Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

Як ідеться в поясненні Міноборони, камуфляжний одяг в Україні давно вийшов за межі військових частин і став популярним елементом цивільного гардеробу. Проте далеко не всі знають, чим відрізняється військова форма від звичайного мілітарі-стилю.

Перелік категорій громадян з правом носіння військової форми одягу затверджений наказом Міноборони №606 від 20 листопада 2017 року. Він встановлює Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних сил України, Державної служби спеціального транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв.

Згідно з цими правилами, вдягати військову форму можуть:

• військовослужбовці;
• військовозобов’язані на зборах;
• резервісти;
• курсанти та ліцеїсти;
• звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу.

Цивільні громадяни до цього списку не належать і вони не мають права носити військову форму.

Відповідальність за ігнорування цих правил встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема відповідно до статті 186-8 кодексу, носіння військової форми із шевронами ЗСУ або інших військових формувань особами, які не мають на це права, – карається попередженням або штрафом від 2 550 до 3 400 гривень (з конфіскацією одягу із знаками розрізнення).

За повторне порушення протягом року передбачені штраф від 3 400 до 6 800 гривень або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин (з конфіскацією одягу із знаками розрізнення).

Під час повномасштабної війни камуфляж став звичною частиною гардероба не лише захисників, а й цивільних українців. Проте, аби уникнути штрафів за носіння військової форми, треба розуміти, чим вона відрізняється від одягу мілітарі-стилю, зазначили в Міноборони.

Військовою формою є одяг, який виготовляється у маскувальному малюнку ММ-14 (український піксель), ММ-16Ф (синьо-сірий піксель для ВМС) та інших різноманітних маскувальних малюнках для спеціального одягу для виконання бойових (спеціальних) завдань.

Одяг стилю “мілітарі” – це той, який лише візуально нагадує військовий. Він може мати схожу колірну гаму, але не повинен копіювати статутні камуфляжі, державну символіку, знаки розрізнення ЗСУ або інших військових формувань.

Таким чином, якщо це звичайна цивільна репліка без жодних офіційних військових символів і знаків, такий одяг можна носити цивільним громадянам.

Як повідомляв Укрінформ, у Міноборони пояснили, у Міністерстві оборони роз’яснили, як звільненим з російського полону українським захисникам отримати медичну допомогу.

На Херсонщині під ударом ворога опинилися дитсадок, маршрутка з пасажирами та літні перехожі. Поки вогонь нищив школи та пошти, прицільні атаки БпЛА скалічили трьох мешканців прямо на вулицях та у власних оселях.

Про це повідомила пресслужба Нацполіції в Херсонській області.

За даними правоохоронців, пошкоджень зазнали багатоповерхівки, приватні будинки, адмінбудівлі, освітні заклади, дитсадок, поштове відділення, транспорт і господарські споруди.

Наслідки атаки у Херсоні. ФОТО: hr.npu.gov.ua

У селі Інженерне FPV-дрон поранив 70-річного чоловіка — він отримав вибухову травму та численні уламкові поранення кінцівок. У Новорайську після обстрілу з реактивних систем залпового вогню постраждав 63-річний місцевий житель: у нього діагностували черепно-мозкову травму, контузію та поранення ноги.

Під вогнем РСЗВ опинилася й Хрещенівка — там пошкоджено адміністративну будівлю, школу, поштове відділення та житлові будинки. В Осокорівці російський дрон атакував чоловіка на мопеді: 70-річного потерпілого госпіталізували з тяжкими травмами, а транспорт знищено.

Наслідки атаки у Херсоні. ФОТО: hr.npu.gov.ua

Внаслідок атак безпілотниками у Нововоронцовці та Дудчанах пошкоджено житлові будинки, у Новорайську — господарську споруду, в Борозенському — автомобіль, а в Зеленівці — склад. Артилерійські обстріли спричинили руйнування будинків у Комишанах та Гаврилівці.

У Дніпровському районі Херсона ударний безпілотник пошкодив три багатоповерхівки, поранено 59-річну жінку. Також окупанти атакували FPV-дроном маршрутний автобус — він згорів, однак пасажири й водій встигли врятуватися.

У Центральному районі міста дрон влучив по території підприємства, пошкодивши гараж. У мікрорайоні Північний ударним БпЛА пошкоджено дитячий садок, а в Корабельному районі — приватний будинок.

Наслідки атаки у Херсоні. ФОТО: hr.npu.gov.ua

На місцях обстрілів працювали екстрені служби, які ліквідовували наслідки атак та фіксували воєнні злочини. Протягом доби правоохоронці опрацювали сотні звернень і відкрили кримінальні провадження за фактами порушення законів і звичаїв війни.

Впродовж 15 квітня у Херсоні внаслідок обстрілів було пошкоджено три багатоповерхові будинки та 12 приватних осель. Внаслідок російської агресії одна людина загинула, ще 13 отримали поранення. Окрім цього, зазнали руйнувань магазин, адміністративна будівля, газопровід, господарські споруди, гараж і цивільні автомобілі. 

Анна Бальчінос

1 квітня в Одесі традиційно асоціюється з жартами, веселощами та знаною Гумориною. До початку повномасштабної війни це свято збирало тисячі містян і гостей, створюючи святкову, легку атмосферу. Однак останні роки внесли суттєві зміни: масові події відійшли на другий план. Чи доречно проводити такі заходи під час війни і чи слід відновлювати їх після перемоги?

Журналісти опитали одеситів, що для них означає 1 квітня і чи варто повертати Гуморину.

Одеса — столиця гумору

Деякі містяни кажуть, що нині це свято втратило свою актуальність. Через війну багато хто відчуває, що зараз не час для розваг і масових святкувань. Водночас у пам’яті зберігаються теплі згадки про часи, коли місто жило святковим настроєм.

“Ну, зараз я не святкую це свято. Хотілось, як завжди, ми звикли до параду, концертів. До війни ми приходили, дивилися. Звичайно, добрі емоції були”, — каже Оксана.

Інші мешканці переконані: після завершення війни такі традиції треба неодмінно відновити. На їхню думку, святкування піднімають настрій і сприяють формуванню позитивного іміджу міста. Одеса завжди вирізнялася особливим гумором і легкою атмосферою.

“Можна, після війни поновити свято. Я особисто участі не брала, але як житель Одеси бачила. Це красиво, яскраво, піднімає настрій і престиж міста. Все-таки Одеса — це гуморне місто”, — говорить Ольга.

Гуморина в Одесі

Для багатьох Гуморина — це сімейне свято, пов’язане з дитячими спогадами та спільними розвагами. Воно стало частиною особистих історій і традицій родин. Війна ж змінила життя багатьох: родини роз’єдналися, частина людей виїхала з міста.

“Раніше ходили, у мене ж троє дітей. Весело було, хотілося б, щоб було як раніше. Але зараз дітей немає поруч, внуки маленькі всі поїхали, тому що бомблять. Звісно, хочеться повернути це. Одеса — це ж сміх, це веселість”, — каже Тетяна.

Багато жителів з ностальгією згадують, як раніше святкували 1 квітня: сім’ями приходили на події, переодягалися й брали участь у заходах. І сьогодні вони зберігають надію, що ці традиції повернуться в майбутньому.

“Зараз, звісно, ніхто не святкує. Але як раніше — дуже хочеться. Ми приходили з сім’єю, самі переодягалися, святкували. І зараз теж хотілося б повернути це”, — ділиться Альона.

Завершення війни

Є також ті, для кого Гуморина не була частиною особистого досвіду, але вони усвідомлюють її значення як важливої міської традиції. Такі люди вважають, що спочатку потрібно повернутися до миру, а вже потім — до масових розваг.

“Про Гуморину знаю, але ми не з Одеси. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, а потім уже весь гумор”, — зазначає Олександр.

Для багатьох одеситів 1 квітня залишається символом радості, гумору та міської ідентичності. Незважаючи на те, що сьогодні святкування відійшли на другий план, більшість мешканців сподівається на повернення Гуморини після перемоги — адже для Одеси це не просто свято, а частина її душі.

Раніше повідомлялося, що цьогоріч легендарному українському комедійному проєкту “Маски-шоу” виповнюється 35 років від виходу перших серій на телеекрани. Про сприйняття програми в 90-х, сучасний одеський гумор і питання, чи можливий сміх під час війни, розповів комік і один із засновників “Маски-шоу” Борис Барський.

Також повідомлялося, що Олег Філімонов поділився історією свого шляху в гуморі, розповідаючи, як змінювався його стиль від початку повномасштабної війни, і яку роль Одеса відіграла у формуванні його особливого почуття гумору.