Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
У Львові у Пороховій вежі проходить Міжнародний фестиваль архітектури та мистецтв «ВЕЖА», темою якого цьогоріч стало «СТАРО (НОВО) БУТНЄ».
Про це повідомили у Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА, передає Укрінформ.
Зазначається, що фестиваль об’єднав українську та міжнародну професійну спільноту архітекторів, дизайнерів, урбаністів, митців, студентів та всіх поціновувачів архітектури.
У програмі «ВЕЖІ» – лекції, дискусії, та нові погляди на те, як минуле може допомогти створювати майбутнє, цей фестиваль, який триватиме до 5 вересня, є важливим майданчиком для професійного діалогу та обміну досвідом.
За словами директорки департаменту архітектури та містобудування Львівської ОВА Олени Василько, зараз ми живемо в час, коли особливо важливо вміти дивитися назад, щоб зрозуміти, куди рухатися вперед.
Для Львівщини це питання особливо важливе, бо регіон має унікальну історичну та культурну спадщину, але водночас треба відповідати на нові виклики — розвиток громад, відновлення територій, сучасну інфраструктуру, безбар’єрність та якість міського середовища.
«ВЕЖА» — це можливість обмінюватися досвідом, баченнями та практиками, говорити про сучасні рішення і разом формувати бачення того, яким буде простір України завтра», – підкреслила Василько.
Як повідомлялося, Міжнародний архітектурний фестиваль «ВЕЖА» проходить у Львові з 2018 року та вже став важливою платформою для професійного спілкування, нових ідей, партнерств і дискусій про майбутнє українських міст.
Фото: loda.gov.ua
У Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського 4 – 6 вересня проходитиме четвертий щорічний фестиваль японської культури «Японська осінь».
Організатором є Українсько‑японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, який відзначає 20-річчя діяльності, повідомляє Укрінформ.
Програма охоплює заходи, спрямовані на поглиблення знань про мову, історію, культуру, літературу та національні традиції Японії.
Програмою передбачені виставки «Історія сумо» та «Розвиток сумо в Україні», фотовиставки, тематичні експозиції традиційних мистецтв (ікебана, бонсай, ошібана, темарі тощо), демонстрації та майстер-класи з бойових мистецтв (сумо, айкідо, карате, кендо, кюдо тощо), концерти традиційних інструментів.
Також заплановані вистава ракуго (традиційний японський театр одного актора), презентації та майстер-класи з японської мови та мистецтв, лекції на теми українсько-японського бізнес-співробітництва, японського театру та інші.
«Японія за ці роки війни продемонструвала себе не просто партнером, а великим і надійним другом нашого народу. Вона у найскладніші періоди не відверталася від нашого народу, а робила все, щоб підтримати нас технологічно і навіть ментально», – зазначив ректор КПІ Андрій Мельниченко.
Новопризначений посол Японії в Україні Йо Осумі зі свого боку подякував за виставки, присвячені сумо, ікебані та аспектам японської підтримки для України.
«Хочу сказати українським друзям, що японський народ сильно поважає українців. Я особисто дуже поважаю українців за те, що вони продовжують щодня з мужністю боротися», – зазначив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, 1 вересня заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Японії в Україні Йо Осумі.
Міністерство культури створило Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій.
Про це на брифінгу повідомила віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Станом на сьогодні, спочатку повномасштабного вторгнення, нам вдалося евакуювати 750 000 музейних експонатів. В контексті всіх викликів ця кількість насправді є невеликою, але наші зусилля стануть більш системними, після того, як уряд встановив чіткі правила евакуації, прийнявши постанову №229, яка зобов’язує нас евакуйовувати цінності з музеїв, які знаходяться в межах 50 км до лінії бойового зіткнення. Щоб здійснювати це і виконувати умови і положення постанови, ми маємо мати врешті-решт руки, бачення, стратегію, як це робити. І сьогоднішня презентація Координаційного центру евакуації загрожених колекцій є, власне, той приклад, як наша місія трансформуються в конкретні практичні кроки”, – сказала Бережна.
Як нагадав на презентації перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, Міністерство культури оновило правила евакуації музейних колекцій на основі рекомендацій Європейської комісії
Зокрема, евакуацію музейних колекцій та цінностей регулюють два документи – постанова уряду № 229, ухвалена у лютому 2026 року та законопроєкт № 14391, який схвалений Верховною Радою в першому читанні, додав він.
“Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану евакуація здійснюється. відповідно до положення визначення відповідної постанови Кабінету Міністрів і, власне, встановлює відповідальність всіх, хто є власниками, органами управління музеїв цієї агломерації. Так само законопроєкт може ввести поняття депозитарій. Депозитарії – це окремі інституції, створені для, власне, збереження музейних колекцій, в тому числі евакуйованих. І так само законопроєкт може врегулювати питання евакуації музейних колекцій за кордон”, – розповів Вербицький.
Наразі, як нагадав він, серед причин вивезення музейних предметів за кордон є експонування або реставрація.
Як зазначив Вербицький, наразі Мінкульт проаналізував інформацію щодо кількості музеїв в 50-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення, кількості музейних предметів, а також необхідних обсягах сховищ в місцях збереження, куди музейні колекції можуть бути релоковані, також проведено аудит 131 потенційного місця збереження в 10 областях, та наголосив на необхідності координації взаємодії між музеями, звідки евакуюють музейні колекції, і місцями збереження, налаштування цієї взаємодії, врахування всіх аспектів в кожному випадку.
“Ми сподіваємося, що наступного року будемо мати можливість також бюджетних інвестицій для того, щоби обладнати ці постійні місця збереження”, – зазначив він.
Як розповіла на презентації директорка Координаційного центру з евакуації загрожених колекцій Ольга Сало, завданням координаційного центру буде консультаційна підтримка щодо всіх етапів евакуації, експертна підтримка, вирішення локальних питань, супровід всього процесу переміщення цінностей. Передбачена можливість залучати до процесу оцінки ризиків та евакуації вузькопрофільних фахівців, реставраторів.
Також фахівці Центру будуть оцінювати спроможність сховищ розмістити ту чи іншу колекцію, необхідність облаштування їх спеціальним обладнанням тощо, координувати процес евакуації між адміністрацією музею, місцевою владою та приймаючою стороною.
Як наголосила Сало, приватні колекції не перебувають у сфері відповідальності Координаціного центру з евакуації загрожених цінностей.
Музеї можуть звернутися до Центру за номером гарячої лінії +380770152755 або заповнити заявку онлайн.
“Сьогодні ми починаємо роботу центру. Пріоритет – фронтові райони, але консультації доступні для всіх музеїв. Підзвітність і координація з Міністерством культури, конфіденційність, безпека даних зі зрозумілих причин і гнучкість та зворотний зв’язок – це важливий пункт для нас”, – сказала Сало.
Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій діятиме за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Як повідомляв Укрінформ, приміщення Національного художнього музею України пошкоджено внаслідок російської атаки. Музей було зачинено на невизначений термін.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника
-
Події1 тиждень agoУ Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom
-
Відбудова1 тиждень agoУ Краматорську призупинили виплати за програмою «єВідновлення»
-
Усі новини6 днів agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Війна6 днів agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу