Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.
За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
Господарський суд Житомирської області повернув у власність держави земельну ділянку у Словечанській громаді, на якій розташована пам’ятка археології національного значення «Городище, посад, поселення і курганні могильники», що датується Х століттям.
Про це повідомила Житомирська обласна прокуратура, передає Укрінформ.
«У 2018 році під час інвентаризації земель Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області допустило порушення: земельну ділянку площею майже 0,9 га незаконно оформили як сільськогосподарську. У подальшому ділянку передали у власність Словечанській сільській раді Коростенського району. Прокуратура з’ясувала, що ця ділянка насправді має історико-культурне значення і повинна належати державі. На ній розташована пам’ятка археології національного значення «Городище, посад, поселення і курганні могильники (2)», яка ще у 2009 році була взята на державний облік рішенням Кабінету міністрів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що пам’ятка розташована неподалік села Городець Словечанської громади. Вона виникла у Х столітті, коли ці землі заселяли східнослов’янські племена древлян. Спочатку це було укріплене поселення, а згодом – невелике місто часів Київської Русі.
Археологи досліджували пам’ятку у 1975 році, а знайдені артефакти зберігаються в Інституті археології НАН України та Житомирському обласному краєзнавчому музеї.
Обласна прокуратура подала судовий позов до Головного управління Держгеокадастру області та Словечанської сільської ради щодо скасування рішення Держгеокадастру, анулювання права власності сільської ради на землю та повернення ділянки законному власнику.
Господарський суд Житомирської області задовольнив позов у повному обсязі.
Як повідомляв Укрінформ, на Вінниччині у розпорядження громади повернули земельну ділянку площею майже 11 гектарів у селі Мізяків, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення – 32 кургани, датовані V-ІV ст. до нашої ери.
Фото: pexels.com
«Велика українська енциклопедія – універсальна енциклопедія, яка є одним із провідних ретрансляторів національної ідеї та національної культури, орієнтована на формування української ідентичності», – йдеться у повідомленні.
Проєкт реалізується у двох форматах – друкованому та онлайн. Електронна версія — е-ВУЕ – функціонує як постійно відкрита цифрова бібліотека з верифікованою інформацією, оперативним доступом до матеріалів та можливістю зворотного зв’язку з користувачами.
У ВУЕ наголошують, що в умовах інформаційного суспільства зростає роль якісного контенту, який слугує орієнтиром у потоці інформації та допомагає уникати дезінформації.
Велика українська енциклопедія позиціонується як інтелектуальна візитівка держави та символ національної інтелектуальної спроможності. Проєкт є багатоаспектним науковим продуктом, орієнтованим на широку аудиторію та доступним для різних категорій користувачів.
З метою короткого ознайомлення аудиторії з ВУЕ підготовлено проморолик проєкту.
Як повідомлялося, онлайн-версія Великої української енциклопедії існує з 2018 року.
Перрі Бамонте, багаторічний гітарист і клавішник гурту The Cure, помер у віці 65 років.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Як повідомили на сайті гурту, музикант, також відомий як Тедді, помер після короткої хвороби під час різдвяних свят. У групі назвали Бамонте «важливою частиною історії The Cure».
«Опікуючись гуртом з 1984 по 1989 рік, він став повноправним членом The Cure в 1990 році, граючи на гітарі, шестиструнному басі та клавішних в альбомах Wish (1992), Wild Mood Swings (1996), Bloodflowers (2000), Acoustic Hits (2001) та The Cure (2004)», — йдеться в повідомленні групи.
Заснований у 1976 році вокалістом Робертом Смітом і барабанщиком Лолом Толхерстом, гурт The Cure відомий своїм впливом на готичну, пост-панк та інді-музику.
Бамонте, який мав грати на британському та європейському турі The Cure у 2026 році, вперше приєднався до гурту як член технічної команди у 1984 році завдяки своєму братові Дарилу, який на той час був тур-менеджером гурту. Він став повноправним членом гурту після відходу клавішника Роджера О’Доннелла в 1990 році. Протягом наступних 14 років він виступив у понад 400 концертах, граючи деякі з найвідоміших треків гурту, такі як Friday I’m in Love, High і A Letter to Elise.
Бамонте, який народився у вересні 1960 року в Лондоні, залишив The Cure у 2005 році. У 2019 році він увійшов до Зали слави рок-н-ролу разом із The Cure.
Він знову приєднався до The Cure в 2022 році, зігравши ще 90 концертів, деякі з яких стали найкращими в історії гурту, а кульмінацією стала концертна програма Show of a Lost World в Лондоні 1 листопада 2024 року.
Бамонте також був басистом у группі Love Amongst Ruin, разом із колишнім барабанщиком Placebo Стівом Хьюїттом і співмузикантом Джуліана Коупа Дональдом Россом Скіннером. Група випустила два студійні альбоми: дебютний однойменний альбом 2010 року та Lose Your Way, випущений у 2015 році.
Музикант також цікавився риболовлею і побудував кар’єру ілюстратора, співпрацюючи з журналом Fly Culture.
Як повідомляв Укрінформ, 22 липня цього року у віці 76 років помер музикант Оззі Осборн, чий блискучий образ «Князя темряви» зробив його одним з найбільш культових рок-фронтменів усіх часів.
Фото: Vicki Zamorsky/wikipedia.org
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса четвертий день у темряві — що вже відновлено та коли настане полегшення
-
Суспільство1 тиждень agoЖитель Херсонщини очолив сільську раду при окупантах Анонси
-
Війна1 тиждень agoНа Лиманському напрямку Сили оборони вирівняли лінію фронту і знищили полк російської армії