Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
На Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це у Фейсбуці повідомив департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
«По 29 вересня на Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум, організатором якого виступає ГО «Про Арте – Мункач» під керівництвом відомого скульптора Петра Матла. Захід є частиною масштабного проєкту «Карпатський скульптурний шлях»», – йдеться в повідомленні.
Головна мета проєкту – збереження та примноження мистецької спадщини Карпатського регіону, підтримка культурного й сільського туризму, створення сучасних естетичних просторів для громад.
Усі створені під час симпозіуму монументальні роботи передаються в дар громадам і поповнюють маршрут «Карпатський скульптурний шлях», який нині простягається більш як на 250 кілометрів Закарпаттям та прикордонними територіями сусідніх країн ЄС.
Цього року захід об’єднав митців із семи країн світу: України (Людмила та Юрій Мисько), Угорщини (Чонад Беретваш), Румунії (Еуген Петрі), Франції (Марго Лассале), Португалії (Тієрі Ферейра), Мексики (Сабріна Коко) та Аргентини (Крістіан Алваренга).
Упродовж двох тижнів скульптори працюватимуть над витворами на філософські та соціальні теми: «Легенди Закарпаття», «Міст – символ зв’язку між культурами», «Сім’я – зв’язок між поколіннями» та «Прощання зі зброєю – послання миру».
Творчою локацією симпозіуму став простір санаторію «Квітка полонини» у селі Солочині Мукачівського району, який відкритий для відвідування усіх охочих спостерігати за роботою майстрів. Симпозіум завершиться, я готові скульптури презентують 29 вересня о 16:00 під час урочистого закриття.
Як повідомляв Укрінформ, проєкт «Карпатський скульптурний шлях» розвивається з 2013 року та є прикладом ефективної культурної дипломатії та інструментом розвитку туристичного потенціалу прикордонних регіонів України та країн ЄС.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА, Фейсбук
У Києві 22 вересня відбудеться прем’єрний показ добірки короткометражних фільмів “Українська нова хвиля. На зближення”.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Цього року ключовою темою альманаху стало дослідження близькості на тлі найбільш несприятливих умов – війни, що триває.
До альманаху увійшли такі фільми-призери міжнародних та українських кінофестивалів, амбітні дебюти і студентські роботи:
- “Тепер все”, режисерка Ліза Ігнатьєва;
- “Котик та Песик шукать дім”, режисер Георгій Гогатадзе;
- “Природний баланс”, режисер Олександр Миронюк;
- “Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка”, режисерка Olha Vitenko;
- “Прелюдія”, режисерка Аліна Панасенко;
- “Комендантська година”, режисерка Liza Toptyhina.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “Сліди” режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк представить Україну на 99-й премії “Оскар” у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
Археологи під час дослідження Глинського поселення на Полтавщині знайшли нові матеріали періоду X-XV століть.
Про це Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.
Науковці працювали в урочищі Леваднюкова гора. Ця ділянка вже досліджувалася у попередні роки. Цьогоріч розкрили близько 80 квадратних метрів території. Науковці виявили господарські ями та інші археологічні об’єкти.
Дослідники зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки та індивідуальних знахідок. Серед них – металеві й кістяні вироби, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння та предмети особистого благочестя.
«Нас цікавила не якась конкретна знахідка, а сама структура цієї частини пам’ятки: коли вона почала використовуватися, як змінювалася забудова, які господарські об’єкти тут існували і, головне, що відбувалося з поселенням після давньоруського часу. Саме останнє виявилося особливо цікавим», – зазначив Пуголовок.
За його словами, найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття. Найпізніші належать до XV століття. Таким чином, археологи простежили використання одного простору протягом майже п’яти століть. Водночас, наголошує Пуголовок, це не свідчить про безперервне життя на ділянці протягом усього цього часу. Археологічні матеріали показують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.
Особливу увагу дослідники приділили матеріалам XIII–XV століть. Вони дають змогу скласти уявлення про долю Глинського після монгольської навали.
«Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», – сказав науковець.
За його словами, постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів.
«Говорити, що ми цього року “відкрили” XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв’язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», – сказав Пуголовок.
Як повідомляв Укрінформ, у скіфському кургані на Полтавщині археологи знайшли кістки дитини та золоті намистини.
Фото надані Юрієм Пуголовком
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук