про це стало відомо лише більш, ніж за 10 місяців. Увесь цей час жевріла надія, що він, можливо, живий і перебуває в полоні… На жаль, ці сподівання не справдились… 

3 червня жалобний кортеж із тілом Юрія Погребняка під тужливу мелодію «Пливе кача» вирушив вулицями Кагарлика до будинку мами загиблого героя. По дорозі на колінах, низько схиливши голови в скорботі зустрічали жителі його міста. Спинялися автівки й автобуси, а ті, хто був у них, приєднувалися до вшанування воїна. 

Попрощатися з героєм зібралися рідні, друзі, знайомі, сусіди, жителі Кагарлика та громади, військові, представники Обухівського РТЦК та СП, керівництво громади. Чин похорону за загиблим воїном відслужили священники Православної церкви України Юрій Литвин та Уар Перетятько.

Після обряду, благочинний Кагарлицького благочиння ПЦУ Юрій Литвин звернувся до рідних Героя та громади зі словами глибокої скорботи, порівнюючи біль утрати з «інсультом душі» — станом, коли світ здається ворожим, а серце не розуміє, як далі жити.  

«Юрій загинув тілом, але не душею. Його жертва — не марна, адже він поліг заради нашої свободи, заради країни, де поважають життя, дарують квіти, а не смерть», – сказав священник. 

Благочинний наголосив, що ми маємо не зупинятися в боротьбі, щоб смерть Юрія та інших воїнів не була даремною. Завдяки їм ми сьогодні живі, маємо шанс будувати вільну, гідну Україну. Він закликав пам’ятати героїв, молитися за них і не втрачати віри. Юрій, який уже пройшов через пекло війни, тепер заслуговує на рай. Царство йому небесне і вічна пам’ять. 

На цвинтарі біля труни з тілом героя щирі слова про загиблого воїна сказав заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.  

«Сьогодні ми проводжаємо воїна в останню путь і говоримо йому слова, сповнені прощального болю і смутку. Нашому захисникові навіки залишиться 41 рік. У розквіті сил Юрій Погребняк віддав своє життя за Вітчизну, за майбутнє кожного з нас. У невимовному горі залишилася мати Світлана Павлівна, обоє синів — дев’ятирічний Михайлик і 16-річний Владислав, рідні й близькі загиблого. Уся наша велика громада кагарличан висловлює щирі слова співчуття родині, друзям і всім, хто знав і любив Юрія», – сказав міський очільник. 

Над могилою героя пролунав військовий почесний салют. Командир взводу охорони Другого відділу Обухівського РТЦК та СП капітан Віталій Юхименко передав Прапор України, якими була покрита домовина із тілом героя, його мамі. Прощаючись із захисником кожен кинув до його могили по три жмені землі. 

У воїна залишилися мати, двоє синів, сестра та брат, який теж захищає Україну в лавах ЗСУ. 

Вічна слава і пам’ять герою!

Фото: Кагарлицька міськрада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform