Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»

Published

on



Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.

Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.

Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.

Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.

Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.

Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

З України намагалися вивезти поштою 39 археологічних пам’яток VIII-XX століть

Published

on



Надсилали ці предмети жителі Харківської і Вінницької областей та Прикарпаття.

Митники через очевидні ознаки старовини скерували їх на експертизу до Національного музею історії України.

Фахівці визначили, що надані на експертизу предмети – автентичні зразки салтово-маяцької культури, а також часів Середньовіччя, Ранньомодерної, Модерної та Новітньої доби на території України.

Серед вилученого два бронзових туалетних набори є зразками предметів побуту салтово-маяцької культури, поширеної колись, зокрема, в басейні річки Сіверський Донець (VIII-X ст.). Такі косметичні набори складаються з копоушки, пінцета і шпильки.

Вилучені з відправлень 28 гудзиків є зразками одежної гарнітури (IX-XVIII ст.). Вони слугували не лише застібками, а й прикрасами.

Також митники вилучили прикладну особисту печатку, яка належить до пам’яток сфрагістики (XVIII ст.) з гравійованими ініціалами.

Серед вилученого також три натільні мідні чотирикінцеві хрестики латинського типу (XVIII ст.).

Крім того, митники вилучили п’ять бронзових перснів із вставками зі скла – зразки жіночих прикрас (XIX-XX ст.), які належать до пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва України.

Читайте також: Біля Галича археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть

Як повідомляв Укрінформ, волинські митники запобігли вивезенню до Польщі 223 монет, карбованих у XVI-XVIII століттях.



Джерело

Continue Reading

Події

У МЗС анонсували проведення українсько-польської конференції істориків

Published

on



Україна та Польща проведуть 6–8 травня конференцію істориків, яка стане фаховим майданчиком для обговорення складних сторінок спільного минулого, розвитку конструктивного діалогу та зміцнення двостороннього партнерства.

Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка з головою Комісії із закордонних справ Сейму Республіки Польща, уповноваженим уряду Польщі з питань відбудови України Павлом Ковалем, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство закордонних справ України.

Сторони зазначили, що розпочаті 23 березня спільною українсько-польською експедицією пошукові роботи у селі Угли Рівненської області є важливим свідченням конструктивної та прагматичної взаємодії у вирішенні історичних питань.

«У цьому контексті заступник міністра відзначив ефективну підготовку сторонами до проведення 6-8 травня у Польщі Українсько-Польської конференції (форуму) істориків, метою якої є обговорення найскладніших питань спільного минулого на фаховому рівні істориків обох країн», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.

Сторони також предметно обговорили питання участі Польщі у відновленні нашої країни, зокрема, в контексті проведення 25-26 червня у польському Ґданську Конференції з питань відновлення України (URC 2026).

Читайте також: Рівненщина проводить перший міжрегіональний форум із ветеранської політики

Як повідомляв Укрінформ, у селі Угли Сарненської міської громади Рівненської області розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни.

Фото: МЗС України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.