Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Вийшов перший офіційний трейлер фільму «Месники: Судний день»

Published

on



Американська компанія Marvel Entertainment випустила перший офіційний трейлер супергеройського фільму «Месники: Судний день» (Avengers: Doomsday).

Відповідний трейлер був опублікований на сторінці компанії в YouTube у понеділок, 20 липня, передає Укрінформ.

«Судний день настане 18 грудня», – йдеться у дописі до трейлера. Імовірно, компанія має на увазі, що фільм вийде у кінопрокат того ж дня.

Variety зазначає, що трейлер став публічним після того як його у квітні цього року показали присутнім на щорічній конвенції для світової індустрії кінопрокату у Лас-Вегасі.

Фільм об’єднує майже всіх головних персонажів з Marvel, щоб протистояти своєму новому лиходієві: Доктору Думу, якого грає голлівудський актор Роберт Дауні-молодший.

У трейлері показано, як «герої Marvel збираються разом, поки Доктор Дум готується розпочати війну проти них, перетинаючи мультивсесвіти».

Кінорежисерами фільму є американські брати Ентоні та Джо Руссо.

Очікується, що через рік після виходу у кінопрокат цього фільму, буде випущений вже наступний з франшизи Marvel – «Месники: Таємні війни» (Avengers: Secret Wars).

Читайте також: «Одіссея» Нолана за два дні після прем’єри зібрала у прокаті понад $264 мільйони

Як повідомляв Укрінформ, американська кінокомпанія Paramount Pictures представила офіційний трейлер мультфільму «Angry Birds у кіно 3» (Angry Birds Movie 3).

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм про Героя України Геннадія Афанасьєва покажуть на кінофестивалі в Іспанії

Published

on



Документальний фільм «Пробач мені, мамо» режисера Євгена Лєсного про кримського політвʼязня та українського військового, який посмертно отримав звання Героя України Геннадія Афанасьєва, покажуть на міжнародному кінофестивалі в Іспанії.

Як передає Укрінформ, про це Лєсной повідомив у Фейсбуці.

«Фільм «Пробач мені, мамо» памʼяті Героя України Геннадія Афанасьєва відібрали в конкурсну програму Madrid International Film Festival що відбудеться в жовтні цього року в Мадриді ( Іспанія)», – ідеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єра фільму відбуласянаприкінці лютого в Києві.

Кримчанин Геннадій Афанасьєв від самого початку боровся проти російської окупації Криму.

У травні 2014 року Афанасьєва затримали співробітники ФСБ і звинуватили в тероризмі. У неволі він зазнавав катувань, побиття, психологічного тиску.

Був засуджений до семи років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

У 2016 році Афанасьєва звільнили під час обміну політв’язнями між Україною і РФ.

Читайте також: На кінофестивалі у Мельбурні покажуть український фільм «В її обіймах»

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році він добровільно долучився до 130 батальйону територіальної оборони 241 бригади ЗСУ. Брав участь у бойових діях у Київській, Харківській, Донецькій і Луганській областях.

18 грудня 2022 року загинув поблизу села Білогорівка Луганської області.

У жовтні 2025 року Президент Володимир Зеленський присвоїв Геннадію Афанасьєву звання Героя України посмертно.

Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими



Джерело

Continue Reading

Події

книжковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму

Published

on



Організатори книжкового фестивалю BestsellerFest, який відбудеться 7-9 серпня у Львові, опублікували повну програму.

Про це повідомило Суспільне Культура, передає Укрінформ.

Фестиваль об’єднає понад 120 подій, 50 українських видавництв, десятки українських і міжнародних авторів, а також музичну й професійну програми.

Протягом трьох днів на території !FESTrepublic на локаціях “Клуб”, “Укриття”, “Правда” та Kulturrra відбуватимуться презентації книжкових новинок, дискусії, публічні інтерв’ю, читання та інші заходи. Окрему програму присвятять фентезі-літературі: у просторі “Фентезі” відбудуться тематичні події, а 8 серпня на фентезі-вечірці виступить харківський гурт Rohata Zhaba.

Також організатори анонсували автограф-сесії письменників на трьох відкритих майданчиках фестивалю, книжковий ярмарок за участю 50 українських видавництв, вечірні концерти гуртів Tember Blanche, Yagody та “Рокаш”, а також окремі професійну й бізнес-програми для книжкової індустрії.

Серед міжнародних гостей фестивалю – французький актор і письменник Жан Рено і канадська письменниця Мона Авад, які долучаться онлайн, а британська авторка Мая Оппенгайм та іспанська письменниця Маріна Пересагуа особисто приїдуть до Львова.

За словами засновниці фестивалю Мар’яни Савки, програма цьогорічного BestsellerFest є найбільш насиченою та різноманітною і покликана об’єднати людей навколо книжок, авторів та спільного культурного досвіду.

Традиційно фестиваль матиме благодійну складову. Цьогоріч BestsellerFest проведе збір для бригади “Азов” у межах кампанії “Азов.One” “Східний Бар’єр”, а також продовжить ініціативу книжкової підтримки українських бібліотек.

Серед понад 120 подій особливу увагу привертають дискусії, які стосуються актуальних культурних, суспільних та книжкових процесів/

У п’ятницю, 7 серпня, відбудеться дискусія “Не сподівайтесь позбутися бібліотек” про роль бібліотек сьогодні, у якій візьмуть участь Мар’яна Савка, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, Оксана Бруй, Тетяна Пилипець, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк і Люсьєна Шум.

Цього ж дня відбудеться розмова про мовне різноманіття сучасної української літератури “Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі”. Участь у дискусії візьмуть Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак, Тетяна Ястремська.

Крім того, у перший день фестивалю запланована дискусія “Що ми робимо, щоб не втратити дитячу книжку” – за участі Катерини Міхаліциної, Івана Андрусяка та Віти Євстіфєєвої.

Лекція Руслани Коропецької “Медіум для ґіків чи вид мистецтва: що таке українські мальописи”, присвячена українським коміксам.

У суботу, 8 серпня, відбудеться розмова Римми Зюбіної та Ірини Цілик “Книги, які стають фільмами” та дискусія “Про що ми говоримо, коли говоримо про звикання до війни” за участю Артема Чеха.

Ще на суботу заплановані розмова з Мирославом Лаюком “Бахмут: про теперішнє, що стало минулим”. Модеруватиме Остап Сливинський та дискусія “Чи вкраде ШІ мою роботу: авторське право”, присвячена впливу штучного інтелекту на творчу сферу. Участь візьмуть авторки Айя Нея, Злата Соловей та Ірина Кацімон.

Крім того у другий день фестивалю відбудеться обговорення сучасного стану книжкового ринку “Книгарні та видавці: хто тут голова і шия книжкового ринку” – за участю Олексія Ерінчака, Катерини Іванової та Лариси Гужвинської.

Читайте також: Організатори назвали фокустему львівського BookForum, який відбудеться у вересні

Заплановані також дискусія “Аніме, манґа, ігри та комікси як джерела натхнення” за участі Анастасії Нікуліної та Анастасії Решетняк та панель “Пісні світанку: як українська фантастика артикулює досвід сьогодення” за участі провідних українських авторів і авторок фантастики. Серед учасників: А. Achell, Дарія Піскозуб, Наталія Довгопол, Наталія Матолінець, Світлана Тараторіна, Ірина Грабовська, Володимир Кузнєцов, Павло Дерев’янко.

У суботу ж відбудеться розмова з Вірою Агеєвою “Академічний бестселер: чому розумні книжки добре продаються”.

У неділю, 9 серпня, відбудеться зустріч із британською письменницею Маєю Оппенгайм про спільні виклики та еволюцію патріархату, лекція Катерини Диси “Українські відьми: від ранньомодерних судів до народних оповідок” та дискусія “Bookstagram і BookTok: як соціальні мережі створюють книжкові феномени”, присвячена впливу соцмереж на сучасне читання.

Також у останній день фестивалю планують провести презентацію книжки “Хочу заміж” Олени Олійник про мешканців лівобережної Херсонщини. Модеруватиме Галина Новосад та презентацію першої фентезі-книги нот “Музичні історії України”. У розмові візьмуть участь автори: Павло Яремак та Марія Яремак.

Як повідомляв Укрінформ, театральний фестиваль-премія “ГРА” оголосив фіналістів.

Фото: Суспільне Львів



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.