Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Посольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки

Published

on



Посольство України в Королівстві Бельгія звернулося до органів бельгійської влади через оголошену участь художниці з РФ у цьогорічній «Ночі музеїв в Антверпені».

Про це українське диппредставництво повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Посольство України висловлює занепокоєння через те, що програма «Ночі музеїв в Антверпені» передбачає виступ Дар’ї Патрикєєвої з Росії.

«У той час, коли Україна захищається від російської військової агресії, участь представників держави-агресора у визначних публічних культурних заходах викликає важливі етичні та суспільні застереження», – наголошують дипломати.

Читайте також: Виступи армійського хору РФ у Туреччині є інструментом роспропаганди – посол України

Диппредставництво закликає організаторів змінити своє рішення з огляду на гуманітарний та етичний контекст, що створює російська агресія проти України.

Як повідомляв Укрінформ, ЄС призупинив фінансування Венеційської бієнале через участь Росії.



Джерело

Continue Reading

Події

Вийшов трейлер фільму «Джуманджі: Відкритий світ»

Published

on


Американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.

Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.

Фото: Sony


Третій і завершальний фільм франшизи «Джуманджі» є продовженням світового успіху фільмів «Джуманджі: Поклик джунглів» (2017) та «Джуманджі: Наступний рівень» (2019), які разом зібрали понад $1,7 мільярда касових зборів у світовому прокаті.


Ккрім Джонсона, до акторського складу також увійшли відомий американський комік і актор Кевін Гарт, Джек Блек та Карен Гіллан.

Також у «Джуманджі: Відкритий світ» побачать легенду Голлівуду Денні ДеВіто.

Спочатку реліз фільму був запланований на 11 грудня, але його перенесли на Різдво.

Читайте також: Вийшов перший офіційний трейлер фільму «Месники: Судний день»

Згідно з новим різдвяним релізом, «Джуманджі 3» вийде в кінотеатрах одразу після прем’єр 18 грудня фільмів «Дюна: Частина третя» та «Месники: Судний день».

Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала перший трейлер фільму «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) із голлівудським актором Томом Голландом у головній ролі.

Фото: скриншот відео/Sony Pictures/IMDb 



Джерело

Continue Reading

Події

Укрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча

Published

on



Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.

У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?

Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.

У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.

Читайте також: Імперія під прикриттям: радянська «тяглість» чи совєтська окупація?

Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.

Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.