Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Мистецька палітра Прикарпаття» особлива тим, що її представляють більше 20 художників та майстрів, які розвивають і передають нащадкам унікальні ремесла Карпатського краю», – зазначила директорка Івано-Франківського краєзнавчого музею Галина Беднарчик.

Традиційну Коломийську кераміку на виставці представила 80-річна майстриня Надія Никорович.

«Це ріжковий розпис. Раніше розписували глиняний посуд лише коров’ячим ріжком та гусячим пером, звідси і назва. Таку кераміку наша родина вже робить у п’ятому поколінні. Я працюю із глиною не менше 50 років», – зізнається Надія Никорович.

Вона додала, що тепер родинне ремесло продовжують ще її син та онук. Щоправда, додає майстриня, вона дотримується старої технології – випалює глиняні вироби у печі на дровах, а це до 24 годин поспіль, що майже удвічі довше, ніж у електричних печах.

«Робити посуд із глини – це суцільне задоволення. У нас тепер багато посуду, але на Святвечір завжди хочеться традиційного. От викладу на вишиту скатертину глиняний посуд і лише тоді відчуваю свято», – наголосила майстриня.

Унікальне бісероплетіння на виставці демонструє Оксана Белегай. Каже, працювала у школі вчителем. Якось на уроці технології захотіла здивувати дітей, а тому взялась за бісер. Відтоді понад 20 років створює бісерні прикраси і навчає цьому дітей.

«Прагну, щоб діти навчились бачити красу у природі, черпали від неї натхнення і пізнали українські традиції. Знаєте, завжди хочеться шукати поряд щось красиве, робити світ і людей добрішими», – зауважила майстриня.

Розповідає, що коли почала отримувати багато замовлень, то допомогти їй погодився син Богдан. Тепер бісероплетіння стало родинним захопленням.

До організації виставки «Мистецька палітра Прикарпаття» долучився обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В експозиції представлені ще ліжникарство, писанкарство, ткацтво, вишивка, ювелірне мистецтво, соломоплетіння та живопис.

Як повідомляв Укрінформ, у Культурному центрі «Дубрава» в Загребі відкриють виставку «Символи ідентичності у збережених традиційних ремеслах хорватської та української культурної спадщини».

Фото: Ірина Дружук/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомив ПЕН.

Прийом заявок завершився 14 жовтня. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До списку увійшли 11 видань:

• Бевза Петро “300 художників та художниць України за 300 років” (ArtHuss)
• Белей Лесь “Кощєй смертний. Як зазнає поразки російський імперіалізм в Україні” (Віхола)
• Гаджієв Рустам “Останнє слово. Світ мов, що зникають” (Віхола)
• Єгорушкіна Катерина “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” (Лабораторія)
• ​​Ємець-Доброносова Юлія “Дієсловник війни” (Дух і Літера)
• Закревський Роман “Я стою у довгій черзі разом з іншими військовими” (Ukraїner)
• Лубківський Данило “Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах” (Видавництво Старого Лева)
• Тукова Ірина, Корчова Олена “Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського” (Лабораторія)
• Юрков Лакі Андрій “Окопний дзен. Польові нотатки у формі стендапу” (Видавництво Білка)
• Яковленко Катерина “Донбас як метафора” (IST Publishing)
• Яценко Петро “Кому вони потрібні? Російські військові в українському полоні” (Ukraїner).

До складу Капітули Премії 2026 року входять Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН, голова Капітули; Оксана Сирадоєва, виконавча директорка Асоціації випускників та керівниця гуманітарного напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи; Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Маргарита Єгорченко, літературознавиця, редакторка, перекладачка; Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Юлія Ладигіна, літературознавиця, асоційована професорка кафедри славістики та глобальних і міжнародних студій Пенсільванського університету, стипендіатка програми HURI імені П. Яцика; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАН України; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету “Києво-Могилянська Академія”; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту “Читомо”; Василь Махно, поет, прозаїк, есеїст, перекладач, володар Спеціальної відзнаки Капітули за 2024 рік; Мирослав Лаюк, письменник, лавреат Премії за 2024 рік; Артур Дронь, письменник, військовий ветеран, лавреат Премії за 2025 рік.

За умовами премії, короткий список номінантів на здобуття премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лавреата/лавреатки традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня. Тоді ж у рамках премії вручатиметься Спеціальна відзнака Радіо Культура. Також за рішенням Капітули може вручатися спецвідзнака за внесок у розвиток та популяризацію есеїстики.

Як повідомляв Укрінформ, премія була заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.

Фото: pen.org.ua 

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно у Фейсбуці.

“Український документальний фільм “No shade in the forest” (“У лісі немає тіні”) режисера Володимира Тихого увійшов до офіційної програми міжнародного фестивалю Wildlife Film Festival Rotterdam (WFFR), присвяченого дикій природі, екології та збереженню навколишнього середовища”, – йдеться у повідомленні.

Стрічка порушує актуальну тему впливу війни на природу, привертаючи увагу міжнародної спільноти до екологічних наслідків російської агресії проти України.

Через документальне кіно автори прагнуть показати, що війна завдає шкоди не лише людям та інфраструктурі, а й природним екосистемам, ставлячи під загрозу біорізноманіття та майбутнє довкілля.

Особливе значення має участь фільму у програмі WFFR Lokaal – спеціальній ініціативі фестивалю, яка представляє документальні стрічки про дику природу в місцевих кінотеатрах і культурних просторах Роттердама та його околиць.

Покази фільму в межах фестивалю відбудуться:

• 3 листопада, 21:15 в LantarenVenster, зал 3;
• 5 листопада, 15:00 в Cinerama, зал 4;
• 8 листопада, 12:45 в Cinerama, зал 7.

Творча команда фільму: режисер Володимир Тихий, продюсерка Белла Терзі (Bella Terzi), продюсерська підтримка Ольги Пантелеїмової (UPHub), оператори Слава Цвєтков та Мауро Гарсія, cценарист Іван Тімшин, композитор Міхайта Мойсієв, звукорежисер Міхаель Закутський, Філіп Сотніченко та Євгенія Мартинова – учасники творчої команди проєкту.

У Держкіно зазначили, що участь української стрічки в міжнародному кінофестивалі є важливою можливістю привернути увагу світової аудиторії до екологічних наслідків війни та нагадати про необхідність захисту природної спадщини України.

Українське документальне кіно продовжує розповідати світові історії, які мають бути почуті.

Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному фестивалі Ji.hlava у Чехії відбулася світова прем’єра документального фільму “Я не бачу смерті” режисера Євгена Тітаренка.

Фото: psbfilms.com