Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
На фронті загинув актор Євген Бушмакін, який зіграв головну роль у фільмі «Герой мого часу»
На фронті загинув український актор та військовослужбовець Євген Бушмакін – він знімався у стрічках «Все буде добре» та «Герой мого часу», за яку був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Фото: Facebook/Євген Бушмакін
За словами режисерки Тоні Ноябрьової, Бушмакін загинув під час служби. Подробиць щодо обставин його загибелі вона не повідомила. Акторові було 45 років.
Ноябрьова назвала Бушмакіна «видатним актором, викладачем і другом» та зазначила, що всі її професійні досягнення пов’язані зі спільним творчим шляхом, який вони розпочали ще під час навчання в інституті.
«Він не вмів воювати. Він любив людей і дуже хотів бачити сина», – зауважила режисерка.
Ноябрьова також розповіла, що Євгена мобілізували біля його будинку, після чого він служив у штурмовій бригаді.
Актора згадав і письменник Андрій Кокотюха: «На війні загинув актор Євген Бушмакін. Знав його мало. Але в короткій розмові він хотів дочекатися своєї ролі, просив написати для нього. Я не встиг…».
«Герої нашого часу – це також українські митці, які стають військовими. А ще вони гинуть. Знову, і знову, і знову. Ви й самі знаєте, як під час різних подій, кінофестивалів тощо хвилини мовчання, коли згадуються усі наші вбиті колеги, стали просто безкінечними. Світла пам’ять Євгену…» – написала режисерка та письменниця Ірина Цілик.
Євген Бушмакін народився 28 травня 1981 року в Полтаві. У 2005 році він закінчив режисерський факультет Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «режисер, викладач».
У кіно Бушмакін виконав головну роль у дебютному короткометражному фільмі Ноябрьової «День незалежності» (2012), а також зіграв головного героя у повнометражному дебюті режисерки – стрічці «Герой мого часу» (2018). За роль Жоріка був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа» в категорії «Найкращий актор». Також він зіграв у стрічці «Все буде добре».
Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув Ігор Ходжаніязов – поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії.
Події
У Києві започаткують проєкт «1000 хвилин студентського кіно»
У Києві у п’ятницю, 24 липня, відбудеться перша зустріч проєкту “1000 хвилин студентського кіно”.
Про це у Фейсбуці повідомило Держкіно, передає Укрінформ.
У межах проєкту організатори представлятимуть добірки студентських фільмів, знайомитимуть з їхніми авторами та створюватимуть простір для зустрічі молодого українського кіно з аудиторією і професійною спільнотою.
За підсумками першого сезону автори найкращих робіт отримають спеціальні відзнаки від партнерів проєкту.
Перша зустріч відбудеться 24 липня у кінолекторії Довженко-Центру. До програми увійдуть 10 робіт, створених студентами та випускниками Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення іменi І.К.Карпенка-Карого.
За словами організаторів, це стане доброю нагодою познайомитися з новим поколінням українських кіномитців ще на початку їхнього професійного шляху, побачити їхні фільми на великому екрані та поспілкуватися з авторами.
Перед показом відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою Довженко-Центру “У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур”, що запрошує до розмови про українське поетичне кіно.
Як повідомляв Укрінформ, в Ужгороді 17-20 вересня відбудеться VII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF).
Фото: Unsplash/GR Stocks
Події
Гурт «Антитіла» та їхні слухачі передали спецпризначенцям ГУР дрони на ₴5 мільйонів
Спецпризначенці Департаменту активних дій Головного управління розвідки Міністерства оборони України отримали чергову допомогу від музичного гурту “Антитіла” та їхніх слухачів ― дрони на суму 5 мільйонів гривень.
Як передає Укрінформ, про це ГУР МО України повідомляє у Фейсбуці.
Кошти на підсилення воєнних розвідників вдалося зібрати завдяки продажу квитків і благодійних лотів під час всеукраїнського туру “Вдома”, який гурт “Антитіла” провів у лютому-березні 2026 року.
“Це багатофункціональні дрони денного й нічного бачення. Здебільшого вони працюватимуть для перехоплення. Бажаємо бійцям вдалого полювання”, ― зазначив лідер гурту Тарас Тополя.
В ГУР подякували гурту “Антитіла”, їхній фанатській спільноті та усім благодійникам за чергову вагому допомогу.
Як повідомляв Укрінформ, хор “Гомін” передав бійцям ГУР чотири пікапи і понад 150 дронів.
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події6 днів agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Одеса3 дні agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
