Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Ввечері 25 грудня у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка відбувся Гала-балет за участі провідної солістки English National Ballet Катерини Ханюкової.
Як передає кореспондент Укрінформу, глядацька зала була заповнена.
Разом із Ханюковою на сцену вийшли провідний соліст Національної опери України Данііл Сілкін, заслужені артистки України Антоніна Радієвська й Олена Шевцова, провідні солісти харківського балету.
У програмі були: містична сцена Фантомів з балету “Красуня та Чудовисько”, адажіо Аріфа Мелікова з “Легенди про кохання”, мініатюра Максима Коломійця “Над засніженими долинами”, Tango en skai Роланда Дієнса, адажіо Едварда Елгара, “Паванна” Моріса Равеля, адажіо з “Carmina Burana” Карла Орфа, “Лебідь” Каміля Сен-Санса. У фіналі всі артисти виступили разом під легендарний “Щедрик” Миколи Леонтовича.
“Я дуже рада, що приїхала! Я майже не бачила України, якщо чесно, тому що поїхала 11 років тому працювати за контрактом. Завжди робота, робота – дуже специфічна, що диктує досить аскетичний стиль життя, і все обертається довкола роботи. Одинадцять років я не була вдома на Різдво чи Новий рік, тому зараз я щаслива, що в Україні, і дуже рада, що приїхала до Харкова”, – сказала в коментарі Укрінформу під час репетиції Ханюкова.
Вона зазначила, що іноземні колеги з острахом цікавилися її поїздкою через загрозу обстрілів.
“Питали: “Як це ти їдеш, а навіщо?” А я пропонувала їм поїхати зі мною: “Ну, коли ще у вас буде можливість станцювати за 20-30 кілометрів від фронту?” Я вважаю, за силою духу, яка є в Харкові, Лондон просто відпочиває. Театр, що так близько до лінії фронту, працює, робить вистави, і глядачі приходять. Це констатація сили. Для мене – за честь бути тут. Це перша зустріч, але я сподіваюся, що зможу привезти сюди якийсь проєкт. Я дуже люблю сучасну хореографію. Можливо, це буде щось від британських хореографів”, – поділилася балерина.
У день її приїзду у Харкові та передмісті обстрілювали критичну інфраструктуру, постійно лунали тривоги.
“Для мене страшно бути не в контексті, бути відірваною від того, що відбувається в моїй рідній країні. Тут живе моя рідня. Я хочу виказати підтримку, танцювати тут”, – додала Ханюкова.
Вона зазначила, що РФ вклала багато фінансових ресурсів, аби у світі балет асоціювався з російським мистецтвом.
“Але це не означає, що так буде завжди. Важливо, аби митці мали голоси. Балет – “тихе” мистецтво, і для моєї професії було б найвигідніше бути просто симпатичною і мовчазною та не мати своєї думки та позиції, особливо політичної, і погоджуватися на все. Але мене не так виховали батьки. Я дуже вдячна за те, що можу займатися тим, що люблю, але кар’єра для мене ніколи не стояла вище за людські якості. Я в цілому ціную, коли люди розуміють: найперше – вони саме люди”, – наголосила балерина.
Гала-балет проходив в укритті театру Loft Stage, яке діє майже два роки та вміщує близько 400 гостей. Велика сцена з залою на 1500 глядачів зараз використовується лише як майданчик для репетицій, коли немає повітряної тривоги, розповів генеральний директор та художній керівник ХНАТОБ імені Лисенка Ігор Тулузов.
Під час знеструмлень заклад не зупиняє діяльність.
“Харків, на жаль, розташовується поруч із країною-агресором: від кільцевої дороги – близько 20 км. Наш безпечний простір – це протирадіаційне укриття, де ми облаштували майже професійну сцену. Театр має потужний генератор, який дозволяє продовжувати роботу під час аварійних відключень світла. Подеколи після російських ударів виникають проблеми з опаленням, але колектив, як і всі харків’яни, ставиться до цього з розумінням, місто робить для нас усе можливе”, – зазначив Тулузов.
Як повідомлялося, у 2024 році на благодійному вечорі в Національній опері за участі Катерини Ханюкової зібрали майже $1,2 мільйона на підтримку ГУР Міноборони України.
Катерина Ханюкова – українська артистка балету, солістка Національної опери України (2008-2012), лауреатка міжнародних конкурсів. З 2014 року – перша солістка Англійського національного балету (Лондон).
В одному з оглядів британський журнал The Spectator порівняв артистизм Ханюкової з шовковою стрічкою, зав’язаною навколо вибухівки – “ніжна, елегантна, але вогняна”.
У Львові показали унікальний вертеп за участю акторів Театру Незламних та ветеранів.
Про це повідомила Львівська міськрада, передає Укрінформ.
У Львові показали вертеп за участю акторів Театру Незламних та ветеранів / Фото: Пресслужба ЛМР
«У Львові відбулося особливе різдвяне дійство – хода та вертеп за участю акторів Театру Незламних і ветеранів на конях. Хода з колядою розпочалася від центру UNBROKEN, де захисники проходять реабілітацію, та пролягла до центральної частини міста. Процесія зробила зупинки біля Оперного театру та на площі Ринок, де відбулися основні елементи вертепного дійства», – йдеться у повідомленні.
Як зазначила соціальна працівниця центру UNBROKEN Катерина Кіт-Садова, участь ветеранів у таких подіях має важливе соціальне значення.
«Ми хочемо, щоб українці пам’ятали: поруч із нами є захисники з ампутаціями та пораненнями, яким у повсякденному житті часто складніше дати собі раду. Ми маємо триматися разом, бути уважними й терплячими. Це також спосіб показати, що навіть із протезами та травмами люди залишаються тими самими – з тими ж цінностями. Попри реабілітацію, вони знаходять час і сили працювати над собою та жити далі», – зазначила Кіт-Садова.
Враженнями від участі у вертепі поділився актор і драматург театру Незламних Володимир Завгородній, який проходить відновлення в центрі UNBROKEN.
«Дуже теплі враження. Я грав Царя, який прийшов вітати новонародженого Христа. Саме дійство дуже гарне. Я з Чернігова, і в нас такого немає. Можливо, коли повернуся додому, ми з хлопцями також зробимо свій вертеп», – підкреслив Завгородній.
Повідомляється, що у вертепі взяли участь 12 ветеранів-вершників, частина з яких займаються іпотерапією в межах реабілітації на базі «Каретного двору».
«Каретний двір дуже радо нас приймає. Хлопці там займаються, їздять, тішаться з цього – це така душевна реабілітація, яка справді допомагає. Перед ходою ветерани тренувалися, а під час події кожного супроводжує професійний інструктор», – додала Кіт-Садова.
Разом із ветеранами в ході взяли участь актори Першого театру та представниці хору модульного містечка «Маріяполіс», які доповнили дійство колядками та елементами вертепу.
Як повідомляв Укрінформ, на сцені Молодого театру у Києві відбулася прем’єра експериментальної музично-пластичної вистави «Енеїда» від Театру ветеранів.
Легендарний рок-гурт Queen уперше представив невідому досі широкій публіці різдвяну пісню Not For Sale (Polar Bear) («Не для продажу (Білий ведмідь)»).
Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.
Зазначається, що музична композиція була записана гуртом у 1974 році під час роботи над другим альбомом Queen II, однак вона так і не потрапила до фінальної версії платівки.
Пісня, вокальні партії в якій виконують гітарист гурту Браян Мей та фронтмен Фредді Мерк’юрі, протягом п’яти десятиліть так і не була видана.
Лише на початку цього тижня Мей уперше показав її під час спеціальної трансляції на радіостанції Planet Rock.
«Можливо, люди чули неофіційну версію пісні Not for Sale (Polar Bear) гурту Smile (цей гурт є попередником Queen – ред.). Ця пісня має дуже давню історію, але, наскільки мені відомо, ніхто ніколи не чув цієї версії», – сказав музикант.
Not For Sale (Polar Bear) увійде до перевидання альбому Queen II, запланованого на 2026 рік.
Як повідомляв Укрінформ, Королівський монетний двір Великої Британії вшанував пам’ять музиканта Фредді Мерк’юрі випуском монети, дизайн якої присвячений 40-річчю концертного виступу фронтмена рок-гурту Queen на благодійному фестивалі Live Aid.
Фото: Koh Hasebe; Distributed by Elektra Records
-
Війна6 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США