Політика
Навроцький заявив про підтримку України, але проти її вступу до ЄС «на цей момент»
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький на цей час заперечує проти вступу України до Євросоюзу, але визнає стратегічну важливість підтримки нашої країни у боротьбі з агресією РФ.
Про це він сказав в інтерв’ю угорському виданню Mandiner, передає Укрінформ із посиланням на The European Conservative.
«Я проти вступу України до ЄС на цей момент. Водночас я визнаю, що ми маємо підтримувати Україну зі стратегічного та геополітичного погляду», – розповів Навроцький.
Новообраний президент Польщі назвав Росію «постімперською, неокомуністичною державою, яку очолює воєнний злочинець Володимир Путін». Він додав, що особисто отримував погрози з РФ через свою роботу на посаді голови Інституту національної пам’яті РП з 2021 року.
Водночас політик указав, що Київ має враховувати національні інтереси членів ЄС, зокрема Польщі та Угорщини. У цьому контексті він згадав «несправедливі» аграрні переваги для України в межах європейської політики, а також питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Ми маємо знайти компроміси в цих питаннях», – наголосив Навроцький.
Попри все, він високо оцінив героїзм українців: «Я вважаю, що Україна дуже хоробро обороняється, але вона також має поважати інтереси інших країн – особливо тих, які підтримували її від самого початку. Польща була лідером у цьому завдяки відданості президента Дуди та гостинності польського народу».
Також новообраний президент заявив, що його пріоритетом стане відновлення співпраці країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), яка, за його словами, «фактично зникла після приходу (прем’єр-міністра, – ред.) Дональда Туска до влади».
Навроцький розкритикував чинний польський уряд, звинувативши його в підриві верховенства права та надмірній поступливості перед Євросоюзом. «Я вірю в ЄС, але не як у квазідержаву, а як у спільноту незалежних країн, – пояснив він. – Ми дуже прив’язані до нашої ідентичності, тому в Польщі саме поляки вирішуватимуть, яким шляхом ми йтимемо».
Як повідомляв Укрінформ, Навроцький заявив, що Польща є найрішучішим прихильником України у боротьбі проти російської агресії, і жодна інша країна не розуміє цю загрозу краще, ніж вона.
Фото: PAP/Darek Delmanowicz
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.
Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міністр юстиції Герман Галущенко і президент Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар обговорили справи України проти Росії.
Про це Галущенко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, під час зустрічі у Страсбурзі йшлося про важливість співпраці України з ЄСПЛ.
“Ми продовжуємо зміцнювати систему захисту прав людини — реформуємо пенітенціарну сферу, вдосконалюємо законодавство, створюємо ефективні механізми правового захисту”, – зазначив міністр.
Окремою темою зустрічі стали справи України проти РФ, які стосуються системних і масових порушень прав людини на тимчасово захоплених росіянами територіях з 2014 року.
Як поінформував Галущенко, наразі у Суді перебувають чотири позови України проти РФ, і у двох з них уже ухвалені безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини, скоєні Росією.
Глава Мін’юсту подякував президентові ЄСПЛ за принципову позицію у цих справах. Він наголосив, що ці рішення відіграють ключову роль у документуванні злочинів і забезпеченні міжнародної відповідальності РФ.
“ЄСПЛ – один із ключових інститутів, що стоїть на захисті прав і свобод людини. Україна продовжує виконувати рішення ЄСПЛ навіть у часи війни, зміцнюючи правову систему”, – відзначив Галущенко.
Як повідомляв Укрінформ, у Європейському суді з прав людини вже є майже 10 тисяч індивідуальних заяв від громадян України проти Росії.
Фото: Герман Галущенко, Фейсбук
-
Війна7 днів agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Суспільство7 днів agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок