Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.
За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод
Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.
“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.
Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.
Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.
Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.
Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.
У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.
“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.
Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.
До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.
Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.
З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.
Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.
За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.
Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.
Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.
Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.
“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.
Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.
“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.
Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.
Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.
Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.
Фото: Володимир Журавель / Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова4 дні agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoДокументальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Суспільство3 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали найкращий варіант у 2026 році (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа місці Каховського водосховища виявили рідкісні види рослин Анонси