Відбудова
«Не для пташки». Як відновлюють будинки в Бородянці
Від підвалу з мишами – до сонячних панелей: історія одного відновлення
Через Бородянку пролягав один із головних напрямків наступу російських військ на Київ на початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Уже за два дні бронетехніка ворога з’явилася на околицях селища. Після окупації та масштабних руйнувань Бородянка стала прикладом того, як може відбуватися комплексне відновлення: не лише будівель, а й життя.
БОРОДЯНКА. ДІМ, ЩО ВИСТОЯВ
Будинок на вулиці Ветеранів, 2, тепер бездоганний на вигляд. Фасад – новий, стіни – утеплені, дах блищить новою бляхою. На перший погляд, це типова невелика житлова будівля із затишного туристичного містечка. Але важливе уточнення – відновлений, бо про пошкодження нагадують світлини та спогади мешканців, які пережили окупацію.
Біля нової альтанки стоять три жінки, які тримають тарілки з нарізаними апельсинами та солодощами. Доки ми говоримо, люб’язно пропонують пригоститися. Але їхні погляди знову концентруються на підвалі, в якому вони ховалися, коли вперше побачили російський триколор так близько.
«Оце зараз, де середній під’їзд, там підвал є. Ми там сиділи. У підвалі було шестеро дітей. Після 13-го числа (березня, – ред.) нас залишилося одинадцятеро з усього дому. Їсти не було чого, води не було, мусили багаття палити», – розповідає одна з мешканок, яка не виїжджала із селища й залишалась у будинку до кінця.

Жінки розповідають, як ворожі танки стояли неподалік, біля місцевого інтернату, а ракети падали у двори. Одна з них – буквально через дорогу, але, як кажуть, «на щастя, не вибухнула».
У якусь мить розмова переходить від болю до побуту. Мимохіть згадують: «П’ятнадцять мішків картоплі вони (російські військові, буряти, – ред.) забрали. Один лишили. Може, не побачили. Електрочайники винесли, а нижню частину, де розетка, лишили».
Тоді ж підвал став порятунком для дорослих і дітей, щоправда, по сусідству були миші та пил. Згадують жінки, як виносили з квартир матраци, ковдри, покривала, – хто що мав – і клали на бетон, щоб не було так холодно і твердо.
А коли ворог пішов – стало легше, та все ж холод і тиша залишилися.
«До травня практично без світла були. Їжу варили надворі. Каналізації не було – до ставка ходили. Раніше ще газ був, але потім і його перекрили. Але ми вижили. Богу відомо як, та таки вижили. Зараз навіть і не скажеш, що тут таке було», – розмірковує одна з мешканок будинку, принагідно запрошуючи скуштувати завчасу приготовані частування.
А й справді – нова бруківка, сучасний дитячий майданчик, з якого лунає сміх малечі, та навіть альтанка, в якій згадуються моторошні події, – не нагадують про ті часи, але дають надію на нову розбудову Бородянки.
ВІД РУЇН ДО ЖИТТЯ. ЯК БОРОДЯНКА ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ
Зведений ще у 1976-му, тепер будинок – майже як новий. Утеплений фасад, сучасна покрівля, сонячні панелі на даху, дитячий майданчик під вікнами. А головне – повернулися люди. У деяких вікнах – штори, квіти, а ще сушиться білизна. Бородянка живе.

«Он бачите на фото – як було, а як стало. Ми як у казці живемо… Ну вже майже Євросоюз», – сміється одна з мешканок, яку ми зустрічаємо біля під’їзду. Поруч стоять ще сусіди, разом із малечею, тож атмосфера – великої родини.
Спочатку в око впадають разючі фасадні зміни самого дому та прибудинкової території. Мешканці згадують, що була величезна проблема з комунікаціями, які відновили, а також в усіх квартирах поставили нові пластикові вікна. У під’їздах ще стоїть запах фарби, яка не встигла повністю висохнути. Діти бавляться на новому майданчику, хоча кажуть, що раніше в них теж була гойдалка, однак тепер поставили сучасніші та безпечніші конструкції.
«Я тут живу вже 30 років. У нас був дах – ну просто катастрофа. Протікав, узимку було холодно, хоч ковдрою накривайся. А тепер – усе новеньке. Хлопці (будівельники, – ред.) працювали зранку до ночі, не гуляли, не байдикували. Ми дуже вдячні», – ділиться одна з мешканок будинку Ольга.
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник називає Бородянку «експериментальною моделлю» відбудови для всієї України. За його словами, саме тут відпрацьовують комплексний підхід – не просто «підлатати дах», а повністю змінити якість життя.
«Бородянка стає взірцем комплексного відновлення: із сучасним житлом, зручним транспортом, увагою до безпеки, екології та цифрових сервісів. Це приклад того, як можна і треба відбудовувати українські громади. Селище, яке у 2022 році зазнало великих руйнувань, – пошкоджено 825 об’єктів, серед яких 744 житлові будинки. Уже відновлено близько 600 обʼєктів», – каже очільник ОВА.
Профінансували відновлення будинку коштом державного бюджету, вартість робіт – близько 26 млн грн.
У будинку повністю замінили дах, утеплили фасад і цоколь, оновили інженерні мережі, капітально відремонтували під’їзди та місця загального користування.

Окремо зосереджувались на облаштуванні прибудинкової території. Фахівці встановили сучасний дитячий майданчик, де вже грається малеча й не може натішитися новій активності, впорядкували місця для паркування авто, поклали бруківку в пішохідній зоні та подбали про зелені насадження.

Жителям селища особливо до душі ініціатива із встановленням «лежачих поліцейських». Ольга розповідає: раніше водії – чи то на мотоциклах, чи легковиках, а деколи й на вантажівках – часто тиснули на газ. Тепер дорога не така рівна, тож стало безпечніше для дітей, та ще й шуму менше.
Виконувачка обов’язків Бородянського селищного голови Ірина Захарченко згадує, що під час окупації селище було однією з найгарячіших точок. Танкові обстріли, авіаудари, розбиті комунікації, заміновані поля… Однак мешканці не очікували, що їхній будинок затвердять для участі в комплексному експериментальному проєкті з відновлення, який ініціював Президент України.

«По всій Бородянці були зруйновані дахи, водогін, каналізація, газові мережі – цей будинок не став винятком. Ми подали документи на всі об’єкти, пошкоджені під час окупації, і цей потрапив до проєкту», – зауважує посадовиця.
Та тепер тут геть інша атмосфера: люди сміються, жартують, п’ють чай разом на лавці, згадують ремонт і прорабів на ім’я. Цей дім – не просто конструкція, а спільнота, що пережила втрату, і тепер творить своє відновлення разом.

Подальші плани більш масштабні: відновлення шкіл, садочків, бібліотеки та навіть індустріальний парк. Усе – за участі міжнародних партнерів, уряду, місцевої влади і, головне, – жителів Бородянки.

«Ми з командою працюємо не тільки над відновленням, а й над тим, щоб люди хотіли тут залишитися. Щоб бізнес приходив, щоб діти могли ходити до школи поруч, щоб були робота, транспорт, сервіс», – наголошує Калашник.
Цей будинок, як і десятки інших у селищі, – свідчення, що відбудова – це не про бетон і фарбу. Це про повернення життя. І якщо є приклад, як це можна зробити, – то це точно тут.
«Ми навіть не мріяли про таке. Але тепер знаємо: нас не зламати», – каже пані Ольга, дивлячись у вікно свого відновленого дому.
Галина Тибінь, Київ
Фото Володимира Тарасова
Відбудова
Майже 250 підприємиць подали заявки на програму з побудови енергонезалежності бізнесу
На навчальну програму для підприємиць, які прагнуть зробити свої бізнеси енергонезалежними, подали заявки 249 жінок із 20 регіонів України.
Джерело
Відбудова
Україна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
У Мінрозвитку відбулася зустріч із делегацією Світового банку, присвячена розробці Державної стратегії житлової політики України та реалізації проєкту HOPE в межах програми «єВідновлення».
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Наголошується, що делегацію Світового банку очолив Пітер Д. Елліс, керівник практики з питань міського розвитку, стійкості та земельних ресурсів, для якого це стало першою зустріччю з командою Мінрозвитку.

Учасники обговорили хід роботи над документом, зокрема структуру майбутньої стратегії та її основні тематичні напрями. Наразі тривають зустрічі робочих підгруп, які опрацьовують питання права на житло, житлового фонду, фінансування, цифровізації процесів, нових підходів до будівництва та забезпечення прозорості у сфері житлової політики.

Експерти Світового банку запропонували провести дослідження ринку оренди житла, яке узагальнить міжнародний досвід, аналітичні висновки та передові практики регулювання орендних відносин. Сторони домовилися продовжити співпрацю у цьому напрямку, щоб забезпечити комплексне бачення житлової політики.
Учасники зустрічі оцінили результати програми «єВідновлення» та перевірили підготовку проєктної документації для проведення капітальних ремонтів багатоквартирних будинків, відібраних у межах проєкту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE), що реалізується за підтримки Світового банку.
Як повідомляв Укрінформ, Україна отримала $177 мільйонів від Світового банку в межах проєктів SURGE та THRIVE, спрямованих на розумне фіскальне управління та трансформацію системи охорони здоров’я; кошти зараховані до загального фонду державного бюджету.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова
Україна і Словенія домовилися про співпрацю у межах проєкту «Пліч-о-пліч»
Віцепремʼєр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба і віцепрем’єр-міністерка закордонних та європейських справ Республіки Словенія Таня Файон підписали меморандум про співпрацю між країнами щодо відновлення та розвитку громад.
Як передає Укрінформ, про це Кулеба повідомив у Телеграмі.
«Документ відкриває новий етап партнерства – це проєкти відновлення та розвитку громад, спільні ініціативи в межах проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» і впровадження європейських підходів до регіональної політики», – ідеться у повідомленні.
За словами Кулеби, разом зі Словенією реалізується низка важливих проєктів, зокрема вже відкрито Центр реабілітації дітей з особливими потребами у Житомирській області, Центр психологічної допомоги в Харкові.

Також будують житло для патронатних сімей у Хмельницькій області, фабрику з перероблення відходів на біопаливо у Львові, водоочисні споруди в Житомирі.
«Словенія – країна партнер, яка непохитно підтримує початок переговорів та відкриття перших кластерів для вступу України до ЄС», – зазначив віцепремʼєр.
Кулеба подякував Файон за особистий візит до України, до українських громад.
«Важливо бачити на власні очі терор Росії проти наших людей, та їх намагання зірвати опалювальний сезон», – підкреслив він.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка, міністерка закордонних справ Словенії Файон анонсувала підписання 30 жовтня двох угод з Україною, спрямованих на зміцнення співпраці.
Фото: Олексій Кулеба / Телеграм
-
Суспільство7 днів agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Відбудова4 дні agoЗеленський підписав закон про створення Національної установи розвитку
-
Війна6 днів agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Події6 днів agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Суспільство6 днів agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Політика6 днів agoНайліпшою гарантією безпеки для України є членство в НАТО
-
Війна5 днів agoНа фронті відбулось 71 боєзіткнення від початку доби
-
Події4 дні agoУ Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка
