Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

На Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття

Published

on



За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».

Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.

Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.

Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.

Читайте також: На Рівненщині до переліку культурної спадщини внесли вишивку картин із бузком і хусток на чотири кути

За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».

Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».

Фото: Андрій Карауш



Джерело

Continue Reading

Події

В галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»

Published

on


«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.

В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».

Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.

Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
 

 

 
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
 
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

Два українські фільми стали переможцями Краківського кінофестивалю

Published

on



На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.

Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.

Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.

Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.

Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.

“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”,  заявили журі.

Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.

Читайте також: Український фільм TO DIE TO LIVE увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах

Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.

Фото: Krakow Film Festival/FB



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.