“Більшість респондентів – 63% – вважають, що українці долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої нації. Разом з цим третина населення (30% зараз) вважають, що внутрішні суперечності поглиблюються і українці йдуть до розколу. У травні 2025 року 61% українців вважали, що країна йде до єднання, а 33%, навпаки, вважали, що країна йде до розколу. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах похибки, тобто формально за останні декілька місяців змін у громадських настроях з цього питання не було”, – зазначають у КМІС.
За даними соціологів, з жовтня 2022 року і до травня 2025 року була стабільна тенденція до зниження оптимізму в українському суспільстві і в травні 2025 року вперше було зафіксоване переважання песимістичних настроїв. Так, у травні 2025 року 47% вважали, що через 10 років Україна буде країною із зруйнованою економікою і великим відтоком населення – проти 43%, які вважали, що через 10 років Україна буде процвітаючим членом ЄС.
За даними опитування, спостерігається відновлення оптимістичних настроїв і вже 56% оптимістично оцінюються майбутнє країни (ріст з 43%). Натомість з 47% до 31% стало меньше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення. Нинішні показники майже відновилися до показників грудня 2024 року (які, утім, були найнижчими в період з 2022 і до кінця 2024 року).
“У всіх регіонах є тенденція до зростання частки тих, хто оптимістично оцінює майбутнє країни. Водночас на тлі інших регіонів вирізняється Захід, де приріст оптимізму відносно найнижчий (і загалом у цьому регіонів трохи менше оптимістів, ніж в інших регіонах). Крім цього, Захід вирізняється тим, що це єдиний регіон, де порівняно з травнем стало менше тих, хто вважає, що країна йде до єднання (в інших регіонах показник або не змінився, або зріс)”, – зауважили у КМІС.
Серед усіх вікових категорій простежується зростання оптимізму щодо майбутнього країни порівняно з травнем 2025 року.
Проте все одно зберігається тенденція, що більш молоді українці є більшими песимістами. Так, серед респондентів у віці 18-29 років 49% вважають, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною, а 39%, навпаки, бачать її зруйнованою. Тобто баланс оптимістичних-песимістичних оцінок становить +10% (на рівні України в цілому показник +25%). Серед уже 30-59 річних баланс оцінок +23%, а серед 60+ річних – +39%.
Подібна тенденція простежується і у випадку оцінку руху до єдності / розколу.
У цьому опитуванні КМІС також ставив запитання про готовність українців до територіальних втрат для завершення війни.
“Ті, хто песимістично оцінюють єдність у суспільстві та майбутнє країни, у значно більшій мірі готові до територіальних втрат, зокрема і до найважчих. Так, серед тих, хто бачить Україну через 10 років зруйнованою, 42% готові на офіційне визнання окремих окупованих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою), а 35% навіть готові передати Росії території, які зараз контролюються Україною (проти 9% серед оптимістів). Подібна тенденція простежується і щодо сприйняття єдності в суспільстві”, – підсумували у КМІС.
Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про рівень оптимістичних / песимістичних настроїв щодо майбутнього України і єдності українців. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом, у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
