Connect with us

Події

Найстаріша бібліотека Угорщини може втратити сто тисяч книг через жуків

Published

on



Середньовічна бібліотека угорського абатства Паннонгалма в Угорщині намагається врятувати від нашестя жуків десятки тисяч унікальних книг, багатьом із яких кілька століть.

Про це повідомляє АР, передає Укрінформ.

Видання пише, що реставратори знімають зі стелажів близько 100 000 книг та складають їх у ящики, щоб провести дезінфекцію, аби знищити аптечних жуків, які завелися в них. Цих жуків, також відомих як хлібні жуки, часто можна зустріти серед сухих продуктів харчування, проте їх також приваблює клей на основі желатину та крохмалю, що міститься в книгах. Жуки були знайдені в частині бібліотеки, де зберігається близько чверті з 400 000 томів абатства.

«Це сильне зараження комахами, яке було виявлено в декількох частинах бібліотеки, тому вся колекція класифікується як заражена і повинна бути оброблена одночасно», – сказала Жофія Едіт Хайду, головний реставратор проєкту. – Ми ніколи раніше не стикалися з таким ступенем зараження».

Уперше нашестя жуків було виявлено під час планового прибирання бібліотеки. Працівники помітили незвичні шари пилу на полицях, а потім побачили, що в деяких книжкових корінцях прогризені дірки, а всередині книжок прогризені сторінки.

Щоб знищити жуків, ящики з книжками поміщають у високі, герметично закриті пластикові мішки, з яких видаляється весь кисень. Після шести тижнів у середовищі чистого азоту, сподівається абатство, всі жуки будуть знищені. Перед тим, як переставити на нові полиці, кожна книга буде індивідуально оглянута і почищена пилососом. Будь-яка книга, пошкоджена шкідниками, буде відкладена для подальшої реставрації.

Директор бібліотеки Ілона Асвані зазначила, що, хоча найстаріші та найрідкісніші стародруки і книги зберігаються окремо і не були заражені, будь-яке пошкодження колекції є ударом по культурній, історичній та релігійній спадщині. Серед найвидатніших творів бібліотеки – 19 кодексів, у тому числі повна Біблія 13 століття. Тут також зберігається кілька сотень манускриптів, написаних до винайдення друкарського верстата в середині 15-го століття, і десятки тисяч книг 16-го століття.

Абатство, яке сподівається знову відкрити бібліотеку на початку наступного року, вважає, що наслідки зміни клімату відіграли певну роль у поширенні жуків, оскільки середні температури в Угорщині швидко зростають.

Читайте також: Сила спільноти: Як живе українська бібліотека після російського обстрілу

Абатство в Паннонгалмі – це розлогий бенедиктинський монастир, який є одним з найстаріших центрів навчання в Угорщині та об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Воно було засноване в 996 році, за чотири роки до створення Угорського королівства. Розташоване на високому пагорбі на північному заході Угорщини, абатство зберігає найстарішу в країні колекцію книг, а також багато ранніх і найважливіших письмових пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, на українсько-польському кордоні прикордонники 7-го прикордонного Карпатського загону виявили 50 книг, які, ймовірно, становлять історичну чи культурну цінність.

Фото: Civertan Grafikai Stúdió



Джерело

Події

Померла акторка театру Франка Наталія Омельчук

Published

on



На 78 році пішла з життя заслужена артистка України, актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Наталія Омельчук.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Театр Франка у Фейсбуці.

«Із глибоким сумом повідомляємо, що на 78 році життя пішла з життя Заслужена артистка України, актриса театру Франка Наталія Омельчук. Наталія Олексіївна присвятила сцені понад п’ятдесят сім років свого життя, щоденної праці, відданості професії й любові до театру», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили колеги акторки, вона була частиною творчої історії театру Франка, людиною сцени, пам’ять про яку житиме у виставах, спогадах і серцях.

«Щиро співчуваємо рідним, близьким і всім, хто поділяє цей біль. Світла пам’ять», – додали у театрі.

Наталя Омельчук народилася 27 березня 1947 року. В 1967 році закінчила драматичну студію при Київському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Пізніше, з 1969 року, працювала в ньому.

Акторка запам’яталася глядачам своїми ролями у численних виставах. Зокрема, Палажки в «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненка, Тессали в «Домі, у якому переночував Бог» Ґ. Фіґейредо, Баби Палажки в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицького та багатьох інших.

Як повідомляв Укрінформ, у віці 70 років від тяжкої хвороби померла акторка Тамара Плашенко.

Фото: Pixabay 



Джерело

Continue Reading

Події

В Ужгороді помер видатний диригент, народний артист України Володимир Співак

Published

on



В Ужгороді помер народний артист України, видатний диригент, керівник академічного духового оркестру Закарпатської обласної філармонії Володимир Співак.

Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міська рада, передає Укрінформ.

“Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, усе життя Співака було нерозривно пов’язане з музикою. Він служив військовим диригентом у Збройних силах України, а згодом очолив створений за його ініціативи духовий оркестр Закарпатської обласної філармонії.

“Завдяки його таланту, енергії та невтомній праці Академічний естрадно-духовий оркестр став справжньою окрасою культурного життя Ужгорода і Закарпаття та здобув щиру любов слухачів. Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира Григоровича. Вічна пам’ять…”, – зазначили в Ужгородській міській раді.

Володимир Співак народився 14 травня 1958 року у селі Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області. З 1982 до 2005 року був військовим диригентом у Збройних силах України. У 2005 році ініціював створення духового оркестру при Закарпатській обласній філармонії. Від листопада 2005 року – художній керівник та диригент цього оркестру. Чимала частина творів, що виконуються оркестром, є авторськими аранжуваннями Співака. У 2019 році диригент отримав звання народного артиста України.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві попрощалися із засновником видавництва «Наш Формат» Владиславом Кириченком.



Джерело

Continue Reading

Події

Культурна експансія України на Захід має бути системною та змінити «меседжі»

Published

on



Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.

Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.

«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.

Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.

«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.

За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.

Читайте також: У Франції в рамках Сезону України представили програму «Невідкрита Україна»

«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.

Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.