Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Фестиваль «Книжкова країна. Загадкова», який мав відбутися в Києві 17-20 вересня, перенесли на квітень через безпекову ситуацію в столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці фестивалю в Інстаграмі.
«Ми дуже чекали на цю зустріч. Готували програму, великий книжковий ярмарок, нові активності й сюрпризи. Працювали над фестивалем щодня й до останнього вірили, що вже зовсім скоро зустрінемося з вами на ВДНГ. Але, на жаль, не все залежить від нас. Через безпекову ситуацію в столиці ми змушені перенести “Книжкову країну. Загадкову” на весну», – ідеться в дописі.
Також організатори заходу зазначили: «Ми знаємо, як сильно ви чекали на ці чотири дні книжок, зустрічей, розмов і відкриттів. І нам особливо шкода, що цього разу нам доведеться трохи зачекати».
У команді фестивалю вірять, що найближчі місяці підуть на користь: видавництва зможуть відновитися після атак і підготувати нові книжки, автори – завершити рукописи, а друкарні – надрукувати нові наклади. «А ми зробити фестиваль ще більш масштабним, цікавішим та наповненим», – додали організатори.
Як повідомляв Укрінформ, раніше організатори заходу зазначали, що у Національному комплексі «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 17-20 вересня уже вшосте мав відбутися фестиваль «Книжкова країна».
Фото: Книжкова країна
У Кам’янці-Подільському 1 вересня відбувся прем’єрний показ документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» про ветерана, майора ЗСУ, викладача 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» Валерія Одайника, який втратив на війні обидві ноги і знайшов себе в адаптивному спорті.
Про це Укрінформу розповів режисер стрічки Андрій Заєць.
«Документальний фільм «Щоденники війни. Валерій Одайник» розповідає про життєвий шлях українського військовослужбовця, майора Збройних сил України, ветерана російсько-української війни, призера Invictus Games 2025 та Strong Spirits Games, викладача та спортсмена із Кам’янця-Подільського. Валерій Одайник під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в січні 2023 року дістав важке мінно-вибухове поранення. Він пережив клінічну смерть і втратив обидві ноги, але завдяки неймовірній праці та силі духу, пройшовши тривалу реабілітацію та протезування, активно зайнявся адаптивним спортом та його популяризацією серед ветеранів війни», – зазначив Заєць.
За його словами, фільм створено не для комерційного розповсюдження, а з метою благодійної підтримки українських захисників. У межах показів відбуватиметься збір коштів на розвиток матеріально-технічної бази для реабілітації поранених військовослужбовців 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» та членів їхніх родин. Нині вже вдалося зібрати 150 тис. грн.
Прем’єра документального фільму відбулася у день шостої річниці створення 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля».
8 та 11 вересня відбудуться благодійні покази стрічки в Кам’янці-Подільському.
Документальний фільм «Валерій Одайник. Щоденники війни» відібраний на 29-й Міжнародний кінофестиваль «SPORTFILM Liberec», який відбуватиметься в Чехії з 30 вересня по 4 жовтня, де його також покажуть.
Заєць додав, що благодійні покази будуть розширювати, аби зібрати 3 млн грн для реабілітаційного центру військової частини.
Режисер, продюсер, оператор, монтажер та композитор документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» фільму – Андрій Заєць. Головний саундтрек для стрічки створив гурт «Експансія» з Кам’янця-Подільського.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського «Санаторій Горького: Поєдинок».
Американська акторка та лауреатка престижної премії «Оскар» Джуліанн Мур отримає на кінофестивалі Цюриха (Швейцарія) відзнаку за досягнення у кіноіндустрії.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Джуліанн Мур — одна з видатних акторок американського кіно. Вона володіє надзвичайною універсальністю і знову і знову примудряється захоплювати нас своїми яскравими відтворенням персонажів, яких вона грає. Незалежно від того, в якому фільмі ми її бачимо, ми вболіваємо за її персонажів», — заявив генеральний директор Цюрихського кінофестивалю Крістіан Юнген.
Зазначається, що на кінофестивалі Мур отримує нагороду «Золота ікона» за життєві досягнення під час її кінокар’єри та нещодавньої головної ролі у фільмі «Дебют», показ якого відбудеться на самому фестивалі.
Упродовж кінокар’єри, яка триває вже понад три десятиліття, Мур працювала з видатними режисерами сучасного кіно, серед яких – Роберт Альтман («Короткі історії»), Пол Томас Андерсон («Ночі в стилі бугі», «Магнолія»), брати Джоел та Ітан Коени («Великий Лебовскі») та Тодд Гейнс («Безпека», «Далеко від раю», «Травень, грудень»).
Серед найвідоміших фільмів Мур — «Все ще Еліс» (2014), за який вона здобула найпрестижнішу кінопремію «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль».
Попередніми лауреатами премії «Золота ікона» у Цюриху були всесвітньо відомі актори Кейт Вінслет, Сильвестр Сталлоне та Шерон Стоун.
22-й Цюрихський кінофестиваль триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, провідна іспанська акторка й лауреатка премії «Оскар» Пенелопа Крус отримає відзнаку за досягнення у кіно на кінофестивалі Торонто у Канаді.
Фото: Jennifer 8. Lee / WikiPortraits
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень agoДень Незалежності – свято вдячності Богові за дар свободи
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Суспільство1 тиждень ago
Безжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини