У другий день ОМКФ-2025 глядачі побачили документальний фільм Ігоря Іванька «Довженко. Великий компроміс» у програмі «Гала-прем’єри»;
У ретроспективі Карлоса Саури показали стрічки «М’ятний коктейль з льодом» та «Фаду»;
У конкурсних та спеціальних показах представили фільми «На межі», «Позивний „Артист“», «Королеви радості», «Пан або пропав» та «Татова колискова»;
Відбувся майстер-клас «Медіатека Суспільного: найбільший медіаархів України».
Важливою подією другого дня стала прем’єра документального фільму «Довженко. Великий компроміс» Ігоря Іванька у програмі «Гала-прем’єри».
Як зазначив креативний продюсер Володимир Тихий, Олександр Довженко був дійсно видатною особистістю свого часу.
«Як ставитися до Довженка? Як до геніального митця. Він себе проявив саме так. Але проблема кожного з нас у тому, що людина — це ширше, ніж просто поняття “митець”», – сказав він.
Крім цього, у другий день кінофестивалю, 26 вересня, глядачі побачили стрічки з ретроспективи Карлоса Саури «М’ятний коктейль з льодом» (Peppermint Frappé) та музичний фільм «Фаду» (Fados).
У програмі «Фестиваль фестивалів» відбувся показ фільму «На межі» (On the Edge) режисерів Герена Ван де Ворста та Софі Мюзель, а у секції «Фокус на Польщу» – стрічки «Страх» (Anxiety) Славоміра Фабіцкого.
У програмі спецпоказів продемонстрували стрічку «Позивний „Артист“», після якої головний герой фільму Олександр Печериця поділився своїми особистими враженнями від процесу роботи над нею: «Цей фільм — наша спільна рефлексія. Він показує трансформацію людської думки, її бажання, її виклики. Ми хотіли це задокументувати».
У програмі «Мистецтво травми» відбувся показ фільму «Київські солісти» (Kyiv Soloists) Тронда Квіг Андреассена.
«Я дивлюся десятки фільмів, які починаються першим днем війни. Серед них багато подібних, але саме ця стрічка — одна з тих небагатьох, де відчувається не розгубленість, а зібраність», – такою думкою про цей фільм поділилася кінокритикиня Оксана Волошенюк.
У межах «Фестивалю українських кінофестивалів» відбувся показ фільму «Королеви радості» (Queens of Joy) Ольги Гібелінди. На показі також була присутня продюсерка фільму Іванна Хіцинська, яка зазначила: «Ми хотіли показати те, що всі ми рівні. Ми живемо одними й тими ж бажаннями, діями, переживаннями. Війна у нас одна на всіх. І те, що потрібно любити одне одного, підтримувати. Мені здається, що у фільмі ми зловили якийсь вайб добра».
«Гала-прем’єри» доповнили стрічкою «Пан або пропав» (The Party’s over!) Антоні Кордьє, світова прем’єра якої відбулася у межах двотижневика режисерів Каннського фестивалю.
«Цей фільм про класову нерівність, жагу отримати своє. І я впевнена, що ця перша стрічка Антоні, у якій він занурився у сатиру, принесе нам задоволення», – зазначила членкиня спілки кінокритиків Інна Гордеєва перед показом стрічки.
А завершила кінопрограму другого дня фестивалю стрічка Лесі Дяк «Татова колискова» (Dad’s Lullaby), яка увійшла до Національного документального конкурсу.
Окрім кінопоказів у другий фестивальний день відбувся майстер-клас «Медіатека Суспільного: Найбільший медіаархів України: що, кому, навіщо, як?».
«В архіві Суспільного є відеоматеріали українського телебачення від 50-х років і дотепер. Говорячи про українське телебачення, ми маємо на увазі також і телерадіостудію. Якщо говорити про фонотеку українського радіо, то найстаріші записи, які там зберігаються, датуються 20-ми роками, адже саме тоді у Харкові було засновано українське радіо», – поділилася під час пізнавальної дискусії керівниця медіатеки Таїсія Турчин.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
