Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

Британець М. Джон Гаррісон став найстаршим лауреатом Букерівської премії

Published

on


Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).

Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.

«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.

Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.

Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.

«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.

“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.

Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.

Читайте також: Філіпп Жанада здобув Гонкурівську премію за роман «Незнайомка з набережної Жавель»

Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.

Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).

Фото: thebookerprizes.com



Джерело

Continue Reading

Події

У Луцьку попрощалися з письменником-шістдесятником Йосипом Струцюком

Published

on


У Луцьку попрощалися з Почесним громадянином міста, письменником-шістдесятником, поетом і драматургом Йосипом Струцюком, який помер на 93-му році життя.

Про це повідомляється на сайті Луцької міської ради, передає Укрінформ.

“У понеділок, 9 листопада, у Луцьку попрощалися з видатним українським письменником, поетом, драматургом, заслуженим діячем мистецтв України, Почесним громадянином міста Луцька Йосипом Георгійовичем Струцюком”, – йдеться у повідомленні.

У міськраді зазначили, що віддати шану митцеві та провести його в останню дорогу прийшли рідні, близькі, друзі, колеги, представники творчої спільноти та громадськості.

Значну частину свого життя Струцюк присвятив Волині та Луцьку. Працював у музейних установах і журналістиці, розвивав аматорське кіномистецтво, підтримував молодих літераторів, популяризував українську культуру. Його багаторічна творча та громадська діяльність стала вагомим внеском у культурне життя краю.

Зазначається, що особливе місце у житті письменника посідала робота з дітьми та молоддю. Він підтримував юних творчих особистостей, допомагав розвивати дитячу студію “Боривітер”, долучався до зустрічей, працював над фільмами та писав твори для юних читачів.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 92 років помер відомий письменник, заслужений діяч мистецтв України Йосип Струцюк.

Фото: Луцька міськрада



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі

Published

on



За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.

«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.

Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.

«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.

Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.

Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням. 

Читайте також: Росіяни пошкодили 2185 об’єктів культурної спадщини в Україні

Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.