Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Перрі Бамонте, багаторічний гітарист і клавішник гурту The Cure, помер у віці 65 років.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Як повідомили на сайті гурту, музикант, також відомий як Тедді, помер після короткої хвороби під час різдвяних свят. У групі назвали Бамонте «важливою частиною історії The Cure».
«Опікуючись гуртом з 1984 по 1989 рік, він став повноправним членом The Cure в 1990 році, граючи на гітарі, шестиструнному басі та клавішних в альбомах Wish (1992), Wild Mood Swings (1996), Bloodflowers (2000), Acoustic Hits (2001) та The Cure (2004)», — йдеться в повідомленні групи.
Заснований у 1976 році вокалістом Робертом Смітом і барабанщиком Лолом Толхерстом, гурт The Cure відомий своїм впливом на готичну, пост-панк та інді-музику.
Бамонте, який мав грати на британському та європейському турі The Cure у 2026 році, вперше приєднався до гурту як член технічної команди у 1984 році завдяки своєму братові Дарилу, який на той час був тур-менеджером гурту. Він став повноправним членом гурту після відходу клавішника Роджера О’Доннелла в 1990 році. Протягом наступних 14 років він виступив у понад 400 концертах, граючи деякі з найвідоміших треків гурту, такі як Friday I’m in Love, High і A Letter to Elise.
Бамонте, який народився у вересні 1960 року в Лондоні, залишив The Cure у 2005 році. У 2019 році він увійшов до Зали слави рок-н-ролу разом із The Cure.
Він знову приєднався до The Cure в 2022 році, зігравши ще 90 концертів, деякі з яких стали найкращими в історії гурту, а кульмінацією стала концертна програма Show of a Lost World в Лондоні 1 листопада 2024 року.
Бамонте також був басистом у группі Love Amongst Ruin, разом із колишнім барабанщиком Placebo Стівом Хьюїттом і співмузикантом Джуліана Коупа Дональдом Россом Скіннером. Група випустила два студійні альбоми: дебютний однойменний альбом 2010 року та Lose Your Way, випущений у 2015 році.
Музикант також цікавився риболовлею і побудував кар’єру ілюстратора, співпрацюючи з журналом Fly Culture.
Як повідомляв Укрінформ, 22 липня цього року у віці 76 років помер музикант Оззі Осборн, чий блискучий образ «Князя темряви» зробив його одним з найбільш культових рок-фронтменів усіх часів.
Фото: Vicki Zamorsky/wikipedia.org
Стримінгова платформа Netflix опублікувала трейлер фільму-трилера «Вершина» (Apex) з голлівудською зіркою Шарліз Терон у головній ролі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Deadline.
Дія сюжету «Вершини», що відбувається в австралійській дикій місцевості, розповідає про «скорботну жінку (грає Терон), яка вирушає в дику місцевість, але потрапляє в пастку смертельної гри в кішки-мишки із серійним вбивцею (грає Терон Еджертон)».
Ісландець Бальтазар Кормакур зрежисував фільм за сценарієм Джеремі Роббінса. Австралійський актор Ерік Бана також знявся в головній ролі.
Зазначається, що у травні цього року Терон ще розповідала про травму пальця, яку вона отримала під час зйомок трилера.
За її словами, вона виконала «деякі трюки та дії неусвідомлено», додавши, що трилер дав їй можливість «перевершити дії, які я робила у «Старій гвардії 2».
Прем’єра «Apex» відбудеться у всьому світі на Netflix – 24 квітня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, американська компанія Marvel Entertainment опублікувала перший офіційний тизер-трейлер нового супергеройського фільму франшизи «Месники: Судний день» (Avengers: Doomsday).
Ввечері 25 грудня у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка відбувся Гала-балет за участі провідної солістки English National Ballet Катерини Ханюкової.
Як передає кореспондент Укрінформу, глядацька зала була заповнена.
Разом із Ханюковою на сцену вийшли провідний соліст Національної опери України Данііл Сілкін, заслужені артистки України Антоніна Радієвська й Олена Шевцова, провідні солісти харківського балету.
У програмі були: містична сцена Фантомів з балету “Красуня та Чудовисько”, адажіо Аріфа Мелікова з “Легенди про кохання”, мініатюра Максима Коломійця “Над засніженими долинами”, Tango en skai Роланда Дієнса, адажіо Едварда Елгара, “Паванна” Моріса Равеля, адажіо з “Carmina Burana” Карла Орфа, “Лебідь” Каміля Сен-Санса. У фіналі всі артисти виступили разом під легендарний “Щедрик” Миколи Леонтовича.
“Я дуже рада, що приїхала! Я майже не бачила України, якщо чесно, тому що поїхала 11 років тому працювати за контрактом. Завжди робота, робота – дуже специфічна, що диктує досить аскетичний стиль життя, і все обертається довкола роботи. Одинадцять років я не була вдома на Різдво чи Новий рік, тому зараз я щаслива, що в Україні, і дуже рада, що приїхала до Харкова”, – сказала в коментарі Укрінформу під час репетиції Ханюкова.
Вона зазначила, що іноземні колеги з острахом цікавилися її поїздкою через загрозу обстрілів.
“Питали: “Як це ти їдеш, а навіщо?” А я пропонувала їм поїхати зі мною: “Ну, коли ще у вас буде можливість станцювати за 20-30 кілометрів від фронту?” Я вважаю, за силою духу, яка є в Харкові, Лондон просто відпочиває. Театр, що так близько до лінії фронту, працює, робить вистави, і глядачі приходять. Це констатація сили. Для мене – за честь бути тут. Це перша зустріч, але я сподіваюся, що зможу привезти сюди якийсь проєкт. Я дуже люблю сучасну хореографію. Можливо, це буде щось від британських хореографів”, – поділилася балерина.
У день її приїзду у Харкові та передмісті обстрілювали критичну інфраструктуру, постійно лунали тривоги.
“Для мене страшно бути не в контексті, бути відірваною від того, що відбувається в моїй рідній країні. Тут живе моя рідня. Я хочу виказати підтримку, танцювати тут”, – додала Ханюкова.
Вона зазначила, що РФ вклала багато фінансових ресурсів, аби у світі балет асоціювався з російським мистецтвом.
“Але це не означає, що так буде завжди. Важливо, аби митці мали голоси. Балет – “тихе” мистецтво, і для моєї професії було б найвигідніше бути просто симпатичною і мовчазною та не мати своєї думки та позиції, особливо політичної, і погоджуватися на все. Але мене не так виховали батьки. Я дуже вдячна за те, що можу займатися тим, що люблю, але кар’єра для мене ніколи не стояла вище за людські якості. Я в цілому ціную, коли люди розуміють: найперше – вони саме люди”, – наголосила балерина.
Гала-балет проходив в укритті театру Loft Stage, яке діє майже два роки та вміщує близько 400 гостей. Велика сцена з залою на 1500 глядачів зараз використовується лише як майданчик для репетицій, коли немає повітряної тривоги, розповів генеральний директор та художній керівник ХНАТОБ імені Лисенка Ігор Тулузов.
Під час знеструмлень заклад не зупиняє діяльність.
“Харків, на жаль, розташовується поруч із країною-агресором: від кільцевої дороги – близько 20 км. Наш безпечний простір – це протирадіаційне укриття, де ми облаштували майже професійну сцену. Театр має потужний генератор, який дозволяє продовжувати роботу під час аварійних відключень світла. Подеколи після російських ударів виникають проблеми з опаленням, але колектив, як і всі харків’яни, ставиться до цього з розумінням, місто робить для нас усе можливе”, – зазначив Тулузов.
Як повідомлялося, у 2024 році на благодійному вечорі в Національній опері за участі Катерини Ханюкової зібрали майже $1,2 мільйона на підтримку ГУР Міноборони України.
Катерина Ханюкова – українська артистка балету, солістка Національної опери України (2008-2012), лауреатка міжнародних конкурсів. З 2014 року – перша солістка Англійського національного балету (Лондон).
В одному з оглядів британський журнал The Spectator порівняв артистизм Ханюкової з шовковою стрічкою, зав’язаною навколо вибухівки – “ніжна, елегантна, але вогняна”.
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів