Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe

Published

on



Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.

Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.

Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.

«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.

Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.

В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.

Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.

Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.

Читайте також: Фільм «Останній Прометей Донбасу» вже доступний для перегляду онлайн

Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).

Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.

«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.

Кадр з фільму



Джерело

Continue Reading

Події

У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю

Published

on



У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.

“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.

Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.

Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.

Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.

RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників. 

У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.

Читайте також: Словенія замість трансляції Євробачення покаже фільми про Палестину

Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12

Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.

Перше фото: Іnstagram/eurovision



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені

Published

on



Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.

Про це повідомила у ФейсбуціУкраїнська кіноакадемія, передає Укрінформ.

Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.

Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.

У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.

Читайте також: Фільм про життя в Україні в укриттях переміг на The Webby Awards

Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.