Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Події
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджені вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток
У Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА у Фейсбуці.
«За результатами обстеження районів столиці, що зазнали наслідків нічної ворожої атаки, зафіксовано пошкодження низки інших об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток Києва», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, пошкоджень різного ступеня зазнали Михайлівський Золотоверхий собор, будівля Київського міського бюро технічної інвентаризації на вулиці Трьохсвятительській, головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) на Контрактовій площі.
У приміщеннях Національного музею історії України у Другій світовій війні внаслідок вибухової хвилі пошкоджене скління.
Пошкоджень зазнали також Пейзажна алея, міст імені Євгена Патона, будівля посольства Королівства Нідерландів в Україні.
На зазначених об’єктах працюють профільні служби, пам’яткоохоронці та експертні комісії. Фахівці проводять первинне обстеження, фіксують пошкодження та складають відповідні акти.
Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада унаслідок атаки російських дронів на Київ уламки впали на територію Міністерства закордонних справ України.
Фото ілюстративне
Події
На Київщині відкрили 13-й в Україні кінопростір для поранених військових
У Київській області в межах Національного туру «Кіно заради Перемоги» відкрили кінопростір для військовослужбовців, які проходять реабілітацію, – вже 13-й у країні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
«В одному з реабілітаційних центрів Київської області офіційно відкрили новий кінопростір для українських захисників і захисниць, які проходять реабілітацію», – ідеться в повідомленні.
Першим у новому просторі показали художній фільм «Довженко. Перший погляд».
Після перегляду військовослужбовці поспілкувалися з режисером стрічки Костянтином Коноваловим та дізналися більше про роботу над фільмом.
«Створення кінопросторів у медичних закладах – це можливість зробити українське кіно доступним для військовослужбовців, які проходять реабілітацію. Ми прагнемо, щоб такі простори ставали місцем не лише для перегляду фільмів, а й для спілкування, емоційного відновлення та знайомства з українською культурою», – підкреслив голова правління асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.
Як зазначається відтепер військовослужбовці регулярно дивитимуться українські стрічки на великому екрані з якісним звуком і зображенням, а також зустрічатимуться з представниками української кіноіндустрії.
Програма відкриття кінопросторів у госпіталях та реабілітаційних центрах започаткована асоціацією «Дивись українське!» і благодійним фондом «МХП-Громаді» у 2024 році. Зараз у восьми областях України діють 13 кінопросторів.
Як повідомляв Укрінформ, у червні асоціація «Дивись українське!» відкрила у Харкові 12-й кінопростір.
Фото: kinoua.org
Події
ЮНЕСКО засудила атаку Росії на історичний центр Одеси
ЮНЕСКО засудила російський обстріл Одеси 18 листопада, внаслідок якого було пошкоджено пам’ятки архітектури в історичному центрі міста, що входить до списку Всесвітньої спадщини.
Про це йдеться на сайті Організації, передає Укрінформ.
«У контексті ескалації війни в Україні після вторгнення Російської Федерації ЮНЕСКО засуджує повідомлення про обстріл Одеси 18 листопада, який завдав удару по центру міста, що є частиною об’єкта Всесвітньої спадщини «Історичний центр Одеси». ЮНЕСКО висловлює щирі співчуття родинам загиблих і підтримку всім постраждалим», – йдеться в повідомленні організації.
За наявною інформацією, внаслідок атаки пошкоджено кілька пам’яток архітектури, зокрема палац княгині Гагаріної (палац Каліо), який має статус пам’ятки національного значення.
В організації наголосили, що засуджують напади на об’єкти культурної спадщини, навчальні заклади, студентів, працівників освіти та представників медіа, які перебувають під захистом міжнародного права.
У ЮНЕСКО зазначили, що пошкодження таких об’єктів позбавляє громади доступу до культури, освіти та громадських просторів, які мають важливе значення для відновлення й соціальної згуртованості.
Організація також заявила про готовність підтримати відповідні органи влади в оцінюванні збитків, завданих культурним та освітнім установам, і визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.
Як повідомляв Укрінформ, вранці 18 листопада війська РФ двічі атакували середмістя Одеси. Внаслідок атаки постраждали будинки в охоронній зоні ЮНЕСКО. Також виникла пожежа в навчальному закладі.
Фото: unesco.com
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса7 днів agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство1 тиждень agoУ Криму знову дефіцит бензину: на АЗС запроваджують кар…
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
