Українські удари по військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму дедалі сильніше впливають на ситуацію на півострові. Уже з’явилися проблеми із забезпеченням пальним, а туристичний сезон опинився під загрозою зриву. Окупаційна влада не має швидкого рішення для подолання цих труднощів.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Паливна криза

Після заяв окупаційної влади про обмеження продажу пального на автозаправних станціях у Криму постало питання, звідки братимуться нові запаси. На думку Віктора Ягуна, реальних можливостей швидко відновити забезпечення паливом наразі немає.

“Немає таких можливостей. Говорять про можливий захід якогось судна, яке може частково забезпечити функціонування всього Севастополя. Ніхто не розуміє, наскільки цього вистачить”, — зазначив Ягун.

Експерт додав, що окупаційна адміністрація намагається виграти час і не говорить мешканцям про реальний стан справ.

Провал сезону

Окремою проблемою для окупаційної влади може стати туристичний сезон. Через безпекову ситуацію та інші труднощі потік відпочивальників залишається значно нижчим від очікувань.

“Для них найбільша проблема – це повний провал курортного сезону. Тому що хочуть вони чи не хочуть, але частково місцевий бюджет поповнюється саме з цих речей”, — зауважив генерал-майор.

За словами Ягуна, російська влада останніми роками активно збільшувала надходження від туристичної галузі, тому скорочення потоку туристів може боляче вдарити по місцевих фінансах.

Тягар для РФ

На думку генерал-майора запасу СБУ, Крим поступово перетворюється на дедалі більший фінансовий тягар для Росії. У нинішніх умовах утримання окупованого півострова потребує значних ресурсів.

“Я думаю, що це свідчить про те, що Крим просто з дотаційного регіону приходить в регіон, який просто непідйомний для бюджету РФ ще в таких умовах, які зараз є”, — додав він.

Експерт вважає, що економічні та логістичні труднощі на півострові лише посилюватимуться.

Прогноз на літо

Оцінюючи найближчі місяці, Ягун назвав майбутнє літо складним для жителів окупованого Криму. Він переконаний, що нинішні події є одним із етапів, які наближають деокупацію української території.

“Це буде дуже серйозне випробування. І це якраз один з тих етапів, який говорить про те, що Крим був, є і залишиться українським”, — підсумував Віктор Ягун.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські захисники планомірно відрізають окупований півострів від російського постачання. Через успішні удари по мостах та залізниці загарбники опинилися на межі повної логістичної блокади. Ситуація з безпекою змушує цивільних росіян масово тікати, а військові невдовзі втратять можливість запускати ракети.

Також Новини.LIVE писали, що окупаційна влада продовжує зміцнювати оборону Криму та готуватися до можливих загроз з боку України. Водночас удари по логістиці, військових об’єктах і транспортних маршрутах поступово ускладнюють забезпечення російського угруповання на півострові. Попри це, говорити про масштабні операції зі звільнення Криму поки зарано.

Виконавчий комітет Одеської міської ради затвердив зміни у міську програму охорони довкілля на 2022–2028 роки, зі збільшенням її фінансування на 293,9 мільйона гривень, утім остаточне рішення ухвалюватиме Одеська міська військова адміністрація, після затвердження міською радою.

Центр публічних розслідувань проаналізував, куди саме підуть кошти.

 193,1 мільйона планують профінансувати з бюджету Одеської міської громади, ще 100 мільйонів гривень мають надійти з інших джерел. З районного бюджету 804,6 тисячі гривень.  Окремо передбачено понад 100 мільйонів гривень коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища.

Найдорожчими проєктами стали капітальні ремонти дренажних насосних станцій №4 та №5 на Хаджибейській дорозі. На першу станцію планують витратити 58,5 мільйона гривень, на другу — ще 55,8 мільйона. Обидва об’єкти мають запобігти можливим надзвичайним ситуаціям у разі прориву греблі Хаджибейського лиману.

Ще 30,5 мільйона гривень передбачені на будівництво системи використання дренажних вод для господарських і протипожежних потреб міста. Новий бювет на вулиці Академіка Сахарова обійдеться майже у 20,8 мільйона гривень, а будівництво комплексу в районі вулиці Владислава Бувалкіна — у 19,5 мільйона гривень.

Окремо фінансуватимуть моніторинг берегової лінії, захист узбережжя, дослідження катакомб та підземних виробок, а також створення резервних систем водопостачання для потреб міста під час воєнного стану. Також закладено 13,1 мільйона гривень (із загальних 30,5 мільйона гривень) на будівництво протипожежного водопроводу на узбережжі з використанням дренажної системи протизсувних споруд. 

Другим за обсягом фінансування напрямом стало управління відходами. На ці потреби планують спрямувати 33,9 мільйона гривень. Серед ключових проєктів — будівництво комплексу термічної обробки небезпечних, медичних та біологічних відходів на вулиці Аеропортівській. На саме будівництво у 2028 році заклали понад 7 мільйонів гривень, а ще 1,55 мільйона гривень — на проєктні роботи.

Також місто планує створити контейнерний майданчик для збору відходів у районі Аркадії за 10,5 мільйона гривень, розробити місцевий план управління відходами та продовжити роботи з виявлення і ліквідації стихійних сміттєзвалищ. У програмі залишаються заходи зі збору батарейок, ламп, ртутних відходів та інших небезпечних речовин, які можуть становити загрозу для довкілля.

Ще 10,1 мільйона гривень передбачено на моніторинг атмосферного повітря. Кошти підуть на роботу муніципальної екологічної лабораторії, закупівлю обладнання, його повірку та проведення тисяч вимірювань якості повітря щороку. Управління інженерного захисту отримало стабільне щорічне фінансування (по 100 тисяч гривень) на рекогносцирувальне обстеження житлових будинків на наявність підземних виробок (катакомб і мін). Це дозволить попередити провали земної поверхні під житловим фондом в умовах підвищеного вібраційного навантаження на місто. 

Кирило Бойко

Начальниця відділу освіти, молоді та спорту Визирської сільради Валентина Харламбова підбила підсумки 2025-2026 навчального року у закладах освіти громади.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального МЗС Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.