Connect with us

Події

На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років

Published

on


На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.







На Одещині етнографиня Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах

«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.

Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.

«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.

Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.

«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.

Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.

«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.

У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.

Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.

До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.

Читайте також: П’ять хлібів єднання: на Одещині 200 років зберігають традицію спільної трапези

Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.

Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.



Джерело

Події

Останні атаки РФ пошкодили Володимирський собор, Музей війни у Києві та 12 пам’яток культурної спадщини в Одесі

Published

on


Унаслідок останніх російських атак пошкоджень зазнали Володимирський собор і Музей війни у Києві, а також 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі Одеси.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

“У Києві пошкоджено Володимирський собор — пам’ятку архітектури національного значення, а також Національний музей історії України у Другій світовій війні. В Одесі внаслідок обстрілу постраждали 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі міста, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та такого, що перебуває під загрозою”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомляла КМДА, також постраждали об’єкти культурної спадщини в різних районах Києва:

  • будівля Посольства Республіки Австрія – пошкоджені фасад і скління споруди, що має статус пам’ятки архітектури;
  • Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря (пам’ятка архітектури місцевого значення, окремі споруди ансамблю мають статус національного значення);
  • будівля Київського міського БТІ – колишній готель для прочан Михайлівського монастиря, пам’ятка архітектури місцевого значення;
  • Садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) – один із найстаріших збережених житлових будинків Подолу та Києва, пам’ятка архітектури місцевого значення. У комплексі цієї історичної забудови також розташована будівля Посольства Королівства Нідерландів в Україні, що зазнала пошкоджень;
  • Пейзажна алея – пам’ятка історії і ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
  • міст імені Євгена Патона – перший у світі суцільнозварний автодорожній міст (1953 рік), пам’ятка архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення;
  • головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – будівля 1970-х років у стилі модернізму в історичному ареалі столиці;
  • об’єкти на території ВДНГ та історична забудова в центрі й на Подолі.

Серед пошкоджених об’єктів в Одесі – одна пам’ятка архітектури національного значення та низка пам’яток архітектури, містобудування й історії місцевого значення.

Зокрема, пошкоджено Палац Каліо, споруджений у другій половині XIX – на початку XX століття, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Також пошкоджень зазнали:

  • cобор Римо-католицький Успіння Пресвятої Богородиці (1849–1853 рр.);
  • будинок, у якому жив Ю. Д. Дубовий — радіолог, засновник першого в Україні онкологічного диспансеру, заслужений діяч науки УРСР, професор;
  • будівля Автомобільно-дорожнього технікуму (1953 р.);
  • житловий будинок Зоншейна (1900 р.);
  • житловий будинок початку ХХ століття;
  • житловий будинок Леслі (1880-ті роки);
  • будівлі двох крамниць (1910–1913 рр.);
  • прибутковий будинок Чернігова (Шестопала), у якому жила Л. Й. Алейнікова — кардіолог, заслужений діяч науки УРСР, професор (1912 р.);
  • прибутковий будинок Залужного, у якому жив М. В. Комаров — український літературознавець і бібліограф, у родині якого гостювала українська поетеса Леся Українка;
  • житловий будинок Кітовера (перша половина ХІХ століття).

Загалом в Одесі станом на 20 листопада 2026 року пошкоджено 212 об’єктів культурної спадщини.

За даними Міністерства культури України, станом на кінець жовтня 2026 року внаслідок російської збройної агресії пошкоджено 2185 об’єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.

Читайте також: На Дніпропетровщині через атаки РФ пошкоджені майже 100 об’єктів культурної спадщини

У відповідь на масштабні руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури Україна спільно з міжнародними партнерами створила Український фонд культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund, UCHF). Його діяльність спрямована на залучення міжнародної підтримки для збереження, захисту та відновлення української культурної спадщини.

“Російські атаки продовжують завдавати ударів по українській культурній спадщині – пам’ятках архітектури, історичних будівлях, музеях і знакових місцях, які формують нашу національну ідентичність. Кожне таке пошкодження – це спроба знищити нашу історичну пам’ять і культурне надбання. Документуємо руйнування, щоб Росія відповіла за злочини проти української культури”, – заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.

Фото: mincult.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві внаслідок російської атаки пошкоджені вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток

Published

on



У Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА у Фейсбуці. 

«За результатами обстеження районів столиці, що зазнали наслідків нічної ворожої атаки, зафіксовано пошкодження низки інших об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток Києва», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, пошкоджень різного ступеня зазнали Михайлівський Золотоверхий собор, будівля Київського міського бюро технічної інвентаризації на вулиці Трьохсвятительській, головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) на Контрактовій площі.

У приміщеннях Національного музею історії України у Другій світовій війні внаслідок вибухової хвилі пошкоджене скління.

Пошкоджень зазнали також Пейзажна алея, міст імені Євгена Патона, будівля посольства Королівства Нідерландів в Україні.

На зазначених об’єктах працюють профільні служби, пам’яткоохоронці та експертні комісії. Фахівці проводять первинне обстеження, фіксують пошкодження та складають відповідні акти.

Читайте також: Нідерланди викликали посла Росії через падіння дрона поблизу посольства в Києві

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада унаслідок атаки російських дронів на Київ уламки впали на територію Міністерства закордонних справ України.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Події

На Київщині відкрили 13-й в Україні кінопростір для поранених військових

Published

on



У  Київській області в межах Національного туру «Кіно заради Перемоги» відкрили кінопростір для військовослужбовців, які проходять реабілітацію, – вже 13-й у країні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

«В одному з реабілітаційних центрів Київської області офіційно відкрили новий кінопростір для українських захисників і захисниць, які проходять реабілітацію», – ідеться в повідомленні.

Першим у новому просторі показали художній фільм «Довженко. Перший погляд». 

Після перегляду військовослужбовці поспілкувалися з режисером стрічки Костянтином Коноваловим та дізналися більше про роботу над фільмом.

«Створення кінопросторів у медичних закладах – це можливість зробити українське кіно доступним для військовослужбовців, які проходять реабілітацію. Ми прагнемо, щоб такі простори ставали місцем не лише для перегляду фільмів, а й для спілкування, емоційного відновлення та знайомства з українською культурою», – підкреслив голова правління асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

Як зазначається відтепер військовослужбовці регулярно дивитимуться українські стрічки на великому екрані з якісним звуком і зображенням, а також зустрічатимуться з представниками української кіноіндустрії.

Читайте також: Кіно реабілітує поранених: дивись українське

Програма відкриття кінопросторів у госпіталях та реабілітаційних центрах започаткована асоціацією «Дивись українське!» і благодійним фондом «МХП-Громаді» у 2024 році. Зараз у восьми областях України діють 13 кінопросторів.

Як повідомляв Укрінформ, у червні асоціація «Дивись українське!» відкрила у Харкові 12-й кінопростір.

Фото: kinoua.org



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.