Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
У межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», який 29 жовтня провело Міністерство культури України, відбулося нагородження переможців Спеціальної події «Мовна ініціатива».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експерти Спеціальної події «Мовна ініціатива» (Орися Демська, Тарас Марусик, Анастасія Онатій, Анастасія Розлуцька, Марʼяна Романишин, Ольга Шевчук-Клюжева) шляхом рейтингового голосування обрали найкращі проєкти та ініціативи у чотирьох номінаціях за вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Форум “Українська – мова вільних” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ
1 / 12
Переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови 2026» стали:
- «ПУЛЬС» (Профіль Української Лексики) – сучасна інноваційна онлайн-платформа та лінгвістичний проєкт, спрямований на опис і лексикографічну кодифікацію української мови відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR);
- «ЦВІТові суботи» (авторка Леся Дуда) – серія безкоштовних щосуботніх онлайн-зустрічей, яку організовує міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». Проєкт створено спеціально для українських дітей, які проживають за кордоном, з метою збереження їхньої національної ідентичності;
- «Криміада» – щорічний Фестиваль української мови, який проводиться у місті Володимир (Волинська область).
Переможцями у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» стали:
- «Підпілля» – незалежний громадський рух та медіа-платформа в Україні, що популяризує українську мову, культуру, державність та захист прав титульної нації;
- «Солов’їне шоу» – розважально-освітній YouTube-проєкт та телевізійна вікторина, яка в легкій і гумористичній формі допомагає покращити знання української мови;
- «Добрі історії для малечі» – подкаст аудіоказок (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва).
Переможцями у номінації «Амбасадор української мови» стали:
- АТ «Укрзалізниця»;
- Книгарня «СЕНС»;
- Ольга Дубчак (авторка «Чути українською», «Бачити українською», «Бути українською», «Перемагати українською»).
Переможцями у номінації «Легенда» стали:
- Лариса Масенко – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;
- Павло Гриценко – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор (2008-2026) Інституту української мови НАН України;
- Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Крім того, до переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» увійшли:
- «Українська література в коміксах» – інтерактивна вебплатформа та онлайн-каталог, створений для популяризації та сучасного переосмислення класичних творів української літератури;
- «Рутенія. Графіка української мови» – культурно-мистецький та науковий проєкт, метою якого є створення автентичного візуального образу української мови та її національної абетки на основі історичних рутенських літер і козацьких скорописів;
- Мистецько-просвітницький проєкт мовних плакатів «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне “Я”» (Тетяна Олійник);
- Мовна ініціатива Андрія Шимановського;
- Творче обʼєднання МУР;
- Розмовний клуб «Язиката Хвеська» (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва);
- Курс підвищення кваліфікації для всіх охочих «Українська за 30 кроків (крок за два)»;
- Електронний збірник креативних завдань з української мови «Креативна калинова»;
- «Лінині читання» – культурно-просвітницький марафон, присвячений творчості видатної української поетеси Ліни Костенко;
- Інтерактивна карта діалектів української мови НДІ історичного й ареального мовознавства імені В.В.Німчука Ужгородського університету;
- Курси «Стоїмо» (координаторка Ірина Антоняк, Івано-Франківськ);
До переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови» увійшли:
- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності;
- Рух «Єдині», проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову;
- «Батьки-засновники» – проєкт, що досліджує понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі, розповідає про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України;
- Дитячий ютуб-канал «Пані Калина»;
- Проєкт «Прайдем пагамонім» від Суспільне Чернігів;
- Рух “За мову” (проєкт Миколи Владзімірського);
- «Сила слова» – медіапроєкт, який популяризує сучасну українську поезію через цифровізацію, творчі колаборації та нові формати;
- Людмила Коткова (просвітницькі дописи і відео про мову, мовну політику, національну ідентичність);
- «Диктор Шпрехер» – проєкт українського просвітника, філолога та диктора німецького походження, який створює популярні пізнавальні відео та контент про історію, українську мову, літературу й культуру;
- «Урок_на_зубок з Антоніною Поповою»;
- Освітній медіапроєкт «Нові автори в програмі Нової української школи»;
- Інформаційна колонка «Філологічна середа» на сторінці ФБ ВОУНБ ім. В. Отамановського;
Як повідомлялося, День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.
Опублікований текст Радіодиктанту національної єдності-2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.
27 жовтня, у День української писемності та мови, тисячі людей по всьому світу писали радіодиктант.
Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
У прямому ефірі диктант читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.
“Лист, який не закінчується”:
“Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.
Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: “міцно любити”. Уяви собі! Не “дуже”, не “гіперсильно”. Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.
Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово “останній”. Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.
І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.
Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.
Я люблю тебе. Так є завжди”.
Як зауважили в Суспільному, написання слова “зеесушного” у варіанті “ЗСУшного” не вважається помилкою.
Станом на 28 жовтня відео Радіодиктанту на Ютуб-каналі Українського Радіо у співавторстві з каналами Суспільне Новини та Суспільне Культура отримало 562 тисячі переглядів, що є найкращим показником за всі роки трансляцій Радіодиктанту (з 2020 року). На Ютуб-каналі Українського Радіо повну трансляцію Радіодиктанту в середньому одночасно дивилось 78 тисяч людей, а максимум одночасних переглядів склав 113 тисяч. Чат трансляції зібрав понад 272 тисячі реакцій та більш ніж 21 тисячу повідомлень. Трансляцію Радіодиктанту національної єдності на телеканалі Суспільне Культура подивились 244 тисячі українців (віком від 4 років).
Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.
Національне інформаційне агентство “Укрінформ” доєдналося до проведення Радіодиктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали. До написання диктанту долучилися військовослужбовці, українські актори, письменники, музиканти та громадські діячі.
У Бахчисараї тимчасово окупованого Криму росіяни планують відтворити військовий табір часів російської імперії у Ханському палаці.
Про це повідомляє у Фейсбуці Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на окупаційний туристичний портал Криму, передає Укрінформ.
«Російські окупанти продовжують використовувати Ханський палац у тимчасово окупованому Бахчисараї для поширення пропаганди. З 31 жовтня до 1 листопада на території історичної пам’ятки кримськотатарського народу планують провести «історичну реконструкцію» військового табору російської імперії», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на території палацу встановлять військові намети, облаштують польові кухні та склади. Відвідувачам демонструватимуть стройову підготовку й караульну службу російських військових підрозділів.
Окупанти також планують відкрити виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років, під час якої представлять історичні артефакти.
Правозахисники зауважили, що Кримська війна завершилася поразкою російської імперії та підписанням Паризького мирного договору 30 березня 1856 року. Згідно з його умовами, російській імперії заборонили утримувати військовий флот і військово-морські арсенали на Чорному морі.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї.
-
Політика5 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами