Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Німецько-української парламентської групи, депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Робін Вагенер.

“Думаю, головне полягає в тому, що коли ми говоримо про безпекову та військову співпрацю, вона повинна виходити за межі нинішнього Європейського Союзу. На моє переконання, така співпраця має охоплювати всіх сильних партнерів Європи, а це, безумовно, і Велика Британія, і Україна”, – сказав Вагенер.

Він додав, що наразі жодна з цих держав не є членом Європейського Союзу – “Велика Британія, на жаль, уже не входить до ЄС, а Україна, на жаль, ще не є його членом”, – але обидві держави “повинні стати частиною тіснішої європейської архітектури безпеки“.

“Саме тому, на мою думку, потрібен формат, який виходитиме за інституційні рамки Європейського Союзу. Він може використовувати вже наявні механізми ЄС, однак не повинен залежати від тих блокувань, із якими ми стикаємося всередині Союзу, зокрема через принцип одностайності”, – зазначив депутат Бундестагу.

На його переконання, таким форматом могла б бути Європейська безпекова спільнота.

“Якщо ми визнаємо, що вступ України до НАТО наразі неможливий із політичних причин усередині самого Альянсу, то в наших власних інтересах створити новий, значно тісніший формат безпекової співпраці в Європі – із залученням України. Адже Україна була б одним із найсильніших партнерів Європи для зміцнення європейської складової нашої спільної оборони в межах трансатлантичного союзу”, – заявив Вагенер.

За його словами, багато елементів такої моделі “формуватимуться вже в процесі її розвитку”. Першим кроком мало б стати спільне політичне зобов’язання європейських партнерів разом відповідати за безпеку континенту.

“Першим кроком мало би стати спільне політичне зобов’язання разом нести відповідальність за безпеку Європи. На цій основі можна створити інституціоналізовані консультації, запровадити регулярну координацію та виробити спільні стандарти взаємосумісності й військового співробітництва”, – заявив німецький депутат.

Він додав, що надалі така співпраця може охоплювати спільні оборонні закупівлі, координацію політики у сфері озброєнь і з часом перерости в нову систему європейської безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що існуючої правової структури європейської оборони недостатньо, варто створити Європейський оборонний союз, до якого має увійти, зокрема, Україна.

Фото: Heinrich-Böll-Stiftung, flickr

Як передає Укрінформ, про це повідомив журналіст Ерік Доерті у соцмережі X.

“Президент Трамп оголосив про активізацію мирних перемовин між РФ та Україною”, – написав він.

За словами Доерті, Трамп хоче покласти край цій війні.

“Я думаю, Путін все-таки відчуває тиск. Він хоче покласти цьому край, Україна теж хоче цього, і ми ведемо переговори – подивимося, чи вдасться нам це зробити. Це жахлива ситуація”, – заявив Трамп.

“Я завершив вісім воєн, і ця, на мою думку, буде легшою, бо я знаю обох лідерів”, – додав Трамп.

Він визнав, що планував це врегулювання як одне з найлегших у своїй практиці, оскільки, за його словами, добре знає як Володимира Зеленського, так і російського лідера.

“Але ця ситуація, я думаю, набагато ближча до завершення, ніж люди уявляють. І президент Путін хоче, щоб це закінчилося. І президент Зеленський насправді хоче, щоб це закінчилося вже зараз. Ми збираємося звернутися до НАТО, і ми будемо обговорювати це”, – наголосив президент.

Трамп додав, що “мав дуже вдалий дзвінок”, та вважає, що сторони максимально близькі до фінального рішення.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Трампом і привітав його та всіх американців з Днем незалежності США. Лідери двох країн обговорили поточну ситуацію на фронті та в дипломатії. За словами Зеленського, є реальна перспектива завершити цю війну, і рішучість Америки матиме вирішальне значення. Президенти домовилися продовжити розмову особисто під час саміту НАТО в Анкарі.

Водночас помічник глави Кремля Юрій Ушаков повідомив, що Трамп під час телефонної розмови з Путіним, яка тривала майже 90 хвилин, запропонував допомогти знайти рішення щодо війни в Україні. За його словами, Трамп зробив цю пропозицію під час суботньої розмови, у День незалежності США, у контексті своєї участі наступного тижня в саміті НАТО в Туреччині.

Фото: The White House

Про це повідомляє Укрінформ.

Зокрема, на масований обстріл України державою-агресором відреагувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. «Минулої ночі російський режим знову сліпо атакував цивільне населення з повітря, використовуючи понад 400 безпілотників та ракет, що атакували столицю», – написала фон дер Ляєн у соцмережі Х.

Вона відзначила нагальну потребу України в більшій кількості засобів протиповітряної оборони. «Ми обговоримо це цього тижня в Анкарі на саміті НАТО», – наголосила вона.

Росіяни завдали чергового масованого удару по Києву / Фото: Кирило Чуботін

1 / 22

Президентка Єврокомісії також зазначила, що ЄС «наполегливо працює над укладенням угоди щодо 21-го пакету санкцій у найближчі дні». «Ми продовжуватимемо посилювати тиск, доки Росія не припинить кровопролиття», – підсумувала вона.

***

Зі свого боку президентка ПАРЄ Петра Байр закликала Європу посилити здатність України захищати свій народ. «Росія вкотре завдала удару по столиці України Києву, лише за кілька днів після попередніх смертоносних атак. Навмисне націлювання на цивільне населення не є проявом сили – це лише поглиблює страждання та підриває повагу до міжнародного права. Європа повинна об’єднатися, забезпечити притягнення винних до відповідальності та зміцнити здатність України захищати свій народ», – написала Байр у соцмережі Х.

***

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна після російської атаки по українських містах наголосив на потребі постійного тиску на Росію. «Росія не змінить свого курсу, якщо її не змусять цього зробити. Лише постійний тиск може змінити розрахунки Кремля. Більше політичного тиску, більше економічного тиску та більше військової підтримки України. Росія повинна зрозуміти, що її стратегія провалилася і що відповідальності не уникнути», – написав він у соцмережі Х.

***

У Міноборони Естонії після атаки РФ по Україні у ніч проти понеділка закликали до єдності задля стримання російської агресії. «Ми повинні об’єднатися, щоб стримати російську агресію та забезпечити справедливий і тривалий мир для України», – зазначили в естонському оборонному відомстві у соцмережі Х.

Наслідки нічного обстрілу Києва / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ

1 / 10

***

Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 37 ракет та 326 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 5 липня.

За останніми даними, під час масованої російської атаки у Києві та області загинули 15 людей, зокрема 12 – у столиці. Ще майже 60 жителів отримали поранення, серед них – п’ятеро дітей.

У Києві 7 липня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російської атаки.