Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

Міша Правильний написав пісню для 92-ї бригади імені Івана Сірка

Published

on



“Культурні сили” представили третій епізод музичного мілітарного проєкту “Фронтова студія”, у якому військові підрозділи відчиняють двері для музикантів, щоб народжувалися бойові пісні.

Цього разу репер Міша Правильний приїхав до 92-ї ОШБр, поспілкувався з бійцями та написав для них пісню. Він провів кілька днів з операторами НРК, розвідниками, штурмовиками та командирами бригади, відвідав посвяту воїнів бригади — все, аби краще передати бойовий дух бригади.

Результатом цих зустрічей та роботи у підрозділах стала пісня “92-ге життя”, створена Мішею Правильним у творчій співпраці з Сашею Чемеровим, музичним продюсером “Фронтової Студії”.

92-га бригада — одна з найславетніших у Збройних силах України. У 2014 році вона наступала під Іловайськом, а в 2015 році боронила Дебальцеве та Щастя. Саме воїни 92-ї бригади першими взяли в полон диверсантів російської розвідки. У 2022 році бригада захистила Харків і перейшла у контратаку, визволивши Куп’янськ. Надалі тримала оборону Бахмута, зірвала нове вторгнення росіян на Харківщину та здійснила рейд в Курську область РФ.

На шевроні бригади — козацькі мушкети, захисний частокіл та число “92” латинськими цифрами. Гасло бригади: “Собі — честь, Україні — славу!”.

“Я відвідав дуже багато підрозділів, бачив, як діють піхота і розвідка, як мобільна вогнева група працює по “шахедах”, — не все можна розповідати з безпекових міркувань. Але я вражений. Втомлений, але вражений. Попри те що тут важко, ніхто не скаржився. Дуже багато молоді, професійної молоді, у всіх є бойовий досвід», — поділився враженнями музикант.

“Тут дихати важко — часто так влаштовані війни, Тут дихати важко — це для того, щоб всі інші дихали вільно”, — співає він у пісні “92-ге життя”.

Третій епізод нового сезону “Фронтової студії” можна подивитись на каналі CulturalForcesMusic

Як повідомлялось, у межах нового сезону “Фронтової студії” вже вийшли два епізоди:

Саша Чемеров із треком “Божою милістю” для 30-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Острозького;

Павло Гоц з піснею “Ніколи назад” для 93-ї бригади “Холодний Яр”.

“Фронтова студія” — музичний мілітарний проєкт платформи “Культурні сили”. У ньому взяли участь 17 відомих артистів. Серед них — Саша Чемеров, MONATIK, Павло Гоц (NAZVA), NORD DIVISION, Kozak Siromaha, Юля Юріна, Міша Правильний, Lely45, PROBASS ∆ HARDI, ДК “Енергетик” та інші.

Загалом у межах проєкту вийдуть 16 епізодів шоу, 16 релізів пісень і 16 музичних відео.

Читайте також: «Культурні сили України» дісталися до Берліна

“Культурні сили” об’єднують військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Платформа розвиває воїнську культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. До платформи входять проєкти “Культурний десант”, “Книга на фронт”, “Фронтова студія”, “Оркестр 59” та інші.

Фото: 92 бригада



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі відкрилася виставка художників, які служать в ЗСУ

Published

on


В Одеському Літературному музеї відкрилася виставка “Покликання” художників, які служать в лавах ЗСУ. Експозиція досліджує перетин мистецької і військової ідентичностей, вибудовуючи простір, де творчість стає формою самоартикуляції в умовах крайньої екзистенційної напруги.

Проєкт порушує питання візуальних стратегій виживання, трансформації художньої мови та збереження суб’єктності у стані війни. Представлені роботи фіксують внутрішні зміни митців — від емпатичного занурення у власний досвід до його контемплятивного переосмислення через художній жест. У кожному творі проступає індивідуальна оптика, голос митця, що не втрачається навіть у режимі радикальної реальності.

Важливою складовою експозиції є дефрамінг війни — спроба розглядати її не лише як деструкцію, а як чинник внутрішньої реконфігурації, що відкриває нові горизонти для мистецьких практик «Покликання» актуалізує тему духовної стійкості, внутрішнього світла як ресурсу суб’єктивності, що не згасає у темряві травматичного досвіду.

Це проєкт про те, як художник продовжує творити — не всупереч, а всередені війни. Це про вибір, який здійснює не розум, а глибинна інтенція — те, що й визначає справжнє покликання.

Учасники: Татаренко Ігор, Сімаченко Олександр, Erm Wohol, Танасюк Олександр, Недолуженко Денис, Луговцов Вадим, Буланий Єгор, Бреттер Павло, Кудрявцев Серж, Степанов Клим, Петро Нагуляк.
 

 

 

 
Фото: Сергій Коняхін.





Джерело

Continue Reading

Події

На війні загинув музикант і звукорежисер Валерій Литвин

Published

on


На російсько-українській війні загинув скрипаль хору імені Верьовки та звукорежисер театру “Берегиня” Валерій Литвин.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки з посиланням на музиканта та військовослужбовця Олександра Ярмака.

“Страшна біда прийшла в наш колектив. На фронті загинув Валерій Литвин — син першої скрипки нашого хору, Володимира Литвина”, – йдеться у повідомленні.

До повномасштабного російського вторгнення Валерій був скрипалем, як і його батько.

Про загибель Валерія також повідомили в Київському академічному театрі Українського фольклору “Берегиня”.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув звукорежисер Едуард Павлов.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.