Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
У Франції вийде розширене перевидання антології української поезії
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
Події
У Косові стартував фестиваль кераміки та народних ремесел «Мальований дзбаник»
На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».
Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.
За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.
«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.
Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.
Події
Режисер «Людини-павука» Джон Воттс зніме новий фільм франшизи «Зоряні війни»
Американський кінорежисер Джон Воттс очолить роботу над новим фантастичним фільмом із легендарної франшизи «Зоряні війни» (Star Wars).
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Наразі стрічка перебуває на стадії розробки.
Зазначається, що Воттс найбільше відомий як кінорежисер популярної трилогії про «Людину-павука» з Томом Голландом у головній ролі, до якої увійшли «Людина-павук: Повернення додому» (2017), «Людина-павук: Далеко від дому» (2019) та «Людина-павук: Немає шляху додому» (2021).
До роботи над франшизою про «Людину-павука» Воттс також зняв фільми «Поліцейський автомобіль» та «Клоун».
У 2024 році стало відомо, що Воттс, його продюсерська компанія Freshman Year і продюсерка Даян Макґанігл уклали угоду з Walt Disney Studios, яка надає студії пріоритетне право на розгляд їхніх майбутніх повнометражних проєктів.
Випущений у 2019 році фільм кінорежисера Дж. Дж. Абрамса «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» на сьогоднішні є останньою стрічкою франшизи, яка вийшла в кінопрокат.
Іншими кінорежисерами фільмів франшизи «Зоряні війни» були Джордж Лукас, Ірвін Кершнер, Річард Маркаунд та Раян Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму популярної франшизи «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні.
Фото: Gage Skidmore/Flickr
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
