Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

В український прокат вийшов фільм про військових льотчиків

Published

on



В український прокат у четвер, 18 вересня, вийшов документальний фільм “Грім серед ясного неба”.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

“Сьогодні в прокат виходить документальна стрічка “Грім серед ясного неба”. Ще одна героїчна глава літопису війни за свободу незламного народу”, – ідеться у повідомленні.

Як зазначили у Генштабі, стрічка розповідає про військових льотчиків, які щодня ризикують життям заради життя, адже вдома їх чекають сімʼї та друзі. А головного героя, Ростислава Лазаренка, чекає обіцянка, яку він дав полеглому побратиму перед його останнім вильотом.

Читайте також: Український фільм «За перемогуотримав нагороду на кінофестивалі в Торонто

Як повідомлялось, стрічка розповідає про Героя України, льотчика штурмової авіації Ростислава Лазаренка з позивним “Грім”, на рахунку якого тисячі знищених російських загарбників та сотні надважливих військових об’єктів.

Фільм створив Міжнародний продюсерський центр “Фор-пост” за підтримки Українського культурного фонду, Генерального штабу та командування Повітряних сил ЗСУ.

Скріншот



Джерело

Continue Reading

Події

Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Published

on


Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.

Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.

Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:

  • ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;

  • ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.

Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.

Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.

Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів



Джерело

Continue Reading

Події

У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута»

Published

on


У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».

Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.

“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.

Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.

Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.

Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.






У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю “Червона рута” / Фото: Анастасія Смольєнко. Укрінформ

“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.

Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.

Читайте також: Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ

«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.

Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.