Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
У Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026, на якому представлені 17 українських видавництв.
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомляє у Фейсбуці.
“29 вересня у Барселоні розпочався Міжнародний книжковий ярмарок Liber 2026. Цього року Україна втретє долучилася до події”, – ідеться в повідомленні.
На національному стенді свої книжки представляють 17 видавництв: “Родовід”, “Фоліо”, “Літературна брама”, Mountain Mill, “Крокус”, “Антивидавництво”, “Час Змін Інформ”, “Видавництво Старого Лева”, Creative Publishing, “Мала академія наук України”, “Вільний вітер”, “Жорж”, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “Ранок”, “Каламар”, Kovyla Publishing та “Рада”.
Український стенд під час першого дня ярмарку відвідали представники професійної та культурної спільноти. У межах ознайомчої екскурсії під час відкриття заходу до стенду завітали голова організаційного комітету LIBER’26 Мануель Гонсалес, директор ярмарку Liber Жозеп Алькарас, генеральний секретар FGEE Фернандо Бенсо, генеральний консул України в Барселоні Олена Троніна та консул з економічних питань Олег Грабовецький.
Троніна відзначила важливість міжнародної присутності українського книговидання.
“Раді вітати Україну у Барселоні на найбільшому іспаномовному книжковому ярмарку Європи Liber-2026. Зараз, коли наша видавнича галузь зазнає неймовірного тиску, важливо бути активним на міжнародній арені та доносити свої сенси і на інші континенти. Саме тому за підтримки Українського культурного центру ми братимемо участь в панельних дискусіях на форумі і представляємо вже видані переклади. Бажаємо всім учасникам і особливо 17 нашим видавництвам та Українському інституту книги успішного ярмаркування”, – зауважила вона.
В межах Liber 30 вересня відбудуться дві професійні події, присвячені українській літературі, її присутності в Іспанії та перспективам міжнародної співпраці. Заходи організовані за підтримки Centro Cultural Ucraniano.
Ярмарок Liber 2026 триватиме до 1 жовтня. Український національний стенд D176 працює у павільйоні 1 виставкового центру Fira Barcelona Gran Via.
Національний стенд України на Liber 2026 організовує Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, посольства України в Королівстві Іспанія, генерального консульства України в Барселоні та Centro Cultural Ucraniano.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу. Цьогоріч захід триватиме з 7 до 11 жовтня.
У Вікіпедії 1 жовтня розпочинається Тиждень української мови, під час якого учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“1 жовтня в українській Вікіпедії розпочинається Тиждень української мови – щорічна кампанія до Дня української писемності та мови. До 25 жовтня учасники створюватимуть і поліпшуватимуть статті про українську мову та літературу. Міністерство культури України традиційно підтримує цю ініціативу громадських організацій “Вікімедіа Україна” і “Творча еліта України”, – ідеться в повідомленні.
Організатори запропонували учасникам теми з мовознавства – від орфографії, фонетики й синтаксису до історії українського правопису, діалектів, сленгу й неологізмів.
Окремий блок охоплює українську літературу: статті про письменників і письменниць, твори, літературу окремих регіонів. Цьогоріч особливу увагу приділять творам зі шкільної програми з української літератури.
У Мінкульті зауважили, що Тиждень української мови у Вікіпедії – ще одна нагода долучитися до поширення українського слова, зробити особистий внесок у формування якісного україномовного контенту та підвищити впізнаваність української культури у світі, адже в україномовному розділі Вікіпедії побільшає статей, присвячених українській мові, літературі, видатним мовознавцям, митцям слова, мовним явищам.
Кампанія відкрита для всіх, хто має обліковий запис у Вікіпедії, зокрема для тих, хто раніше не редагував статей. Учасники можуть обрати тему із запропонованих списків або запропонувати власну. Внесок зараховують за спеціальним шаблоном {{Тиждень-мови-26}} на сторінці обговорення статті. Ті, хто створить або суттєво поліпшить щонайменше три статті, отримають сувенір і подяку, а також зможуть отримати диплом чи сертифікат учасника.
Умови участі та списки тем розміщені на сторінці проєкту у Вікіпедії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Фото: unsplash
Тернопільський міськрайонний суд прийняв заяву про зміну предмета позову, яка надійшла від сторони позивача, під час розгляду справи про заволодіння виключними майновими авторськими правами на зображення картин художника Івана Марчука.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
“Суд приймає заяву про зміну предмета позову у цивільній справі № 607/14205/25 за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору”, – озвучив ухвалу суддя Тарас Якімець.
Він зазначив, що надалі суд розглядатиме справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову та викладення нових позовних вимог, а саме: визнати, що майнові права інтелектуальної власності Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіату за ліцензійним авторським договором №1 від 21 травня 2020 року та відсутні у відповідачів, їхніх правонаступників та субліцензіатів.
Під час обговорення заяви про зміну предмета позову адвокатка художника Наталія Калініченко пояснила, що поряд із цим заявлений позов, підстави, з яких звернувся у суд її довіритель, не змінюються.
“Ми і далі наполягаємо, що Марчука Івана Степановича було введено в оману. Всі обставини, які ним вказувалися, ми також підтримуємо. Однак, враховуючи те, що виявилась нова додаткова обставина, що не впливає на зміну всіх підстав позову, ми були змушені уточнити предмет позову, оскільки розуміємо, що суд не може, згідно з практикою Верховного Суду, визнати нікчемний правочин недійсним. Тому нами уточнена позовна вимога”, – зазначила Калініченко.
Своєю чергою адвокатка Ігоря Апостола Оксана Притула зазначила, що ні вона та її довіритель, ні інші відповідачі не отримали заяви про зміну предмета позову і не змогли ознайомитися зі змістом заяви, тож прокоментувати документ зможуть лише після його отримання.
На судове засідання підтримати Івана Марчука прийшли голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, місцеві митці, активісти. Серед них – художник Дмитро Б’ялий.
“Коли я приїхав у Тернопіль у 1978 році, то тут був такий потужний мистецький осередок. Саме тоді познайомився з Іваном Марчуком. Він дуже багато працював, без вихідних, всього себе віддавав творчості. Іванові роботи, які стали невід’ємною частиною його життя, Іванова праця повинні належати йому. І я вірю, що так і буде”, – підкреслив Б’ялий.
Наступне судове засідання у справі про заволодіння авторськими правами на зображення картин Івана Марчука відбудеться 27 жовтня.
Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.
Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.
6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.
Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підтвердили, що підписи від імені Ігоря Апостола, розташовані після друкованого тексту на кожному з дев’яти аркушів ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, не належать Ігорю Апостолу.
-
Одеса7 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)