Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну

Published

on



У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці посольства у Фейсбуці.

“Посольство України в Королівстві Бельгія рішуче засуджує запланований показ пропагандистського документального фільму “Ukraine, russie: Derrière l’écran de fumée”, який має відбутися 28 травня 2026 року в Намюрі”, – йдеться у повідомленні.

Посольство України також звернуло увагу на неодноразові спроби поширення російських пропагандистських наративів у Бельгії під виглядом показів “документальних фільмів”.

У березні в одному з районів Брюсселя мали показати пропагандистський фільм “Україна, Росія: за димовою завісою”, але після втручання посольства України показ скасували.

Читайте також: Пропагандисти РФ виклали відео російського удару по гумконвою ООН у Херсоні, а потім видалили – ЗМІ

Фільм було створено в результаті поїздок до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Він просуває наративи, спрямовані на виправдання окупації українських територій та підрив міжнародної підтримки України.



Джерело

Continue Reading

Події

Заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав від Чехії мобільну станцію цифровізації

Published

on


Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III – інноваційний комплекс, який допоможе оцифровувати й зберігати культурну спадщину України в умовах війни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Проєкт Ark for Ukraine реалізується в межах міжнародної ініціативи «Підтримай українську культуру», започаткованої Міністерством культури України спільно з Національним музеєм Чеської Республіки у партнерстві з Фундацією родини Карела Комарека (KKFF).

«Новий мобільний комплекс дозволить створювати високоточні цифрові копії музейних предметів, археологічних артефактів, ікон, стародруків та інших об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою через російську агресію», – ідеться у повідомленні.

Участь у події взяли заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Боднар, заступник посла Чеської Республіки в Україні Бенджамін Жига, генеральний директор Національного музею Чеської Республіки Міхал Лукеш, директор Фундації родини Карела Комарека Любош Веселий, голова благодійного фонду Козицького Зіновій Козицький, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, очільник Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара Віталій Романчукевич.




Анастасія Бондар наголосила, що повномасштабна війна Росії проти України є війною за українську історію, ідентичність, мову та культуру.

За її словами, черговим підтвердженням цього стали нещодавні атаки, внаслідок яких постраждали українські культурні інституції.

Вона підкреслила, що сьогодні як у професійній культурній спільноті, так і на рівні державного керівництва вже немає сумнівів щодо стратегічної ролі культури у питаннях національної безпеки.

«Війна Росії проти України точиться не за нашу територію, а за нашу історію, нашу ідентичність, мову, літературу і все те, що формує наше відчуття себе як українців», – зазначила вона.

Бондар подякувала чеським партнерам за послідовну підтримку української культури з початку повномасштабного вторгнення.

Вона зауважила, що співпраця між Україною та Чехією розпочалася ще у 2022 році з перших консультацій щодо допомоги культурному сектору та згодом переросла у спільні масштабні проєкти.

«Передача Ark III у Києві є важливим кроком у підтримці, яку Фундація KKFF почала надавати Україні одразу після російського вторгнення. Від підтримки українських матерів і дітей, які були змушені рятуватися від війни, до організації адаптаційних таборів для дітей, постраждалих від конфлікту, ми переслідували єдину мету – допомогти захистити український народ та його ідентичність. Я переконаний, що Ark III може відіграти важливу роль у цих зусиллях», – вказав директор Фундації KKFF Веселий, додавши, що цей проєкт також демонструє здатність Фундації об’єднувати ключові інституції та допомагати перетворювати нагальні потреби на практичні інноваційні проєкти міжнародного значення.







Заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III / Фото: Данило Антонюк, Укрінформ

1 / 11

Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що проєкт стане важливим інструментом підтримки музеїв, які працюють поблизу лінії фронту або були евакуйовані через війну.

«Це дуже важливий крок допомоги та справжньої солідарності з тими музеями, які сьогодні цього найбільше потребують», – зазначив Остапенко.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є найбільшим музейним комплексом України та об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Його колекції налічують понад 70 тисяч експонатів, серед яких унікальні ікони, стародруки, археологічні артефакти та сакральні предмети.

Читайте також: В Україні бракує сховищ для захисту культурної спадщини під час війни – гендиректор Київської лаври

Мобільна станція поєднує технології 3D-сканування та фотограмметрії, що дозволяє спеціалістам оцифровувати як невеликі артефакти, так і великомасштабні об’єкти культурної спадщини безпосередньо на місці.

Транспортний комплекс Ark III продовжує попередні етапи проєкту Ark, зокрема Ark I, який був зосереджений на екстреному збереженні та реставрації письмової спадщини, включаючи книги, рукописи та архівні матеріали.

На сьогодні Ark I допоміг врятувати тисячі документів, що перебували під загрозою по всій Україні. Ark III продовжує цю співпрацю, переводячи проєкт від екстреного реагування до системного, технологічного підходу у збереженні культурної пам’яті.

Мобільна станція цифрової оцифровки створена на базі шасі Volkswagen Crafter та оснащена сучасними 3D-сканерами й фотограмметричними системами.

Технологічне рішення було розроблене експертами Національного музею Чеської Республіки спеціально для використання в кризових умовах і регіонах, постраждалих від війни.

Після передачі українські спеціалісти пройдуть навчання з роботи з обладнанням, яке використовуватиметься як на території Національного заповідника, так і в інших музеях та об’єктах культурної спадщини України.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна і посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген обговорили поглиблення співпраці у сфері культури та збереження культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Події

Мінкульт продовжив термін прийому заявок на «Тисячовесну»

Published

on



Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Це дає представникам культурної спільноти додатковий час, щоб подати свої проєкти та отримати можливість залучити до 100% фінансування на їх реалізацію.

У зв’язку з продовженням терміну подання заявок оновилися й дати наступних етапів відбору:

5 – 12 червня – технічний відбір;

17 червня – 28 липня – експертне оцінювання;

12 – 16 серпня – фінальний пітчинг (дати залишилися без змін).

«Тисячовесна» – унікальна для України ініціатива. Ми будуємо її разом із митцями, громадянським суспільством та колегами з державних інституцій: слухаємо, доопрацьовуємо, постійно покращуємо. Останні дні отримуємо дуже багато запитів із проханням подовжити процес подачі. До нас звернулися десятки потенційних учасників. Тож ми прийняли рішення про продовження терміну. Додатковий тиждень – наш сигнал: держава чекає на вас. Ми хочемо, щоб кожен, хто готовий створювати сильний український продукт та має ідею, зміг податись на державну підтримку», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

«Тисячовесна» – це найбільша за роки незалежності національна ініціатива підтримки культури. У її межах на розвиток українського культурного продукту буде спрямовано 4 млрд грн державного фінансування. Ініціатива має на меті посилити присутність україномовного контенту та розвиток українського культурного простору.

Читайте також: Міжнародні партнери виділяють майже €2 мільйони на відновлення культурної спадщини УкраїниБережна

Як показало дослідження національного медіаспоживання, 71% українців продовжують дивитися і слухати російськомовний контент, а майже чверть робить це щодня. Здебільшого – через звичку, доступність і зручний формат.

«Тисячовесна», ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, покликана створити умови для появи більшої кількості якісного українського контенту, здатного конкурувати за увагу аудиторії.

Підтримку у межах ініціативи отримають проєкти у таких напрямах: ігрові фільми та серіали; документальні фільми та серіали; анімаційні фільми та серіали; контент для дитячої аудиторії; сучасна музика; перформативне мистецтво; візуальне мистецтво; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Окремо визначено рекомендовані тематичні напрями проєктів.

Серед них: українська історія; сили безпеки й оборони України; життя під час війни; збереження та розвиток української мови; видатні українські діячі; фольклорна спадщина; викрадене мистецтво; соціально важливі професії; свідоме громадянство; майбутнє України; безбар’єрність; ментальне здоров’я; природна спадщина.

Детальна інформація на сайті.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.

У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривеь. Із них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.

Читайте також: В Україні запускають програму підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна»: Бережна розповіла деталі

Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.

Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані тільки три заявки.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.