Connect with us

Події

На Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини

Published

on


На Вінниччині технологію приготування традиційної страви села Красненьке Іллінецької громади – «Паланської печені» включили до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила провідна методистка Вінницького обласного центру народної творчості (ВОЦНТ) з питань нематеріальної культурної спадщини Марія Моторна.

«Паланська печеня – це святкова, переважно великодня страва, бо не завжди люди мали великий шматок м’яса, з якого її готують. Вона «паланська» – за назвою села, в якому її готували. Для приготування цієї страви пекли корж, який потім обов’язково мав зачерствіти. Тоді його натирали на тертку, змішували з яйцями і загортали у відбитий качалкою свинячий «фартух», присмачений сіллю з перцем», – зазначила Моторна.





За її словами, запікають цю печеню на вишневих гілочках і подають до столу з маринованими вишнями.

Експертна рада ухвалила рішення про внесення технології приготування цієї печені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 17 квітня. Це перший з елементів НКС, внесений Іллінецькою громадою.

«Паланська печеня» – це цікава і колоритна локальна автентична страва, хоча схожі готували й в інших селах Вінниччини.

Науковиця зазначила, що, наприклад, у Чернівецькій громаді також побутує традиція готувати печеню на основі поєднання коржа із м’ясом. Це великодня страва, у якій використовується до 20 яєць, порізаний кубиками корж і підсмажені реберця. Усе змішують, приправляють і запікають у формі. Так готують в селі Біляни, і там ця страва називається «Дід».

Читайте також: «Матвіївський борщ із бичками» стане першим елементом нематеріальної культурної спадщини від Миколаївщини

Як повідомлялось, у квітні 2024 року Експертна рада внесла до переліку нематеріальної культурної спадщини Вінниччини шість нових елементів.

Фото: Марія Моторна



Джерело

Події

Актори Донецького театру покажуть виставу «Маріупольська драма» у Гаазі і Берліні

Published

on



Донецький академічний обласний театр планує наступного театрального сезону показати виставу “Маріупольська драма” у Гаазі, Берліні, Варшаві і Кракові.

Про це з посиланням на директора театру повідомили у Закарпатській ОВА, передає Укрінформ.

“Релокований до Ужгорода Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) завершує 147-й театральний сезон і ділиться планами на майбутнє. Виставі «Маріупольська драма», що є свідченням одного з найжахливіших злочинів РФ проти українців, виповнюється три роки. Директор-художній керівник театру Геннадій Дибовський підкреслив, що виставу вже показали на сценах багатьох провідних театрів світу. На черзі – другий тур Європою: Берлін, Краків, Варшава та Гаага, де й проходять міжнародні розслідування воєнних злочинів росіян”, – йдеться у повідомленні.

В основу вистави лягла трагедія в Маріуполі, де театр знищили російською авіабомбою, а його актори стали безпосередніми свідками цього злочину.

“Свідчення акторів після 50-годинного інтерв’ю через творче переосмислення й драматургію перетворилися спочатку на п’єсу, а потім уже разом з театром, акторами, режисурою, сценографією – на творчий проєкт – виставу-сторітелінг „Маріупольська драма“. Цей проєкт – не просто творча подія, це важливий меседж усьому світу”, – наголосив директор департаменту культури Закарпатської ОВА, заслужений артист України, режисер вистави Євген Тищук..

Як відзначив драматург та автор літературного тексту вистави Олександр Гаврош, актори щоразу по-новому проживають “Маріупольську драму” – одну з перших і найвідоміших документальних вистав про війну в Україні, робота над якою триває безперервно з червня 2022 року.

Читайте також: Театр Щепкіна у Сумах достроково припиняє театральний сезон на великій сцені через безпекову ситуацію

Також у Донецькому театрі підсумували попередній 147-й театральний сезон. Директор-художній керівник закладу відзначив, що сезон був одночасно складним і дуже яскравим. Відбулося 5 прем’єр донецьких театралів, які отримали позитивні відгуки критиків.

“Кожна вистава має своє окреме внутрішнє наповнення, свій шарм, свою ексклюзивність. Іншого шляху в нас нема – ми повинні шукати простір для роботи, для творчого руху не тільки в межах України, а й за кордоном, виходячи на сцену з цікавими сучасними ексклюзивними питаннями, які ставить сьогодні перед нами життя», – підкреслив Дибовський.

Сезон фінішує показами “Маріупольської драми” та прем’єрної вистави “Косметика ворога”, які відбудуться о 18:00 на сцені театру “Бавка” в Ужгороді 28 та 29 червня відповідно.

Як повідомляв Укрінформ, у Нью-Йорку відбувся показ «Конотопської відьми» в постановці театру Франка.

Фото: Закарпатській ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Людство має виграти конкуренцію зі штучним інтелектом, адже наділене емоціями

Published

on



Людство має перемогти в конкуренції зі штучним інтелектом, адже наділене емоціями та відчуттями, на що може видавати рефлексії, а для ШІ це недоступно.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив письменник, волонтер та військовослужбовець Мартин Якуб.

«Нам потрібно бути кращими, коли йдеться про конкуренцію зі штучним інтелектом, яку людство має виграти. Ми наділені не просто мовою, а маємо емоції та відчуття, на які можемо видавати рефлексії. Натомість штучний інтелект може це лише імітувати. Я спробував, аби він підказав мені щось по сюжету, але в підсумку це були якість стандартні кліше. Насправді, чим витягати щось зі штучного інтелекту, простіше сісти і самому це зробити. Література – це складно, бо тут великий об’єм роботи», – зазначив Якуб.

За його словами, під час написання свого третього роману «Гріх на душу» він використовував інструменти штучного інтелекту для пошуку та обробки інформації. Натомість із точки зору написання тексту ШІ видає незадовільний результат, наголосив автор.

Мартин Якуб поділився, що користувався ШІ для озвучки буктрейлера до нової книги.

Читайте також: В Україні почали розробку власної великої мовної моделі ШІ

«А от щодо фотографії, то їй кінець. Вона перейде в розряд дуже нішевого мистецтва. Коли я готував виставку «Живі «розстріляні», мені здавалося, що це щось «вау!», а зараз бачу, як удосконалився штучний інтелект, бо вже створює ідентичні зображення», – додав письменник.

Як повідомляв Укрінформ, письменник, волонтер та військовослужбовець Мартин Якуб презентував свій новий роман «Гріх на душу» в селі Неділище на Житомирщині, де відбуваються події його книги.



Джерело

Continue Reading

Події

Кислиця розкритикував включення Нетребко до кіносезону Королівської опери Лондона

Published

on



Про це він написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Тільки фото з бандитами та їхніми московськими кураторами могло б бути кращою ілюстрацією про всесвітню ганьбу Королівського оперного театру в Лондоні», — саркастично зазначив Кислиця.

Театр анонсував показ дев’яти своїх постановок у кінотеатрах по всьому світу — загалом у більш як 1500 залах. Першою у списку значиться опера Джакомо Пуччіні «Тоска», у якій головну партію виконає Нетребко.

Співачка відома своєю публічною підтримкою путінського режиму, зокрема, вона позувала на фото з представниками так званих «ЛДНР».

Читайте також: Активісти бойкотують виступ путіністки Нетребко в опері Ла Скала про трагедію війни

Кислиця тегнув у дописі офіційні акаунти британської королівської родини, посольства Великої Британії в Україні, а також представників уряду та парламенту Британії, аби привернути їхню увагу до цієї проблеми.

Як передавав Укрінформ, низка провідних інституцій відмовилися від співпраці з Нетребко після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зокрема, Нью-Йоркська Метрополітен-опера припинила з нею контракти через її небажання чітко дистанціюватися від російської агресії.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.