Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Американська письменниця Вероніка Рот, через п’ятнадцять років після публікації серії романів «Дивергент», повертається до франшизи із двома новими книгами.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Deadline.
У суботу Рот оголосила на заході BookCon у Нью-Йорку, що вона написала нову супутню дилогію, дія якої розгортається в «альтернативному всесвіті», де юна героїня книг Тріс не обрала фракцію «Безстрашність».
«Це не приквел, не сиквел, не спін-оф, не інша точка зору, а альтернативний всесвіт «Дивергента», де Тріс обирає іншу фракцію. Я думаю, що питання «хто така Тріс без «Безстрашності» є цікавим», – заявила Рот USA Today.
Хоча роман під назвою «Шоста фракція», який вийде 6 жовтня, можна читати як самостійну книгу, Рот особливо чекає на реакцію шанувальників серії на цей новий погляд на героїню, йдеться у матеріалі.
В оригінальній трилогії Тріс обрала «Безстрашність» – фракцію хоробрості, однак у «Шостій фракції» трагедія наздоганяє її під час Церемонії вибору, де її рішення штовхає її у підпільне повстання. Там головна героїня зустрічає таємничого хлопця на ім’я Тобіас «Чотири» Ітон – коханого Тріс в оригінальних книгах.
«Я із нетерпінням чекаю, коли шанувальники побачать, як поєднуються старе і нове. Можна було б подумати, що певні події не відбудуться, оскільки вона обирає іншу фракцію, але вона все одно знаходить шлях до тих самих людей. Спостерігати за тим, як це відбувається, – справді цікава частина історії», – зазначила Рот.
В оригінальних книгах «Дивергент» (2011 рік), «Бунтівниця» (2012 рік) та «Віддана» (2013 рік) Тріс Прайер – підлітка, яка живе у постапокаліптичному Чикаго, де суспільство розділене на п’ять фракцій. Дізнавшись, що вона дивергент, тобто не належить до жодної із фракцій, Тріс змушена приховувати свій статус на тлі наростання загрози війни.
Американська акторка Шейлін Вудлі зіграла роль Тріс у кіноадаптаціях компанії Lionsgate 2014, 2015 та 2016 років. Крім цього, планувався випуск останньої частини під назвою «Висхідна» («Ascendant»), яка так і не була знята.
Рот доповнила перелічені книги збіркою коротких оповідань «Чотири» (2014 рік) та короткометражним фільмом «Ми можемо зцілитися» («We Can Be Mende») 2018 року. Обидва твори розповідають історію з точки зору Тобіаса Ітона.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрезидент США Джей Ді Венс анонсував нові мемуари, присвячені його наверненню до католицизму, що посилило спекуляції щодо можливої участі політика у президентських виборах 2028 року.
Фото: Veronica Roth, facebook
Представниця України на «Євробаченні-2026» Leléka виступила з конкурсною піснею Ridnym на промоконцерті London Eurovision Party в Лондоні.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне.
Зазначається, що цей виступ став першою препаті у Великій Британії для представника України з 2018 року. Разом з українською представницею на London Eurovision Party виступили 25 цьогорічних учасників “Євробачення”.
London Eurovision Party – це подія, яка об’єднала в собі пресзахід та концерт, на якому артисти «Євробачення» представляють свої пісні авдиторії перед виступом у травні.
Leléka дала емоційний виступ на сцені промоконцерту і здивувала публіку пишною чорною сукнею.
«Це був дуже насичений тиждень – здається, минуло набагато більше. Я зворушена кількістю теплих слів та тим, яким потужним насправді є комʼюніті єврофанів. Я вдячна за цей досвід, і вже не дочекаюся нашої зустрічі у Відні», – зауважила співачка.
Крім цього, українська представниця долучилася до ще однієї фан-події – Euro Rave Ball, яка відбулася напередодні.
На ній учасники «Євробачення» різних років об’єдналися у великий концерт, а Leléka стала однією з хедлайнерів.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться в австрійській столиці – Відні.
Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Конкурс пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.
Як повідомляв Укрінформ, організатори «Євробачення-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить у другому півфіналі під номером 12.
На початку березня Leléka офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.
У квітні Leléka виступила з піснею Ridnym на наймасштабнішому промоконцерті до конкурсу – Eurovision in Concert в Амстердамі.
Фото: Іnstagram.com/leleka_music/a_gomeniuk
У Вінниці оголосили всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana на трансформацію кінотеатру ім. М. Коцюбинського на музей сучасного мистецтва.
Про це повідомив сайт Вінницької міської ради, передає Укрінформ.
«У Вінниці оголошено реєстрацію на відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana, який передбачає трансформацію будівлі кінотеатру ім. М. Коцюбинського у музей сучасного мистецтва. Ініціатива спрямована на формування відкритого, сталого та інклюзивного культурного простору, що органічно інтегрується в міське середовище», – йдеться у повідомленні.
Конкурс має за мету знайти архітектурне рішення, яке поєднає збереження історичної цінності об’єкта з актуальними підходами до розвитку міста, водночас відкриваючи нові можливості для його культурного життя.
Зазначається, що конкурс стане платформою для фахового діалогу та змагання ідей, що дозволяє залучити широке коло спеціалістів і отримати інноваційні підходи до переосмислення простору.
Учать у конкурсі можуть брати індивідуальні архітектори, архітектурні бюро, а також міждисциплінарні команди, до складу команд окрім архітекторів також можуть входити спеціалісти з суміжних сфер. Зокрема, з реставрації, культурної спадщини, експозиційного дизайну, музейної справи, інженерії та ландшафтної архітектури.
Оцінюватимуть проєкти провідні українські та міжнародні фахівці. За результатами конкурсу передбачені п’ять премій: І премія – ₴350 тисяч; ІІ премія – ₴175 тисяч; ІІІ премія – ₴175 тисяч; IV і V премії – по ₴80 тисяч.
ЮНЕСКО є стратегічним партнером і технічним радником конкурсу, а також забезпечує фінансові винагороди переможцям.
Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці на базі колишнього кінотеатру ім. Коцюбинського планують створити музей сучасного мистецтва. Це має бути сучасне інтерактивне середовище з виставковими залами, місцями для подій, зустрічей і відкритої публічної діяльності. Це буде не класичний музей з традиційними фондами, а новий формат культурного закладу.
Фото: Петр Загнитоко, maps
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід