Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Телеграмі, за результатами наради з представниками профільних міністерств, народними депутатами, ОВА щодо Національної житлової стратегії для людей, якій втратили житло через війну.

«Війна з Росією призвела до найбільшої втрати житла. Відповіддю на цей виклик формуємо комплексну державну політику, яка дає людям різні шляхи до власного житла», – зазначив Кулеба.

За його словами, зараз визначаються конкретні механізми, які мають стати основою державної житлової політики до 2030 року.

Серед них: допомога на оренду житла, створення муніципального житлового фонду, продовження виплат по житлових ваучерів для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших вразливих категорій, забезпечення житловими сертифікатами сімей, чиє житло було зруйноване, компенсації на відновлення пошкодженого житла, розвиток доступної іпотеки.

«Наш принцип: людина отримує підтримку відповідно до своєї ситуації. Спочатку – допомогу з орендою як швидке рішення, далі – можливість скористатися муніципальним житлом, а в перспективі – отримати постійне житлове рішення через ваучер, житловий сертифікат, компенсацію за відновлення або доступну іпотеку», – підкреслив Кулеба.

Окремо на нараді визначили роль регіонів. Кожна ОВА має сформувати щорічний житловий портфель із проєктами нового будівництва, реконструкції, розвитку муніципального житла та іпотечних програм, виходячи з потреб людей у своїй області. Орієнтир – щороку забезпечувати рішеннями не менше 10% від потреб в регіоні.

«Такий підхід дозволить перейти від окремих програм підтримки до єдиної системи житлових рішень, яка охоплюватиме понад 550 тисяч українських сімей», – прокоментував Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, Кулеба роз’яснив, як уникнути проблем при оформленні компенсацій за пошкоджене або знищене житло: дані про нього мають міститися у Державному реєстрі речових прав, про що варто подбати завчасно.

Фото: Олексій Кулеба/Телеграм

У Київській області в Іванківській громаді завершилася реконструкція ліцею, який був пошкоджений під час російської окупації.

Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з державно-приватною делегацією Фінляндії, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.

До складу делегації увійшли представники Національного агентства постачання у надзвичайних ситуаціях (NESA), Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії, Фінського агентства з безпеки харчових продуктів та приватних компаній.

Як зазначається, попри понад $11 мільярдів прямих втрат унаслідок російських атак та руйнування Каховської ГЕС, аграрний сектор України зберігає стабільність і залишається важливим елементом глобальної продовольчої безпеки.

Під час зустрічі сторони обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для аграрного виробництва та водозабезпечення південних регіонів. Зокрема, без стабільного зрошення залишилися близько 1,5 мільйона гектарів земель.

Фінська сторона високо оцінила здатність України забезпечувати функціонування агросектору, логістики та продовольчих ланцюгів в умовах війни та висловила зацікавленість у розвитку спільних проєктів.

Йдеться, зокрема, про співпрацю у сферах водної інфраструктури, агрологістики, зберігання і транспортування зерна, харчової переробки, екологічних технологій та циркулярної економіки.

«Ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби та продовжуємо робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. Водночас зрозуміло, що відновлення потрібне, і воно передбачає глибоку модернізацію виробництва, логістики та водної інфраструктури. Фінляндія має значний досвід у кризовому управлінні, технологічних рішеннях і забезпеченні роботи критичних систем. Тому ми бачимо великий потенціал для спільних проєктів та інвестицій», – зауважив Висоцький.

Водночас сторони обговорили питання європейської інтеграції аграрного сектору, зокрема гармонізацію стандартів виробництва та розширення доступу української продукції на ринок ЄС.

Україна також веде діалог із фінською стороною щодо прискорення сертифікації української продукції, що має розширити можливості для вітчизняних виробників.

Як повідомлялось, у Верховній Раді зареєстровані близько 100 необхідних для європейської інтеграції України законопроєктів, які чекають свого розгляду.

Фото: me.gov.ua