Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Статки британського музиканта Пола Маккартні Forbes оцінив у 1,4 млрд доларів, що зробило його третім найбагатшим музикантом світу.
Про це повідомляє CNN, передає Укрінформ.
За рівнем статків Маккартні поступається Jay-Z, який очолює рейтинг Forbes із 2,8 млрд доларів, та Тейлор Свіфт, чий капітал оцінюють у 2 млрд доларів. У липні Маккартні та Свіфт разом виконали на весіллі співачки з Тревісом Келсі в Madison Square Garden пісню «I Want to Hold Your Hand» — перший хіт The Beatles, який очолив американські чарти.
Forbes пояснює підйом 84-річного Маккартні на третє місце багаторічною успішною кар’єрою автора пісень, вдалими бізнес-рішеннями та вражаючою колекцією творів мистецтва.
Свого часу попри феноменальний успіх The Beatles, учасники гурту отримували лише незначну частину доходів від своєї творчості на піку «бітломанії». За даними Forbes, початковий контракт гурту зі звукозаписною компанією передбачав виплату менш ніж одного пенні за кожен проданий альбом.
«Незалежно від того, наскільки успішною ми зробили компанію, нам не підвищували гонорар», — написав Маккартні в есе для Forbes у 2017 році.
У пошуках виходу із ситуації Маккартні у 1969 році заснував власну компанію MPL Communications. Це дало музикантові змогу самостійно розпоряджатися своєю інтелектуальною власністю та отримувати значно більшу частку роялті.
MPL стала надзвичайно прибутковим бізнесом для Маккартні. Компанія також придбала авторські права на тисячі музичних творів, зокрема на старий репертуар піонера рок-н-ролу Бадді Голлі, якого музикант називав одним із головних джерел натхнення для The Beatles.
Крім того, MPL володіє правами на низку популярних різдвяних пісень, зокрема «It’s Beginning to Look a Lot Like Christmas» та «Baby, It’s Cold Outside», а також на мюзикли «Grease» і «Annie». Доходи від стримінгу різдвяної класики та постановок цих мюзиклів, зокрема у шкільних театрах, також поповнюють статки британського музиканта.
Маккартні, який має п’ятьох дітей і вісьмох онуків, брав участь у кількох судових суперечках, щоб забезпечити собі, іншим учасникам The Beatles та їхнім спадкоємцям належні роялті. Холдингова компанія гурту Apple Corps нині заробляє понад 50 млн доларів на рік завдяки стримінгу, продажу вінілових платівок і супутніх товарів.
За оцінками Forbes, частка Маккартні в авторських правах на пісні The Beatles також приносить йому щонайменше 10 млн доларів щороку.
На зростання статків музиканта вплинули також його нерухомість у Великій Британії та Гамптонах, а також колекція творів мистецтва, до якої входять роботи Пікассо та Магрітта.
Як повідомляв Укрінформ, Пол Маккартні анонсував свій новий альбом «The Boys Of Dungeon Lane». Це його перший реліз після відомого альбому «McCartney III» 2020 року.
Фото: Facebook/Paul McCartney
За державною програмою «єКнига» протягом дев’яти місяців цього року 18-річні українці придбали понад 171 тисячу книжок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Такими є результати моніторингу програми станом на 1 жовтня, яку провели Український інститут книги спільно з Міністерством культури та Міністерством цифрової трансформації.
За даними моніторингу, це в середньому 628 книжок щодня. Найчастіше молодь обирає друковані видання, художню літературу і книжки з психології.
«Підтримка читання – важлива частина нашої культурної політики. Книжки допомагають формувати власну думку, розуміти інших людей, глибше пізнавати свою культуру. «єКнига» робить їх доступнішими для молоді й водночас створює попит на українському книжковому ринку. Так державна підтримка працює і на читача, і на розвиток галузі», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Від початку роботи програми у грудні 2024 року 18-річні українці придбали вже 606 148 книжок на понад 193,5 млн грн. Загалом бажання отримати державну допомогу виявили 351 760 юнаків та дівчат. Із них понад 341 тисяча вже отримали кошти на свої картки.
За перші три квартали 2026 року програмою скористалися 104 978 молодих людей. Це майже 39% від тих, хто досяг 18-річного віку та отримав відповідне сповіщення в застосунку «Дія».
За результатами моніторингу, найбільший попит серед учасників програми мають друковані книжки. Вони становлять 98,63% усіх придбаних примірників. Частка електронних книжок – 1,36%, аудіокнижок – 0,01%.
Водночас 73,41% коштів молодь витратила в інтернет-магазинах, а 26,59% – у стаціонарних книгарнях.
Серед найпопулярніших жанрів – романтична проза, трилери, література для молоді та психологічний нонфікшн.
Найпопулярнішою авторкою стала американська письменниця Коллін Гувер. Учасники програми придбали 5 031 примірник 14 її творів. До п’ятірки найпопулярніших авторів також увійшли Х.Д.Карлтон, Пенелопа Дуглас, Тесс Геррітсен та Агата Крісті.
Серед українських письменників найбільший попит мають книжки Володимира Станчишина, Ілларіона Павлюка та Андрія Кокотюхи.
За весь час роботи «єКниги» молодь придбала понад 33 тисячі найменувань книжок від 536 видавців. До програми долучилися 325 книгарень та 39 книжкових інтернет-магазинів.
Загальна сума витрачених коштів становить понад 193,5 млн грн. Це додаткова підтримка українських видавництв, книгарень та розвитку культури читання.
У 2026 році середня вартість придбаної книжки становила 338,68 грн, а середній чек покупки – майже 700 грн. У середньому кожен учасник програми купує від двох до трьох книжок.
Важливість державної підтримки читання підтверджують і результати комплексного дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», яке ініціювало Міністерство культури.
Згідно з ним, 32% молодих людей віком від 18 до 24 років уже купували книжки за кошти державних програм підтримки. Це найвищий показник серед усіх вікових груп.
«єКнига» – державна програма підтримки читання, яку реалізує Український інститут книги спільно з Мінкультом і Мінцифри за підтримки Проєкту підтримки Дія, ПРООН в Україні та уряду Швеції.
Кожен громадянин України після досягнення 18 років може протягом року оформити в «Дії» грошову допомогу на придбання книжок українською мовою. Використати кошти потрібно протягом трьох місяців із моменту їх зарахування.
Як повідомляв Укрінформ, капітула літературної премії «Григір», заснованої культурною аґенцією «Терени», оголосила фіналістів за найкращу українську книжку короткої прози за 2026 рік.
Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.
Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.
Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.
«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.
“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.
Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.
Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.
Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).
Фото: thebookerprizes.com
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Усі новини1 тиждень agoВідома українська співачка Skylerr одружилася з адвокатом (фото)