Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
Помер режисер фільмів «Маска» і «Кошмар на вулиці В’язів 3» Чак Рассел
Кінорежисер Чак Рассел, який створив фільми «Маска» та «Кошмар на вулиці В’язів 3», помер у середу у своєму будинку в Сполучених Штатах.
Про це повідомило видання Guardian, передає Укрінформ.
Рассел, який допоміг таким акторам, як Джим Керрі, Кемерон Діас та Двейн «Скеля» Джонсон стати зірками першої величини в Голлівуді, у середу був знайдений мертвим у своєму будинку в Сан-Дієго, штат Каліфорнія.
Його адвокат підтвердив смерть кіномитця, при цьому офіційна її причина не зазначається.
За свою багаторічну кар’єру 74-річний Рассел зняв кілька касових хітів, зокрема «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів», «Крапля» та «Маска».
У 2002 році у його фільмі «Цар скорпіонів» Двейн “Скеля” Джонсон вперше зіграв головну роль.
Рассел, який народився у штаті Іллінойс, вперше почав працювати в кіноіндустрії як виконавчий продюсер культового слешера 1981 року «Пекельна ніч».
Його режисерський дебют відбувся у фільмі «Кошмар на вулиці В’язів 3: Воїни снів» у 1987 році, сценарієм до якого також займався Рассел.
Митець досяг великого успіху в Голлівуді із блокбастером 1994 року «Маска», який зробив Керрі та Діас світовими зірками.
Співпраця з компанією Джорджа Лукаса Industrial Light&Magic принесла фільму визнання завдяки спецефектам, номінованим на премію «Оскар».
Рассел також працював з Арнольдом Шварценеггером над бойовиком 1996 року «Гумка» та фільмом жахів 2000 року «Врятуй та збережи» за участю Кім Бейсінгер та Крістіни Річчі.
Останнім фільмом режисера стала «Дошка відьом» 2024 року, рімейк фільму жахів 1986 року за участю Тоні Кітаен.
Як повідомляв Укрінформ, британсько-австралійський актор Теренс Донован, відомий своїми ролями у серіалах “Сусіди” та “Вдома і в дорозі”, помер у віці 90 років, повідомила його родина.
Фото: YouTube/Talks From the Crypt
Події
X кінопремія «Золота Дзиґа» оголосила переможців
Десята Національна кінопремія «Золота Дзиґа» оголосила своїх лавреатів, найкращим фільмом став «Ти – космос» режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
«Вітаємо всіх переможців, номінантів і команди, які творять сучасне українське кіно. Дякуємо за історії, що залишаються з нами, за сміливість говорити про важливе й за талант, який продовжує розвивати український кінематограф навіть у найскладніші часи», – йдеться у повідомленні.
Переможцями «Золотої Дзиґи» 2026 стали:
Премія за внесок у розвиток українського кінематографа – Сергій Буковський;
Відкриття року – Артем Рижиков;

Найкращий дизайн костюмів – Тетяна Лавриненко, «Малевич»;

Найкращий грим – Тетяна Татаренко, «Сірі бджоли»;

Найкраща робота художника-постановника – Владлен Одуденко, Марія Денисенко, «Ти – космос»;
Найкраща жіноча роль другого плану – Ірма Вітовська, «Малевич»;

Найкраща жіноча роль – Марина Кошкіна, «Війна очима тварин»;

Найкраща операторська робота – Мстислав Чернов, Алекс Бабенко, «2000 метрів до Андріївки»;
Найкращий монтаж – Іван Банніков, «Ти – космос»;
Найкращі спеціальні ефекти – Олексій Гапон, Антоніна Патраманська, Олександр Супруновский, Юрій Бонадренко та Максим Головін, «Ти – космос»;

Найкращий звук – Сергій Степанський, «Ти – космос»;

Найкраща пісня – «Ні обіцянок ні пробачень» з фільму «Ну мам». Михайло Клименко (ADAM); (посмертно) – за авторське аранжування. (Слова та музика – Сергій Лазо). Виконавці – Михайло Клименко (ADAM) та Уляна Золкіна;

Найкраща музика – Микита Моісеєв, «Ти – космос»;

Найкраща чоловіча роль другого плану – Василь Кухарський (посмертно), «Киснева станція» (нагороду отримали дружина та син актора);

Найкраща чоловіча роль – Володимир Кравчук, «Ти – космос»;

Найкращий фільмза версією глядачів (MEGOGO AUDIENCE AWARD) – «Ти – космос», реж. Павло Остріков;

Найкращий короткометражний ігровий фільм (Премія ім. Ю. А. Мінзянова) – «Пасхальний день», режисер Микола Засєєв; продюсери Наталія Лібет, Олександра Братищенко, Віктор Шевченко та Ольга Брегман;

Найкращий короткометражний документальний фільм – «Через 769 км, Нью-Йорк», режисер Софія Бугрій, продюсер Сабіна Асадова;
Найкращий анімаційний фільм – «Моя бабуся – парашутистка», продюсер та режисер Поліна Піддубна;

Найкращий ігровий серіал – «Обмежено придатні», продюсер Сергій Лавренюк, Олена Лавренюк, режисер Аркадій Непиталюк;

Найкращий документальний фільм – «2000 метрів до Андріївки», прод. Мстислав Чернов, Алекс Бабенко, режисер Мстислав Чернов;
Найкращий сценарій – Павло Остріков, «Ти – космос»;
Найкраща режисерська робота (Премія ім. Ю. Г. Іллєнка) – Павло Остріков, «Ти – космос»;

Найкращий фільм – «Ти – космос», продюсер Анна Яценко, Володимир Яценко, режисер Павло Остріков.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.
Перше фото: Українська кіноакадемія, Фейсбук
Фото в тексті: Оксана Наумова/detector.media
Події
Раян Гослінг вперше зіграє у фільмі кіновсесвіту Marvel
Зірка фільму «Проєкт «Аве Марія»» Гослінг зіграє у фільмі у стилі «примарного вершника». Режисером стрічки виступить Шон Леві, її вихід у кінопрокат запланований на 2028 рік.
Зазначається, що Леві не є новачком для кіновсесвіту Marvel, адже нещодавно він зрежисував і продюсував блокбастер «Дедпул і Росомаха».
Крім цього, він і Гослінг також нещодавно співпрацювали над майбутнім фільмом «Зоряні війни: Зоряний винищувач», який Леві також режисерував і в якому головну роль грає Гослінг.
Зі свого боку, Гослінг буде другим актором, який зіграє «примарного вершника» після того, як актор Ніколас Кейдж зіграв мотоцикліста у фільмах Sony «Примарний вершник» (2007) і «Примарний вершник 2» (2011).
Слід зауважити, що відгуки на ці обидва фільми від Sony були здебільшого негативними.
Як повідомляв Укрінформ, американська кінокомпанія Lucasfilm підтвердила, що «Зоряні війни: Зоряний винищувач» (Star Wars: Starfighter) із Раяном Гослінгом вийде у кінотеатри 28 травня 2027 року.
Фото: Gage Skidmore, flickr
-
Одеса4 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса5 днів agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл порту Одещини: загинули моряки із судна Того
-
Суспільство1 тиждень agoу Києві та інших містах люди вийшли на підтримку Федорова
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Політика1 тиждень agoЗеленський після чергової атаки РФ закликав партнерів прискорити надання військової допомоги
