Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.


За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
Події
Помер зірка серіалу «Клан Сопрано» Вінсент Пасторе
Американський актор Вінсент Пасторе, який зіграв у серіалі «Клан Сопрано», помер на 80-му році життя.
Про це повідомляє Sky News, передає Укрінформ.
За словами менеджера актора Роберта Аттерманна, Пасторе, якого глядачі серіалу «Клан Сопрано» знають за роль Сальваторе Бонпенсьєро, помер у своєму будинку в Нью-Йорку в суботу.
«Вінні був одним із найдобріших і найщедріших людей, яких я коли-небудь знав. Він ставився до всіх з теплотою та повагою, ніколи не відмовляючи шанувальникам, які хотіли сфотографуватися чи взяти у нього автограф. Він щиро цінував людей, які його підтримували, і завжди давав їм відчуття, що їх цінують», – додав він.
Причина смерті не розголошується.
Зазначається, що актор знімався у різних фільмах з 1980-х років, зокрема у фільмах «Славні хлопці» та «Пробудження», і здобув популярність, граючи гангстерів та «крутих хлопців». Проте славу йому принесла роль, яку він зіграв у 30-х епізодах серіалу «Клан Сопрано».
У Вінсента Пасторе залишилася дочка Рене Пасторе.
Як повідомляв Укрінформ, кінорежисер Чак Рассел, який створив фільми «Маска» та «Кошмар на вулиці В’язів 3», помер у своєму будинку в Сполучених Штатах.
Події
Netflix працює над возз’єднанням акторів фільму «Переростки»
Стримінгова платформа Netflix працює над фільмом-возз’єднання акторського складу британської комедії «Переростки» (The Inbetweeners).
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Очікується повернення головних акторів Саймона Берда, Джеймса Баклі, Блейка Гаррісона та Джо Томаса.
Зазначається, що серіал «Переростки» транслювався на каналі E4 у Великій Британії між 2008 і 2010 роками.
У сюжеті розповідається про пригоди підлітка-школяра з передмістя Вілла Маккензі (Берд) та його друзів Саймона Купера (Томас), Ніла Сазерленда (Гаррісон) і Джея Картрайта (Баклі) у вигаданій школі Rudge Park Comprehensive.
Після трьох успішних сезонів серіалу вийшли ще два хітові повноцінні фільми – у 2011 та 2014 роках.
Netflix відмовився від коментарів.
Як повідомляв Укрінформ, популярний стримінговий сервіс Netflix придбав біографічний фільм «Аведон» (Avedon), його показ на платформі запланований пізніше цього року.
Кадр із серіалу: E4/IMDb
Події
На Прикарпатті готують пересувну виставку писанок
На Прикарпатті готують виставку 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, передає Укрінформ.
«Готуємо виставку з 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису. Виставка підсилюватиме міжнародний імідж України, сприятиме якісній інтеграції української культури в європейський культурний простір і поглибленню співпраці з культурно-мистецькими та громадськими інституціями за кордоном», – йдеться у повідомленні музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Виставку готують за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони» в Музеї писанкового розпису – філії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Назва проєкту – «Писанка крізь віки: скарби з колекції Музею писанкового розпису».
«Важливою складовою проєкту є забезпечення безбар`єрного доступу до музейної колекції для відвідувачів з інвалідністю. З пересувною виставкою зможемо завітати до людей, які перебувають на лікуванні чи оздоровленні в реабілітаційних центрах», – додають у Музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Зазначається, що виставку доповнюватимуть доступні на сенсорному екрані відео-, фотоілюстративний та інформаційний матеріали, двомовний каталог (українською та англійською мовами), який розповідатиме про представлені твори в контексті музейної збірки.
Емоційне сприйняття друкованого матеріалу підсилюватимуть анімаційні ролики, які розкриватимуть красу писанок різних регіонів України.
Виставку писанок обіцяють представити в Музеї писанкового розпису під час відзначення 100-літнього ювілею Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Нині збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу.
Українську традицію «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» офіційно внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 3 грудня 2024 року.
Як повідомляв Укрінформ, Музей писанкового розпису поповнив збірку твором, створеним на замовлення військових.
Фото: Український культурний фонд
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
