Війна
Пам’яті Героя України, поліцейського Даніїла Сафонова
Найбільшим його бажанням було вижити у Маріуполі та відбити місто від росіян
Даніїл народився 24 жовтня 1993 року у Донецьку. Щоліта він приїжджав до бабусі в Маріуполь.
«Це моє друге рідне місто, тут у мене багато родичів», – казав хлопець.
Даніїл любив грати на PlayStation, збирати каміння з відбитками давніх рослин, марив уламками амфор і, коли знаходив їх, шліфував і вичищав – дуже з того тішився. Любов до історії перейняв від батька. Зокрема, добре знав історію Німеччини.
У 2013 році хлопець завершив службу в армії та вступив до Донецького національного технічного університету. Здобував освіту заочно, а у вільний час працював на шахті, як тато і дідусь.
Коли у 2014 році почалась війна з РФ, Даніїл ще певний час був у Донецьку. За словами найкращого друга Віктора, спершу його товариш не надто підтримував Майдан і одного разу вони добряче посперечались на цю тему, тож більше її не порушували.
«Але потім він сам зрозумів, якою є ситуація, що пропонує та сторона, а що — наша. Усвідомив, що краще йти за своєю країною», – заявив друг.

Тоді у Донецьку відбувалися проукраїнські мітинги і Даніїл із Віктором стали активістами. Їх навіть сильно побили фізично на одному з останніх мітингів за Україну у квітні 2014 року. Після повної окупації Донецька Даніїл виїхав у Маріуполь.
У 2015 році у нього народився син Владислав, якого вважав своїм найбільшим здобутком. «Мій син – моє світло! Він мотивує мене на досягнення нових цілей!», – казав Даніїл.

Коли того року росіяни почали бомбити Східний район Маріуполя і там стало нестерпно, то чоловік виїхав до Теребовлі Тернопільської області. Згодом підписав контракт із 44-ю артбригадою імені гетьмана Данила Апостола.
Був артилеристом-навідником, обіймав пост командира відділення взводу управління командира батареї і три роки їздив на ротації в АТО. А коли контракт із ЗСУ скінчився у 2019 році, Даніїл не захотів підписувати новий – повернувся до Маріуполя. Він довго шукав себе, не знав, де працювати.

Але у реформу поліції чоловік тоді повірив. Зокрема, Даніїл повірив Михайлу Вершиніну, ексбійцю «Правого сектору», теж переселенцю, який на той момент працював у поліції на Донеччині.
«Він прагне змін, я йому довіряю, саме тому пішов туди. Я буду не «мусором», а чесним правильним поліцейським», – зазначив чоловік. І почав працювати в управлінні патрульної поліції Донецької області.
Поліцейським він був і під час патрулювання, і у вільні хвилини. Чоловік просто марив службою, згадує сестра Ольга.
«Справжній. Чистий. Ідеаліст. Дуже правильний хлопець і світла людина. Ні в кого не йшов на повідку. Мав свої принципи – розумні, трохи ідеалістичні, але для його віку це було нормально. І він чітко їх дотримувався», – розповів Михайло.

Даніїл навчався у Маріупольській академії поліції, після якої працював у слідчому ізоляторі, де контролював дотримання пропускного режиму.
Коли розвідка західних союзників доповіла, що буде повномасштабна війна з РФ, він написав рапорт на звільнення з поліції, щоб знову піти до лав ЗСУ. Але зі служби Даніїла не відпустили, бо поліція теж матиме безліч роботи: потрібно ганяти мародерів, допомагати цивільним тощо.
Під час повномасштабного вторгнення РФ правоохоронець захищав Маріуполь. Зокрема, попри смертельну небезпеку, їздив у Лівобережний район міста, аби надати місцевим допомогу.

У квітні 2022 року Даніїл передислокувався на завод «Азовсталь».
«Усім нам було дуже страшно. Але в будь-якому випадку він тримав себе в руках, хоча розумів, що фінал може бути найгіршим», – сказав Михайло, який тоді був начальником поліції Маріуполя.
Правоохоронець разом з іншими поліцейськими тоді евакуював із міста понад 4 000 людей, з них близько тисячі – діти. Чоловік допомагав постраждалим, розбирав завали знищеного окупантами драматичного театру, брав участь у боях за «Азовсталь» і зводив укріплення.
«Даніїл до останнього був вірний присязі, допомагав людям. Він був одним із тих поліцейських, які рятували немовля в пологовому, який розбомбили ворожі бомби. Він – один із тих людей, які доставляли людям воду в ті частини нашої країни, де громадяни залишались і без води, і без їжі», – зазначив колега Олександр Чернов.

Сам Даніїл 19 квітня 2022 року заявив, що він залишався у Маріуполі, бо вже один раз покинув свій дім і вдруге цього робити не хотів.
«Можливість була вийти, але як я буду дивитися в очі своїм побратимам, з якими стою пліч-о-пліч? Тож будемо боротися до кінця! Маріуполя більше немає, є тільки руїни і більше нічого. На це дуже боляче дивитися, але це і не дає кинути зброю», – повідомив чоловік.
За словами поліцейського, його бабуся померла від пневмонії в укритті.

«Найбільше бажання — вижити та відбити місто повністю. Маріуполь — це Україна», – казав Даніїл.

2 травня 2022 року Даніїл із двома побратимами потрапили під мінометний обстріл росіян, коли поверталися з бойового завдання на території «Азовсталі». Усі троє загинули.
«Вони пішли по воду, це була дуже складна тема. Він міг би відмовитись, бо будь-який вихід за їжею або водою – це рулетка, бо вся територія прострілювалася. Але він пішов. І більше живим ми його не бачили», – зазначив Михайло.
Про загибель коханого дружина Валентина дізналася лише місяць по тому – через брак зв’язку. Вона обіцяла чоловіку піклуватися про його кішку Асю – і дотримала свого слова: тварина разом з нею переїхала на підконтрольну Україні територію.
«Даня Сафонов – це людина зі своєю життєвою історією, зі своєю думкою та філософією. Міг пояснити свою позицію та при цьому шанував думку співрозмовника», – сказав заступник командира роти Віктор Молчанов.

За словами сестри Ольги, Даніїл любив свою родину і своїх близьких – балував племінників, коли приїжджав у гості, робив подарунки друзям.
«Даня був компанійським і веселим і у будь-якій ситуації завжди казав: «Сестричко, не переживай, все буде добре!». Навіть на «Азовсталі» весь час був веселим», – сказала жінка.
Колега Євгенія Сальникова заявила, що чоловік міг знайти позитив у всьому. Вона зазначила, що Даніїл одним влучним словом міг розрадити та підтримати.
«За весь час, що я його знаю, він порушив лише одну обіцянку – повернутися живим», – з сумом каже Євгенія.


Церемонія прощання із Даніїлом Сафоновим пройшла 21 червня 2022 року у Церкві святого Миколая у Теребовлі.
Указом Президента Володимира Зеленського №421/2023 від 8 липня 2023 року лейтенанту поліції було посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Вічна та світла пам’ять Захисникові!
Фото: Х Даніїл з МІСТА ГЕРОЯ МАРІУПОЛЬ, Патрульна поліція, Теребовлянська міська рада
За матеріалами Книги пам’яті органів системи МВС, Главком, Громадське, Донецька ОДА
Війна
Відшкодування ПДВ повернулося до штатного режиму
У жовтні в Україні відшкодовано 25,9 млрд грн податку на додану вартість. На сьогодні платникам повністю сплачено належні їм суми.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство фінансів.
“У жовтні 2026 року платникам податку відшкодовано з державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 25,9 млрд грн. При цьому у повному обсязі відшкодовано суми ПДВ, виплату яких раніше було призупинено у зв’язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку та пріоритетністю фінансування першочергових видатків на сектор безпеки і оборони, зарплати, пенсії та соціальні допомоги”, – йдеться в повідомленні.
У листопаді 2026 року платникам податків відшкодовано ПДВ на загальну суму 5,6 млрд грн.
Як наголосили в міністерстві, наразі перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється у штатному режимі – протягом п’яти операційних днів після надходження узгоджених сум до Казначейства.
З початку 2026 року (станом на 5 листопада) в Україні відшкодовано 202,4 млрд грн податку на додану вартість.
Як повідомлялось, за даними Мінфіну, за дев’ять місяців 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 255,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 426,1 млрд грн, відшкодовано – 170,9 млрд грн).
Війна
Рютте заявив про компроміс України та втрату земель
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловився про мирні переговори щодо завершення війни РФ проти України та про роль США, Європи та Китаю у цьому процесі. За оцінкою Рютте, ідеться не про перемогу України, а про компромісну домовленість. Яка позиція генсека НАТО щодо ситуації на російсько-українській війні?
Тези Марка Рютте щодо мирних переговорів пролунали у програмі Pauw & De Wit нідерландського медіа BNNVARA/NPO1 від 5 листопада 2026. Генсек НАТО не підтвердив тезу, що на війні РФ проти України одна з країн зможе стати переможцем. Він пояснив, лише Україна та український президент Володимир Зеленський можуть визначити межу компромісу задля завершення війни.
Мирні переговори — позиція Рютте щодо завершення війни див. з 32:04
“[Чи хтось переможе] — це не так очевидно. Можна лише сподіватися, що цю війну буде доведено до завершення, хоча малоймовірно, що Україна поверне всю свою територію. Що Україна готова прийняти в рамках угоди — це справа самої України, вирішувати це можуть лише Зеленський та його уряд від імені українського народу. Але подібні війни завжди закінчуються мирною угодою. А вона часто є компромісом”, — сказав Рютте.
Генсек НАТО також висловився щодо позиції США, переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, ролі Китаю та Європи. На думку Рютте, попри нинішню поведінку Білого дому, Вашингтон відіграє важливу роль у переговорах та підтримці України. При цьому він сказав про спецпредставників, які вислуховують позиції усіх сторін, і Європи у тому числі. Крім того, Рютте нагадав про нещодавню угоду з США про постачання великої кількості ракет Patriot. Тим часом європейцям він порадив нарощувати оборонні витрати та пояснив, що саме вони надаватимуть гарантії безпеки, коли почнеться мир.
Мирні переговори — яка позиція України та РФ
Зазначимо, попередній раунд мирних переговорів щодо війни РФ проти України відбувся 20-21 жовтня. В підсумку відбулось чотириденне перемир’я в Олешках, а російські топпосадовці та диктатор Путін ще раз повторили, що погодяться почати говорити про мир лише тоді, коли ЗСУ без бою віддадуть решту Донецької області. Ще один результат — погодились відновити тристоронні зустрічі делегацій України, США та РФ, а Кремль вирішив повернути 74-річного американця Стівена Габбарда, захопленого під час окупації Ізюму. Крім того, Москва і далі наголосила, що очікує повної капітуляції від України та виконання усіх вимоги Кремля. Своєю чергою президент Зеленський заявив, що сподівається отримати від Заходу гарантії безпеки від України, схожі на гарантії статті 5 Договору про НАТО.
Нагадуємо, 10-11 листопада в Абу-Дабі має відбутись новий раунд переговорів щодо війни РФ проти України: у Кремлі озвучили нову позицію.
Війна
Міноборони та Brave1 масштабують технологію групового керування дронами, стійку до РЕБ
Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.
У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.
“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.
У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.
Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.
Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.
Фото: Сухопутні війська
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Відбудова1 тиждень agoу КМДА анонсували рішення наступного тижня
-
Усі новини1 тиждень agoЗірка «Ліги сміху» Люленов став мемом після Радіодиктанту (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
