Як повідомляє поліція Києва, встановлено, що фігуранту – 38-річному місцевому мешканцю – в одному з месенджерів запропонували за грошову винагороду у розмірі 1000$ підпалити дороговартісний автомобіль.

Погодившись, підозрюваний уночі облив легкозаймистою рідиною автомобіль BMW та підпалив його. Унаслідок пожежі також згоріли ще чотири автомобілі марок Renault, Dodge, Nissan та Opel, які були припарковані поруч.

Виконавши завдання, чоловік надіслав звіт “замовнику”, втім, обіцяних грошей він так і не отримав.

Завдяки оперативному реагуванню та злагодженим діям співробітників карного розшуку Головного управління Національної поліції у місті Києві, особу палія було швидко встановлено.

Правоохоронці провели масштабну роботу: опрацювали записи з десятків камер відеоспостереження системи “Безпечне місто”, проаналізували маршрут руху підозрюваного до місця скоєння злочину та шляхи його відходу, а також опитали можливих свідків події.

Затримання відбулося за місцем проживання фігуранта.

Під час санкціонованого обшуку в його квартирі слідчі вилучили речові докази, які беззаперечно вказують на причетність киянина до злочину. Зокрема, було знайдено одяг зі стійким запахом паливно-мастильних матеріалів, у якому чоловік перебував тієї ночі, залишки пластикових ємностей, запальнички, а також мобільний телефон.

Саме в гаджеті збереглися докази того, як він отримував детальні інструкції від невідомого куратора, підтверджував готовність виконати “замовлення”, скидав геолокацію та надсилав відеозвіт палаючих транспортних засобів.

За даним фактом слідчим відділом територіального управління поліції розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України — умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Санкція цієї статті передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Наразі затриманому вже повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Слідчі звернулися до суду з клопотанням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, враховуючи суспільну небезпеку скоєного та ризик переховування від слідства.

Суд підтримав позицію прокуратури та задовольнив клопотання правоохоронців у повному обсязі.

Крім того, в рамках досудового розслідування призначено низку судових експертиз, зокрема пожежно-технічну та автотоварознавчу, для встановлення точної причини займання, епіцентру пожежі та оцінки суми завданих матеріальних збитків власникам усіх п’яти знищених автомобілів.

За попередніми підрахунками, загальна сума збитків сягає кількох мільйонів гривень. Ці кошти підозрюваному доведеться відшкодовувати потерпілим у цивільно-правовому порядку після винесення вироку.

Поліцейські продовжують оперативно-розшукові заходи з метою встановлення особи “замовника” цього злочину, з’ясування його мотивів (зокрема, чи була це особиста помста власнику BMW, чи інші причини) та притягнення до кримінальної відповідальності.

Правоохоронці вкотре закликають громадян бути максимально обачними та не піддаватися на злочинні провокації в соціальних мережах. Пропозиції “легкого заробітку” за вчинення протиправних дій (підпали, пошкодження майна, нанесення написів тощо) не лише невідворотно призводять до суворого кримінального покарання та поламаного життя, але й, як яскраво демонструє цей випадок, часто є звичайнісіньким шахрайством з боку анонімних кураторів. Виконавця просто використовують як “гарматне м’ясо”, залишаючи без обіцяних грошей та сам на сам із законом.

Нагадаємо, що нещодавно Лубинець відреагував на мобілізацію багатодітного батька: військові ТЦК нібито затягли його в транспорт і повезли.

А також Україна готується до можливого напливу іноземців: Кабмін уже дав завдання МВС та СБУ.

Сам переможець не очікував такого рішення журі та каже, що планує подумати зі своїм виграшем. Про це повідомляє пресслужба літературної нагороди.

“Кінець усього” — це дестабілізуючий і сатиричний антиутопічний роман, який розповідає про пляжника та його тітку з пістолетом, які ледве виживають разом на узбережжі Кента в найближчому майбутньому”, — вказано в повідомленні.

Також журі премії відзначило “короткі та кінематографічні розділи роману”, де Гаррісон одночасно “спирається на традиційні літературні форми і перевертає їх, досліджуючи межі людського розуміння і дозволяючи читачеві заповнити прогалини”. Також автор побив інший рекорд — М. Джон Гаррісон став найстаршим переможцем премії в 81 рік, а його літературна кар’єра триває вже понад 60 років.

За правилами премії, переможець отримує нагороду та фінансову премію в 50 тисяч фунтів (понад 3 млн грн). Всі лауреати Букерівської премії отримують право розміщувати логотип премії у випадку виграшу.

Критика роману та премії: чому думка читачів розділилася

У мережі далеко не всі залишилися задоволеними перемогою М. Джона Гаррісона, якого вважали одним з малоймовірним фаворитів у гонці серед кандидатів у шорт-листі. Крім того, на порталі Goodreads середній рейтинг книжки новоспеченного переможця склав лише 2.85 із 5.

Водночас книжкові блогери та читачі не можу приховати власного розчарування рішення журі щодо переможця. Португальський блогер Педру Маркес виклав відео із власною реакцію на оголошення журі, яке вже стало мемом у мережі.

Також, судячи з відгуків між читачами, саме книжка переможця поділила читачів на два табори — одні вважають її чудовою постапокаліптичною історією про важливі речі, тоді як другі — крінжем із незрозумілою логікою розвитку подій та низьким рівнем розгортання історії.

Раніше Фокус повідомляв про те, хто увійшов до короткого списку премії 2026 року. До неї ввійшло шестеро авторів, а трьох з них — букмекери та читачі бачать явними фаворитами.

Згодом стало відомо, що Букерівська премія потрапила в скандал через “найкращий роман року”. На думку експертів і книгоманів, роман американського письменниці Емми Клайн “Світзі” про історії чоловіка, який страждає на важку хворобу та шукає способів, незаслужено не взяли до шорт-листа премії.

Про це пише The Washington Post із посиланням на чинних і колишніх американських та європейських чиновників, а також експертів із безпеки. Співрозмовники видання побоюються, що Москва може скористатися недосвідченістю представників адміністрації Дональда Трампа та домогтися поступок ще до припинення вогню в Україні.

Один із представників американських структур, який спілкувався з виданням, зазначив, що подібні проблеми виникають, коли переговори доручають людям із бізнес-середовища, які не мають достатнього дипломатичного досвіду. Особливе занепокоєння викликає те, що Віткофф і Кушнер можуть недооцінювати складність питань, які намагаються обговорювати з Москвою. Йдеться насамперед про майбутню архітектуру безпеки Європи та принципи взаємодії Росії із західними державами.

Колишній помічник державного секретаря США з європейських питань в адміністрації Джорджа Буша-молодшого Деніел Фрід заявив, що представники різних американських адміністрацій, за винятком нинішньої, мають тривожне враження від підходу переговорників Трампа.

За його словами, рішення президента призначити своїх довірених осіб для ведення переговорів можна зрозуміти, однак проблема полягає в тому, що вони не дослухаються до фахівців.

Фрід також зауважив, що розмови про післявоєнну архітектуру європейської безпеки відповідають тезам, які просуває Кремль.

Яку систему безпеки пропонує Кушнер

Окремі питання викликає підхід Джареда Кушнера до створення нової системи безпеки в Європі. Минулого тижня він заявив, що США прагнуть забезпечити постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку під час криз, більшу прозорість військової діяльності та взаємні заходи для зниження ризику ескалації.

Однак колишні американські та європейські чиновники з питань безпеки, на яких посилається WP, наголошують: подібні механізми вже існували у відносинах між Росією та західними країнами після розпаду Радянського Союзу.

Зокрема, запропонована Кушнером модель нагадує Раду Росія — НАТО. Цей механізм співпраці створили після завершення холодної війни, але його роботу призупинили у 2014 році після анексії Криму Росією.

Як раніше писав оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на джерело, саме на таку модель може орієнтуватися американський переговорник.

Водночас критики цієї концепції вважають, що повернення до подібних форматів не розв’язує головної проблеми: Росія сама зруйнувала попередню систему європейської безпеки своїми діями. Колишній виконувач обов’язків старшого директора з питань Європи та Росії в Раді національної безпеки США Ерік Чіарамелла назвав запропоновані принципи, на перший погляд, привабливими, але звернув увагу на їхню суперечність із реальними діями Москви.

Він наголосив, що саме ту архітектуру безпеки, яку тепер обговорюють американські переговорники, Росія намагалася зруйнувати. Чіарамелла також критично оцінив рівень підготовки Віткоффа та Кушнера, порівнявши їхні знання з рівнем студентів, які лише починають вивчати європейську безпеку.

Росія відправила на переговори досвідченого дипломата

Ще одним приводом для занепокоєння американських і європейських чиновників став склад російської переговорної команди. За інформацією The Washington Post, Москва направила на переговори представника Міністерства закордонних справ, який працює дипломатом із 1982 року.

Таким чином, російська сторона має справу з питаннями міжнародної безпеки та дипломатії на рівні багаторічного професійного досвіду. Натомість американську делегацію представляють люди, чия основна кар’єра пов’язана з бізнесом, а не з міжнародними переговорами такого рівня.

На думку співрозмовників видання, ця різниця може впливати на здатність сторін оцінювати пропозиції одна одної та відстоювати власні інтереси. Особливо небезпечним вони вважають обговорення масштабної перебудови європейської системи безпеки без достатньої експертної підготовки та консультацій із фахівцями.

Що це означає для переговорів щодо України

Підхід американської делегації має особливе значення для України. Потенційні домовленості про безпеку в Європі можуть безпосередньо впливати на майбутні гарантії для Києва та здатність західних країн стримувати нову російську агресію.

Ключове питання полягає в тому, чи враховуватимуть американські переговорники досвід попередніх десятиліть і причини руйнування старих механізмів безпеки, чи Москва зможе використати дискусію про нову систему для просування власних інтересів.

Водночас оцінки співрозмовників WP є застереженнями експертів і колишніх посадовців, а не свідченням того, що США вже погодилися на конкретні поступки Росії.

Нагадаємо, у США припустили, про що домовлятимуться сторони в Абу-Дабі, чи можливі територіальні поступки та які гарантії безпеки можуть запропонувати Києву.

Тристоронні зустрічі за участі України, США та Росії відбудуться у вівторок і середу, а паралельно Київ координуватиметься з європейцями.