Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Україна закликала держави-члени ЮНЕСКО задіяти всі міжнародні інструменти, щоб примусити РФ зупинити терор

Published

on



Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.

“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.

Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.

Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:

– Національного художнього музею України;

– Українського дому;

– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;

– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);

– Національної музичної академії України;

– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;

– Національної філармонії України;

– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;

– Малої опери в Києві.

Читайте також: У Києві через масовану атаку пошкоджений Інститут літератури НАН України

“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.

Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.

Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.

“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.

“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.

У МЗС закликали ЮНЕСКО:

– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;

– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;

– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;

– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.

Читайте також: Близько 40% експонатів музею «Чорнобиль» безповоротно втрачені через російську атакуМВС

“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.



Джерело

Continue Reading

Події

Під час масованої атаки пошкоджені сім культурних закладів Києва

Published

on



У Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомляє у Фейсбуці.

На цей час у переліку:

– Національний художній музей України

– Національна філармонія України

– Національна музична академія України

– Національний центр “Український Дім”

– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

– Київська опера.

Також значних пошкоджень зазнав Національний музей “Чорнобиль”.

Крім того, пошкоджені пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.

“Дуже важка ніч для України. Численні російські ракети та “Шахеди” на мирне населення. Наймасштабніша серія пошкоджень культурних закладів Києва за часи повномасштабної війни РФ проти України. Поки росіяни отримували нагороди на Каннському кінофестивалі, їхні брати та сестри обстрілювали українських дітей. Особливо цинічно виглядала нагорода російським митцям та їхня спроба вибілити себе, перекладаючи провину лише на російського диктатора-президента”, – заявила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

У Мінкульті зауважили, що продовжують збирати інформацію про наслідки російської атаки і координують взаємодію із пошкодженими закладами культури.

Як поінформували у Національній філармонії України, попри спричинені російською атакою наслідки усі заплановані на сьогодні концерти відбудуться за графіком. Там зазначили, що вибуховою хвилею пошкоджена будівля філармонії — вибиті вікна й пошкоджені двері.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у Фейсбуці, що внаслідок російської атаки пошкоджена історична будівля на вулиці Грушевського: вибухова хвиля знищила вікна, пошкодила стелю й фасад.

Також пошкоджене приміщення бібліотеки на вулиці Набережно-Хрещатицька, 1.

В установі поінформували, що бібліотека на вулиці Грушевського, 1 призупиняє обслуговування читачів у читальних залах.

Про відновлення роботи й подальші зміни повідомлятимуть додатково.

Читайте також: У Конотопі через атаку РФ пошкоджений міський краєзнавчий музей

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня зазнали пошкоджень приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.



Джерело

Continue Reading

Події

Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін

Published

on



Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.

Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.

“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.

У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.

“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.

Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.

Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.

«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.

Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.

Читайте також: Росія завдала удару по заповіднику «Стародавній Київ» – музей «Чорнобиль» майже знищений

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.