Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
Мистецький проєкт «Знаки ідентичності» планують представити в 11 країнах Європи та Африки
Мистецький проєкт «Знаки ідентичності», що містить колекцію вибійчаних рушників, 22 травня розпочне світовий тур, який охопить 11 країн Європи та Африки.
Про це повідомила – ініціаторка та кураторка проєкту, голова ГО «Мистецьке об’єднання “Знаки ідентичності”” Каріна Гаєва під час пресконференції в Укрінформі.
“Проєкт “Знаки ідентичності” 22 травня вирушає у світовий тур. Це — 11 країн: 10 країн Європи, одна країна Африки”, — сказала вона.
Гаєва уточнила, що презентація розпочнеться з Австрії (Відня), потім проєкт планують показати у Португалії, Марокко, Франції, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині, Німеччині, Литві та на Кіпрі.

Кураторка поінформувала, що проєкт символічно розпочався у День Незалежності України 24 серпня 2025 року. Він покликаний об’єднати українців з усього світу і підсвітити давню техніку декорування тканини — вибійку. Гаєва зауважила, що ця техніка була відома в Україні з 11 ст.

“Проєкт об’єднав близько 60 українців з 22 країн світу і залучив десь близько 300 людей — активних громадян за кордоном, які приєднались, стали поціновувачами проєкту”, — розповіла вона.

Ініціатива представляє 30 вибійчаних рушників від учасників, зокрема, з Канади, Сполучених Штатів, і Австралія, Японія, Європи. У межах її презентації передбачається виставка, кураторська екскурсія, а також – фешн-шоу вибійчаного одягу і воркшопи з вибійки.

Заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарева нагадала, що міністерство координує державну політику утвердження української національної та громадянської ідентичності. За її словами, подібні ініціативи допомагають підтримувати увагу до регіональної ідентичності, яка, врешті, сплітається в тканину ідентичності українців як політичної нації.

В. о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Наталія Гонтаренко наголосила на необхідності масштабувати ініціативу.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Словаччини в галереї UAT відбулося відкриття виставки «Квітка для України» (Kvet pre Ukrajinu) — мистецького проєкту солідарності з українськими дітьми.
Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
Sony викуповує у RMG права на понад 45 тисяч пісень
Американська Sony Music Group придбає у компанії Recognition Music Group (RMG) каталог із понад 45 000 пісень.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на проінформованих співрозмовників.
Хоча фінансові умови придбання каталогу Recognition Music Group не розголошувалися, за словами проінформованих джерела, сума угоди становила близько 4 мільярдів доларів США.
Відтак Sony Music Group отримає доступу до понад 45 000 пісень, включаючи хіти таких попзірок як Бейонсе й Ріанни та рок-гурту Fleetwood Mac.
Зазначається, що нині звукозаписні компанії (лейбли) та видавці змагаються у забезпеченні права власності на музичні каталоги на тлі високих та передбачуваних доходів від стрімінгових платформ, які використовують з цих каталогів.
Медіакомпанії все частіше шукають відомі пісні для фільмів, документальних фільмів та телесеріалів, оскільки стрімінгові сервіси використовують контент з музичних каталогів, щоб посилити пропозиції преміумконтенту та стимулювати зростання кількості передплатників.
Конкуруючі платформи та правовласники, такі як Warner Music Group, Spotify та Amazon Music, аналогічно розширили свою увагу на музичні каталоги.
Як повідомляв Укрінформ, англійський рок-музикант Стінг (справжнє ім’я Ґордон Метью Томас Самнер) продав свій каталог пісень компанії Universal Music Publishing Group (UMPG).
Події
Фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
Міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.
Про це повідомляє пресслужба заходу, передає Укрінформ.
Фестиваль розпочнеться у четвер, 28 травня, і проходитиме по 31 травня в Мистецькому арсеналі.
Цьогоріч до участі у фестивалі доєднаються понад 150 учасників ярмарку, зіркові гості, лідери думок, вже визнані автори та нові імена.
У рамках фестивалю відбудуться 240 актуальних подій, серед яких дискусії і лекції, читання і воркшопи, зустрічі з авторами і презентації нових видань, а також музична і перформативна програми та виставки.
На першому поверсі будівлі Старого арсеналу розташується книжковий ярмарок, де будуть представлені великі видавництва, малі видавці, книгарня book.ua, партнерські стенди, військові та волонтерські ініціативи, а також ярмарок ілюстраторів, який знайомитиме з творчістю художників, графіків і дизайнерів.
“240 подій програми фестивалю поєднають естетичне переживання та інтелектуальне включення. Серед програм Фокус-теми, основної, музичної, перформативної програм, а також окремих кураторських та спеціальних програм і програми видавців ви точно знайдете події та теми, які відгукнуться саме вам”, – зазначили у пресслужбі заходу.
Фокус-тема цьогорічного фестивалю: “Нести свою свободу”. Йтиметься про свободу та її обмеження, про питання полону та окупації як його різновиду, про героїзацію та крихкість героїв. Куратор цьогорічної фокус-теми — український журналіст, правозахисник і військовослужбовець, колишній військовополонений Максим Буткевич.
Цьогоріч на “Книжковий Арсенал” повертається Програма письменника, яку куруватиме український військовослужбовець Збройних сил України, волонтер, поет, прозаїк і перекладач Андрій Любка.
Мистецька компонента XІV Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” з-поміж іншого буде представлена 15 виставковими проєктами.
Програма доступна за посиланням.
Як повідомлялося, “Книжковий Аарсенал” є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
У березні 2019 року “Книжковий Арсенал” визнали найкращим літературним фестивалем року на Лондонському книжковому ярмарку.
-
Події7 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса6 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова7 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини6 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
