Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

До міжнародного каталогу дитячої літератури «Білі круки-2026» увійшли три українські книжки

Published

on


Три українські книжки увійшли до міжнародного щорічного каталогу книжкових рекомендацій дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2026» (The White Ravens 2026).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Каталог, який укладають експерти Міжнародної молодіжної бібліотеки у Мюнхені, оприлюднили напередодні Франкфуртського книжкового фестивалю.

До каталогу потрапила книжка Олексія Коваленка «Хто такі хижі рослини?» з ілюстраціями Дарії Філіппової, надрукована Видавництвом Старого Лева. Її зарахували до пізнавальної літератури та рекомендують читачам від 9 років.

«Рослини довкола такі звичні, аж часто непомітні. Але є і такі, що дійсно можуть здивувати! Адже хижі рослини – справжні зелені мисливці! Вони не вміють бігати чи стрибати, та полюють напрочуд спритно. Деякі з них можуть з’їсти не лише дрібну комашину, а й пуголовка чи личинку комара. Ловлять вони найрізноманітнішими способами, деякі навіть навчилися полювати під землею! У книжці зібрано найцікавіше про цих дивовижних хижаків. Тож приготуйтеся до неймовірної подорожі у світ рослин!» – ідеться в анотації до книжки.

Експерти The White Ravens звернули увагу на поєднання тексту та зображень у книжці й велику кількість фактів про різноманіття рослин, які живляться іншими живими організмами. Окремі розділи присвячені конкретним видам. Серед них – росички, венерина мухоловка, пухирники, які ловлять здобич у ставках і річках, та непентеси, або тропічні глечикові рослини, які заманюють жертв у трубчасті пастки. Розповіді про рослини доповнюють короткі екскурси в історію дослідників і природознавців, зокрема Чарльза Дарвіна. Укладачі назвали книжку водночас дещо моторошною, захопливою і насиченою фактами.

Читайте також: Жадан і Світоліна написали книжку для дітей і підлітків «Перша ракетка»

Також до каталогу увійшла книжка Анни Повх «Це дівчача справа! 36 історій, які звільнять тебе від стереотипів» з ілюстраціями Ольги Гайдуш, що вийшла друком у видавництві «Ранок». Видання рекомендують читачам від 11 років.

«Увага: ця книжка потрібна кожній дівчинці-підлітці! Адже рано чи пізно кожна зустрінеться з гендерними стереотипами: “Ти ж дівчинка! Зроби макіяж”, “Будь приязною”, “Ця справа не для дівчат”… Але точно наша справа – нарешті здолати всі упередження й міфи! У книжці зібрано 36 розповідей сучасниць про те, як стереотипи вплинули на їхнє життя. Після кожної історії авторка на друзочки руйнує стереотип і навчає цього читачок. Зовнішність, характер, стосунки, галузь діяльності, фемінізм – простір для боротьби широчезний. А ця книжка кожній читачці додасть упевненості й наснаги до цього!» – зазначається в анотації.

Укладачі The White Ravens також відзначили яскраві ілюстрації та підтримувальний характер видання. На їхню думку, книжка має допомогти підліткам зміцнювати впевненість у собі й не виростати з переконанням, що з ними «щось не так» лише тому, що вони не відповідають поширеним стереотипам. У каталозі зазначають, що книжка може бути корисною не лише дівчатам, а й хлопцям та небінарним підліткам.

В Україні книжку також відзначили у добірці «Топ БараБуки» за 2025 рік як одне з найкращих пізнавальних видань.

Крім того, до каталогу потрапила книга Саші Войцехівської «Святкове бінго» з ілюстраціями Ольги Ребдело, яку випустило видавництво «Муркіт». Видання рекомендують дітям від 5 років.

«Вікторія понад усе чекає на Святого Миколая. Вона завчасно написала йому листа, спекла пригощення й навіть придумала помінятися подушками з дідусем – під його величезну, певно, вміститься ще більше подарунків. Та хто ж знав, що саме напередодні зустрічі з Миколаєм у дівчинки випаде перший зуб і в гості завітає ще й Зубна фея? У затишній кімнаті починається справжнє змагання: хто з чарівних гостей устигне першим покласти свій подарунок під подушку і чиє свято виявиться важливішим? “Святкове бінго” – дотепна історія для родинного читання, яка не лише розсмішить і дітей, і батьків, а й розповість, звідки пішла традиція ховати подарунки на Миколая та хто й навіщо придумав Зубну фею», – ідеться в анотації.

Експерти The White Ravens відзначили ситуаційний гумор та дещо іронічний тон книжки.

Цьогорічний каталог «Білі круки» містить 216 книжок для дітей і підлітків, виданих 46 мовами у 62 країнах і територіях.

Над добіркою працювали близько 20 експертів із дитячої та юнацької літератури. Під час відбору вони враховують універсальність порушених тем, літературну та візуальну якість книжок, а також новаторський підхід або дизайн.

Обкладинку цьогорічного каталогу створила хорватська художниця Венді Верніч.

Уперше до «Білих круків» українська книжка потрапила у 2001 році. Це була «Рукавичка» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яку проілюстрував Володимир Голозубів.

Як повідомляв Укрінформ, українська тенісистка Еліна Світоліна та письменник Сергій Жадан разом написали книжку для дітей та підлітків «Перша ракетка».

Перше фото ілюстративне: Дія



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Виставка відбудеться до 85-х роковин розстрілів у Бабиному Яру.

Ініціаторка проєкту – заступниця голови Національної спілки художників України Ганна Ярова.

У виставці візьмуть участь 60 художників, які представлять близько 80 творів. Частину робіт митці створили спеціально для проєкту під час літньої артрезиденції.

Проєкт порушує питання, що є особливо важливим сьогодні, коли відходить покоління безпосередніх свідків трагедії: як зберегти живу пам’ять, коли останній голос очевидця поступово стає архівом.

Читайте також: У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів

Відкриття відбудеться 25 вересня о 15:00.

Виставка триватиме до 4 жовтня.

Як повідомлялось, в Україні 29 вересня вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, що стала одним із найжахливіших символів Голокосту.

Перше фото ілюстративне: ОП



Джерело

Continue Reading

Події

Уряд підтримав пропозицію Мінкульту про встановлення у Києві пам’ятника Мазепі

Published

on



Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства культури про встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

“Кабінет міністрів України підтримав пропозицію Міністерства культури України щодо встановлення у Києві пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Його пропонують розмістити на бульварі Тараса Шевченка – на місці демонтованого пам’ятника Володимиру Леніну,” – ідеться в повідомленні.

Встановлення пам’ятника – це ініціатива Президента Володимира Зеленського, озвучена 28 червня під час відзначення 30-річчя Конституції України на території Києво-Печерської лаври.

Її реалізацію передбачає Указ Президента від 21 серпня № 781 “Питання вшанування пам’яті гетьмана України Івана Мазепи”.

Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Мазепа – одна із ключових постатей української історії, державотворець, який послідовно відстоював політичну суб’єктність України та підтримував розвиток української культури й освіти, тому Київ має гідно вшанувати його пам’ять у публічному просторі.

Читайте також: Зеленський підписав указ про встановлення пам’ятника Івану Мазепі в Києві

Для визначення вигляду майбутнього пам’ятника проведуть відкритий конкурс на найкращий ескізний проєкт. Його організацію забезпечать Мінкульт разом із Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти і Київською міською державною адміністрацією.

Міністерство культури також стане замовником проєктування та виготовлення пам’ятника.

Встановлення пам’ятника та благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Для проєктування й виготовлення пам’ятника також можуть залучати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Остаточну вартість визначать після проведення конкурсу та затвердження проєктно-кошторисної документації.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголоcили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.