Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
У липні внаслідок російських атак знищені понад 1,5 мільйона книжок
Понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомило у Фейсбуці.
“Росія знищує українські книжки – лише за липень російські атаки знищили понад 1,5 мільйона примірників”, – зазначили у міністерстві.
Внаслідок російських ударів значних руйнувань зазнали друкарня “Конві Плюс”, видавництва “Книголав” і Mison.publishing.
Як поінформували в Мінкульті, у “Конві Плюс” повністю знищені близько 5 тисяч м² виробничих і складських приміщень, ще понад 2 тисячі м² значно пошкоджені, також знищена й пошкоджена друкарська техніка.
Згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві.
За даними Мінкульту, попередня сума збитків готової продукції, сировини та видань у виробництві становить близько ₴110 мільйонів.
На складі “Книголаву” знищені майже 200 тисяч книжок. Попередні збитки видавництва – близько ₴20 мільйонів.
“Видавництво “Місон”, засноване наприкінці 2025 року, втратило весь наклад своєї першої книжки, офісне приміщення та спеціальну техніку”, – поінформували в Мінкульті.
Як підкреслили у міністерстві, відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі є питанням культурної стійкості та національної безпеки.
У Мінкульті поінформували, що за підсумками наради з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та за участі Української видавничої асоціації визначені доступні механізми державної підтримки: друкарні можуть отримати гранти до ₴16 мільйонів на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії; програма страхування воєнних ризиків передбачає до ₴30 мільйонів компенсації за пошкоджене майно.
“Працюємо над розширенням програми “єКнига”, запуском субсидій книгарням із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек”, – заявили у Мінкульті.
Як поінформували у відомстві, “Мінекономіки наразі вже консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки”.
“Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку”, – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російської ракетної атаки вночі 19 липня була зруйнована друкарня групи “Конві” – одного з найбільших підприємств України, де друкують шкільні підручники.
Міністерство освіти і науки України спільно з Інститутом модернізації змісту освіти встановлюють обсяг навчальної літератури, яка була знищена та пошкоджена внаслідок російської атаки по Києву 19 липня.
Фото: Tetyana Berezhna, Facebook
Події
Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою
Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора внесені до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Відповідне рішення прийняв Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу організації.
Об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташований в тимчасово окупованому Росією Криму, внесено з огляду на серйозні загрози для атрибутів об’єкта, що передають його видатну універсальну цінність та які стали підставою для його включення до Списку всесвітньої спадщини.
Супутниковий аналіз ЮНЕСКО та UNITAR/UNOSAT виявив значні втрати на території об’єкта внаслідок нового будівництва та масштабних археологічних розкопок. Ця ситуація, додатково ускладнена неможливістю України отримати доступ до об’єкта та виконувати свої обов’язки щодо його захисту, збереження й управління, наражає об’єкт на довгострокові загрози.
Організація відзначає, що культурний об’єкт включає залишки міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до н. е. на північному узбережжі Чорного моря, разом із прилеглою сільськогосподарською територією. Він є винятковим свідченням взаємодії між грецькою, римською та візантійською спільнотами, а також діяльності торговельного центру, який упродовж майже двох тисячоліть сполучав різні торговельні шляхи Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши безпосередню загрозу агресії РФ.
Фото: Wikipedia
Події
На Прикарпатті помер майстер-сопілкар Тарас Лошак
На 47-му році життя помер майстер-сопілкар Тарас Лошак з Прикарпаття.
Про це повідомив у Фейсбуці доброволець-госпітальєр, лідер гурту «КораЛЛі» Мишко Адамчак, передає Укрінформ.
«На жаль, Тарас вчора раптово помер», – написав Адамчак.
Тарас Лошак жив у прикарпатському місті Долина. За інформацією ЗМІ, з восьми років він допомагав батьку у виготовленні сопілок. У 2013 році виготовив першу партію власних інструментів.
У 2021 році Тарас Лошак виготовив білу сопілку для музичного гурту «Go_A». Того ж року Go_A вибороли п’яте місце на «Євробаченні». На його інструментах також грали музиканти Kalush Orchestra – переможці «Євробачення – 2022» .
У перші два тижні повномасштабної війни майстер призупинив виробництво інструментів, роздаючи сопілки всім, хто їх втратив під час війни, в обмін на донати для ЗСУ.
Пізніше сопілки Тараса Лошака стали лотами благодійних аукціонів в Лондоні, Нью-Йорку й Вашингтоні, гроші від продажу яких спрямовували на закупівлю бронежилетів, безпілотників та на інші потреби війська.
Свою науку майстер передавав синові Луці.
Як повідомлялося, помер заслужений артист України Олександр Гарбарчук.
Фото: @taras.losak.sopilki
-
Одеса1 день agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Політика1 тиждень agoУкраїна першою отримає посилені системи SAMP/T NG
