Війна
У Міноборони дослідили, як Росія змінювала ракету Х-101 у спробах обійти українську ППО
Експерти Міністерства оборони дослідили, як РФ модернізувала крилату ракету Х-101, намагаючись обійти систему протиповітряної оборони України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
За час повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше чотири помітні модернізації стратегічної авіаційної крилатої ракети повітряного базування Х-101.
Метою усіх цих змін було намагання компенсувати зростаючу ефективність ППО України та спроба посилити терор проти українців.
Як наголосив міністр оборони Михайло Федоров, захист цивільних та інфраструктури є топ-пріоритетом Української держави. Ціль – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів.
З початку 2026 року українська ППО збила близько 88% російських ракет Х-101, Х-55 та Х-555.
Щоб ефективно протистояти ворожим повітряним атакам, військові інженери та науковці Міноборони України системно досліджують ракети після використання в реальних бойових умовах.
Зокрема фахівці зʼясували, як Росія методично шляхом модернізацій перетворювала ракети Х-101 на засіб цілеспрямованого терору українських міст.
Ракета Х-101 несе потужну бойову частину масою від 450 до 500 кг – порівняну з бойовою частиною морської ракети «Калібр». Але, на відміну від «Калібру», носіями якого слугують кораблі (їх присутність у Чорному морі нині суттєво обмежена після низки успішних ударів Сил оборони), Х-101 запускається зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. Пуски виконуються переважно над акваторією Каспійського моря.
Час польоту ракети від точки пуску до цілі на території України становить близько 12 годин – що, з одного боку, дає час для підготовки до перехоплення, а з іншого, дозволяє Росії запускати масовані хвилі ракет одночасно з різних напрямків.
У базовому варіанті Х-101 мала: моноблочну осколково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг; дальність польоту 2 500 км – із великим запасом, що перевищує відстань до будь-якої точки України; інерційну навігаційну систему на основі лазерного гіроскопа; корекцію за супутниковою навігацією на маршруті; оптико-електронну екстремально-кореляційну систему (ОЕКС) для прицілювання на кінцевій ділянці польоту.
Саме надлишкова дальність стала відправною точкою для серії модернізацій, які Росія провела починаючи приблизно з 2022–2023 років.
Зіткнувшись із тим, що значна частина ракет збивається ще на маршруті, росіяни вирішили скоротити дальність польоту і натомість збільшити руйнівну силу.
Для цього частину обсягу паливного бака передали під другу бойову частину. Замість однієї моноблочної бойової частини ракета отримала тандемну схему – дві бойові частини різних типів загальною масою близько 800 кг.
Фахівці Міноборони України характеризують цю модернізацію так: Росія свідомо обміняла «зайву» дальність на збільшене бойове навантаження, виходячи з того, що «хоч те, що долетить – буде мати потужну дію».
Паралельно з тандемною схемою Х-101 отримала можливість нести касетні бойові частини – кулеподібні суббоєприпаси, які розсіюються над площею цілі.
Це принципово змінює характер ураження: замість одного потужного точкового удару – велика кількість розсіяних елементів, ефективних проти слабозахищених, розосереджених об’єктів (відкриті склади, паливні сховища, промислові майданчики).
Усередині касетних кулеподібних суббоєприпасів містяться сталеві кульки – в деяких варіантах з цирконієвим пояском. Цирконій – метал із температурою самозаймання на повітрі близько 230 – 390°С, який при розльоті від тертя з повітрям запалюється і коли осідає на горючих матеріалах – провокує стійке горіння.
Крім того, в осколково-фугасних бойових частинах Х-101 в якості вибухової речовини використовується пластизольна вибухова речовина нового покоління (вона приблизно на 30-40% потужніша за гексоген) і в них наявні додаткові капсули з гідридом титану, який також має сильну пірофорну дію.
Саме тому після ударів Х-101, особливо з касетними суббоєприпасами, на місцях влучань фіксуються пожежі. Наявність цирконію та інших пірофорних елементів свідчить, що ці боєприпаси проєктувались для ураження нафтосховищ, паливних баз та інших цивільних обʼєктів.
Росіяни позиціонують Х-101 як ракету для ураження «ключових об’єктів інфраструктури». Це – прямий індикатор: якщо у військовому призначенні ракети зафіксовані цивільні промислові цілі, це означає, що терористичні задачі були закладені в ракету на стадії проєктування.
Тому не дивно, що зараз касетна бойова частина з цирконієм була реалізована в конструкції ракети саме для ураження цивільної інфраструктури, зазначили у Міноборони.
У результаті третьої модернізації були вдосконалені системи наведення ракети Х-101.
Х-101 використовує комбіновану навігаційну систему: інерційна система на лазерному гіроскопі – основна на всьому маршруті, практично не піддається придушенню засобами РЕБ; супутникова навігаційна система – коригує накопичену похибку інерційної системи; оптико-електронна екстремально-кореляційна система (ОЕКС) – здійснює «прицілювання» на фінальній ділянці (~20 км до цілі).
Принцип роботи ОЕКС: ще до пуску в пам’ять системи закладаються «портрети» кількох опорних площадок місцевості на відстані 20, 15, 10, 5 км від цілі – вони привʼязані до характерних орієнтирів (мости, перехрестя доріг, залізничні розв’язки, річки).
У польоті ракета на кінцевій ділянці траєкторії знімає зображення місцевості під собою і порівнює з еталонними «портретами», підготовленими за знятими з супутника знімками. Отримавши точку відносно «портрета» як орієнтира, вона коригує траєкторію для атаки цілі.
ОЕКС не наводиться на саму ціль – вона орієнтується по навколишній місцевості й уже знаючи свою швидкість і позицію, розраховує фінальний маневр. Сама система пасивна – не випромінює і тому не піддається придушенню класичними засобами РЕБ.
Модернізації системи наведення включали оновлення алгоритмів ОЕКС для підвищення точності ідентифікації «портретів» опорних точок.
У міському середовищі ОЕКС суттєво деградує: хаотична забудова, тіні будівель, змінне освітлення роблять оптичну «картинку» нестабільною. Подібних орієнтирів у місті може знайтися десятки і система ідентифікує не той. Тому, коли Росія бʼє по великих містах, вона свідомо розуміє, що про точність не йдеться, і, тим не менше, завдає ударів.
Приблизно у 2024-2025 роках на Х-101 встановили комплекс бортового радіоелектронного захисту (РЕЗ) СП-504 з антенами зверху і знизу фюзеляжу. Він має дві підсистеми: активна система – фіксує випромінювання наземних РЛС і бортових радарів повітряних перехоплювачів. У відповідь генерує імітаційні завади, змушуючи радари «бачити» хибні цілі, а зенітні ракети – відхилятися за хибними сигнатурами; пасивна система – відстрілює теплові й дипольні пастки (хибні цілі для ракет із тепловим і радіолокаційним наведенням). Спрацьовує автоматично, коли система фіксує опромінення ракети радаром або головкою самонаведення.
Фахівці Міноборони України зафіксували падіння ракет, де теплові пастки не були відстріляні – це свідчить про те, що алгоритми системи реагують лише на реальне опромінення і не спрацьовують «вхолосту».
Паралельно з модернізацією ракети Росія стикнулася з проблемою на рівні носіїв – стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160.
Через масштаб застосування й велику відстань маршрутів (наприклад, за один виліт з аеродрому «Українка» до Каспію Ту-160 витрачає 6-8% міжремонтного ресурсу двигунів) носії швидко вичерпують ресурс.
Як наслідок, Ту-95МС тепер несе по дві ракети замість шести, кількість боєздатних носіїв скорочується, а потенціал ядерної тріади Росії об’єктивно зменшується – адже ці самі літаки є носіями стратегічної ядерної зброї.
Ще одна показова деталь – маркування ракет, які збиваються або падають. Аналіз підтверджує: складові частини виробляються за кілька місяців наперед, але фінальне складання ракети відбувається за тиждень-два до пуску. Це означає, що докризового запасу вже немає – Росія виробляє й одразу витрачає, працюючи «з коліс».
У Міноборони зазначили, що більше бойове навантаження, запалювальні елементи, активний захист від перехоплення – все це не ознаки технологічного прориву, а адаптація до умов, де значна частина ракет знищується ще в польоті.
Як повідомляв Укрінформ, експерти Міноборони провели дослідження уламків ракет із КНДР, які Російська Федерація застосувала для ударів по Україні.
Фото: defence-ua
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.
“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
Масована російська атака на Україну в ніч проти понеділка за своїм характером та масштабом нагадує обстріл 2 червня.
Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в телеефірі, передає Укрінформ.
«Ця атака дуже схожа на обстріл 2 червня – буквально довелося змінити лише деякі цифри. Відмінність полягає в тому, що цього разу не було крилатих ракет “Калібр”, натомість ворог застосував крилаті ракети “Іскандер-К””, – сказав Ігнат.
Загалом, він зазначив, що за даними ранкового зведення Росія випустила по Україні 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.
За словами спікера, серед ракет були протикорабельні “Циркони”, запущені з Криму, 34 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, які також застосовуються як балістичні цілі, 30 крилатих ракет Х-101, а також крилаті ракети “Іскандер-К”. Крім того, противник використав 611 ударних безпілотників різних типів.
“Щодо збитих цілей, то для нас, на жаль, проблемним напрямком і надалі залишається протидія балістичним ракетам”, – сказав Ігнат.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 червня.
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман