Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
Україна і Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства
Україна та Велика Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства.
Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Бережна провела зустріч з послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном. Сторони обговорили спільні культурні події до другої річниці партнерства та залучення британських музеїв, бізнесу й меценатів до відновлення української спадщини.
За словами віцепрем’єрки, Британія однією з перших підтримала Український фонд культурної спадщини (UCHF) й уже двічі зробила внесок. За словами очільниці Міністерства культури, запропонували британській стороні розглянути можливість щорічних внесків до Фонду.
Бережна зазначила, що за підтримки Британії працівники культури оцифровують спадщину та документують російські злочини проти культури.
Також сторони обговорили подальшу підтримку культурних ініціатив. Бережна повідомила про результати першого відбору “Тисячовесни”, за яким 680 українських проєктів отримають фінансування.
Також очільниця Міністерства культури і посол Великої Британії обговорили виставку Sacred Treasures from Kyiv (“Священні скарби з Києва”) у Victoria and Albert Museum (Музей Вікторії та Альберта).
Там уперше у Британії показали сім предметів із Києво-Печерської лаври, а спільна робота музейників допомогла уточнити українське походження Царських врат із колекції V&A. “Будемо продовжувати цю роботу з іншими британськими музеями, щоб досліджувати походження українських предметів у їхніх колекціях”, – додала Бережна.
За її словами, для нових спільних культурних проєктів Британська Рада вже оголосила про початкове фінансування в розмірі 2 млн фунтів.
Бережна висловила подяку Великій Британії за послідовну підтримку України й української культури, послу Великої Британії в Україні та команді посольства Великої Британії в Україні за готовність розвивати співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини (UCHF) за перший рік роботи залучив на збереження та відновлення національних цінностей 4 млн євро від 11 країн.
Події
В Одесі внаслідок атаки пошкоджена будівля Музею сучасного мистецтва
Внаслідок російської атаки 18 листопада пошкоджень зазнала будівля Музею сучасного мистецтва в Одесі.
Про це пресслужба музею повідомила в Інстаграмі, передає Укрінформ.
“Постраждав фасад та стіни всередині будівлі. Команда музею не постраждала”- йдеться в повідомленні.
В музеї додали, що всі роботи митців вціліли.
“Сьогодні не працюємо, наразі не можемо сказати графік роботи в подальшому”, – додали в установі.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська у середу вже втричі атакували середмістя Одеси, .
Події
У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор
У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу.
У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ, взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.
“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.
“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.
Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.
Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.
Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.
Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.
Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.
Фото: Мінкульт
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Війна1 тиждень agoВМС переорієнтували застосування «Нептунів» на ураження об’єктів російського ВПК
