Як передає Укрінформ, про це проєкт повідомив у Фейсбуці.

До оновленого списку увійшли поети, прозаїки, перекладачі, редактори та інші представники літературної галузі, які загинули внаслідок російської агресії.

У лютому 2026 року “Недописані” повідомляли про 289 ідентифікованих загиблих діячів літератури. Відтоді команді вдалося встановити і додати до переліку ще 20 імен.

В оновленій частини списку: поет і фольклорист Богдан Підгорний, поети Олексій Гриценко, Роман Ігнатенко, Дмитро Дейнеко, Артур Буряк, Владислав Лоза, Степан Стефурак, Дмитро Пую, Вадим Остапенко, Валентин Ємбрик, Григорій Ткачишин, поетка і редакторка Ілона Вовк, прозаїк та сценарист Максим Шварцман, прозаїк, перекладач Олександр Грудій, поет, перекладач і мовознавець Ігор Ходжаніязов, поет та прозаїк Олексій Дегтярьов, публіцист Алекс Пінескі, прозаїк Володимир Чорний; прозаїк і поет Ярослав Іванов, прозаїк та есеїст Любомир Медик.

Як повідомляє Читомо, серед доданих до переліку імен — поет, перекладач, мовознавець, музикант і дослідник традиційної музики Ігор Ходжаніязов, який загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання від прямого влучання російської керованої авіабомби. Про його загибель повідомила дружина Олена Шикура. Ходжаніязов мав звання старшого матроса, досліджував традиційну музику та культурну спадщину різних спільнот, зокрема каракалпаків.

Також до списку додали Владислава Лозу — поета, філософа й морського піхотинця, який загинув у травні 2024 року під Кринками. У вересні 2026 року у видавництві “Дух і Літера” вийшла його посмертна поетична збірка “Бездоріжжя”. До видання увійшли вибрані вірші автора, зокрема тексти, написані під час служби. Лоза був лавреатом допреміальної відзнаки літературного конкурсу “Смолоскип” 2018 року.

У переліку також Ярослав Іванов, військовослужбовець, музикант і автор текстів, відомий за позивним “Варнак”. Він загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у віці 23 років. Іванов писав музику й прозу, створював реп-композиції про воєнний досвід. За інформацією “Недописаних”, він залишив чернетку однієї прозової книжки та працював над другою, однак не встиг їх видати.

У команді проєкту наголошують, що робота над списком не обмежується встановленням імен. Волонтери продовжують шукати тексти загиблих літераторів, збирати відомості про їхнє життя та творчість, відновлювати біографії й документувати їхній внесок у культуру.

Меморіальний проєкт “Недописані” заснували ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.

За словами засновників, інформацію про загиблих збирають із повідомлень у медіа, соціальних мереж, архівів і свідчень близьких. Частину імен вдається встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші випадки потребують тривалого пошуку. Зокрема команда досліджує біографії людей, які писали вірші або прозу, але не встигли опублікувати твори чи здобути популярність.

У вересні 2024 року в межах проєкту ідентифікували 194 загиблих представників літературної галузі. У січні 2025 року їхня кількість зросла до 224, а в лютому 2026 року — до 289.

У березні 2025 року “Недописані” спільно з книжковим застосунком LitCom створили авдіоантологію “ГолосиНедописані”, до якої увійшли 10 поезій у виконанні загиблих авторів. Серед них — Максим Кривцов, Вікторія Амеліна, Гліб Бабіч, Юрій Руф, Ігор Мисяк та інші. Спільно з мистецьким проєктом “Ритм” команда також створила артвідео на основі архівних записів поезій загиблих письменників.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня 2026 року проєкт запустив меморіальний сайт nedopysani.org.ua, на якому зібрані біографії, твори, фотографії, документи й спогади про загиблих. На платформі можна шукати людей за іменами, напрямами літературної діяльності, роками загибелі та іншими категоріями. Сайт запустили в бета-версії, його наповнення триває.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Харків.

За словами батька загиблої мисткині Вероніки Кожушко Ігоря Кожушка, у 2025 та 2026 роках премія була з невеличким перекосом у бік живопису, тому що на літературу могли подаватись тільки хлопці й дівчата віком від 16 до 21 року, а на живопис могли ще подаватися на винагороду студії Aza Niza Maza підлітки віком від 12 до 15 років.

“Цього року ми цей перекіс усунули. У нас буде окрема винагорода від Фонду Сергія Жадана. Ми вже визначились, Фонд Сергія Жадана визначився з журі, хто буде відбирати заявки – це Тетяна Стус”, – зауважив Кожушко.

За його словами, окреме журі переглядатиме роботи учасників під кутом правозахисної тематики.

“У зв’язку з тим, що загибель моєї доньки Ніки Кожушко – це воєнний злочин, до нас звернулися наші друзі з українського об’єднання ZMINA. Цього року буде ще одна винагорода на правозахисну тематику з окремим журі від ZMINA, від нашої юридичної академії (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого – ред.) та буде один член журі від фонду “Ніка Генерація”. Журі буде дивитись роботи літераторів й роботи художників від 16 до 21 року”, – пояснив батько мисткині.

Прийом заявок на премії розпочинається 15 листопада і триватиме два місяці.

Протягом 2025 і 2026 років надійшло 460 заявок від учасників.

За словами Кожушка, дуже мало заявок було з Харкова, бо у навчальних закладах міста дуже мало знають про премію.

Закордонний фонд надав грант і всі лавреати і претенденти з короткого списку мали змогу поїхати в Карпати, де було дуже багато різних лекторів. Це було й навчання для хлопців та дівчат, й творчий відпочинок. Там вони малювали картини та писали вірші й прозу.

“Думаю, що через деякий час ми зробимо окремий фільм про цю поїздку. Самі учасники цієї резиденції будуть робити цей фільм”, – зауважив Кожушко.

Премію для молодих митців та літераторів “Генерація Ніка” заснували наприкінці 2024 року в пам’ять про 18-річну Вероніку Кожушко, яка загинула внаслідок російського удару по Харкову 30 серпня 2024 року.

Участь у премії можуть взяти творці віком від 16 до 21 року. Премія є щорічною. Лавреат отримає грошову премію у розмірі 40 тисяч гривень.

Церемонія нагородження проходить 19 травня у Харкові, у день народження Ніки.

Як повідомляв Укрінформ, у Харкові в Державній академії дизайну і мистецтв 5 жовтня відкрилася виставка “(Не)згасле світло (не)народжених для війни”, що поєднує роботи чотирьох загиблих авторів: скульптора Антона Дербілова (мініатюра), скульптора Руслана Мовчана, художниці й поетеси Вероніки Кожушко та кінооператора Юрія Красюка.

Фото: Суспільне

Про це повідомила Львівська обласна рада, передає Укрінформ.

«Рукописну спадщину Івана Франка оцифрували та оприлюднили на новому сайті комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка». Матеріали доступні для безкоштовного перегляду та завантаження», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що оцифрування відбулося в межах проєкту «Весь Франко: Post scriptum. Рукописи», який команда музею реалізувала спільно з Центром рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України за підтримки Українського культурного фонду.

За даними Центру рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, особистий архів Івана Франка налічує понад 5000 одиниць зберігання, що становить понад 200 тисяч окремих аркушів. Серед оцифрованих матеріалів – автографи художніх творів, листи, особисті документи, записні книжки та поштівки письменника.

За словами директора Дому Франка Богдана Тихолоза, оцифрування рукописної спадщини Івана Франка має велике значення не лише для франкознавців і літературознавчої спільноти, а й для освітян, дослідників, видавців з усього світу.

«Проєкт забезпечує безбар’єрний доступ до оцифрованих рукописів, що дасть змогу репрезентувати феномен Франка в Україні та світі в умовах воєнних обмежень», – заявив Тихолоз.

У повідомленні зазначили, що переглянути та безкоштовно завантажити оцифровані матеріали можна на сайті музею.

Іван Франко (народився 27 серпня 1856 року у Нагуєвичі на Львівщині, помер 28 травня 1916 року у Львові) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Товариства «Просвіта».

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України повідомило, що вже 466 музеїв працюють із Реєстром Музейного фонду України, система містить понад 122 тисячі експонатів.

Фото: lvivoblrada.gov.ua