Події
На Каннському кінофестивалі представили український серіал «Спадок»
На 78-му Каннському кінофестивалі відбулася презентація українського телевізійного серіалу «Спадок».
Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.
“Сьогодні на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes, в межах Українського національного павільйону відбулася презентація телевізійного серіалу «Спадок» — глибокої драматичної історії про боротьбу за спадщину, родинні таємниці і трансформацію людських характерів”, – йдеться у повідомленні.
У рамках події було представлено трейлер і концепцію проєкту, яку презентували автори ідеї: режисер Юрій Бабаєв, продюсерка Лілія Кухарчук.
Сюжет серіалу розгортається навколо великої родини, яка після раптової смерті її глави, що не залишив заповіту, опиняється у вирі інтриг, підозр, вбивств та сімейних драм.
Як повідомлялося, 78-й Каннський міжнародний кінофестиваль проходитиме з 13 по 24 травня.
Фото: Держкіно
Оскароносний сценарист і режисер Роберт Бентон помер у віці 92 років.
Про це повідомляє New York Times, передає Укрінформ.
Його смерть газеті підтвердив багаторічний асистент і менеджер режисера.
Першою роботою Бентона на екрані стала спільна з Девідом Ньюманом робота над хітом 1967 року «Бонні і Клайд». Фільм отримав два «Оскари» і був номінований на вісім, у тому числі за найкращий сценарій.
«Я працював артдиректором в Esquire, і мене звільнили, – розповідав Бентон пізніше в інтерв’ю. – Я вирішив написати сценарій. У мене дислексія. Я не можу писати і розставляти знаки пунктуації. Я знав молодого редактора Esquire, чудового письменника Девіда Ньюмана. Я ввів його в оману щодо гламурного життя голлівудського сценариста».
Кінопроєкт «відкидали протягом чотирьох років», поки ним не зацікавився Воррен Бітті. З бюджету в 2,5 мільйона доларів він зібрав 70 мільйонів доларів.
Бентон знову співпрацював з Ньюманом, а також з Баком Генрі над комедією «Як справи, док?» (What’s Up, Doc?). Його першою самостійною роботою стала комедія-нуар «Пізнє шоу».
Він був одним із чотирьох сценаристів «Супермена» Річарда Доннера, а потім написав сценарій і зняв фільм «Крамер проти Крамера», який став комерційним хітом 1979 року. За свою роботу він отримав «Оскар» за найкращу режисуру та найкращий сценарій.
Свій третій «Оскар» він отримав за за сценарій «Місця в серці».
Серед його пізніших робіт як сценариста і режисера – комедійна драма «Без дурнів» 1994 року і трилер «Сутінки» 1998 року з Полом Ньюманом у головній ролі, а також екранізація «Заплямованої репутації» Філіпа Рота з Ентоні Гопкінсом у головній ролі.
Останньою його роботою стала режисура драми «Свято кохання» з Морганом Фріменом і Грегом Кіннером у головних ролях.
За інформацією New York Times, на момент своєї смерті Роберт Бентон працював над мемуарами.
Як повідомляв Укрінформ, американський режисер двох фільмів франшизи «П’ятдесят відтінків сірого», а також низки епізодів серіалів «Твін Пікс» і «Картковий будинок» Джеймс Фолі помер у віці 71 року.
Фото: Paramount/Courtesy Everett Collection
Події
У Київській картинній галереї проходить виставка «Лінія наступності» народного художника Золтана Мички
У Київській картинній галереї проходить виставка «Лінія наступності» Золтана Мички.
Про це повідомили в Фейсбуці Мукачівської міської ради, передає Укрінформ.
“Цей масштабний проєкт розкриває творчість знаного закарпатського митця, народного художника України Золтана Мички, чий унікальний талант вирізняється неймовірною свободою пластичного висловлювання. Золтан Мичка був не лише талановитим художником, але й активним громадським та культурним діячем, засновником і очільником Мукачівської картинної галереї, ініціатором численних українських та міжнародних пленерів”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляється, на виставці представлено понад вісімдесят живописних полотен різних періодів творчості художника – від ранніх робіт до зрілих шедеврів – з родинної колекції митця, Національного музею «Київська картинна галерея» та приватних зібрань.
Виставка «Лінія наступності» народного художника Золтана Мички / Фото: Мукачівська міська рада
Експозиція демонструє багатогранність мистецької палітри Золтана Мички за 45 років його творчого шляху.
Особливістю проєкту є те, що поруч із роботами Золтана Мички представлені твори його попередників, наставників, друзів, а також художників молодшого покоління – однодумців та учнів. Це дає змогу простежити «лінію наступності» в українському мистецтві, відчути вплив різних поколінь та творчих пошуків, зазначили в Мукачівській міськраді.
Як повідомляв Укрінформ, у Рівному представили мистецький проєкт одеського художника Стаса Жалобнюка «Pontus Euxinus», присвячений пам’яті засновника львівської галереї «Світло» Дмитра Пащука, який загинув на Херсонському напрямку.
Фото: Мукачівська міська рада
Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак з вишиванкою.
Про це розповіла наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидатка історичних наук Марина Олійник під час дискусії “Українська вишиванка: традиція та сучасне значення”, передає кореспондент Укрінформу.
Вона додала, що експертів з історії і культури виготовлення української вишиванки з кожним роком стає все більше.
“Вишиванка – це наш тренд… Ми не можемо достеменно сказати, хто завів моду поєднувати вишиванку з європейським одягом, з піджаком. Перша світлина, на якій зафіксовано піджак і вишиванка була не в Івана Франка, як прийнято вважати. Це Марко Кропивницький, 1864 рік, Бобринець, Південь України. Про це говорять документи, які дійшли до наших часів”, – заявила Олійник.
Своєю чергою докторка педагогічних наук, професор, завідувачка відділу навчання мов національних меншин Інституту педагогіки НАПН України Наталія Богданець-Білоскаленко розповіла, що попри триваючу повномасштабну війну цього року 15 травня відбудеться VІ Міжнародна науково-практична конференція “Україно моя вишивана: актуальні проблеми становлення і розвитку особистості в національному та євроінтеграційному вимірах”.
“Ми не знали проводити чи ні. Але зібралися і вирішили: це потрібно всім нам! Адже духовність це те, що нас підтримує. Слід це пам’ятати і не забувати, що ми українці. Минулого року нас підтримала навіть Рада Європи. Понад 80 учасників було в залі і понад 100 онлайн. А цьогоріч конференцію проводять Мелітопольський університет імені Богдана Хмельницького і Музей книги і друкарства”, – зазначила Богданець-Білоскаленко.
Як повідомляв Укрінформ, Варшавська Українська Школа (ВШколУ) запросила всіх охочих на яскраве святкування у столиці Польщі Дня вишиванки – Wyszyvanka Fest 2025.
У столиці Туреччини 15 травня також відбудеться святкування Дня вишиванки, організоване для української та кримськотатарської громад, турецьких друзів і представників Посольства України.
-
Суспільство1 тиждень agoОдеські ресторани назвали найгіршими з дотримання закону про заборону куріння Анонси
-
Політика1 тиждень agoЄвген Пікалов, заступник міністра юстиції України
-
Політика1 тиждень agoпомер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
-
Політика1 тиждень agoПутін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Події1 тиждень agoЄвробачення-2025: головне про пісенний конкурс
-
Усі новини1 тиждень agoсупутник 12 років спостерігав за «монстром»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДНК-дослідження ексгумованих у Пужниках останків проводитимуть у Польщі