Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна повідомила у Фейсбуці.
4 червня завершився прийом заявок. Загалом на конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Така кількість проєктів свідчить про великий творчий потенціал української культури та готовність авторів створювати культурний продукт.
До 12 червня Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір. На цьому етапі перевірялися документи, подані учасниками, та їхня відповідність вимогам конкурсу. Комісія Міністерства культури України розпочала роботу після 16 червня.
Зараз конкурсні комісії проводять засідання, де затверджують списки учасників, хто пройшов до другого етапу мистецького конкурсу – експертного оцінювання.
Висновки щодо кожного проєкту та відповідні рішення будуть ухвалені конкурсною комісією колегіально за результатами обговорення під час засідання. Щоб забезпечити рівномірний, прозорий і неупереджений розподіл заявок, конкурсні комісії розподіляють проєкти серед експертів шляхом жеребкування.
За кожним напрямом конкурсу буде опубліковано перелік проєктів, допущених до другого етапу. Інформація з’явиться на офіційних ресурсах Міністерства культури України, Держкіно, Держмистецтв за таким графіком:
17 червня – Візуальне мистецтво;
18 червня – Анімація, Сучасна музика;
19 червня – Ігрове кіно, Неігрове кіно, Перформативне мистецтво;
26 червня – Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
У переліках буде зазначено назву організації-учасника, назву проєкту, короткий опис та напрям конкурсу.
Учасники, чиї заявки не були допущені до другого етапу за результатами технічного відбору, отримають індивідуальні повідомлення на електронні адреси, вказані під час подання заявки. У листі буде зазначено результат розгляду та інформацію щодо причин недопуску відповідно до вимог Положення про конкурс. Розсилання листів відбуватиметься за таким графіком:
18.06–25.06 – Візуальне мистецтво;
19.06–26.06 – Анімація, Сучасна музика;
22.06–29.06 – Ігрове, Неігрове, Перфомативне мистецтво;
29.06–6.07 -Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Віцепрем’єрка закликала дочекатися офіційного повідомлення на електронну пошту. Усі заявки були розглянуті конкурсними комісіями відповідно до встановленої процедури.
Другий етап конкурсу за напрямами Держкіно та Держмистецтв – експертне оцінювання – триватиме до 28 липня. За напрямом Мінкульту (аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж) – орієнтовно 3 серпня.
На цьому етапі проєкти оцінюватимуть незалежні експерти за визначеними критеріями. За результатами оцінювання буде сформовано рейтингові списки проєктів за кожним напрямом конкурсу.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив “Тисячовесна”. Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
У Рівному презентували виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка».
Про це у Телеграмі повідомив секретар Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктор Шакирзян, передає Укрінформ.
«У Рівному відкрили виставку робіт учасників архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка» — важливого для нашої громади проєкту, який покликаний не лише оновити громадський простір, а й зберегти його історичну та культурну цінність», – ідеться у повідомленні.
Як зазначається, за результатами роботи журі перемогу здобув проєкт команди архітекторів під керівництвом Юрія Столярова, який запропонував найбільш цілісне та переконливе бачення майбутнього розвитку цієї території. Друге місце посіла студія архітектури та дизайну КОРА, третє — архітектурне бюро Urbanideas.
У Міському будинку культури вручили дипломи та сертифікати переможцям конкурсу. Також відкрили виставку конкурсних робіт, де всі охочі можуть ознайомитися з представленими концепціями та побачити різні підходи до майбутнього оновлення парку.
Як повідомляла міська рада, загалом на конкурс було подано 24 роботи.
Архітектурний конкурс є одним із етапів ревіталізації «парку Єврейка» у межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проєкт «REHERIT 2.0» впроваджується Центр міської історії / Center for Urban History та Центром «Регіональний розвиток» Агенція економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Повідомлялося, що громадський простір Рівного, відомий як Єврейка, це занедбана зелена ділянка поблизу навчального закладу в центральній частині міста. У минулому тут знаходилися три кладовища — єврейське, православне та епідеміологічне. Найбільшим із них було єврейське, від нього й походить неофіційна та поширена серед рівнян назва місця «Єврейка». Нині містяни переважно використовують цю ділянку як транзитний простір, місце для прогулянок, короткочасного відпочинку та занять велоспортом. Разом з тим поміж дерев та стежок неохайного парку продовжують перебувати залишки надгробкових каменів, нагадуючи про історію цього простору.
У проєкті REHERIT 2.0 прагнуть змінити ставлення до цього місця, переосмислити його бачення та роль, перетворити на безпечний простір пам’яті, діалогу й співтворення. Архітектурний конкурс мав допомогти знайти інноваційні, чутливі до історичного контексту та соціально відповідальні рішення, які поєднають збереження пам’яті, природоорієнтованість та принципи соціальної взаємодії.
Преміальний фонд Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території парку «Єврейка» у Рівному складав: 1 премія – 250 тис. гривень, 2 премія – 150 тис. гривень, 3 премія – 100 тис. гривень.
Як повідомляв Укрінформ, у Рівному з’явився сквер імені загиблого воїна, волонтера та громадського активіста Віктора Суходольського – він загинув 16 червня 2023 року поблизу П’ятихаток на Запоріжжі.
Фото: Рівенська міськрада
Під час загальноєвропейського музичного марафону ARTE: EuroPiano («Найкрасивіші фортепіанні концерти з усієї Європи») 21 червня прозвучить «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром Бориса Лятошинського, записаний у стінах Національної філармонії України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
«ARTE: EuroPiano – це масштабна та вишукана музична ініціатива європейського культурного телеканалу ARTE. Цей проєкт має на меті об’єднати провідні європейські оркестри, видатних диригентів та найкращих солістів-піаністів з усього континенту, щоб продемонструвати багатство європейської музичної культури», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, концерти гратимуть не у звичних закритих студіях, а на знакових та символічних майданчиках по всій Європі – від Відня, Парижа та Стокгольма до Лісабона й Києва.
Одним із творів, які почує Європа в цей день, буде й твір українського композитора Бориса Лятошинського «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром, op. 54, який був записаний телерадіокомпанією «Суспільне мовлення» у стінах Національної філармонії України.
Твір виконали Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон за участі соліста Національної філармонії України Максима Шадька (фортепіано).
Під час музичного марафону, що триватиме 8 годин, утворюючи безперервну подію з 15:30 до 23:00, прозвучать 11 шедеврів класичної музики.
Подія транслюватиметься європейським культурним телеканалом ARTE, а також на платформі arte.tv.
Програма цього марафону доступна за посиланням.
Трансляцію всього марафону можна буде переглянути за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній опері України відбулася світова прем’єра концертної версії опери «Матері Херсона» українського композитора Максима Коломійця.
Фото: Мінкульт
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції
-
Відбудова1 тиждень agoУ Дніпрі відновили дві пошкоджені російськими обстрілами гімназії
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 150 мільйонів заощаджень й дарунки від родичів: що задекларували голови судів Одещини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Політика1 тиждень agoВійна не є найкращим моментом для дискусій про складну історію