Connect with us

Відбудова

На Київщині відновив роботу дитсадок, пошкоджений через ракетний удар РФ

Published

on


У селищі Немішаєве Київської області відновив роботу дитячий садок «Дзвіночок», який був пошкоджений внаслідок російського ракетного удару в березні 2022 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація.

«Немішаївський заклад дошкільної освіти «Центр розвитку дитини «Дзвіночок» відновив роботу після завершення капітального ремонту приміщень та укриття», – ідеться в повідомленні.

У КОВА нагадали, що будівля закладу була значно пошкоджена ударною хвилею внаслідок російського ракетного удару в березні 2022 року.

Зазначається, що протягом 2022-2025 років здійснювались роботи з відновлення «Центру розвитку дитини «Дзвіночок», зокрема відремонтували музично-спортивну залу, фасад та дах, встановили двері, відремонтували систему опалення, електропостачання, відновили стелю, стіни в групових кімнатах та приміщеннях загального користування, придбали меблі для облаштування приміщень групових кімнат.

За даними КОВА, роботи проводилися коштом місцевого бюджету й за участю Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS).

Читайте також: На Київщині за три роки відбудували 70% пошкоджених росіянами обʼєктів – Кулеба

Раніше повідомлялося, що у дитсадку також відновили укриття, зокрема воно дозволяє розмістити не лише вихованців закладу, але й частково учнів Немішаївського ліцею № 1, який розміщений неподалік.

«2 квітня «Центр розвитку дитини «Дзвіночок» знову прийняв 63 дітей та колектив», – зауважили в КОВА.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці Київської області відкрили відновлений після російських ударів дитячий садок «Піноккіо», розрахований на 80 вихованців.

Фото: Київська ОВА



Джерело

Відбудова

На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів

Published

on


Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.

«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.

За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).

Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)

На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.

Читайте також: Проєкт держбюджету2027: на які доходи й видатки розраховує Україна

0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.

Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні

Published

on



Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.

“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.

Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.

Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.

Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.

Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.

Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Читайте також: Знищення, пошкодження або втрата культурних цінностей: Реєстр збитків відкрив ще дві категорії заяв

Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.

Фото: coe.int



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення

Published

on



Прем’єр-міністр Сергій Корецький обговорив зі спікером Палати представників парламенту Японії подальшу співпрацю у сфері відновлення України.

Про це Прем’єр-міністр повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Зустрілися у Києві зі спікером Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі <…> Говорили про підтримку української енергосистеми. Вдячні уряду Японії та JICA за вже надане обладнання. Важливо пришвидшити передачу силових трансформаторів, які потрібні прифронтовим регіонам уже цієї зими», – йдеться в повідомленні.

Також Корецький запросив японський бізнес активніше долучатися до відновлення України в енергетиці та інфраструктурі і наголосив на готовності створювати необхідні умови для спільних проєктів.

Розраховує Україна і на партнерство з Японією у створенні страхового механізму для бізнесу, який працює в умовах постійних російських атак.

Прем’єр-міністр подякував партнерам за всебічну підтримку України з початку повномасштабного вторгнення, бюджетна складова якої вже перевищила 20 млрд дол.

Читайте також: Зеленський обговорив зі спікером парламенту Японії енергетичну підтримку України

Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме; основною темою стала підготовка до опалювального сезону.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.