Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
У селі Гальчин на Житомирщині вп’яте пройшов гастрономічний фестиваль «Білий борщ і не тільки», в якому взяли участь представники 14 областей.
Про це повідомило Управління культури та туризму Житомирської ОВА у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«У селі Гальчин Гришковецької територіальної громади відбувся п’ятий, ювілейний гастрофестиваль “Білий борщ і не тільки”. Цьогоріч подія вийшла далеко за межі традиційного місцевого свята. Фестиваль об’єднав представників 14 областей України, які презентували гастрономічні традиції, автентичні рецепти, пісні, народні костюми та культурні особливості своїх регіонів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ідея фестивалю виникла з прагнення популяризувати місцеву автентичну страву – білий борщ, який готують із заквашеного цукрового буряка.
У межах заходу вперше провели чемпіонат із приготування борщу. Представники різних областей України демонстрували рецепти та способи приготування цієї страви. До складу журі чемпіонату увійшов відомий український кулінар Євген Клопотенко.
Під час фестивалю також діяли гастрономічні локації та відбувалися культурні презентації.
Як повідомляв Укрінформ, розпочався XXVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», який триватиме до 19 вересня.
Короткометражний фільм «Тиша» українського режисера Павла Шпегуна отримав на Венеційській бієнале відзнаку Airone della Laguna – International Collateral Award.
Про це Український інститут повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Цьогоріч нагороду вручили вперше – і її першим володарем став український фільм», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, Airone della Laguna – International Collateral Award є новою міжнародною нагородою, заснованою для підтримки режисерів нового покоління, інноваційних кінематографічних підходів і нових голосів національних кінематографій. Її запровадили, щоб відзначати оригінальність ідей, новаторський сторітелінг, сміливу візуальну мову та роботу із сучасними темами.
Переможців Airone della Laguna обирали серед фільмів конкурсної секції Orizzonti Венеційського кінофестивалю. До конкурсу короткометражок увійшли 13 стрічок з різних країн світу.
«Тиша» є дебютною режисерською роботою Павла Шпегуна. Це камерна психологічна історія про близькість, втрату та мовчання, здатне говорити більше за слова.
Головний герой – молодий стендап-комік на ім’я Лука. Після невдалого виступу хлопець знайомиться в барі із загадковою дівчиною. Вони проводять разом ніч, говорять про самотність, біль і власні втрати, намагаючись водночас зберігати емоційну дистанцію. Коли всі необхідні слова закінчуються, настає тиша.
До створення «Тиші» долучився український кінопродакшен ForeFilms. Стрічку представили в міжнародному конкурсі Orizzonti Short Films 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Як повідомляв Укрінформ, головну нагороду Венеційського кінофестивалю цьогоріч отримала данська режисерка Мей ель-Тухі.
-
Війна5 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoДіятиме 90 днів: у Раді запропонували нову відстрочку від мобілізації
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Бородянці на Київщині відновили ще два пошкоджені росіянами житлові будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі планують удосконалити систему паліативної допомоги