Connect with us

Події

На території заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані

Published

on


На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані, ще 23 пам’ятки не мають охоронних договорів.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в звіті робочої групи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомляє пресслужба МКСК

Зазначається, що 25 травня за ініціативи МКСК був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», під час якого заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника.

У відомстві нагадали, що заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні. 

Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 – пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.

Як повідомив журналістам Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.

Так, за результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна. 

Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Читайте також: МКСК та колектив «Києво-Печерської лаври» обговорили роботу заповідника після звільнення директора

Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.

Сергій Бєляєв / Фото: МКСК

«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна – в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», – поінформував журналістів Бєляєв. 

За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповідника було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, але вони не були використані та повернулись до бюджету. 

Як зауважили у міністерстві, на початку травня 2025 року за результатами перевірки генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.

«Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику», – підкреслили у відомстві.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі відкрилася виставка артефактів доби гетьмана Мазепи

Як зазначається, МКСК неодноразово доносило Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі. 

«Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані», – наголосили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій своїм наказом звільнило генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Рішення було ухвалене на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова. 

Своєю чергою Остапенко повідомив у Фейсбуці, що його звільнили «без пояснень і попереджень».

22 травня виконувачем обов’язків генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» призначили Світлану Котляревську.

Перше фото: скріншот із відео



Джерело

Події

Фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму

Published

on



Міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.

Про це повідомляє пресслужба заходу, передає Укрінформ.

Фестиваль розпочнеться у четвер, 28 травня, і проходитиме по 31 травня в Мистецькому арсеналі.

Цьогоріч до участі у фестивалі доєднаються понад 150 учасників ярмарку, зіркові гості, лідери думок, вже визнані автори та нові імена.

У рамках фестивалю відбудуться 240 актуальних подій, серед яких дискусії і лекції, читання і воркшопи, зустрічі з авторами і презентації нових видань, а також музична і перформативна програми та виставки.

На першому поверсі будівлі Старого арсеналу розташується книжковий ярмарок, де будуть представлені великі видавництва, малі видавці, книгарня book.ua, партнерські стенди, військові та волонтерські ініціативи, а також ярмарок ілюстраторів, який знайомитиме з творчістю художників, графіків і дизайнерів.

“240 подій програми фестивалю поєднають естетичне переживання та інтелектуальне включення. Серед програм Фокус-теми, основної, музичної, перформативної програм, а також окремих кураторських та спеціальних програм і програми видавців ви точно знайдете події та теми, які відгукнуться саме вам”, – зазначили у пресслужбі заходу.

Фокус-тема цьогорічного фестивалю: “Нести свою свободу”. Йтиметься про свободу та її обмеження, про питання полону та окупації як його різновиду, про героїзацію та крихкість героїв. Куратор цьогорічної фокус-теми — український журналіст, правозахисник і військовослужбовець, колишній військовополонений Максим Буткевич.

Цьогоріч на “Книжковий Арсенал” повертається Програма письменника, яку куруватиме український військовослужбовець Збройних сил України, волонтер, поет, прозаїк і перекладач Андрій Любка.

Мистецька компонента XІV Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” з-поміж іншого буде представлена 15 виставковими проєктами.

Програма доступна за посиланням.

Читайте також: Український ПЕН оголосив імена фіналістів фестивалю «Прописи»

Як повідомлялося, “Книжковий Аарсенал” є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.

У березні 2019 року “Книжковий Арсенал” визнали найкращим літературним фестивалем року на Лондонському книжковому ярмарку.



Джерело

Continue Reading

Події

Бережна відвідала павільйони міжнародних партнерів України на Венеційській бієнале

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна у межах 61-ї Венеційської бієнале відвідала павільйони міжнародних партнерів України – Польщі, Литви, Бельгії, Нідерландів та Японії, а також українську виставку PinchukArtCentre Still Joy – From Ukraine Into the World.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Бережна висловила вдячність міжнародним партнерам за підтримку й солідарність з Україною і наголосила, що сучасне мистецтво сьогодні є важливою мовою міжнародного діалогу, через яку суспільства осмислюють пам’ять, свободу, турботу, втрату, відновлення та силу людських спільнот.

Польський павільйон Liquid Tongues присвячений темам комунікації та взаєморозуміння через мову жестів, звук і візуальні образи, поєднуючи досвід людей з порушеннями слуху та взаємодію людини з природою.

Литовський проєкт Animism sings anarchy через поетичну відеоінсталяцію досліджує питання пам’яті, тілесності та зв’язку людини з природним середовищем.

Під час відкриття павільйонів Польщі та Литви лунали слова підтримки України, солідарності з українським народом та важливості спільного захисту європейських цінностей.

Нідерландський павільйон The Fortress порушує теми крихкості сучасного світу, кордонів та пошуку стабільності в умовах глобальних змін.

Бельгійський проєкт IT NEVER SSST через музику, рух і слово осмислює виклики сучасності, втому суспільства, пошук сенсу і внутрішню силу продовжувати рух уперед.

Японський павільйон Grass Babies, Moon Babies присвячений темам турботи, батьківства та колективної відповідальності як важливих складових сучасного суспільства.

Окрему увагу привернула виставка PinchukArtCentre Still Joy – From Ukraine Into the World, яка через історії українців, мистецтво та живі свідчення демонструє здатність людини навіть у найскладніші часи зберігати радість, любов і прагнення до життя.







Бережна відвідала павільйони міжнародних партнерів України на Венеційській бієнале / Фото: Міністерство культури України

1 / 7

Читайте також: Бережна обговорила з королівським подружжям Нідерландів зміцнення співпраці у сфері культури

Офіційне відкриття Національного павільйону України на 61-й Венеційській бієнале відбулося 7 травня. Цьогоріч Україна представляє проєкт «Гарантії безпеки» – виставку Жанни Кадирової, створену за кураторства Ксенії Малих та Леоніда Марущака.

Як повідомляв Укрінформ, Венеційська бієнале відкрила експозицію без нагород «Золотий лев», оскільки журі припинило виконання своїх обов’язків на знак протесту проти участі Ізраїлю та РФ.



Джерело

Continue Reading

Події

У Нью-Йорку провели перший фестиваль української драми

Published

on


У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.

Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.

«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.

За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету,  Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».

«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».

Читайте також: У Варшаві відбулася прем’єра української вистави «Все буде добре»

Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.

Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.