Про це він написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Тільки фото з бандитами та їхніми московськими кураторами могло б бути кращою ілюстрацією про всесвітню ганьбу Королівського оперного театру в Лондоні», — саркастично зазначив Кислиця.

Театр анонсував показ дев’яти своїх постановок у кінотеатрах по всьому світу — загалом у більш як 1500 залах. Першою у списку значиться опера Джакомо Пуччіні «Тоска», у якій головну партію виконає Нетребко.

Співачка відома своєю публічною підтримкою путінського режиму, зокрема, вона позувала на фото з представниками так званих «ЛДНР».

Кислиця тегнув у дописі офіційні акаунти британської королівської родини, посольства Великої Британії в Україні, а також представників уряду та парламенту Британії, аби привернути їхню увагу до цієї проблеми.

Як передавав Укрінформ, низка провідних інституцій відмовилися від співпраці з Нетребко після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зокрема, Нью-Йоркська Метрополітен-опера припинила з нею контракти через її небажання чітко дистанціюватися від російської агресії.

Про це повідомила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час пресконференції в Укрінформі.

“Завтра на сцені Національної опери України відбудеться знакова подія. Два провідні колективи — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — об’єднаються, щоб виконати рідкісну для української сцени Симфонію №5 Густава Малера”, — зазначила Григоренко.

За її словами, цей концерт — важлива форма стратегічної комунікації від імені України. Вона зазначила, що серед глядачів будуть представники дипломатичних установ, щоб засвідчити: попри жорстокі російські атаки, Україна продовжує творити і говорити мовою мистецтва.

Григоренко додала, що усі квитки на концерт уже розпродані.

Кері-Лінн Вілсон наголосила, що й надалі боронитиме Україну, допоки вона не здобуде перемогу.

“Я продовжую відкривати для себе нову музику українського репертуару й дуже пишаюся цим. Щоразу більше я стаю експертом в українській музиці. І завтра відбудеться великий концерт, на якому ми зможемо показати, що ми сильні й продовжуємо творити навіть під обстрілами”, – сказала вона.

Генеральний директор Метрополітен-опери Пітер Гелб зауважив, що з перших днів повномасштабного вторгнення театр присвятив себе підтримці України в її боротьбі за свободу. За його словами, вже у серпні Український оркестр свободи вирушить у свій четвертий літній тур країнами Європи на підтримку українського народу.

“Програма включає П’яту симфонію Бетховена. Саме нею буде розпочато концерт, і саме вона стала символом британського супротиву нацистам під час Другої світової війни. Оскільки ви також переживаєте війну, це є найкращим доробком, який підкреслить незламність України сьогодні”, – сказав гендиректор Метрополітен-опери.

Гелб зазначив, що програма також включає уривок з майбутньої постановки «Матері Херсона», що ще пишеться українським композитором Максимом Коломійцем.

Концерт відбудеться 24 червня о 18:00. У програмі концерту прозвучать: Симфонія № 5 Густава Малера, з її легендарним Adagietto — символом глибокої емоції та гуманізму та Скрипковий концерт № 4 Мирослава Скорика — глибоко драматичний твір українського класика у виконанні Богдани Півненко, лауреатки Шевченківської премії, яка багато років працювала разом з маестро Скориком. Майже 100 музикантів виступлять на одній сцені, створюючи масштабне симфонічне звучання, що стане символом непохитності української культури у воєнний час.

Як повідомлялося, Метрополітен-опера у понеділок, 2 червня, в Нью-Йорку презентувала перший уривок із майбутньої опери «Мати Херсона» про депортацію українських дітей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«Під час нагляду за прокладанням траншеї для блискавкозахисту біля пристінного корпусу Старого замку в Кам’янці-Подільському було виявлено матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби. Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік представлений старожитностями чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею», – зазначив Нечитайло.

У Кам’янці-Подільському археологи виявили нові артефакти на території Старого замку / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, отримані матеріали свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони. Перше укріплення на місці Старого замку звели саме вони.

«Матеріали мідно-кам’яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи, співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євген Левінзон. Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам’ятки, кожен керамічний фрагмент є надважливим свідченням минулих тисячоліть», – додав археолог.

Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури – ред.), що датується кінцем V тис. до н. е. Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов’язують з різким похолоданням. За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселяються на важкодоступні миси і підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам’ятки.

Археолог також зазначив, що нагляд над траншеєю вкотре підтвердив, що пізньосередньовічні та ранньомодерні шари у східній частині внутрішнього подвір’я замку були знесені при вирівнюванні території. Збереглась тільки нижня частина культурних нашарувань, де представлені матеріали раннього залізного віку та енеоліту.

«В результаті нагляду було виявлено значну кількість артефактів, частина з яких може поповнити експозицію музею. Практика доводить, що навіть невеликі земляні роботи на подібних об’єктах обов’язково мають відбуватися за участю науковців-археологів», – наголосив Нечитайло.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області на некрополі «Кам’яної гори» поблизу селища Орлівка розпочала роботу археологічна експедиція Південноукраїнського національного педагогічного університету Ушинського.

Фото надані Павлом Нечитайлом