Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.
За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну.
ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» – класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.
Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру – троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.
Прем’єра на сцені театру імені Лесі Українки відбудеться 12 вересня, на сцені театру імені Івана Франка – 20–21 листопада 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, художній керівник театру The Public Theater у Нью-Йорку, один із впливових театральних діячів США Оскар Еустіс відвідав Театр на Подолі у Києві.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Соляну скульптуру персонажа шахтарських легенд Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро, в Центр культури освіти та дозвілля «Покровський код».
Про це повідомила заступник директора з наукової роботи комунального закладу «Покровський історичний музей» Тетяна Костюченко, йдеться у публікації Укрінформу.
За словами Костюченко, до повномасштабної війни у Палаці культури шахтоуправління “Покровське” було відкрито музейну кімнату, присвячену гірничій справі. Відвідувачів там зустрічала соляна скульптура Шубіна – міфічного персонажа, який нібито живе у шахті та оберігає гірників. Скульптура була виготовлена в соляних шахтах сусіднього Соледару та подарована шахтоуправлінню “Покровське”.
«До 2024 року скульптура знаходилася в приміщенні Палацу культури, однак у зв’язку з наближенням лінії фронту, її, як і більшість експонатів цього музею, було евакуйовано. На сьогодні соляна скульптура Шубіна представлена вже в складі музейної експозиції саме нашого Покровського історичного музею. Розміщена вона в Центрі культури освіти та дозвілля «Покровський код» у місті Дніпрі», – повідомила керівниця музею.
Вона зазначила, що історичний музей у Покровську кілька разів зазнавав обстрілів і на сьогодні зруйнований. Загалом у місті внаслідок російських атак майже нічого вцілілого не залишилося.
Як повідомлялося, День шахтаря відзначається в Україні в останню неділю серпня.
Соляну скульптуру Шубіна виготовили народні майстри-різьбярі з Соледара з монолітного блоку соледарської кам’яної солі. Це був символічний подарунок-оберіг від «соляних» колег «вугільним» гірникам, оскільки образ Шубіна в шахтарському фольклорі вважається духом, що попереджає про небезпеку в забої.
Фото надав Покровський історичний музей
Про це під час робочої поїздки до Харкова 28 серпня повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо”, – сказала Бережна.
Посадовиця побувала на знищених складах видавництва “Ранок”, яке зазнало чергової атаки 1 серпня.
“Зараз ми перебуваємо в Харкові, проте ця ніч була дуже складною для Києва, оскільки за ніч постраждали видавництва та склади видавництв “Основа”, книгарня “Readeat”, “Book.ua” та інші. Зараз ми оцінюємо масштаби”, – зазначила Бережна.
За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.
“Якщо говорити про першу частину інструментів, тобто відновлення складів, друкарень після пошкоджень, то однією з ефективних програм є гранти на закупівлю пошкодженого обладнання у розмірі 16 млн грн, які оперуються бюджетною програмою, яку має Міністерство економіки”, – говорить віцепрем’єр-міністерка.
За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені – вперше з 2022 року – книги для публічних бібліотек, а також – література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, “йдеться про сотні мільйонів гривень”, зазначила Бережна.
Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету.
Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми “Тисячовесна”.
Для маленьких видавництв, які не зможуть скористатися державними програмами, шукатимуть небюджетну підтримку. З коштів закордонних партнерів формується спеціальний фонд.
Як повідомлялося, внаслідок атаки РФ уночі 28 серпня пошкоджені склад видавництва Vivat у Києві, а також книжки книгарень Readeat, Book.ua, видавництв “Основи” та низки інших, які зберігалися на складі “Нової пошти” у Cвятопетрівському.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Політика1 тиждень agoСергій Кислиця, перший заступник голови Офісу Президента
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події7 днів agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях