Як пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, мюнхенський стартап Hypersonica провів перший успішний випробувальний політ прототипу гіперзвукової ракети з норвезького космодрому Андейя.

У статті зазначається, що хоч компанія була заснована лише у 2024 році, за дев’ять місяців вона змогла пройти шлях від перших креслень до повноцінного льотного тесту. Ба більше, під час випробування ракета розігналася до швидкості понад 7 400 кілометрів на годину та подолала дистанцію більш як 300 кілометрів.

У Hypersonica зазначають, що ключові параметри системи були перевірені в реальних гіперзвукових умовах — аж до рівня окремих компонентів. Зокрема, це дозволило підтвердити працездатність основних технологічних рішень і вийти на наступний етап розробки.

За твердженнями FAZ, Досягнутий результат робить Hypersonica першою приватно фінансованою компанією в Європі, яка змогла продемонструвати гіперзвуковий політ такого рівня. Засновник і генеральний директор стартапу Філіп Керт у коментарі виданню назвав це значним проривом для галузі, де створення подібних систем зазвичай займає роки.

“Нам знадобилося лише дев’ять місяців від першого креслення до готового прототипу. Це великий успіх”, – сказав він

Успіх компанії підтверджується й фінансовою підтримкою, оскільки під час інвестиційного раунду серії A Hypersonica залучила 23,3 мільйона євро від фондів General Catalyst та Plural, а також Федерального агентства Німеччини з проривних інновацій SPRIND. За словами Керта, мета компанії — до 2029 року забезпечити європейські країни відносно недорогими та маневреними гіперзвуковими ракетами як елементом стримування.

Також Керт розповів FAZ, що класичні оборонні програми вимагають мільярдних витрат і надто багато часу, чого Європа нині не має, тому Hypersonica робить ставку на альтернативні підходи, які здатні суттєво зменшити вартість розробки без втрати бойових характеристик.

Ключовою перевагою розробки стартапу він називає поєднання гіперзвукової швидкості з високою маневреністю. За його словами, самі по собі швидкості понад 6 000 кілометрів на годину не є новими, однак можливість точно керувати ракетою на таких режимах значно ускладнює її перехоплення системами протиповітряної оборони.

Для порівняння Керт згадує російські ракети “Іскандер” і “Кинжал”, які досягають гіперзвукових швидкостей, але мають обмежену маневреність. Натомість американська система LRHW (“Темний орел”), яку планують розмістити в Німеччині, є значно ефективнішою, однак, за оцінками експертів, вартість одного її запуску сягає близько 40 мільйонів доларів.

На цьому тлі Європа поки не має власних порівнянних рішень. Саме тому Hypersonica робить акцент на європейському суверенітеті — незалежності у виробництві та ланцюгах постачання. Крім того, компанія має німецько-британську структуру та бере участь у британській гіперзвуковій програмі з бюджетом близько одного мільярда фунтів стерлінгів.

За словами керівника стартапу, попит на гіперзвукові системи вже формується серед європейських країн, а вимоги до таких можливостей визначені й у межах НАТО.

“Наші технології надають цим країнам доступ до гіперзвукових систем. Саме тому ми застосовуємо загальноєвропейський підхід”, – каже Керт.

Нагадаємо, що французькі політики вже протягом 2025 року говорять про створення аналога російського ракетного комплексу “Орешник”. Однак, наразі подібні заяви залишаються радше на рівні політичних декларацій, ніж реальних технологічних рішень.

Також Фокус писав, що росіяни почали випробовувати експериментальну протидронову систему, яка замість традиційних лопатей використовує обертові троси. Загалом, на цю дивну розробку від FPV-дронів росіяни витратили більше ніж 2 роки.

Наприклад, хлопці цього віку мають пройти 6-12-місячну службу в тилу, перш ніж отримають право на виїзд. Про це заявив народний депутат фракції “Слуга народу” Руслан Горбенко в коментарі виданню Telegraf.

За його словами, цю помилку наразі не готові вирішувати в уряді. При цьому військові незадоволені таким рішенням, а бізнес зіштовхнувся з проблемою нестачі робочої сили.

“І в стінах Верховної Ради і в уряді є такі пропозиції, щоб ці хлопці, які зараз мають право виїжджати за кордон, проходили якусь 6-12 місячну службу у тилу. Тому що нам треба захищати дуже багато критичної інфраструктури”, — заявив нардеп.

Водночас він наголосив, що наразі це не законопроєкт, а просто ідея. Однак тоді такі хлопці могли б заміняти частину військових, які могли б відпочити чи пройти кваліфікацію.

На думку Горбенка, необовʼязково, аби ці хлопці проходили службу на передовій — як приклад він навів можливість служби в новому роді військ — малому ППО в сфері дронів-перехоплювачів. А вже після служби впродовж 6-12 місяців хлопці б отримували право на виїзд за кордон.

Виїзд молоді за кордон порушує Конституцію

Народний депутат також розповів, що постанова уряду протирічить Конституції. Адже право на виїзд дозволено людям до 22 років включно, а мобілізаційний вік стартує від 25 років. Таким чином хлопці 23-24 років позбавлені права виїзду за кордон.

На його думку, потрібно натомість створити справедливі критерії, які б дозволили посилити обороноздатність країни. Так, депутат зазначив, що молодь може замінити всіх військових в тилу та пройти навчання.

“А коли хлопці проходять навчання, то вони розуміють, що коли ти керуєш дроном, в принципі, це не так і страшно. А коли ти ще знаєш, що за це платять 120–170 тисяч гривень, я думаю, бажаючих залишитися на службі підготовлених хлопців буде точно втричі більше, ніж зараз, коли ми пропонуємо мільйон гривень або додаткові пільги для контрактів 18–24. Тобто ці питання потрібно вирішувати системно”, — переконаний Горбенко.

Нагадаємо, раніше Михайло Федоров подав до Ради законопроєкт, у якому ідеться про відстрочку за “Контракт 18-24”. Відомство спільно з комітетом ВР з національної безпеки внесло правки у текст документа і тепер хотілося б, що народні депутати відшукали достатню кількість голосів.

Нагадаємо, 30 жовтня 2025 року видання The Telegraph оприлюднило матеріал, в якому йдеться про те, що майже 100 000 молодих українців віком від 18 до 22 років покинули Україну за два місяці після того, як Володимир Зеленський пом’якшив правила виїзду для українських чоловіків за кордон.

Однак згодом пояснили, що дані не враховують повернення значної кількості хлопців назад додому.

У повідомленнях про звільнення Манька посилались на заяву головнокомандувача ЗСУ, генерала Олександра Сирського. При цьому на порталах медіа чи на сторінках головнокомандувача та Генштабу не з’явилась інформація про зміни. Фокус зібрав інформацію про ситуацію з Маньком та про те, чим займається начальник штурмових військ в лютому 2026 року.

Полковник Манько — деталі з соцмереж

Допис про можливе звільнення Манька з’явились у мережі близько 20 год 9 лютого. Про це написали, наприклад, на сторінці Drone Bomber, а в коментарях зауважили, що даних про підтвердження не відшукалось. Інформацію про кадрові зміни в ЗСУ перепостив начальник Центру дослідження окупації Петро Андрющенко. Останні дописи про можливе звільнення затихли близько 1 год 10 лютого.

На інформацію у соцмережах у Telegram-каналі “Офіцер” відгукнувся старший лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”. Військовий висловився на підтримку полковника, якого восени 2025 року зробили начальником штурмових військ, але у війні з РФ він брав участь з 2014 року.

На дописи про Манька відреагували також Z-блогери РФ. Зокрема, у каналі одного з військкорів-пропагандистів написали, що Манька могли звільнити у зв’язку з “контрнаступом” у Запорізькій області.

“Звільнення Манька” — чи підтвердило командування

На сторінках Генштабу та головнокомандувача Сирського відсутнє підтвердження про кадрові зміни у штурмових військ і про звільнення полковника Манька. Останні дописи головнокомандувача — про те, що Сили оборони у січні підняли кількість втрат ЗС РФ до 31 тис. осіб, тим часом як кількість контрактників у російській армії на 9 тис. менша. У ранковому повідомленні, яке з’явилось зранку 10 лютого, — розповідь про деталі корпусної реформи, у ході якої перемістили 36 тис. бійців, створили артилерійські бригади у складі корпусів та масштабують батальйони БпЛА у полки: про зміни у штурмових військах не згадується.

Валентин Манько — чим зайнятий начальник штурмових військ

На сторінці Facebook полковника Манька не згадується про можливе звільнення. Натомість 8 лютого військовий написав, що хворів, але тепер одержав і готовий повернутись на фронт. Крім того, є репости дописів штурмових полків про успіхи на Гуляйпільському напрямку. Наприклад, є інформація від 33 штурмового полку, який брав участь у звільнення села Придорожнього і “загнав за хмари” російських солдатів з угрупування “Восток”. Також є допис про важливість “важкого тренування і досвіду” і кадри навчань 210 окремого штурмового полку: коментарів про звільнення немає.

Зазначимо, восени 2025 року стало відомо про призначення Валентина Манька начальником штурмових військ, які мали бути створені у складі ЗСУ. Після цього з’явився коментар колишнього начальника штабу “Азову” Богдана Кротевича, який звернув увагу на дописи з російським контентом у соцмережах полковника. Тим часом у жовтні Манько розповів про важливість окремих штурмових військ, які виконуватимуть інші завдання, ніж існуючі Десантно-штурмові війська.

Нагадуємо, 9 лютого російські військкори заявили про контрнаступ ЗСУ на Гуляйпільському напрямку на межі Дніпропетровської та Запорізької областей.