Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.
За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».
Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.
За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.
«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.
Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.
Американський кінорежисер Джон Воттс очолить роботу над новим фантастичним фільмом із легендарної франшизи «Зоряні війни» (Star Wars).
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Наразі стрічка перебуває на стадії розробки.
Зазначається, що Воттс найбільше відомий як кінорежисер популярної трилогії про «Людину-павука» з Томом Голландом у головній ролі, до якої увійшли «Людина-павук: Повернення додому» (2017), «Людина-павук: Далеко від дому» (2019) та «Людина-павук: Немає шляху додому» (2021).
До роботи над франшизою про «Людину-павука» Воттс також зняв фільми «Поліцейський автомобіль» та «Клоун».
У 2024 році стало відомо, що Воттс, його продюсерська компанія Freshman Year і продюсерка Даян Макґанігл уклали угоду з Walt Disney Studios, яка надає студії пріоритетне право на розгляд їхніх майбутніх повнометражних проєктів.
Випущений у 2019 році фільм кінорежисера Дж. Дж. Абрамса «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» на сьогоднішні є останньою стрічкою франшизи, яка вийшла в кінопрокат.
Іншими кінорежисерами фільмів франшизи «Зоряні війни» були Джордж Лукас, Ірвін Кершнер, Річард Маркаунд та Раян Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму популярної франшизи «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні.
Фото: Gage Skidmore/Flickr
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини6 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин