Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога»
Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога», яка відбудеться на сцені-підвалі 30 червня.
Про це театр повідомив у Фейсбуці , передає Укрінформ.
«Прем’єра на завершення сезону – уже 30 червня на Сцені-підвалі Франківського драмтеатру зіграємо для вас нову виставу «Станція «Перемога», – йдеться у повідомленні.
За інформацією театру, творча команда працює кілька тижнів над постановкою литовського режисера Андріюса Дарели за п’єсою Олега Михайлова.
«Станція «Перемога»» – історія про людей, які навесні 2022 року знайшли прихисток на станції харківського метро. В одному просторі вони вчаться жити поруч, долати страх, підтримувати одне одного й щодня чекати на Перемогу», – повідомили у драмтеатрі.
Зазначається, що у виставі зіграють Владислав Демидюк, Юлія Коник, Ірина Онищук, Павло Кільницький, Вікторія Юрців та Іван Бліндар.
Як повідомляв Укрінформ, Івано-Франківський драмтеатр знайшов архівні документи та заявив про відзначення свого 115-річчя.
Фото: Франківський драмтеатр, Facebook
Події
У Харкові відкрили 12-й кінопростір «Дивись українське!»
Асоціація “Дивись українське!” відкрила у Харкові 12-й кінопростір.
Про це повідомляє Держкіно, передає Укрінформ.
У Харкові відкрили 12-й кінопростір «Дивись українське!»/Фото: Держкіно
1 / 8
“У результаті співпраці Асоціації “Дивись українське!” та Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, за меценатської підтримки мережі кінотеатрів Multiplex відкрито кінопростір для перегляду українських фільмів”, – ідеться у повідомленні.
Першим показом стала комедія “Ну мам” режисера Олега Борщевського. Як зазначили у Держкіно, це тепла історія про родину, взаєморозуміння і цінність близьких людей.

Стрічку представила українська кінознавиця, кандидатка мистецтвознавства Наталія Черкасова.

Генеральний директор – художній керівник Харків Опера Ігор Тулузов у промові до глядачів підкреслив важливість розвитку культурних ініціатив у місті та повідомив, що покази українського кіно в межах Національного туру “Кіно заради Перемоги!” відбуватимуться тут на регулярній основі.
Після перегляду відбулося обговорення фільму, під час якого глядачі поділилися своїми враженнями та думками про стрічку.
Як зазначив голова правління Асоціації “Дивись українське” Андрій Різоль, “відкриття нового кінопростору в Харкові – це ще один вагомий крок до того, щоб українське кіно ставало доступнішим для глядачів у прифронтових містах. Такі майданчики об’єднують людей навколо кіно, діалогу, спільних цінностей та поширюють терапію через культуру”.
Програма відкриття кінопросторів у госпіталях та реабілітаційних центрах започаткована Асоціацією “Дивись українське!” і благодійним Фондом “МХП-Громаді” у 2024 році.
Станом на зараз відкриті 12 кінопросторів у восьми областях України.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні асоціація “Дивись українське!” відкрила 11-й кінопростір у київському госпіталі, де лікуються і відновлюються поранені.
Фото: Держкіно
Події
Фільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
Екшн-трилер «Killhouse» про воїнів Головного управління розвідки Міністерства оборони України вже доступний до перегляду на міжнародній платформі Netflix.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
«Історія, народжена під час війни України за свободу й зафіксована в кіно за участю воєнних розвідників, тепер стане доступною мільйонам глядачів у всьому світі», — ідеться в повідомленні.
«Killhouse» режисера Любомира Левицького — це напружений екшн про порятунок дитини із сірої зони, де кожне рішення може коштувати життя. Стрічка поєднує художню історію з реаліями війни, які добре знайомі українцям.
До створення фільму долучилися військовослужбовці та ветерани Сил оборони України, зокрема Міжнародного легіону ГУР.
Представник Легіону Володимир Камінський зіграв одну з ролей у стрічці.
Вихід на Netflix — ще одна можливість донести правду про боротьбу України до міжнародної аудиторії мовою сучасного кіно, зауважили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, «Killhouse» у квітні вийшов в український прокат.
Перше фото надане командою фільму
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
