Події
На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.
«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.

За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.
Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.
«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.
Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».
Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.
Фото: Марія Моторна
Події
У Києві відкрили виставку графіки Алли Горської та Віктора Зарецького

У Києві відкрили виставку графічних робіт відомого мистецького подружжя «Зарецький/Горська: він і вона».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
У Києві відкрилася виставка графіки Алли Горської та Віктора Зарецького / Фото: Валерія Ландар
В експозиції представлені 50 творів Алли Горської та Віктора Зарецького із приватних колекцій, зокрема, родинної. Організатори виставки наголошують, що 20 робіт публічно експонуються вперше.
«Зазвичай, основним маркером майстерності художника є його графіка: навіть маленька похибка олівцем чи аквареллю на папері – і малюнок зіпсовано. Тому наша виставка – це про майстерність, де ми свідомо зосереджуємо увагу на естетиці. Ми прагнули створити експозицію, яка б могла подорожувати іншими містами України і світу та гідно репрезентувати українське бачення в мистецтві», – розповів куратор виставки Олександр Буцан.

Як зазначають організатори виставки, графіка 1960–1980-х років Алли Горської (1929-1970) та Віктора Зарецького (1925-1990) постає як мистецький експеримент і документ епохи. Виставка візуалізує творчість двох потужних митців, що підсилює одна одну та створює синергію, що стала феноменом українського мистецтва ХХ століття.

Творчість мисткині-правозахисниці Алли Горської, яку КДБ вбило 28 листопада 1970 року, представлена парними роботами «він» і «вона» – «Жайворонок» та «Танок». Лідерка шістдесятницького руху, для якої мистецтво було актом свободи й громадянської мужності, у графіці зобразила національні елементи, глибоку внутрішню енергію образів та їхній характер.
Засновник напряму української неосецесії Віктор Зарецький, чиє 100-річчя від дня народження відзначаємо цьогоріч, мав свій почерк. Його графічні роботи вирізняються тонким відчуттям форми та колориту, навіть у монохромі.

Сучасні події накладають інше сприйняття таких яскравих художніх експериментів Віктора Зарецького, як «Горить тайга» (1973) та «Помаранчева моя Україно» (1970-і). Художник навіть у радянські часи оспівував красу людського тіла. Символізмом та витонченим еротизмом наповнені «Квіти благородства». Створені у стилі неосецесії, вони є еталоном графічної майстерності Віктора Зарецького періоду 1980 років.
Під час відкриття виставки презентували нову монографію мистецтвознавиці та арт-критикині Олесі Авраменко «В.Зарецький». Видання ґрунтується на багаторічному дослідженні творчості митця, архівних матеріалах, інтерв’ю з колегами та друзями художника, а також особистих зустрічах авторки з художником у 1987–1990 роках.
Виставка «Зарецький/ Горська: він і вона» в столичній галереї «Митець» триватиме до 23 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, Довженко-Центр і Київська бієнале з 24 жовтня до 28 грудня представлять виставку «У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур», присвячену українському поетичному кіно.
Події
Держміністр культури ФРН відкриє Український стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку

Державний міністр культури та ЗМІ Німеччини Вольфрам Ваймер відкриє в середу, 15 жовтня, стенд України на 77-му Франкфуртському книжковому ярмарку.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на повідомлення уряду ФРН.
Ваймер візьме участь у відкритті українського державного стенда, створеного за підтримки федерального бюджету культури ФРН, у середу об 11:00.
«Україна познайомить нас зі своєю багатою літературою завдяки вражаючій програмі, тим самим підвищуючи видимість української культури в Німеччині та Європі. Роблячи це, Україна також сприятиме подальшому розвитку життєво важливого культурного обміну між нашими двома країнами. Тому уряд Німеччини із задоволенням підтримав стенд України на книжковому ярмарку. Ми й надалі пропонуватимемо платформу українським діячам культури в Німеччині. Бо місце української культури, місце всіх людей в Україні – у вільній Європі», – зазначив міністр 14 жовтня, відкриваючи власне ярмарок.
У Франкфурті, зокрема, представлять перші два томи «Української бібліотеки» – масштабного перекладацького проєкту, який підтримали Ваймер та його австрійський колега.
Міністр наголосив, що книжковий ярмарок – це не просто виставка, а «місце, де святкується свобода слова і свобода думки».
«Надзвичайно напружена світова політична ситуація та зростання впливу нелюдських автократій чіткіше, ніж будь-коли, демонструють високу цінність літератури: оригінальна література відкриває нам очі, започатковує нові дискурси, сприяє емпатії та толерантності. І цим кидає виклик некультурності, зневазі та популістській пропаганді», – сказав Ваймер.
Тиждень Франкфуртського книжкового ярмарку завершиться в неділю, 19 жовтня, врученням Премії миру німецької книжкової торгівлі. Цьогорічним лауреатом став історик і дослідник Східної Європи Карл Шльогель, відзначений за наукову працю та внесок у європейське порозуміння.
Як відомо, Україна є постійним учасником Франкфуртського книжкового ярмарку – однієї з найвпливовіших подій у світі видавничої індустрії. Цього року Україна представить на ярмарку програму Filling in («Доповнення»), у межах якої заплановано близько 30 дискусій, презентацій і зустрічей з українськими та іноземними письменниками.
Фото: dpa
Події
У Латвії видали книжку Вікторії Амеліної

Книжку “Ekskavatora Ekas e-e-ēstāsti” надрукувало відоме латвійське видавництво Liels un mazs у перекладі Мари Польякової.
“Це кумедна й водночас дуже ніжна книжка про маленький екскаватор, який мріє бути корисним і потрапляє у великі пригоди. Ека розповідає свої “е-е-есторії”, у кожній з яких ненароком порушує космічний порядок, а врятувати світ допомагають кмітливі діти. Так авторка говорить із маленькими читачами про найважливіше — відповідальність за планету, добро, емпатію й силу уяви”, — ідеться у анотації до книжки.
Латвійське видання отримало нове художнє оформлення від відомого режисера анімації та ілюстратора Едмунда Янсона. Він створив “теплі й добрі ілюстрації, що поєднують гумор і поетичність”.
Латвійське видання зʼявилось за підтримки програми Translate Ukraine (Український інститут книги) та Латвійського державного культурного фонду.

Книжку представили на Фестивалі дитячої та юнацької літератури в Сігулді 28 вересня.
В Україні книжка “Е-е-есторії екскаватора Еки” вийшла друком у 2021 році у “Видавництві Старого Лева”. Ілюстрації до видання створив Олександр Шатохін.
Вікторія Амеліна — українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.
Письменниця загинула 1 липня 2023 року внаслідок поранення, отриманого під час ракетного обстрілу росією Краматорська. Окрім неї, обстрілом були вбиті ще 12 людей, 64 отримали поранення.
Як повідомляв Укрінформ, українську письменницю Вікторію Амеліну оголосили серед фіналістів премії Джорджа Орвелла у категорії Political Writing (політичний нонфікшн).
Фото: lielsmazs.lv
-
Суспільство1 тиждень ago
Вчителі на прифронтових територіях отримуватимуть збільшену щомісячну доплату
-
Події1 тиждень ago
Короткометражка української студентки отримала кіноприз на фестивалі у Швеції
-
Україна7 днів ago
Вибух у Києві — зруйновано житловий будинок, є жертви — останні новини
-
Усі новини1 тиждень ago
Сонячні панелі отримають нове «секретне» призначення поза Землею: що вони живитимуть
-
Суспільство1 тиждень ago
В аварії в Одесі загинув юнак Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
Шарліз Терон демонстративно проігнорувала Джонні Деппа в Парижі (відео)
-
Україна6 днів ago
Українка спробувала вивезти за кордон $970 тисяч під капотом авто (фото)
-
Усі новини1 тиждень ago
Дрон Halia – США та Україна створюють безпілотник-амфібію – відео