Connect with us

Події

На Харківщині руйнується старовинний маєток, де гостював Сковорода

Published

on


Будинок XVIII століття у селищі Великий Бурлук на Харківщині, де у 80 роках XVIII століття жив філософ Григорій Сковорода, продовжує руйнуватися.  

У власність громади його так і не прийняли, тому будівля досі не має охоронного статусу. Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомила Харківська облпрокуратура.

“Куп’янська окружна прокуратура Харківської області ініціювала передачу у комунальну власність пам’ятки історії місцевого значення – будинку у селищі Великий Бурлук, де у 80 роках XVIII століття жив філософ Григорій Сковорода. Площа вказаного обʼєкта становить 1587 м², вартість – понад ₴39 мільйонів”, – йдеться у повідомленні.

За даними відомства, раніше Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Великобурлуцької селищної ради та “зобов’язав її вжити заходів для визнання будинку безхазяйним майном”, апеляційна інстанція залишила це рішення в силі.

“Будинок було офіційно взято на облік як безхазяйне нерухоме майно. Проте досі територіальна громада не оформила право власності на пам’ятку, через що вона залишається поза охороною і поступово руйнується. Без цих заходів пам’ятка історії не отримує належного збереження та охорони. Відсутність ремонту та реставрації створює загрозу знищення цього унікального об’єкта культурної спадщини”, – наголошують у прокуратурі.

Заяву щодо передачі будинку у комунальну власність направили на розгляд до Чугуївського міського суду Харківської області.

Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських – Задонських.

За інформацією історикині з Харківського національного університету ім. Каразіна Марини Григор’євої, палац у Великому Бурлуці почали будувати у 1820 роках, і згодом у маєтку часто зупинявся філософ Григорій Сковорода. Вважається, що там він написав кілька своїх творів, зокрема трактат “Суперечка архістратига Михаїла із сатаною”.

Читайте також: Зруйнований музей Сковороди на Харківщині відтепер можна відвідати онлайн

Для зведення палацу використовували дерево, хоча сама будівля виглядала як кам’яна.

Усередині маєтку на другому поверсі розташовувався домовий храм Святої Трійці, а у дворі був сад із невеликим ставком. У 1918 році власників убили, і маєток розграбували.

Як повідомляв Укрінформ, ще у червні 2021 року прокуратура подала до суду, аби маєток у Великому Бурлуку, який не мав балансоутримувача, прийняли у комунальну власність. У 2008 році будівлю внесли до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, при цьому власника цього об’єкта встановити не вдалося.



Джерело

Події

У Норвегії в січні пройдуть Дні українського кіно

Published

on


У норвезькому Осло у Cinemateket Oslo з 15 по 23 січня 2026 року відбудуться Дні українського кіно, які поєднають кіномистецтво, культуру та відкритий діалог з міжнародною авдиторією.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

“Фестиваль запрошує глядачів у подорож крізь епохи – від класики українського кінематографа до новітніх прем’єр, які формували й продовжують формувати українську ідентичніст”, – ідеться в анонсі події.

Тема фестивалю натхненна словами видатного українського кіномитця Юрія Іллєнка про неможливість передати власний досвід, але можливість залишити “карти часу і простору”. Саме через історії, зафіксовані в кіно, українська культура відкривається світові – багатогранна, жива та глибоко вкорінена в історію.

До програми увійшла кінематографічна спадщина України: “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, “Білий птах із чорною ознакою” Юрія Іллєнка, “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.

У межах фестивалю також будуть представлені стрічки, створені за підтримки Держкіно: “Ти – Космос” Павла Острікова, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука; “Мавка. Лісова пісня” Олександра Рубана та Олега Маламужа.

Окрім цього, глядачі побачать фільм “Стрічка часу” режисерки Катерини Горностай та норвезько-українську копродукцію “Солісти” режисера Trond Kvig Andreassen.

Читайте також: Мінкульт залучає міжнародну експертизу для розвитку українського кінематографа

Поза кінозалом на гостей чекають книжки українською, норвезькою та англійською мовами, масштабна дитяча програма і творчі воркшопи.

Фестиваль організувала асоціація “Українські кінодні” за підтримки Fritt Ord і Sparebankstiftelsen DNB.

Як повідомляв Укрінформ, до коротких списків премії “Оскар” потрапили дві українські стрічки – анімація режисерки Анастасії Фалілеєвої “Я померла в Ірпені” та документальний фільм Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки”.

Перше фото: кадр із фільму “Ти – космос”



Джерело

Continue Reading

Події

В університеті Шевченка відкрили відновлений портрет репресованого українського сходознавця Бориса Курца

Published

on


У галереї портретів випускників історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили відновлений портрет українського вченого-сходознавця, професора Бориса Курца.

У пам’ятній церемонії взяли участь представники наукової та науково-педагогічної спільноти України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Виконувач обов’язків декана історичного факультету КНУ, доктор історичних наук Тарас Пшеничний, виступаючи на відкритті, наголосив, що історія — це передусім історія людей.

«Борис Курц зробив величезний внесок в українську науку, але, на жаль, для багатьох він залишається маловідомим, бо ми говоримо про надзвичайно складний період — кінець 1920-х – 1930-ті роки, коли політична система нищила людей незалежно від їхніх заслуг, талантів чи досягнень. Курц, на превеликий жаль, потрапив під цей маховик репресій», – зазначив він.




За словами Пшеничного, тоталітарні режими бояться мислячих людей, а трагічність долі вченого підкреслює й те, що досі точно не встановлено рік його смерті — 1939-й на портреті фігурує із знаком питання. Невідоме й місце поховання науковця.

«Наш обов’язок — вшанувати світлу пам’ять людини, яка поклала своє життя на вівтар української й світової науки», – додав він.

Директор Інституту сходознавства НАН України, доктор філософських наук Віктор Кіктенко нагадав, що 5 серпня виповнилося 140 років з дня народження Бориса Курца.

«Символічно, що саме в ювілейний рік його портрет з’являється в стінах університету. Це подарунок від Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського», – сказав він.

Науковець розповів, що ще у середині 1990-х років, досліджуючи історію китаєзнавства в Україні, натрапив у архівах на справу студента Бориса Курца з університету Святого Володимира. Згодом вдалося не лише з’ясувати долю вченого, а й відновити його наукову спадщину та довести, що Курц стояв біля витоків цілої школи практичного китаєзнавства та сходознавства.

За словами Кіктенка, радянські репресії знищували не лише людей, а й їхні архіви. Водночас із нотаток Курца відомо, що невиданими залишилися п’ять його монографій з економічної історії, які стосувалися України, Російської імперії та міжнародної торгівлі.

Науковець підкреслив, що ще студентом Борис Курц написав наукову працю, за яку отримав золоту медаль. Вона була видана у 1929 році в Харкові й присвячена торговельним відносинам Росії та Китаю.

«Ця робота й сьогодні залишається актуальною, важливою і багато в чому неперевершеною», – наголосив він.

У коментарі Укрінформу директор Інституту сходознавства повідомив, що кримінальна справа Бориса Курца досі зберігається в Москві. Після кількох років листування у 2002 році вдалося отримати лише сім сторінок матеріалів, серед яких була одна маленька чорно-біла фотографія. Саме вона стала основою для відновлення портрета за допомогою сучасних технологій та штучного інтелекту.

«Ми не можемо гарантувати повну документальну точність, але це максимально наближене зображення. Для мене було принципово важливо “повернути” професора Бориса Курца до його університету», – зазначив Кіктенко.

Він також підкреслив, що праця Курца про російсько-китайські торговельно-економічні відносини XVI–XVIII століть є базовою не лише для української науки, а й для світового китаєзнавства.

«Борис Курц бачив тодішню радянську Україну, говорячи сучасною мовою, інтегрованою у глобальні торгівельні процеси. Тому ми можемо розрахувати на те, що його відкриття, його бачення повернеться в сучасний контекст і принесе користь Україні. Я впевнений, що його наукова спадщина надзвичайно важлива, оскільки дає можливість переосмислити досвід минулого і використати з нього те, що буде корисним сьогодні », – резюмував Кіктенко.

Урочиста церемонія вшанування пам’яті видатного українського сходознавця завершилася хвилиною мовчання.

Читайте також: У Харкові презентували книгу історика і зниклого безвісти військового Едуарда Зуба

Борис Григорович Курц народився 5 серпня 1885 року в Києві в чеській родині. Його науковий шлях розпочався в Київському університеті Св. Володимира, де він здобув історико-філологічну освіту та отримав золоту медаль за дипломну працю «Історія російсько-китайської торгівлі в XVII–XVIII століттях».

З 1914 року Борис Курц працював доцентом та професором Київського університету Св. Володимира, де викладав широке коло дисциплін.

Професор Курц був засновником київської школи практичного китаєзнавства та активним учасником науково-освітнього життя України.

У 1930–1933 роках Борис Курц брав активну участь у Комісії для дослідів з історії Близького Сходу та Візантії при Всеукраїнській академії наук, яку очолював академік А. Ю. Кримський. Його діяльність у цій Комісії сприяла розвитку міжнародних наукових звʼязків України з країнами Сходу та збагаченню джерельної бази для досліджень економічної історії східних країн.

Життєвий шлях ученого був трагічно перерваний сталінськими репресіями. 23 жовтня 1938 року Борис Григорович Курц був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності та засуджений до 8 років виправно-трудових таборів. Подальша його доля залишається невідомою – ймовірно, він загинув на засланні. Значна частина його наукової спадщини була знищена або забута внаслідок репресій.



Джерело

Continue Reading

Події

У Франківську презентували каталог бісерних прикрас «Кольорові пацьорки»

Published

on


В Івано-Франківському краєзнавчому музеї представили каталог жіночих бісерних прикрас «Кольорові пацьорки», виданий за кошти майстринь, які популяризують бісероплетіння.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це – двомовний альбом, українською та англійською, в якому представлені вироби з бісеру та їхні автори – 15 майстринь, які займаються бісероплетінням і пропагують його як елемент нематеріальної культурної спадщини України. Нині ці майстрині викладають бісероплетіння для дітей та відтворюють давні прикраси», – розповідає авторка видання «Кольорові пацьорки», майстриня та голова ГО «Роса Карпат» Марія Чулак.






У Франківську презентували каталог бісерних прикрас «Кольорові пацьорки» / Фото: Ірина Дружук. Укрінформ

За її словами, цей альбом буде цікавим для учнів, студентів та всіх, хто цікавиться бісероплетінням та його історією.

Серед молодих майстринь, які представлені у новому виданні, – Каріна Дмитрик. Свої перші бісерні прикраси вона створила у шість років під керівництвом Чулак. За 12 років натхненної праці студентка Дмитрик стала знаною молодою майстринею і майже рік отримує стипендію Президента України.

Читайте також: У Лаврі відкрили виставку про роль Київського князівства у ХIV-XV століттях

«Усі ці кошти йдуть на матеріали – бісер та нитки. Мені ближче до душі силянки. У кожній я підбираю кольори до настрою. Люблю лавандові відтінки, зелені. Моє досягнення – це лемківська силянка за авторською схемою. Її вдалося зробити за тиждень», – розповідає Дмитрик.

Нині вона вперше представила близько 30 своїх робіт на виставці в Івано-Франківському краєзнавчому музеї разом із майстринею Христиною Каралюс. В експозиції – сучасні силянки, чокери, лемківськи кризи та ґердани. В музеї розповідають, що вже зробили перші кроки до оцифрування колекції бісерних прикрас, яка зберігається у фондах, і мають намір продовжити цю роботу для популяризації сучасних виробів.

Як повідомляв Укрінформ, у Франківську показали колекцію давніх ґерданів.

Фото: Ірина Дружук. Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.