Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

У музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування

Published

on


На столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко зазначила, що для столиці важливо не лише зберігати пам’ятки, а й повертати їх громаді як живі культурні простори, через які місто може говорити про власну історію та традиції самоврядування.

За її словами, це дуже символічне відкриття до Дня Києва, адже Київ одним із перших міст Східної Європи ще у XV столітті отримав Магдебурзьке право, яке дозволяло громаді самостійно ухвалювати рішення щодо розвитку міста, торгівлі, оподаткування та правопорядку.

«Саме тоді сформувалася культура відповідальності представників громади за своє місто і традиція міського самоврядування, яка в різних формах існує й сьогодні. На жаль, упродовж століть було безліч спроб викривити та переписати історію Києва, зокрема через імперські наративи, які применшували роль міста як важливого європейського центру», – додала Старостенко.

Як підкреслила заступниця голови КМДА, саме тому сьогодні такі музеї мають особливу місію – вони допомагають повернути історичну правду про столицю та ще раз нагадують, що Київ завжди був і залишається європейським містом із сильною активною громадою, власною ідентичністю та традицією самоврядування.

Вона додала, що у 2025 році у музеї завершили реставраційні роботи, зокрема відновили елементи внутрішнього оздоблення, влаштували відмостку зі сторони входу та модернізували внутрішні тепломережі.

Перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини Сергій Сабуров зауважив, що під час реставрації завданням було не лише зберегти автентичність пам’ятки, а й вдихнути в неї нове життя – зробити музейний простір сучасним, комфортним і доступним для всіх відвідувачів.

«Ревіталізація дуже важлива, адже дозволяє нам не просто консервувати минуле, а й зберігати живу історію та культуру Києва для майбутніх поколінь. Знаючи своє коріння, ми чіткіше усвідомлюємо наш багатовіковий зв’язок із європейською культурою. Сьогодні ця експозиція дає можливість кожному відчути атмосферу старого Подолу та побачити, як столиця жила у XVII–XVIII століттях», – наголосив він.

«Камʼяниця київського війта» є унікальною пам’яткою українського бароко кінця XVII – початку XVIII століття, яку вважають найстарішою збереженою житловою кам’яницею Києва. Розташована на Подолі, вона постала в період активного розвитку міста за часів Гетьманщини та пов’язана з родиною Биковських, представники якої обіймали посаду київського війта.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване»

Архітектура споруди вирізняється арковими лоджіями, пілястрами та асиметричною композицією, а частину її вигляду було відтворено під час реставрації ХХ століття з урахуванням рис барокової доби. Протягом своєї історії будинок виконував різні функції – від приватної резиденції до громадських установ, зберігши при цьому автентичні елементи планування та інтер’єрів.

Музей, розташований за адресою: вулиця Костянтинівська, 6/8, відкритий для відвідувачів: середа – неділя з 11:00 до 19:00, п’ятниця з 11:00 до 17:45, понеділок, вівторок – вихідні.

Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».

Фото: КМДА



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні Таїсію Повалій заочно засудили до 12 років в’язниці

Published

on



«Прокурори Вінницької обласної прокуратури довели в суді, що колишня народна артистка України та екснародна депутатка від забороненої «Партії регіонів» системно підтримувала державу-агресора, брала участь у пропагандистських заходах і публічно виправдовувала збройну агресію РФ проти України (ч. 6 ст. 111-1, ст. 436, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України)», – ідеться у повідоменні.

28 травня Вінницький міський суд призначив Повалій 12 років ув’язнення, заборонив обіймати певні посади строком на 15 років та постановив конфіскувати все належне їй майно в дохід держави.

За матеріалами провадження, після Революції Гідності та початку російсько-української війни Повалій виїхала до Росії. Відтоді вона мешкає у Москві, де продовжує творчу й підприємницьку діяльність. У 2023 році вона отримала громадянство РФ.

Прокурори довели, що після виїзду до РФ Повалій не обмежилася кар’єрою в РФ. Вона системно працювала на підтримку держави-агресора, зокрема, брала участь у російських пропагандистських заходах, підтримувала політику очільника Росії Володимира Путіна та публічно виправдовувала війну проти України.

«Зокрема, артистка виступала на концертах на честь учасників так званої «СВО», заходах до незаконного «приєднання» українських територій до РФ та їхнього нібито «звільнення від нацистів». Крім того, Повалій регулярно з’являлася в російських пропагандистських медіа. В інтерв’ю вона возвеличує «рускомірскіє» ідеали та принижує і знецінює українців», – поінформували в ОГП.

У 2024 році Вищий антикорупційний суд за матеріалами прокуратури ухвалив рішення про стягнення в дохід держави належних обвинуваченій активів, а саме: сім земельних ділянок у Київській області загальною площею 9,3 га; житловий будинок загальною площею 442 кв. м; домоволодіння загальною площею 101 кв. м; два транспортні засоби; чотири одиниці зброї; майнові права на музику та слова до 9 творів.

Читайте також: За колабораціонізм засудили 579 українців, 400 з них чекають на обмін до РФ

Водночас у 2025 році Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрував за державою Україна майнові права на 9 пісень артистки.

Досудове розслідування за процедурою in absentia (за відсутності) у кримінальному провадженні здійснювали слідчі УСБУ у Вінницькій області.

Покарання обвинувачена відбуватиме з моменту її фактичного затримання.

Як повідомляв Укрінформ, Фонд державного майна України розпочав процедуру підготовки до продажу конфіскованого будинку співачки Таїсії Повалій разом із земельною ділянкою під ним.



Джерело

Continue Reading

Події

У Чернівцях стартує історико-мистецький проєкт «Наріжний камінь музики»

Published

on


У Чернівцях до 150-річчя закладення фундаменту будівлі Чернівецької обласної філармонії відбудеться історико-мистецький проєкт «Наріжний камінь музики».

ро це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька обласна філармонія ім. Дмитра Гнатюка, передає Укрінформ.

Зазначається, що саме 29 травня 1876 року відбулося урочисте закладення наріжного каменю споруди Музичного товариства – майбутньої філармонії. Того дня будівельний майданчик був прикрашений квітами, прапорами, вінками та гербами, а у східну частину фундаменту було вмуровано металеву колбу з пам’ятною грамотою для нащадків.

«Через 150 років філармонія продовжує цю історичну традицію та символічно розпочинає новий етап культурної історії міста. Особливим моментом стане створення нової капсули часу – «Послання музики». До неї буде вкладено грамоту для нащадків із підписами працівників філармонії, артистів, музикантів та мешканців Чернівців», – йдеться у повідломленні.

За даними філармонії, за годину до початку події, що стартує у 29 травня о 12.00, усі охочі матимуть змогу поставити свій підпис під історичною грамотою та стати частиною великої культурної історії міста.

Читайте також: У Києві стартував «Книжковий Арсенал»

Програмою проєку передбачені урочиста історична реконструкція, церемонія закладення капсули часу, а також виконання кантати «Величальна Буковині» та виступи майстрів мистецтв і художніх колективів філармонії.

У ході дійства також відбудеться презентація мистецьких подій 2026–2027 років.

Як повідомлялось, історія Чернівецької обласної філармонії сягає середини ХІХ ст., коли чернівецькі меломани 1862 року заснували товариство, що офіційно називалося «Спілка сприяння музичному мистецтву на Буковині», або скорочено «Музичне товариство». Ця організація, яка фактично була міською філармонією, добилася спорудження спеціалізованого приміщення «Концертної зали», що стало осередком культури та мистецтва. Чернівецьку обласну філармонію офіційно було створено 8 липня 1940 року, при ній діяли народний хор та концертна бригада. Під час Другої світової війни практично весь творчий колектив працював в евакуації.

Фото: Чернівецька обласна філармонія ім. Дмитра Гнатюка



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.