Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців
У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».
Про це повідомляє Укрінформ.
За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.
Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:
1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:
- Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
- Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
- Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
- Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
- Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
- Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
- Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
- Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
- Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
- Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
- Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
- Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
- Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
- Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
- Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
- Гастрольний тур хору «Гомін»
- Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
- Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
- Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики
2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:
- Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
- 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
- «Київ Музик Фест-2025»
- «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
- Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
- Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
- Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
- Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest
3. Номінація «Найкращий реліз року»:
- «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
- Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
- Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
- Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
- Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
- «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
- Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
- Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
- Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
- Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
- Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
- Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
- Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
4. Номінація «Найкращий оркестр року»:
- Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
- Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
- Національний симфонічний оркестр України
- Київський камерний оркестр Національної філармонії України
- Оркестр Національної опери України
- Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
- Ensemble 24
- Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
- Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
- Національний президентський оркестр
- Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
- Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії
5. Номінація «Найкращий хор року»:
- Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
- Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
- Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
- Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
- Ансамбль Partes
- Муніципальний камерний хор «Київ»
- Національна капела України «ДУМКА»
6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:
- Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
- «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
- «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
- Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
- Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
- Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
- Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера
7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:
- NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
- Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
- Тарас Бережанський, бас
- Дмитро Ткаченко, скрипка
- Вікторія Вітренко, сопрано
- Роман Меліш, контратенор
- Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
- Марія Пухлянко, фортепіано
- Роман Лопатинський, фортепіано
- Андрій Павлов, скрипка
- Віоліна Петриченко, фортепіано
- Богдана Півненко, скрипка
- Антоній Кедровський, скрипка
- Ольга Рукавішнікова, скрипка
- Катерина Супрун, альт
8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:
- Антоній Кедровський
- Наталія Стець
- Володимир Сіренко
- Наталія Пономарчук
- Іван Чередниченко
- Віктор Плоскіна
- Кері-Лінн Вілсон
- Іван Остапович
- Максим Гусак
9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:
- Ольга Приходько
- Вадим Яценко
- Микола Гобдич
- Юлія Ткач
- Наталія Хмілевська
- Олександр Тарасенко
- Костянтин Ленчик
10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:
- Золтан Алмаші
- Алла Загайкевич
- Олег Безбородько
- Максим Іванов
- Святослав Лунєв
- Олександр Родін
- Євген Станкович
- Тетяна Хорошун
- Богдана Фроляк
- Максим Шалигін
11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:
- Ірина Буданська
- Анна Гадецька
- Микола Гречух
- Галина Григоренко
- Тарас Демко
- Ольга Дятел
- Ольга Кононенко
- Ольга Лозинська
- Юлія Ніколаєвська
- Богдана Півненко
- Іоланта Пришляк
- Богдан Сегін
- Ольга Стельмашевська
- Кармелла Цепколенко
- Олександр Чорний
12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:
- Поліна Кордовська
- Тетяна Новицька
- Юрій Чекан
- Тетяна Поліщук
- Віталій Вишинський
- Роксолана Гавалюк
- Марина Гордієнко
- Дзвенислава Сафʼян
- Ірина Сікорська
- Ліза Сіренко
- Ольга Голинська
- Любов Морозова
- Стас Невмержицький
- Олександра Чеботар
- The Claquers.
Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).
Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.
До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).
Події
Сиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
Американська кіностудія 20th Century Studios підтвердила, що фільм «Диявол носить Prada 2» (Devil Wears Prada 2) вийде у прокат 1 травня.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі до першого офіційного трейлера сиквела на каналі кіностудії в YouTube.
«Прем’єра фільму ексклюзивно в кінотеатрах відбудеться 1 травня», – розповіли у 20th Century Studios.
Variety зазначає, що Девід Франкель, режисер фільму 2006 року, та Алін Брош МакКенна, яка написала оригінальний сценарій, повернуться до роботи над сиквелом разом із продюсеркою Венді Файнерман.
Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант, Стенлі Туччі, Трейсі Томс та Тібор Фельдман знову зіграють головні ролі у сиквелі.
Також до акторського складу приєднаються Сімон Ешлі, Люсі Лью, Бі Джей Новак, Джастін Теру, Леді Гага, Полін Шаламе та інші.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді американська кіностудія 20th Century Studios опублікувала перший тизер фільму «Диявол носить Prada 2» (Devil Wears Prada 2) через 20 років після першого фільму.
Скриншот з відео
Події
У США назвали переможців музичної премії «Ґреммі-2026»
Американська Академія звукозапису оголосила переможців 68-ї престижної музичної премії «Ґреммі» (Grammy Awards).
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.
Переможцями в основних категоріях стали:
«Пісня року»: «Wildflower» від Біллі Айліш і Фіннеас О’Коннелл;
«Запис року»: «Luther» від Кендрік Ламар із SZA;
«Альбом року»: «Debí Tirar Más Fotos» від пуерториканського співака Bad Bunny;
«Найкращий новий артист/артистка»: британка Олівія Дін;
«Композитор року»: американка Емі Аллен;
«Продюсер року»: Cirkut;
«Найкращий ремікс»: ремікс пісні «Abracadabra» Леді Гаги від Gesaffelstein;
«Найкращий музичний кліп»: «Anxiety» від американського репера Doechii;
«Найкращий саундтрек до візуальних медіа»: «Грішники».
BBC зазначає, що 31-річний Bad Bunny (справжнє ім’я Беніто Окасіо) став першим артистом за всю 68-річну історію «Ґреммі», який здобув перемогу у категорії «Альбом року» з піснями повністю іспанською мовою.
Загалом за вечір Bad Bunny отримав три нагороди – важлива віха для латиноамериканської музики, яка протягом багатьох років була відсунута на другий план англомовною музичною індустрією.
Як зазначається, минулого року він був найпопулярнішим артистом на Spotify, зібравши вражаючі 19,8 млрд прослуховувань.
Церемонія вручення премії «Ґреммі-2026» відбулася в неділю, 1 лютого, на арені Crypto.com у Лос-Анджелесі.
Як повідомляв Укрінформ, торік у листопаді американська Академія звукозапису оприлюднила список номінантів на престижну музичну щорічну нагороду «Ґреммі».
Фото: grammy.com
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство5 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини6 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини6 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство6 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
