Палеонтологи використали модель штучного інтелекту для систематизації палеонтологічних даних і створили найточнішу хронологію доісторичної епохи Землі. Отримані результати ставлять під сумнів загальноприйняту теорію про те, що в історії планети відбулося п’ять масових вимирань, пише IFLScience.

Палеонтологічні дані свідчать про те, що процес вимирання не був рівномірним. Найбільш відомим є вимирання, під час якого величезна кількість видів крейдяного періоду зникла після падіння астероїда 66 млн років тому, зокрема й динозаври. Але наприкінці пермського періоду різке зниження різноманітності, зафіксоване у скам’янілостях, вказує на те, що тоді вимерла ще більша частка видів, що існували. Традиційно виділяють ще три масові вимирання — наприкінці ордовицького, девонського та наприкінці тріасового періодів.

Тепер, завдяки технологіям розпізнавання зображень, які використовуються в моделях штучного інтелекту, було створено модель під назвою OneStrata. Вчені навчили модель на даних про мільйони скам’янілостей, а потім використали її для відтворення хронології змін біорізноманіття Землі протягом сотень мільйонів років із безпрецедентною деталізацією.

Палеонтологи встановлюють факти вимирання, відстежуючи наявність або відсутність видів у осадових гірських породах з інтервалом тривалістю в мільйон років. Якщо вид широко представлений в одному інтервалі, а в більш молодих шарах гірських порід уже не зустрічається, логічно припустити, що він вимер приблизно в той час. Якщо ж в одному й тому ж часовому відрізку зникає безліч видів, можна говорити про масове вимирання.

Вважається, що більшість видів, які зникли під час масового вимирання на межі крейдяного та палеогенового періодів, вимерли менш ніж за рік або два. Вважається, що інші масові вимирання відбувалися протягом 100 000 років або навіть швидше, але скласти хронологію подій з точністю до кількох тисяч років дуже складно. Модель OneStrata змогла це зробити. За її допомогою дослідники змогли визначити часові рамки вимирання 110 000 видів з кроком усього в 1000 років.

Дослідження свідчить, що три з п’яти масових вимирань на Землі були пов’язані з поступовим скороченням біорізноманіття, а не з раптовими катастрофічними подіями, як вважали вчені раніше.

З’ясувалося, що види зникали повільніше, а паралельно з цим з’являлися нові. Це суперечить основній теорії, згідно з якою нові види займали звільнені екологічні ніші лише після того, як процес вимирання повністю припинявся. Це означає, що масові вимирання могли являти собою поступову зміну видів. Можливо, на Землі було менше масових вимирань, ніж вважалося.

Інші новини науки

Прокинутися, потягнутися та застелити ліжко — цей ранковий ритуал відомий людям у всьому світі. Однак тепер вчені несподівано заявили, що останній пункт у цьому списку — застеляння ліжка — ймовірно, може створити ідеальні умови для “непроханих гостей”, які облюбують ваше ліжко, пише IFLScience.

Щоночі, лягаючи в ліжко й заплющуючи очі, ми готуємося до відпочинку, але наш організм продовжує активно працювати. Дихання, травлення, потовиділення — усі ці процеси не припиняються, серце продовжує битися, а внутрішній термостат підтримує оптимальну температуру тіла. У результаті навіть у прохолодну ніч люди залишають у ліжку вологу та відмерлі частинки шкіри. Саме тому постільну білизну рекомендується міняти в середньому раз на тиждень. Тепер вчені вважають, що ситуація змінюється, якщо люди занадто ретельно заправляють ліжко вранці.

Але чому? Вчені вважають, що це, ймовірно, пов’язано з тим, що ви перетворюєте своє ліжко на справжній інкубатор для пилових кліщів. Зазначимо, що пилові кліщі — це мікроскопічні павукоподібні, які живляться частинками людської шкіри; існує кілька їхніх видів, але найчастіше зустрічаються два види — Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinae.

Ці павукоподібні настільки малі, що в нашій постільній білизні, матраці чи оббивці меблів можуть мешкати сотні тисяч пилових кліщів. При цьому ви, ймовірно, навіть не підозрюватимете про це. Відомо, що ліжко — улюблене місце пилових кліщів, оскільки за всю ніч, поки шкіра стикається з постільною білизною, на ній осідає величезна кількість відмерлих клітин. Вчені зазначають, що неозброєним оком цей процес неможливо побачити, але наслідки цілком можуть дати про себе знати.

Вчені зазначають, що пилові кліщі не є паразитами: вони не кусають людину і не намагаються проникнути всередину нашого організму. Але проблема полягає в тому, що вони залишають після себе. Відомо, що пилові кліщі — найпоширеніший у помешканнях фактор, що провокує астму та алергію; вони також часто викликають шкірні висипання, чхання та стікання слизу по задній стінці глотки.

Як наслідок, вчені рекомендують вживати заходів для зменшення кількості пилових кліщів у будинку, зокрема:

• прання постільної білизни;
• чищення матраца пилососом;
• відмова від застеляння ліжка відразу після пробудження.

Останній пункт є важливим, оскільки звичка одразу застеляти ліжко позбавляє нас важливого етапу — провітрювання. Замість того, щоб застеляти ліжко одразу після того, як ви прокинулися, відкиньте ковдру — нехай ліжко “подихає”.

Інші новини науки

Не писав про чергову балістичну атаку. В принципі, вона була звичайна, МБА. Ті ж цілі, такі ж засоби, як і для попередніх атак. Приблизно 20 балістичних ракет. Але тут потрібно подивитись на загальну картину, а не говорити про одну атаку. Її немає сенсу аналізувати точково. Єдина відмінність — касетна БЧ по історичному центру Києва.

Але це більше до “промацування”, ніж стійка зміна тактики ударів. І з липня місяця воно постійно триває.

Чому з липня? Бо то був рекордний місяць по застосуванню балістики — під 200 ракет сумарно. Серпень і вересень — циклічно, навіть з однаковими датами. Трохи різними ракетами, але все одно — всі атаки не для знищення енергетики повністю.

Півні давно знають, що інтерсепторів немає. Ми майже не збиваємо балістику з “Цирконами”. В кожній атаці щось одне змінюється/додається. “Циркони” з різних областей, коли туман — 600 звичайних “шахедів”, інколи “Онікси”, навіть по одній Х-22/32 запускали.

І тут головне — у них є ресурси, щоб зробити залп у 60–70 балістичних ракет. Всі по ТЕЦ/ТЕС/підстанції електромережі. Закрити Києву світло і тепло. За одну, дві ночі підряд.

Але вони цього не роблять. І це точно не гуманізм, його пропагують за океаном. Тут наче бісова агонія та бажання шкодити, кошмарити та знущатися над жертвою. Щоб стікала кров’ю, щоб благала, але була при свідомості.

Вони не хочуть закінчувати цю війну. Вона їм потрібна!

Операція “Вівальді” показала, що в умілих руках механізований штурм можливий, можна пройти багато кілометрів, змістити фронт, взяти сотні полонених.

Нові ракети у півнів показують розвиток та конкуренцію в їхньому ОПК. Окрім “Філіна” — нова п’ята “Герань”, тепер 5К-5. Вони вкотре переходять до більш дешевих варіантів кошмарювання та знущань над Україною. Не для перемоги — а для наших страждань.

Важливо

Вони дотепер брешуть в своїх доповідях, вірять від низу до ГШ — Добропілля і Святогірськ “захоплені”. Роблять згенеровані відео, що їхній півень в хаті махає дуже погано згенерованим триколором.

Навіть їхній аналог Старлінку — не для армії напряму робиться, для зв’язку та керування. Запустили три десятки супутників саме для своїх брехнів, щоб особовий склад курника вірив у “вєлікую” страну. Що в наступному році всім стане легше. Але ми-то знаємо, що “Рассвет” не стане заміною в 27 році. Вони ще навіть не дійшли до виправлень дитячих помилок Старлінку, а працюють вже над позитивною думкою свого охлосу.

Зараз я бачу — економія ракет до холодів. Хоча думав, що атаки посиляться ще до початку опалювального сезону.

З виробництва більше ста балістик в місяць — весь 26 рік півні працюють в середньому на місячну атаку під 100 ракет. Тільки декілька піде на резерв — решта піде по Україні.

Але знову ж таки — це затягування часу саме з їхнього боку. Бо Старлінк не впливає на діпстрайки, їхні НПЗ і далі горять. Реактивні “шахеди” можна запускати табуном, а не по одному в годину. Щоб блокувати сервіси, роботу та установи.

Це терористи, а не свині. Бо з початку року я аналізував кожну їхню атаку. Вони були різні, з різними засобами, завданнями та штабами розробки. А зараз — гидко дивитися на ці плоскі атаки, коли і так знають, що немає у нас чим збивати.

Замість того, щоб зібрати одну дивізію на вузькій смузі фронту, втратити декілька тисяч півнів за декілька днів, але пройти набагато далі нинішніх мікротемпів — вони одиничними батраками, через інфільтрацію, намагаються щось зробити.

І на кінець, чому саме так вони роблять.

Бо не хочуть силовим шляхом, через спалювання всіх наявних резервів, забирати наші області. В Кремлі самі не знають, що хочуть і як закінчувати цю війну. Але як далі жити, якщо не буде війни? Не буде знищення українців? На кого спускати пар недовольства охлоса?

Україна має благати і, страждаючи, примкнути коліно, віддати сама ті шматки областей. Весь світ має бачити, що ми здалися, а півні перемогли.

Вони вже і так для внутрішнього охлосу постійно перемагають, подивіться ще раз відео із прапором. Вони рано чи пізно “захоплять” всі східні області, бо так скажуть по телевізору. І будемо далі битися, і це будуть показувати, як ми порушуємо їхні персональні обов’язки.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Мир на трьох: чи може зустріч Трампа, Сі та Путіна наблизити завершення війни в Україні