Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Фестиваль «Фундамент» оголосив дати і фокус-тему

Published

on



Фестиваль нонфікшну про культуру “Фундамент” відбудеться 19-22 листопада в Національному центрі “Український дім”.

Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.

Фокусною темою заходу стануть “Історії про пам’ять”.

У програмі будуть виставка-продаж книжок, публічні події, виставкові проєкти та спецпроєкти.

За словами організаторів, щорічний фестиваль, заснований Українським домом, вже втретє перетворить атріум інституції на простір масштабної селекції найновіших книжок про мистецтво, історію, архітектуру, музику, кіно, дизайн, урбаністику та суспільство.

Учасники фестивалю говоритимуть про колективну й індивідуальну, збережену та втрачену, усвідомлену й уречевлену пам’ять, а також про процеси пригадування і забуття. Окрему увагу приділять постатям і явищам культури, які були забуті та відкриті наново.

“Процес повернення права на памʼять, відповідальність памʼятати та зберігати цінність людського досвіду – одна з надзадач українського культурного сектору сьогодні. Український дім послідовно заглиблюється у ці питання в межах своєї програмної діяльності, а цьогоріч прагне дослідити памʼять ще й у контексті Літературної програми, висвітливши це явище через спогад, автобіографії, мемуари, автофікшн, видання про культурну спадщину тощо”, – зазначають організатори.

До сторіччя Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України на фестивалі представлять добірку рукописів українських письменників і письменниць. В одному просторі експонуватимуть рукописи Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди, Василя Стуса, Агатангела Кримського й Ольги Кобилянської. Ці рукописи вперше за багато років покажуть разом. Виставка має представити літературу як процес, унаслідок якого з’явилися тексти, збережені попри заборони, репресії та переслідування.

Кураторки фестивалю Анастасія Євдокимова та Богдана Лаюк розповіли, що програма й надалі зосереджуватиметься на нонфікшні про культуру та літературі факту: “Під час першого фестивалю ми прицільно розглядали модернізм, зверталися до постаті Соломії Павличко та “Універсального журналу” з 1920-х. Під час другого – міркували про концепт подорожі, розповідали про Софію Яблонську та формували полицю інтелектуальних мандрівок. Цьогоріч ми звертаємося до памʼяті – ненадійного, але такого важливого оповідача. Чим більше запитань ми ставимо, тим глибше пірнаємо у пошуки відповідей – і знаходимо – у нонфікшні про історію, мову, мистецтво, філософію, мемуаристику, тобто у книжках про культуру. Залишаємося у своїй ніші й фокусуємо увагу на історіях про памʼять та літературі факту”.

Організатори також планують провести офлайн-зустріч із видавцями та пропонують потенційним учасникам заповнити опитувальник про сучасний стан ринку нонфікшну про культуру. Його результати використають під час формування програми фестивалю.

Читайте також: XIV Книжковий арсенал відвідали 27 тисяч людей

“Фундамент” відбувається у межах Літературної програми Українського дому. Вона має представляти українські видання, залучати авдиторію до розмов про культуру через книжки та популяризувати читання й рефлексію як способи осмислення реальності.

Як повідомляв Укрінформ, фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Перший захід був присвячений модернізму, Соломії Павличко та “Універсальному журналу” 1920-х років. У 2025 році організатори зосередилися на темі подорожей, постаті Софії Яблонської та книжках про інтелектуальні мандрівки.

Фото: Український дім



Джерело

Continue Reading

Події

На Закарпатті 22 – 25 липня відбудеться сьомий Чендей-фест

Published

on



Сьомий Чендей-фест проходитиме з 22 по 25 липня в кількох містах і селищах Закарпаття.

Про це повідомляє у ФейсбуціУжгородська міськрада, передає Укрінформ.

“22–25 липня на Закарпатті відбудеться сьомий літературно-мистецький «Чендей-фест», присвячений популяризації творчості класика української літератури ХХ століття, прозаїка, публіциста, кіносценариста, громадського діяча Івана Чендея. Події фестивалю пройдуть у кількох містах та селищах області: Ужгороді, Чинадійові, Тячеві, Новоселиці та Дубовому”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що лейтмотивом цьогорічного фестивалю є любов до рідної землі.

Зокрема, у рамках фестивалю в садибі письменника в Ужгороді відбудеться показ просто неба фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у якому Чендей є співавтором сценарію, лекція від кінознавця Сергія Тримбача й обговорення картини.

У програмі другого дня фесту – перегляд фільму про трудову еміграцію й любов до рідного краю «Гніздо горлиці» режисера Тараса Томенка, що перегукується як зі знаковим романом Івана Чендея «Птахи полишають гнізда», так і з викликами сьогодення. Показ приурочений до 10-річчя прем’єри кінострічки, головну роль в якій зіграла актриса Римма Зюбіна.

Участь у «Чендей-фесті 2026» візьмуть відомі актори, письменники та науковці: Володимир Войтенко, Павло Вольвач, Микола Васьків, Ольга Деркачова, Олександр Жовна, Римма Зюбіна, Світлана Кирилюк, Сидір Кіраль, Сергій Тримбач та інші.

Вхід на події фестивалю вільний. Під час усіх заходів проводитиметься збір коштів для потреб підрозділу Збройних Сил України, в якому воює член журі конкурсу Олександр Хоменко.

Читайте також: На кінофестивалі у Мельбурні покажуть український фільм «В її обіймах»

Фестиваль організовано Міжнародним благодійним фондом імені Івана Чендея Іван Чендей за підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради й Тячівської міської ради.

Як повідомлялося, в Ужгороді з 4 по 9 серпня цього року відбудеться кінофестиваль «Кіно сусідів».



Джерело

Continue Reading

Події

В Ужгороді відбудеться Міжнародний гірський кінофестиваль

Published

on



В Ужгороді 17-20 вересня відбудеться VII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF).

Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно, передає Укрінформ.

«Вже за два місяці місто знову стане місцем зустрічі кінематографістів, глядачів і всіх, хто любить гори і хороше кіно», – ідеться у повідомленні.

У програмі фестивалю на глядачів чекає особливий фокус на фільми зі Словаччини, Польщі та Чехії. Конкурсні та позаконкурсні покази стрічок з України та всього світу.

Зустрічі з українськими і європейськими режисерами, продюсерами та іншими представниками кіноіндустрії.

Майстер-класи, воркшопи й дискусії для тих, хто створює кіно або лише планує зробити перший крок.

Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини в рамках Вишеградського гранту від Міжнародного Вишеградського фонду.

Читайте також: У столиці відбудеться IX фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage – що у програмі

Місія Фонду – підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» представив візуальну концепцію події «Вихідні з ОКО», яка відбудеться 5-6 вересня та буде присвячена темі дому.

Фото: Марія Ковальчук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.