Події
На Одещині етнографка збирає унікальні болгарські рушники, яким понад 100 років
На Одещині у селі Криничне етнографка Тетяна Дукова збирає старовинні болгарські рушники, одяг та прикраси, які носили місцеві жителі понад 100 років тому
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, Дукова займається вивченням історії рідного краю протягом всього життя. В її колекції представлені понад 300 екземплярів рушників, елементів одягу та прикрас, які носили болгари виключно у селі Криничне.
За словами етнографки, у Криничному елементи одягу відрізнялися від вбрання болгар в інших селах
«Це старовинні болгарські атласні сукні. Але є й штабельні. Тут представлені сукні 50-х років, вони пошиті після голоду. Під сукні надягали сорочки з вишивкою, довші за самі сукні. Сорочки з широким рукавом-колоколом носили старші жінки, вони називалися “сорочка свекрухи”. Сорочки з вузьким рукавом носили молоді дівчати, в такому вбранні було легше працювати. В елементах нашого одягу дуже відчувається румунський вплив. Також він відчувається і в елементах вишивки на рушниках», – зазначила Дукова.
Окрім суконь, в колекції Дукової є й хустки. У Криничному взимку молоді дівчата зав’язували чорну, коричневу або темно-зелену хустки. Під неї на щоку вони клали листя м’яти замість парфумів. Окрім того, дівчата прикрашали хустки квіткою з бісеру та намистин.
«На білому лиці чорна хустка виглядала дуже ефектно. Окрім того, на різдвяне хоро вони виготовляли квітку з намистин та бісеру. В літературі можна зустріти думку, що такі хустини із квітками – елементи одягу молодят, але це не так. Якщо хлопець хотів познайомитися з дівчиною, він відправляв до неї свого друга. Дівчина, якщо також мала симпатію, віддавала другові квітку. Ввечері, коли хлопець вже йшов на побачення до дівчини, вертав їй цю квітку і вона кріпила її на хустку. В моїй колекції є оригінальні квітки 50-х років, а також ті, які ми відтворили з донькою», – зазначила Дукова.
Також у колекції Дукової представлені рушники 20-х років минулого століття.
«Білі рушники – це раритет. Ця нитка продавалася до 1930-х років, вона була дуже тонкою, і з неї було важко ткати. У 60-ті роки люди придумали фарбувати нитки і думали, що це замінить мистецтво вишивки, яке було раніше. Все, що було виготовлено до 40-х років, – це ексклюзив», – зауважила Дукова.
Що виріб старший, тим більше уваги приділено естетиці.
«Дивовижний сюжет вишитий на цій скатертині з конопляної нитки. Цей рушник – самий початок 20-го ст. Такі рушники вишивала наречена для майбутнього чоловіка. На ньому зображена наречена в червоній сукні – так вбиралися в Болгарії. Поруч із нею – наречений та дитина. Просто живий експонат», – говорить Дукова.
У її колекції налічується близько двох десятків таких рушників, але всі вони сховані у шафах, адже у кімнаті можуть забруднитися, а прати їх не можна через вік.
Дукова додала, що інколи люди не знають цінності та унікальності старовинних речей. Так, один зі старовинних рушників, представлений в її колекції, в місцеву школу принесли як ганчірку для миття підлоги.
До домашнього музею Тетяни Дукової експонати здебільшого передають люди, яким вони дісталися від родичів. Також є речі з «незвичною» історією. «Жінка мені подарувала цю дитячу шапочку, прикрашену бісером. Такі виготовлялися до 1930-х років. Якщо вони зберігалися, передавалися наступній дитині в родині. Через 10 років інша жінка подарували ще кілька таких шапочок. При їх вивченні я зрозуміла, що всі шапочки шила одна майстриня», – розповіла Дукова.
Ще один експонат етнографка отримала в подарунок від незнайомої жінки у Запоріжжі. «Коли я була у Запоріжжі на виставці народного мистецтва, де презентувала наші рушники, до мене підійшла жінка та протягнула зав’язані у хустинку буси. Такі прикраси носили заручені дівчата. Жінка сказала, що прикраси дісталися їй від прапрабабусі, і їй нікому більше їх передати. Ймовірно, її родичка вийшла заміж за когось в іншому місці і вивезла прикраси. Через стільки років вони повернулися додому», – каже сказала Дукова.
Зазначимо, що Тетяна Дукова була однією з ініціаторок внесення традиції випікання обрядових хлібів до свята Святого Георгія у селі Криничне до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Зараз жінка розглядає можливість проведення своєї персональної виставки в Одеському обласному центрі української культури.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Котловина Ренійського району працює краєзнавчий музей, в якому діти проводять екскурсії гагаузькою, українською та англійською мовами.
Погіршення польсько-українських відносин на політичному рівні не вплинуло на організацію, зокрема й фінансування фестивалю українського кіно Ukraїna! у Польщі.
Його організатори й надалі розглядають кіноподію як простір для зустрічей, культурного обміну та інтеграції українців і поляків.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка варшавського кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.
За її словами, цьогоріч захід фінансово підтримують Польський інститут кіномистецтва, Міністерство культури Польщі та місто Варшава. Столична влада надала фестивалю трирічну дотацію, яка гарантує його проведення у Варшаві цього року та протягом наступних двох років.
«Ще не було ситуації, щоб хтось нам відмовив у фінансуванні через нинішнє погіршення суспільних настроїв», – зазначила Бєронська-Лях.
Вона вважає, що напруженість у відносинах між українцями та поляками часто використовують із політичною метою. За її словами, поширення фейків і залякування поляків українцями або українців поляками може бути способом здобути політичний капітал. Організаторка також звернула увагу на зацікавленість Росії в розпалюванні таких настроїв.
«Ми вже на це не піддаємося, політики ніяк не можуть зіпсувати наші стосунки з друзями та знайомими з України. Ми не дозволимо тим чи тим політикам зруйнувати наші відносини», – наголосила вона.
Бєронська-Лях зауважила, що торік підготовка фестивалю була складнішою з погляду безпеки. Зокрема, під час першої зустрічі з волонтерами обговорювалися можливі провокації та порядок дій у разі їх виникнення. Водночас сам фестиваль пройшов у доброзичливій атмосфері, без інцидентів. Цього року організаторка кінофестивалю не очікує подібних проблем. Вона пов’язує це, зокрема, з тим, що суспільство стало краще розпізнавати дезінформацію та маніпуляції в інтернеті.
За словами Бєронської-Лях, під час фестивальних дискусій про дезінформацію представлять звіти, згідно з якими близько 15% авторів ненависницьких коментарів у мережі становлять реальні люди, а решта такого контенту генерується штучно.
«Жити значно легше, коли усвідомлюєш, що боти не виходять на вулицю і не ходять у кіно», – підкреслила Бєронська-Лях.
Організаторка кінофестивалю наголосила, що ця подія дає полякам та українцям можливість зустрічатися, краще пізнавати одне одного та розповідати про власний досвід.
«Цей фестиваль – святкова мить українського кіно, час зустрічі поляків та українців. І це найважливіше, адже тоді ми зустрічаємося, інтегруємося, можемо розповісти про себе більше. Після такого фестивалю ми всі збагачуємося досвідом і, сподіваюся, стаємо сильнішими», – підсумувала Бєронська-Лях.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraїna! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як відомо, у Польщі антиукраїнські настрої активно експлуатують праві та праворадикальні партії, зокрема націоналістична «Конфедерація» та проросійська «Конфедерація польської корони».
Фото: Beata Bierońska Lach / Facebook
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії імені Миколи Гоголя у 2027 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.
«Премія присуджується за кращі літературно-мистецькі твори українською мовою, які збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію автору або творчому колективу авторів у складі не більше трьох осіб за твори, опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше дати оприлюднення оголошення про проведення конкурсу», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, на здобуття премії імені М. В. Гоголя не висуваються твори, які вже були відзначені нею або іншими державними преміями.
Твори, які брали участь у конкурсі у попередні роки і не були відзначені премією, можуть висуватися повторно.
Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться творчими спілками, асоціаціями, науковими, національно-культурними, національно-просвітницькими товариствами, літературними, літературно-мистецькими об’єднаннями, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими об’єднаннями, що здійснюють діяльність у сфері культури, а також окремими авторами.
Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.
Документи приймаються до 1 лютого 2027 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.
У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].
Як повідомляв Укрінформ, Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році. Документи приймаються до 15 листопада 2026 року.
До Дня української писемності та мови встановили національний рекорд, 115 дітей із 30 країн прочитали вірші про українську мову.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“Українська мова об’єднала дітей, які живуть по всьому світу. Одні виїхали з України після повномасштабного вторгнення, інші народилися вже за кордоном. Для кожного з них мова лишається зв’язком з Україною”, – ідеться в повідомленні.
За даними Мінкульту, до Дня української писемності та мови встановили Національний рекорд у номінації “Найбільша кількість дітей-читців із п’яти континентів у дитячому онлайн-марафоні поезії про українську мову”. Марафон відбувся 24 жовтня. Його організувала міжнародна онлайн-школа української мови та культури “ЦВІТ”. У марафоні взяли участь 115 дітей із 30 країн. Вони читали вірші про красу, силу й неповторність української мови.
Репертуар поєднав поетичну класику, зокрема письменників “Мово рідна, слово рідне” Сидора Воробкевича та “Напучування” Івана Малковича, з авторськими віршами вчителів української мови для дітей за кордоном.
Учасників привітала уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Рекорд зафіксувала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
У читанні віршів брали участь діти, які перебувають в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Данії, Іспанії, Італії, Латвії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщї, Україні, Франції, Чехії, Швеції.
Також вірші читали діти, які перебувають в Ізраїлі, Камбоджі, Гонконзі, Тайвані, ОАЕ, Туреччині, Японії.
Окрім того, вірші декламували діти, що перебувають у Бразилії, Канаді, Перу, США, Кенії, а також в Австралії.
Організатори висловили вдячність батькам, які зберігають українську мову в родинах, і вчителям, які виховують українськість у дітей.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні 27 жовтня відзначали День української писемності та мови.
Перше фото ілюстративнеЄ вгенія Онищенка
Фото в тексті: mincult.gov.ua
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса6 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна5 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна7 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…