Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

У Бельгії покажуть українську драму «Ти

Published

on



У восьми містах Бельгії відбудуться спеціальні покази українського науково-фантастичного фільму “Ти – космос”, режисера Павла Острікова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.

Фільм вже отримав 13 міжнародних нагород та дев’ять номінацій на міжнародних кінофестивалях.

У центрі історії – український космічний далекобійник Андрій, який після катастрофи Землі стає останньою людиною у Всесвіті. Але несподівано він знаходить зв’язок із француженкою Катрін, яка потребує допомоги.

Покази українською мовою з англійськими субтитрами відбудуться в Антверпені, Брюсселі, Брюгге, Генті, Хассельті, Кортрійку, Левені та Лєжі 12 та 14 червня 2026 року

Читайте також: Фільм «Мавка. Справжній міф» покажуть у Латвії

Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма “Ти – Космос” представлена у 12 номінаціях десятої національної кінопремії “Золота Дзиґа”.

Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.



Джерело

Continue Reading

Події

У світі оперу «Матері Херсона» сприйматимуть як правду, а не казку

Published

on


«Перш за все, ця історія базована на правді, вона широко висвітлена у міжнародних медіа. Я вважаю, що міжнародна аудиторія сприйме її, не буде вважати казкою. Дуже майстерно зроблені і лібрето Джорджа Бранта, і музика Максима Коломійця. Це унікальний і дуже потужний твір», – сказав Гелб.







В Національній опері України відбулась генеральна репетиція опери «Матері Херсона» / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ

1 / 14

Він зауважив, що одне з його завдань як генерального менеджера Метрополітен-опери та найважливіших стратегій – замовляти нові твори і представити їх світовій аудиторії.

2 червня Гелб був присутній на генеральній репетиції концертного виконання українською мовою опери «Матері Херсона» у Національній опері України. На сцені працювали оркестр і хор Нацопери (хормейстер-постановник Богдан Пліш), дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка (хормейстер Марія Коваль) та Національний ансамбль солістів «Київська камерата».

Солісти: сопрано Мар’яна Мазур, Анастасія Поважна, Софія Соловій, Анастасія Довбіус; мецо-сопрано Анжеліна Швачка; тенор Віталій Роздайгора та бас Тарас Бережанський, який три роки служить у добровольчому формуванні Територіальної оборони.

Опера «Матері Херсона» створена на спільне замовлення Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери у Варшаві. Концертна версія, яка буде показана 4 червня, стане першою публічною презентацією твору.

Серед дійових осіб опери є уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова, щодо якої в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт разом із Володимиром Путіним через незаконну депортацію українських дітей. Партію Львової-Бєлової у концертній версії виконує солістка Львівської філармонії та Львівської національної опери Софія Соловій.

Світова прем’єра опери «Матері Херсона» відбудеться 16 жовтня у Варшаві. Метрополітен-опера планує перший показ в сезоні 2027–2028. В обох постановках і концертному виконанні у Києві диригентом буде Кері-Лінн Вілсон.

Читайте також: Deutsche Grammophon випустив запис П’ятої симфонії Бетховена у виконанні Ukrainian Freedom Orchestra

У репертуарі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, за словами гендиректора – художнього керівника Петра Чуприни, постановка «Матерів Херсона» може з’явитися у сезоні 2028-2029 рр.

Як повідомлялося, за даними порталу «Діти війни», Росія депортувала або примусово перемістила з України з 24 лютого 2022 року 20 тис. 570 неповнолітніх. Правозахисники наголошують, що багато таких випадків не були задокументовані.



Джерело

Continue Reading

Події

Оголосили претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура

Published

on



Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура в 2026 році.

Про це повідомляє Держмистецтв, передає Укрінформ.

Цьогоріч номінантами є Наталія Горішна за переклад з польської мови збірки «Adam Mickiewicz, «Sonety»; Віктор Мельник за переклад з польської мови драми Юліуша Словацького «Кордіан»; Віталій Радчук за навчальний посібник «Мистецтво перекладу».

Премія імені Григорія Кочура присуджується щороку за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Читайте також: У Києві презентували англомовну версію книги про знищення крейсера «Москва»

Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.