Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
де дивитися та як голосувати
У суботу, 26 вересня, відбудеться фінал національного відбору на дитячий пісенний конкурс “Євробачення-2026”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.
Фінал конкурсу, на якому визначать, хто представлятиме Україну на Дитячому Євробаченні, розпочнеться о 19:00.
Суспільне Мовлення транслюватиме національний відбір на телеканалі та сайті Суспільне Культура; на сайті junior.eurovision.ua та на ютуб-каналі Євробачення Україна.
До того ж фінальне шоу буде доступне в перекладі жестовою мовою у спеціальній трансляції на офіційному сайті Суспільне Дитяче Євробачення.
Вестимуть фінал незмінний ведучий і коментатор пісенного конкурсу в Україні Тімур Мірошниченко, ведуча відеоблогу “Євробачення Україна” Анна Тульєва та представниця України на Дитячому Євробаченні – 2023 Анастасія Димид.
Виконувати пісні жестовою мовою під час трансляції будуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик. Переклад діалогів жестовою мовою під час ефіру забезпечить Тетяна Журкова.
Кожна з названих вище платформ Суспільного транслюватиме пісенний конкурс із перекладом жестовою мовою. Окрема повноекранна трансляція жестовою мовою буде доступна на офіційному сайті Суспільне Євробачення.
Традиційно переможця нацвідбору та представника України на Дитячому Євробаченні – 2026 визначатимуть за результатами голосування журі (50%) у складі музиканта й композитора Дмитра Шурова (Pianoбой), співачки SKYLERR і радіоведучої й радіопродюсерки Анни Свірідової та глядачів (50%).
Глядацьке онлайн-голосування пройде у два етапи, за прикладом міжнародного конкурсу. Перший етап стартував за два дні до фіналу і триває з 10:00 24 вересня до 10:00 26 вересня у застосунку “Дія”.

Другий етап голосування відбудеться безпосередньо під час трансляції. Він розпочнеться перед виступом першого учасника і завершиться після виступу останнього. Ведучі шоу додатково повідомлять глядачів про початок і кінець голосування.
Порядок виступів у фіналі визначили за результатами жеребкування, проведеного у соцмережах Євробачення Україна:
- Анастасія Пошедіна – “Крила”
- Роман Дорошенко – “Say Hello”
- Еріка Колесніченко – “НЕ колискова”
- Дмитро Карабет – “Мамо”
- Марко Сердинський – “Гори”
- Злата Солоненко – “Who am I”

Формат фіналу нацвідбору на Дитяче Євробачення – 2026 адаптували з урахуванням посилених безпекових заходів для учасників і команди, яка його виробляє.
Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне Дитяче Євробаченнявід будеться 24 жовтня на Мальті.
У 2025 році переможницею Дитячого Євробачення стала Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Ця перемога стала для Франції четвертою в історії конкурсу.
Софія Нерсесян, яка торік представляла Україну з піснею “Мотанка”, посіла друге місце.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
Події
МУР випустив першу пісню мюзиклу про мецената Чикаленка
Команда творчого об’єднання МУР презентувала трек “Грай, Марку” – першу офіційну пісню з мюзиклу про мецената з Одещини Євгена Чикаленка.
Твір оприлюднено на YouTube-каналі МУР, передає Укрінформ.
Мюзикл присвячений видатному меценату і культурному діячу Євгену Чикаленку (1861 – 1929), який народився на Одещині. Назву виставі МУР дала фраза Чикаленка: “А ти, Марку, грай! Будем грати, скільки стане сили, а після нас нехай грають інші, але пісня наша буде та сама”.
Як розповіла Укрінформу начальниця відділу розвитку культури та туризму Куяльницької сільської ради Надія Красовська, перед початком роботи над мюзиклом артисти театру МУР відвідали Перешори – рідне село Чикаленка.
“Вони приїхали тихо, офіційно не повідомляли про візит. З Інстаграму артистів ми дізналися, що вони відвідали напівзруйнований храм у селі, в якому вінчався Чикаленко. Також МУР побували на місці, де колись стояв будинок Чикаленка. Нам дуже приємно, що пам’ять про нашого видатного земляка жива і, зокрема, житиме й в піснях МУР”, – сказала Красовська.
Всеукраїнський тур мюзиклу “Грай, Марку” стартує 8 жовтня в Дніпрі.
Євген Чикаленко – меценат, видавець, публіцист, землевласник, член «Старої Громади», ініціатор заснування Товариства українських поступовців. У 1906 році він заснував першу і єдину на той час щоденну українську газету в Російській імперії «Громадська думка», яка згодом стала «Радою». Впродовж восьми років газета «Рада» виходила коштами мецената – щоб перекрити витрати, він віддавав у заставу свій будинок та продавав землю. На початку ХХ століття Чикаленку пропонували очолити український рух і стати гетьманом, але він відмовився, зазначає Український інститут національної пам’яті.
МУР (Мистецький Український Рух) — це український культурно-просвітницький проєкт, заснований у 2022 році режисером і актором Олександром Хоменком. Серед проєктів колективу – постановки «Ти [РОМАНТИКА]» та «Ребелія», присвячені письменникам Розстріляного відродження та подіям у будинку «Слово», а також боротьбі за Незалежність та новітній історії України від 1950-х років до 2001 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 27 вересня у межах Міжнародного тижня глухих людей і до Міжнародного дня жестових мов Молодий театр покаже виставу “Вона жила в Парижі” з перекладом жестовою мовою.
Фото: МУР
Події
Мюнхенський фестиваль документального кіно розпочав прийом заявок
Розпочався прийом заявок на 42-й Мюнхенський міжнародний фестиваль документального кіно DOK.fest München, який відбудеться у травні 2027 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
До участі запрошуються режисери – як початківці, так і досвідчені, продюсери, дистриб’ютори, студенти профільних закладів освіти та кінокомпозитори.
На розгляд приймаються сучасні документальні фільми, що порушують актуальні соціальні, особистісні та мистецькі теми та сприяють розвитку діалогу.
DOK.fest München проходитиме у гібридному форматі: у кінотеатрах Мюнхена з 5 по 17 травня та онлайн з 10 по 23 травня.
Кінцевий термін подачі заявок до офіційної програми – 31 грудня 2026 року.
Окрім основної програми, кінематографісти можуть подати роботи на спеціальні конкурси та нагороди, серед яких:
- DOK.spotlights megaherz Award – студентський конкурс;
- German Documentary Music Award – для кінокомпозиторів;
- VFF Production Award та VFF Production Talent Award – нагороди за продюсерську майстерність;
- all inclusive Award – інклюзивна премія;
- освітня програма DOK.education.
Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.
Фото: dokfest-muenchen.de
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
