Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
У Вінниці відбудеться XV фестиваль VinBookFest
У Вінниці 5-6 вересня відбудеться XV книжковий фестиваль VinBookFest, він пройде під гаслом «Час відкриттів».
Про це VinBookFest повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«5–6 вересня 2026 року Вінниця вкотре стане книжковою столицею України. У рамках відзначення Дня міста відбудеться ювілейний XV книжковий фестиваль VinBookFest, який організовують Вінницька міська централізована бібліотечна система, ГО «Культурний Всесвіт» та БФ «Відкрита книга», за підтримки Вінницького міського голови Сергія Моргунова та сприяння Департаменту культури Вінницької міської ради», – йдеться у повідомленні.
Тема XV VinBookFest – «Час відкриттів». Позаяк початок вересня традиційно асоціюється із Днем знань, новим навчальним роком, новими планами та прагненням до розвитку. І саме в цей час школярі, студенти, педагоги та всі, хто навчається впродовж життя, вирушають назустріч новим знанням і відкриттям.
Цьогорічний фестиваль об’єднає 35 провідних українських видавництв, які представлять новинки та найцікавіші книжкові видання.
На гостей чекатимуть прем’єри книжкових новинок, презентації, автограф-сесії, творчі зустрічі, професійні дискусії, інтерактивні локації, тематичні майстер-класи, фотозони та книжковий ярмарок.
Цьогоріч вперше завітають на VinBookFest. Серед такі відомі автори, як Марія Матіос, Ірина Кацімон, Дмитро Крюков, Мартин Якуб, Едуард Сорока, Катерина Юнакова, Міла Іванцова, Мирослав Кошик, Зірка Мендзатюк, і Леся Вороніна.
Цьогорічна програма промовисто звучатиме про війну, досвід військових та людей, які документують і осмислюють нашу сучасність. Свої історії та книги представлять Сергій Деркач, Вікторія Колмикова, Ігор Захаренко, Оксана Чорна, Віталій Запека, Євген Шибалов, а також команда BANDERAS.
Окремий пласт фестивальної програми – історія України, політика та філософія. До відкритого діалогу з читачами долучаться Віталій Капранов, Володимир Шовкошитний та Дмитро Чекалкин.
А шанувальників художньої літератури чекатимуть зустрічі з улюбленими авторами – Василем Шклярем, Мирославом Дочинцем, Андрієм Кокотюхою, Русланом і Людмилою Горовими, Наталкою Доляк, Василем Добрянським, Владою Холод та іншими письменниками.
Важливою складовою фестивалю стане «Вінницький літературний простір» – локація, яка об’єднає понад 40 авторів із Вінниччини. Тут відбуватимуться презентації книг, творчі зустрічі та безпосереднє спілкування письменників із читачами. Свої книги представлять зокрема Тетяна Редько, Теа Скай, Ірина Малярська, Влад Гріньє, Віра Гранатова, Юлія Горобець-Веретковська та інші автори. До заходу долучиться ГІ «Слово діє» зі своїм творчим проектом.
Вже другий рік поспіль саме на VinBookFest відбуваються перші презентації книг-переможців міської програми підтримки книговидання про Вінницю. Цьогоріч читачі познайомляться з шістьма виданнями, серед яких «Архітектурна спадщина єврейської Вінниці» Б.Палатніка, артбук «Михайло Коцюбинський» Л.Кравченко, «Архітектура Вінниччини в роботах митців (живопис, графіка, декоративне та монументальне мистецтво)» В.Бойчука, «Правда про «Вервольф» В.Вітковського, «Нерозвіяні сторінки. Віталій Газінський: мистецька постать крізь час» З.Куркової-Газінської та «Дім, в якому пахне хлібом» О.Гуд.
Із програмою фестивалю, який триватиме упродовж двох днів, – 5 і 6 вересня на Європейській площі Вінниці. Участь у ньому візьмуть 80 авторів, заплановані 60 подій.
Під час фестивалю та концертної програми триватиме збір коштів і книг на підтримку українських військових у рамках акції «Подаруй книгу воїну».
Як повідомлялось, ХІV книжковий фестиваль VinBookFest відбувся у Вінниці в межах Європейського вікенду 16-17 травня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
оновлені дати оголошення лонг- і шортлистів
Офіс премії “Воля” переглянув графік роботи журі: довгі списки у трьох категоріях оголосять 10 листопада, короткі списки – 25 листопада. Церемонія оголошення лавреатів премії відбудеться у першій половині грудня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“Ми сподівалися на резонанс, проте не очікували, що номінують одразу близько сотні книжок. Низка з них уже відомі й прочитані, проте маємо опрацювати всі подані пропозиції. Дати зміщуємо задля більш якісного опрацювання”, – зауважив голова журі премії “Воля” Ростислав Семків.
“Воля” відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у категоріях: найкраща українська прозова книжка; найкраща українська документальна книжка; найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою.
У міністерстві нагадали, що на премію “Воля” цьогоріч номіновані 106 книжок у трьох категоріях, 95 з яких пройшли технічний відбір і продовжать боротьбу за нагороди.
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Театри Лесі Українки та Івана Франка готують прем’єру «Кассандри»
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну.

ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» – класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.

Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру – троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.

Прем’єра на сцені театру імені Лесі Українки відбудеться 12 вересня, на сцені театру імені Івана Франка – 20–21 листопада 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, художній керівник театру The Public Theater у Нью-Йорку, один із впливових театральних діячів США Оскар Еустіс відвідав Театр на Подолі у Києві.
Фото: lesyatheatre.com.ua
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагалися прорватися через Райгородок у напрямку Слов’янська
-
Війна1 тиждень agoВ арсеналі Сил оборони з’явився перший український реактивний перехоплювач дронів
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
