Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України

Published

on



В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.

Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.

«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.

За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.

«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.

Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».

«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.

Читайте також: У Києві покажуть виставу «Тигролови» з елементами японського театру Но

Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.

VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.

Фото: Франківський драмтеатр



Джерело

Continue Reading

Події

Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українській культурі

Published

on


Унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.  






Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 18

Зокрема, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – Стефанівський приділ. Внаслідок атаки пошкоджені екстер’єр та інтер’єр собору, а також прилеглі будівлі комплексу.

«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.






Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 15

На території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України.

«У будівлях пошкоджено вікна та двері. Жертв і постраждалих серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків та фіксація наслідків атаки», – додали у міністерстві.

У Києві росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка – одну з найстаріших кіностудій України. Внаслідок влучання виникла пожежа, пошкоджені костюмний цех та інші будівлі студії. Знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України – близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, які використовувалися під час створення українських фільмів і десятиліттями зберігали історію українського кінематографа.

Постраждала й низка інших будівель студії, а також автівки, які знаходились на території. «Це – друга атака на кіностудію цього місяця. Росіяни прицільно атакують український кінематограф», – зауважили у Мінкульті.

Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка» – одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно, яка вже 95 років фіксує ключові події історії України та зберігає безцінну кінематографічну спадщину держави. Зокрема, вибуховою хвилею пошкоджені будівлі підприємства, вибиті вікна та завдані матеріальні збитки.

Читайте також: На кіностудії Довженка через атаку РФ знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України

Крім того, суттєво постраждав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Також пошкоджень зазнав Національний палац мистецтв «Україна» – у будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад.

Внаслідок влучання безпілотника постраждав Харківський художній музей – одна з найважливіших мистецьких установ країни. Будівля музею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.

«Найцінніші музейні предмети працівники музею евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина колекції залишалася у фондах установи. За попередньою інформацією, внаслідок атаки та пожежі пошкоджено або знищено частину музейних предметів. Наразі фахівці встановлюють точний масштаб втрат», – додали у міністерстві.

Зокрема, пошкоджень могла зазнати значна частина графіки радянського періоду – орієнтовно до тисячі творів із п’яти тисяч, що зберігалися у фондах. Також від замокання постраждала частина колекції живопису радянського періоду, яка налічує близько двох тисяч одиниць. Точну кількість пошкоджених творів ще встановлюють.

Крім того, внаслідок пожежі знищено десять картин із приватної колекції, які перебували у фонді тимчасового зберігання.

«Наразі музейники та профільні фахівці вживають невідкладних заходів для порятунку постраждалих музейних предметів, їх консервації та переміщення до безпечного місця зберігання», – уточнили в Мінкульті.

У столиці пошкоджень зазнав Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця, 18 вибиті всі вікна. Наразі триває оцінка наслідків атаки.

У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики – пам’ятка архітектури національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква.

Внаслідок дії ударної хвилі була пошкоджена історична будівля, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За попередніми даними, руйнувань зазнали віконні та дверні конструкції, внутрішні приміщення будівлі засипало уламками скла. Також пошкоджене внутрішнє оздоблення концертної зали та глядацькі крісла.

Крім того, зафіксоване пошкодження покрівлі куполів: на окремих ділянках ударною хвилею частково зірвало металеве покриття. Постраждав і головний музичний інструмент закладу – орган, який розташований у приміщенні пам’ятки.

Читайте також: «Рятували ікони ХVIIХVIII століть»: у МВС розповіли про перші хвилини після удару по Київській Лаврі

Наразі фахівці проводять обстеження будівлі та музичного інструмента. Після завершення оцінки встановлять повний обсяг завданих пошкоджень та визначать першочергові заходи для збереження пам’ятки й відновлення її функціонування.

«Сьогоднішня атака має всі ознаки цілеспрямованого удару по українській культурі, пам’яті та ідентичності. Під вогнем опинилися Києво-Печерська лавра – святиня світового значення, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, Харківський художній музей, мистецькі та освітні заклади. Росія прагне випалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена костюмна колекція кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, заклади культури та мистецької освіти – це втрати, які стосуються не лише України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.






Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 12

За її словами, це удар по світовій культурній спадщині та спроба стерти культурні маркери української нації. «Ми документуємо кожен факт руйнування і працюємо разом із міжнародними партнерами для захисту та відновлення нашої культурної спадщини», – додала Бережна.

Як зазначається, Міністерство культури України закликало міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію та забезпечити притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.

Читайте також: Нацкомісія у справах ЮНЕСКО вимагає реакції керівництва на удар РФ по Київській лаврі

Також у міністерстві закликали уряди держав, міжнародні організації і партнерів долучатися до підтримки Українського фонду культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund) та спільних міжнародних ініціатив із захисту й відновлення культурних цінностей.

«Фонд працює над відновленням зруйнованих Росією об’єктів культури. Сьогодні захист української культурної спадщини є водночас захистом світової культурної спадщини», – підкреслили в Мінкульті.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що російські загарбники знищили в Україні 937 культурних споруд.

Фото: Укрінформ, Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

На кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру

Published

on



Організатори кінофестивалю Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне знищення вандалами літнього майданчика у парку “Жовтневий”. Там проводили покази українських фільмів просто неба.

Про це у Фейсбуці повідомила директорка кінофесту Тетяна Д’яченко, передає Укрінформ.

“Друзі, другий день фестивалю Миколайчук OPEN триває. Ми вже багато разів вам анонсували, що у нас є кіно просто неба, парк Жовтневий, яблуневий сад біля озера. І напевно є багато людей, яким не хотілося б щоб фестиваль розвивався. Зараз поясню чому. Сьогодні вранці сталася така неприємність і локацію було знищено”, – розповіла у відеозверненні директорка фестивалю.

Вона показала зруйновану сцену літнього кінотеатру. А в дописі організатори зазначили, що на місці події працює поліція.

У відділі комунікації обласної поліції кореспонденту Укрінформу підтвердили факт звернення про пошкодження сцени. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події.

Водночас на фестивалі продовжать покази українських фільмів просто неба. Зокрема, сьогодні 14 червня о 19:30 покажуть пригодницький бойовик «Безславні кріпаки» — історію про боротьбу за свободу українського народу.

Читайте також: У Житомирі стартував найбільший український дитячий кінофестиваль Чілдрен Кінофест

Покази також продовжаться за розкладом усі наступні дні фестивалю до 20 червня.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Чернівцях стартував п’ятий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN. Протягом восьми днів фестивалю глядачі зможуть переглянути понад 80 фільмів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.