Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
«Недописані» запустили сайт пам’яті людей літератури, яких вбила Росія
Проєкт “Недописані” запустив меморіальний сайт із профілями людей літератури, чиї життя забрала Росія.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Команда ідентифікувала 289 діячів і діячок – письменників, перекладачів, редакторів, видавців, літературознавців, бібліотекарів та інших працівників книжкової сфери. Про це повідомили засновники проєкту Євген Лір і Олена Герасим’юк.
На сайті можна шукати імена загиблих людей літератури, читати їхні біографії, дізнаватися про твори, професійний і творчий шлях, а також переглядати зібрані командою матеріали та спогади близьких.
Платформу запустили у бета-форматі. Команда продовжує додавати нові профілі та доповнювати вже опубліковані матеріали. Основну роботу з наповнення сайту планують завершити до кінця осені 2026 року.
“За три роки список імен виріс в архів, а тепер архів отримав власний простір. На nedopysani.org.ua можна шукати імена людей літератури, читати біографії, дізнаватися про їхні твори, творчий і професійний шлях, повертатися до написаного ними”, – зазначили у проєкті.
Архів продовжують наповнювати на основі інтерв’ю, документів, текстів, фотографій та інших матеріалів. Частину розмов із родичами й близькими загиблих команда записала ще на початку роботи над “Недописаними”, до деяких історій поверталася повторно, щоб перевірити факти та доповнити інформацію.
Через великий обсяг матеріалів нові профілі й оновлення публікуватимуть поступово після перевірки та редакційного опрацювання. Якщо користувачі помітять помилку або неточність, матимуть додаткову інформацію чи матеріали про людину, представлену на сайті, вони можуть звернутися до команди електронною поштою. Так само можна долучитися до збору матеріалів для архіву.
На платформі також є форма “Поділитися іменем”, через яку можна запропонувати людину для додавання до проєкту.
На сайті людей літератури можна шукати за професійними категоріями, зокрема:
- проза, поезія, есеїстика, художня література, дитяча література, літературознавство,
- переклад, нон-фікшн, промоція літератури, видавнича справа, бібліотечна справа та архіви, редактура, освіта та наука.
Також на платформі передбачені фільтри, зокрема за роком загибелі, областю народження, категорією діяльності та військовою службою. Імена на сайті розподілені, зокрема, за періодами 2014-2022 та 2022-2026 років.
Серед представлених на платформі людей, які загинули від початку російсько-української війни у 2014 році, – Богдан Сольчаник, Максим Штатський, Степан Петрівський, Іван Пантелєєв, Тарас Матвіїв, Олександр Козенко, Михайло Микусь, Олексій Ємець, Роман Набєгов, Олександр Дзюбелюк, Олексій Кваша, Андрій Витвицький, Степан Чубенко, Тарас Сич, Іван Жуков, Андрій Юркевич та Оксана Гайдар.
У розділі за 2022-2026 роки представлені, зокрема Василь Богач, Микола Головенко, Діана Савіта Ваґнер, Ольга Павленко, Олександр Тужилов, Юлія Шевченко, Дмитро Войтюк, Назар Мялікгулиєв, Денис Антіпов, Андрій Славич, Олександр Кузенков, Сергій Жилін, Максим Ємець, Олександр Хухлей, Олена Чебоненко, Владислав Онищенко, Юрій Дадак, Олександр Гордєєв, Сергій Іщенко, Сергій Баламутовський, Геннадій Афанасьєв, Роман Строгий, Ярослав Кузьменко, Любомир Крупа, Євген Гулевич, Орест Білінчук-Портяк, Кирило Денисенко, Максим Петренко, Світлана Риженко, Богдан Петрущенко, Сергій Коновал та Микола Рачок.
Йдеться не лише про відомих письменників. “Недописані” збирають інформацію про людей, які працювали в різних ланках літературного процесу.
Авторами “Недописаних” є ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.
Перелік убитих Росією людей літератури Герасим’юк і Лір почали складати навесні 2023 року.
На початковому етапі інформацію шукали у новинах, соціальних мережах та через пошукові системи. Частину імен вдавалося встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші історії потребували тривалого пошуку. Згодом робота проєкту розширилася: волонтери не лише збирають біографічну інформацію, а й шукають рукописи загиблих, працюють зі спогадами близьких, перекладають їхні тексти та проводять вечори пам’яті. Родичі та близькі від початку роботи передавали команді фотографії, документи, тексти й особисті свідчення. У “Недописаних” зазначили, що запуск сайту став можливим, зокрема завдяки їхній співпраці.
На сайті про “Недописаних” зазначають: “Війна – це коли у боротьбі за країну, у спробі вижити під натиском ворога гине майбутнє. З 2014 року і понині Росіяни вбили близько трьохсот українців і українок, які були людьми літератури. “Недописані” – проєкт памʼяті тих, чия історія в літературі обірвалася”.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії Ігор Ходжаніязов.
Фото ілюстративне: Дія
Події
На Одеському кінофесті відбудеться гала-прем’єра фільму «Санаторій Горького: Поєдинок»
У Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського “Санаторій Горького: Поєдинок”.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.
“Санаторій Горького. Поєдинок” – це масштабна міжнародна копродукція Польщі, України та Ірландії. Напружена історична драма, заснована на реальних подіях, розповідає про події, що розгортаються після радянського вторгнення в Польщу у 1939 році.
У центрі сюжету – психологічний двобій польського офіцера та агента НКВС, який перетворюється на історію про вибір, гідність і межу людської витривалості.
Подія відбуватиметься у межах Одеського міжнародного кінофестивалю за підтримки Польського інституту в Києві.
Фільм демонструватимуть у кінотеатрі “Жовтень”, після чого відбудеться публічне обговорення з командою фільму.
Як повідомляв Укрінформ, стрічка “Санаторій Горького. Поєдинок” (Gorky Resort) була представлена на OFF CAMERA International Festival of Independent Cinema у Кракові в основному конкурсі Polish Feature Film Competition.
Фото: скриншот із відео
Події
У Києві відбудеться фестиваль «Книжкова країна»
У Національному комплексі «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 17-20 вересня уже вшосте відбудеться книжковий фестиваль «Книжкова країна». Цього разу він матиме тему «Загадкова».
Як повідомили Укрінформу організатори заходу, значна частина активностей на фестивалі буде присвячена підтримці видавців і військових.
«Саме відвідування фестивалю й купівля книжок в учасників ярмарку – це вже гарна підтримка українського книговидавництва, яке регулярно страждає від масштабних обстрілів. Також долучитися до допомоги можна в один зі способів, про які “Книжкова країна” вже розповідала у своїх соцмережах. Проте, як і раніше, значна частина активностей на фестивалі буде спрямована на підтримку ЗСУ», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, як повідомили організатори, благодійна онлайн-книгарня «Книжкові сили України» та фонд «Лелека-Україна» збиратимуть вживані книжки та продаватимуть такі самі за донат, а зібрані кошти спрямовуватимуть на підтримку Сил оборони. Під час попереднього фестивалю в такий спосіб фонд «Лелека-Україна», наприклад, зібрав 595 тис. грн і передав їх на закупівлю засобів тактичної медицини для військових, ідеться у повідомленні.
Водночас, як зазначається, LIVE media HUB разом із проєктом «Будинок української книги» проведуть новий великий збір книжок для поповнення фондів сільських бібліотек сучасною україномовною літературою. Передати їх можна буде в будиночку «БУК» на ґанку Book.ua space. А ініціатива «Книга на фронт» збиратиме книжки військовим на передову, у місця дислокації та шпиталі. На минулій «Книжковій країні» за чотири дні так зібрали понад 1500 книжок.

На «Книжковій країні» також працюватимуть організації, які продаватимуть власні видання й мерчі, спрямовуючи кошти на благодійність, повідомили організатори.
«На стенді фонду “СпівДія”, наприклад, можна буде придбати благодійний воркбук “Емоційник”. Його створили, щоб допомогти дітям та підліткам розпізнавати і проживати власні емоції, справлятися з тривожністю й знаходити внутрішню опору. Прибуток від продажу спрямують на психоемоційну підтримку дітей у прифронтових регіонах», – зазначається у повідомленні.
Мерчі із символікою українських бригад, а також речі, створені в колабораціях з українськими митцями, представлять благодійні фонди «РІЙ» і «Допомогатор».

Окремі збори на підтримку військових влаштують військово-мистецький рух «Метаромантика», громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» та видавництво Artbooks разом із військовою школою «Боривітер».
Крім того, київський міський центр підготовки громадян до національного спротиву, створений на базі КО «Муніципальна охорона» КМДА, проведе під час «Книжкової країни» короткі курси з тактичної медицини.
Організатори також повідомляють, що вхід на фестиваль – вільний.
Як повідомляв Укрінформ, премія книжкових блогерів «Книжкової країни» оприлюднила шортлист, який включає п’ять найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках. Переможця премії визначить журі шляхом анонімного голосування, його ім’я розкриють 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».
Фото надані пресслужбою Книжкової країни
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
