Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
спільну номінацію України, Молдови та Румунії включили до попереднього списку ЮНЕСКО
Транснаціональний культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” включили до попереднього списку ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
До складу комплексу входять 15 об’єктів археології, що розташовані на території восьми областей України, а також 36 – в Румунії і 20 – у Молдові.
“Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – поінформували в Мінкульті.
Включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування й матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
“Трипільська культура є важливою частиною європейської культурної спадщини та одним із найяскравіших свідчень розвитку давніх цивілізацій на території сучасної України. Включення комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до попереднього списку ЮНЕСКО відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, дослідження та збереження цих унікальних пам’яток. Це також важливий результат співпраці України, Румунії та Молдови у сфері захисту й популяризації спільних культурних цінностей”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Це важливий крок до включення цього об’єкту до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та міжнародного визнання унікальної культурної спадщини трипільської культури, яка є однією з найдавніших цивілізацій Європи. Також це сприятиме подальшому збереженню і популяризації культурної спадщини України, підкреслили у Мінкульті.
18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці й просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, історико-культурний заповідник “Тустань” у Львівській області можуть внести до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Команда заповідника підготувала номінаційне досьє, яке подадуть на міжнародний розгляд.
Фото: mincult.gov.ua
Події
Український ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
Український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Участь ForeFilms у проєкті Жуде стане важливим проривом для українських продюсерів на міжнародному ринку авторського кіно. Йдеться про рідкісний для української індустрії випадок, коли українська компанія долучається до міжнародної копродукції не в межах державного фінансування, а як повноцінний партнер незалежного європейського проєкту.
Жуде – один із найвідоміших сучасних європейських режисерів, володар “Золотого ведмедя” Берлінського кінофестивалю.
“Для нас це дуже цінна і важлива співпраця. Раду Жуде – режисер із абсолютно унікальним авторським голосом, один із найсміливіших європейських кінематографістів сьогодні. І водночас це важливий прецедент для української кіноіндустрії, адже українські продюсери не так часто мають можливість долучатися до міжнародних копродукцій незалежно від державного фінансування”, – зауважила продюсерка ForeFilms Анна Яценко.
Проєкт “Диптих любові” перебуває на стадії препродакшену і буде знятий цього літа.
Як повідомляв Укрінформ, створений компанією ForeFilms фільм “Ти – космос” став лідером за кількістю номінацій на “Золоту Дзиґу”.
Фото: Українська кіноакадемія
Події
Мистецький проєкт «Знаки ідентичності» планують представити в 11 країнах Європи та Африки
Мистецький проєкт «Знаки ідентичності», що містить колекцію вибійчаних рушників, 22 травня розпочне світовий тур, який охопить 11 країн Європи та Африки.
Про це повідомила – ініціаторка та кураторка проєкту, голова ГО «Мистецьке об’єднання “Знаки ідентичності”” Каріна Гаєва під час пресконференції в Укрінформі.
“Проєкт “Знаки ідентичності” 22 травня вирушає у світовий тур. Це — 11 країн: 10 країн Європи, одна країна Африки”, — сказала вона.
Гаєва уточнила, що презентація розпочнеться з Австрії (Відня), потім проєкт планують показати у Португалії, Марокко, Франції, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині, Німеччині, Литві та на Кіпрі.

Кураторка поінформувала, що проєкт символічно розпочався у День Незалежності України 24 серпня 2025 року. Він покликаний об’єднати українців з усього світу і підсвітити давню техніку декорування тканини — вибійку. Гаєва зауважила, що ця техніка була відома в Україні з 11 ст.

“Проєкт об’єднав близько 60 українців з 22 країн світу і залучив десь близько 300 людей — активних громадян за кордоном, які приєднались, стали поціновувачами проєкту”, — розповіла вона.

Ініціатива представляє 30 вибійчаних рушників від учасників, зокрема, з Канади, Сполучених Штатів, і Австралія, Японія, Європи. У межах її презентації передбачається виставка, кураторська екскурсія, а також – фешн-шоу вибійчаного одягу і воркшопи з вибійки.

Заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарева нагадала, що міністерство координує державну політику утвердження української національної та громадянської ідентичності. За її словами, подібні ініціативи допомагають підтримувати увагу до регіональної ідентичності, яка, врешті, сплітається в тканину ідентичності українців як політичної нації.

В. о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Наталія Гонтаренко наголосила на необхідності масштабувати ініціативу.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Словаччини в галереї UAT відбулося відкриття виставки «Квітка для України» (Kvet pre Ukrajinu) — мистецького проєкту солідарності з українськими дітьми.
Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса7 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини7 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події7 днів agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Суспільство7 днів agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
