Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
В одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
В Одесі відкрилася художня виставка польських художник «Воля – Солідарні з Україною». Митці з порідненого з Одесою портового міста Гданська показали своє емоційне бачення війни в Україні крізь творчість. Генеральний Консул Польщі в Одесі пан Яцек Ґоцловський зазначив, що Гданськ — колиска свободи, і саме такою силою та енергією сповнені роботи його митців: «Не випадково Гданськ і Одеса — міста‑партнери. Одеса — місто‑легенда, яке пережило війни й перевороти, але не здається і навіть сьогодні продовжує боротьбу за свободу. Виставка — наш маленький внесок у перемогу добра над силами зла». Виставку триває в галереї Міжнародного культурного центру UNION до 10 травня.
Події
Помер автор коміксів Marvel та DC Джеррі Конвей
Автор коміксів і колишній головний редактор Marvel Джеррі Конвей помер у віці 73 років.
Про це повідомило AP, передає Укрінформ.
Джеррі Конвей помер у неділю в Таузенд-Оукс у Каліфорнії від раку підшлункової залози, поінформувала його дружина Лора.
Сценарист створював персонажів та історії для Marvel та DC, зокрема Карателя у коміксах про “Людину-павука”.
“Від Людини-павука до Месників, від Залізної людини до Капітана Марвел, Джеррі Конвей майстерно написав майже кожного персонажа Всесвіту Marvel. Спадщина Джеррі Конвея мала незаперечний вплив на історії супергероїв, яких ми знаємо та любимо. Нам дуже його бракуватиме”, -зазначив головний редактор Marvel Comics Сі Б. Чебульскі.
Головний креативний директор та президент DC Comics Джим Лі також відзначив внесок Джеррі Конвея у DC, який вплинув на “формування Бетмена, Супермена, Ліги Справедливості Америки, співстворення “Вогняного шторму”, Джейсона Тодда, Пауер Герл та багатьох інших”.
Конвей народився у Брукліні 10 вересня 1952 року. Він почав створювати комікси ще підлітком, до 19 років почав працювати над “Дивовижною Людиною-павуком”, що “назавжди змінило його життя та індустрію коміксів загалом”, йдеться у заяві Marvel.
Він також став співавтором антигероя-месника Карателя. Конвей є автором однієї з найвідоміших трагічних історій про Людину-павука – смерті Гвен Стейсі, дівчини Пітера Паркера.
Сценарист також працював над кількома іншими відомими історіями Marvel, як-от “Фантастична четвірка”, “Тор” та “Неймовірний Халк”.
У заяві Marvel підкреслюється, що Конвей мав здатність наповнювати персонажів нюансами та надавати їм емоційну глибину.
Як повідомляв Укрінформ, у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.
Фото: Gage Skidmore, flickr
Події
Мінкульт, військові та ветерани підписали меморандум про співпрацю
Міністерство культури України, військова частина А4010 Збройних сил України та громадська організація «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» підписали меморандум про партнерство та співпрацю для системної підтримки через культуру і мистецтво.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
У відомстві зазначили, що метою меморандуму є об’єднання зусиль сторін, спрямованих на забезпечення професійної реінтеграції мобілізованих військовослужбовців, які до війни працювали у сфері культури, ветеранів війни – діячів культури і мистецтва, а також підтримку членів їхніх сімей і родин загиблих (померлих) захисників і захисниць України шляхом використання інструментів культури та мистецтва.
«Щиро дякуємо вам за вашу участь і за ту важливу місію, яку ви виконуєте – зокрема у захисті нашої держави та збереженні й розвитку української культури. Ми високо цінуємо вашу залученість до процесів підтримки українського мистецтва та культурної спадщини. Сподіваюся, що документ, який ми сьогодні підписуємо, стане продовженням нашої співпраці та символічним внеском у нашу спільну перемогу і розвиток культурної взаємодії», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Документ підписали Бережна, командир 5-ї ОШБр (в/ч А4010) полковник, Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Василь Матіїв, який взяв участь у церемонії підписання у форматі відеозв’язку, та голова правління громадської організації «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» Олег Сорока.
«Хочу висловити вдячність за увагу до військовослужбовців, які водночас захищають державу і залишаються носіями культури та мистецтва. Вірю, що після перемоги наші митці – художники, музиканти, кінематографісти – зможуть повернутися до мирного життя і продовжити творити», – наголосив Матіїв.

За його словами, цей документ є важливим кроком, який засвідчує готовність підтримувати їх і створювати умови для розвитку української культури та її інтеграції на нові рівні.
Як зауважив Сорока, цей документ підкреслює важливість взаємодії між сферою культури та військовими, а така співпраця є надзвичайно надихаючою та значущою для збереження історичної пам’яті і розвитку культури.

Меморандум визначає напрями взаємодії сторін, зокрема:
- професійну підготовку працівників сфери культури до роботи з різними категоріями ветеранів війни та членів їхніх сімей, зокрема шляхом залучення до сертифікованих програм, тренінгів і спеціалізованих курсів;
- реінтеграцію мобілізованих військовослужбовців – колишніх працівників сфери культури – до професійної діяльності;
- реалізацію культурно-мистецьких проєктів, зокрема проєкту «Оркестр ветеранів» у межах національного симфонічного проєкту «Ода стійкості»;
- організацію та проведення майстер-класів і навчальних програм у сфері народних художніх промислів, а також залучення ветеранів до створення креативного продукту;
- розвиток мистецької терапії та психосоціальної підтримки ветеранів, а також співпрацю з реабілітаційними центрами та госпіталями;
- заходи з меморіалізації російсько-української війни, зокрема створення експозицій, реекспозицій і виставок, присвячених ветеранам, а також формування фонду творів мистецтва воєнного часу;
- забезпечення інформаційної безбар’єрності для ветеранів з інвалідністю.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення військ РФ загинули 349 митців, а також 137 українських та іноземних медійників.
Фото: Мінкульт
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Події4 дні agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика6 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю
