Про це в коментарі Укрінформу повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Він нагадав, що у Львові на базі ЛНМУ, який перебуває у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я, реалізують експеримент зі створення університетської лікарні, затверджений постановою уряду. Проєкт передбачає об’єднання в одному пулі фінансових ресурсів, фахівців, а також освітньої, наукової та лікувальної діяльності.

«Відбувалися паралельні процеси про передачу майнового комплексу і затвердження постанови Кабінету міністрів України, яка запустила цей експеримент – створення університетської лікарні. Цей комплекс – це наш експеримент реформи в освіті, але він повністю відображає практику, яка прийнята в країнах Європейського Союзу», – сказав Ляшко.

За його словами, раніше освітню, наукову та лікувальну діяльність необхідно було оформлювати в межах різних юридичних осіб, окремо фіксувати час і визначати місце проведення кожного виду діяльності.

«Ми прагнемо показати, що лікувальна діяльність викладача в університеті є частиною освітнього процесу, бо коли він лікує, оперує, поруч із ним знаходяться або студенти, або інтерни, які здобувають знання. Раніше діяльність, коли викладач тільки читає лекції і коли оперує і водночас навчає, була розділена», – наголосив міністр.

Ляшко зазначив, що після старту експерименту у Львові Міністерство охорони здоров’я поінформувало ректорів усіх медичних університетів про готовність масштабувати цю практику.

«Коли ми стартували, ми збирали ректорів всіх медичних університетів і розповідали про старт експерименту у Львові і нашу готовність поширювати цю практику на всі інші медичні університети», – сказав він.

За словами міністра, нині МОЗ працює з ректорами та обласними радами для розширення проєкту.

«Зараз в міністерстві працюють із ректорами, із обласними радами для того, щоб цей процес був масштабним і як мінімум в п’яти-семи університетах це відбулося», – додав Ляшко.

За словами міністра, студенти вже відчули позитивні зміни.

«Для студентів основні позитивні зміни у тому, що вони отримали доступ до пацієнта разом з викладачем з першого дня навчання», – наголосив урядовець.

Зі свого боку, ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького професор Орест Чемерис повідомив, що процес формування єдиної університетської лікарні вже завершено.

«У новій структурі створено десять клінік, що об’єднають профільні кафедри та відділення кампусів лікарень за різними напрямками. Загалом це 40 відділень, 1350 ліжок та понад 2,9 тис. персоналу», – зазначив Чемерис.

За його словами, усі клінічні команди працюватимуть у межах договорів з НСЗУ.

«Всі команди клінік надаватимуть медичну допомогу за відповідними пакетами угод з НСЗУ – на 2026 рік їх передбачено 31. До складу університетської лікарні ввійде Центр симуляційної медицини, де відпрацьовуватимуть практичні навички студенти, інтерни, молоді лікарі. Ми перші в Україні створюємо модель, яка має органічно поєднати лікувальний та освітній процеси», – додав ректор.

Як повідомлялося, у грудні 2024 року Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького отримав право на реалізацію експериментального проєкту, що змінює підходи в організації сучасної медичної освіти. Тоді Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову, ініційовану МОЗ.

У межах проєкту ЛНМУ має організувати постійне залучення студентів та викладачів до надання медичної допомоги, а практиків – до навчання та науки. Основна ідея експериментального проекту – у посиленні практичного компонента навчання студентів-медиків та реальної автономії закладу.

Постанова передбачає реорганізацію ЛНМУ у державне некомерційне підприємство із дуальним статусом закладу охорони здоров’я (університет має ліцензію на провадження медичної практики) та закладу вищої освіти. При ЛНМУ створено першу в Україні багатопрофільну клінічну лікарню, що надаватиме медичну допомогу населенню за ПМГ і проводитиме навчання студентів та інтернів.

Фото: Пресслужба університетської лікарні

В Україні до 14 років позбавлення волі заочно засудили Михайла Малишева — очільника підконтрольного рф ”ізбіркому” Криму та одного з ключових організаторів російського псевдореферендуму на півострові. 

Про це повідомило ”Крим.Реалії”.

За даними слідства, ще у березні 2014 року засуджений очолив так звану ”Комісію АР Крим з проведення загальнокримського референдуму”. Всупереч українському та міжнародному праву, він безпосередньо сприяв окупації півострова, здійснюючи загальне керівництво фейковим виборчим процесом.

У суді прокурори довели, що він особисто координував створення незаконних дільниць, забезпечував їх технікою та підробленою документацією, а також відповідав за реєстрацію лояльних до кремля іноземних ”спостерігачів” та акредитацію медіа.

Співпраця з ворогом не обмежилася подіями 2014 року. Як зазначають у СБУ, у вересні 2019 року Малишев забезпечив проведення незаконних виборів до окупаційних органів влади в Криму. Ба більше, у 2022 році він брав участь в організації псевдоголосувань на тимчасово захоплених територіях Донецької та Херсонської областей.

Хоча правоохоронці офіційно не називають імені засудженого, деталі справи та дані з відкритих джерел чітко вказують на Михайла Малишева. Наразі публічних коментарів від самого засудженого чи його представників щодо оголошеного вироку немає.

Також, на плато Ай-Петрі поблизу Ялти зафіксували масову забудову територій, які за початковим планом мали використовуватися для розвитку гірськолижного спорту. Замість спортивної інфраструктури землі плато фактично переходять під приватні об’єкти.

Більшість цих об’єктів належить чинним і колишнім посадовцям окупаційної адміністрації, їхнім родичам або діловим партнерам.

Схема забудови передбачала використання спортивного призначення ділянок лише як прикриття для фактичного будівництва з подальшою легалізацією споруд. Хоча після розголосу окупаційна влада видала постанови про знесення незаконних об’єктів протягом п’яти днів, з моменту оприлюднення цих рішень минуло понад 100 днів, проте жоден об’єкт так і не був демонтований.

Катерина Глушко