В Одесі завершили розслідування щодо п’ятьох осіб, яких підозрюють у вимаганні грошей у військовозобов’язаних за вирішення мобілізаційних питань. Серед обвинувачених є троє співробітників районного ТЦК та СП, а також керівник і член громадської організації.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на ГУНП в Одеській області та Одеську обласну прокуратуру.

ТЦК і громадська організація

За даними слідства, одну зі схем правоохоронці викрили на початку цього року. Троє співробітників одного з районних ТЦК та СП разом із представником громадської організації пересувалися містом на мікроавтобусі та помітили чоловіка на проспекті Небесної Сотні.

Слідчі стверджують, що чоловіка силоміць посадили до автомобіля та близько години возили містом. Йому повідомили, що він нібито перебуває в розшуку за порушення мобілізаційного законодавства, після чого почали вимагати 6 тис. доларів за звільнення та недоставлення до ТЦК.

За версією правоохоронців, для отримання грошей до потерпілого застосовували фізичну силу та погрожували відправкою на фронт. Після передачі коштів учасників схеми затримали.

Уникнення мобілізації за гроші

Під час подальшого розслідування слідчі встановили причетність представника громадської організації та її керівника до ще одного епізоду. За даними справи, очільник організації підшукував чоловіків призовного віку та пропонував за гроші допомогти уникнути мобілізації. Одному з клієнтів він пообіцяв за 1,5 тис. доларів посвідчення учасника громадської організації та сприяння у вирішенні питань із ТЦК через нібито наявні зв’язки.

Правоохоронці задокументували передачу коштів, а наступного дня клієнту передали посвідчення та запевнили, що мобілізаційних заходів щодо нього не буде.

Яке покарання за вимагання 

Фігурантам інкримінують незаконне позбавлення волі, вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами. Наразі один із обвинувачених перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Ще четверо були взяті під варту, двоє з них вийшли після внесення застави. У разі доведення вини в суді обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі військовослужбовця районного ТЦК підозрюють у корупції. Чоловік обіцяв за гроші зняти з розшуку та допомогти з відстрочкою від мобілізації. Свої “послуги” він оцінив у 9 тисяч гривень за те, що “домовиться” з колегами щодо зняття з розшуку. А за 6 тисяч доларів ще й обіцяв працевлаштувати на підприємство критичної інфраструктури для отримання бронювання від проходження служби в армії.  Затримання відбулося під час передачі коштів.

Також Новини.LIVE повідомляли, що після публікації відео у мережі, в якому автор стверджує, що людей утримують у неналежних умовах та можуть тримати там кілька днів, в Одеському ТЦК перевіряють умови для мобілізованих. У відомстві вже заявили, що приміщення на відео не є одним із територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За інформацією військових, йдеться про обласний об’єднаний центр мобілізації. Його створили за розпорядженням обласної військової адміністрації як спільний цілодобовий штаб, де військові, правоохоронці та представники влади координують проведення мобілізаційних заходів.

Крім цього, Новини.LIVE інформували, що у ТЦК розповіли, в яких випадках можуть застосовувати силу та зброю. Такі дії можливі, зокрема, якщо йдеться про напад на представника ТЦК під час виконання службових обов’язків. Водночас кожен випадок застосування сили підлягає перевірці.

Про це йдеться у новому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), передає Укрінформ.

У дослідженні ЮНІСЕФ проаналізував вплив восьми основних кліматичних небезпек: прибережних і річкових повеней, посух, тропічних штормів, хвиль спеки, екстремальної спеки, лісових пожеж, а також піщаних і пилових бур.

«Життя дітей продовжує змінюватися через вплив хвиль спеки, лісових пожеж, посух та повеней. Половина дітей у світі зараз живе з принаймні трьома взаємопов’язаними кліматичними загрозами, які формують їхнє повсякденне життя», – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.

За даними дослідження, посуха, екстремальна спека та хвилі спеки – це найпоширеніше поєднання кліматичних небезпек, оскільки понад 296 млн дітей живуть у районах, де діють усі три умови.

Друга за поширеністю комбінація – посуха, екстремальна спека та тропічні шторми – залишає під своїм впливом понад 115 млн дітей у всьому світі.

Зазначається, що країни з високим рівнем доходу не застраховані від кліматичних потрясінь. Наприклад, в Італії понад 6 млн дітей зазнають впливу тривалих хвиль спеки та посухи. Однак ця країна ілюструє, як інвестиції в адаптацію до зміни клімату можуть пом’якшити деякі ризики, з якими стикаються діти, водночас підкреслюючи необхідність подальших дій.

Окрім восьми найчастіших кліматичних небезпек, у звіті аналізується вплив забруднення повітря та малярії на дітей. Дані показують, що забруднення повітря впливає майже на кожну дитину у світі, тоді як 1 млрд дітей зазнають впливу малярії, що додає ще один рівень небезпеки для дітей, які вже стикаються з численними кліматичними небезпеками.

У ЮНІСЕФ підкреслюють, що їхній аналіз може допомогти урядам та особам, які приймають рішення, «краще планувати та ефективніше інвестувати в системи захисту».

«Зміцнюючи системи охорони здоров’я та освіти й удосконалюючи інфраструктуру з урахуванням потреб дітей, ми захищаємо їх від сучасних кліматичних загроз і допомагаємо забезпечити їхнє майбутнє», – наголосила Рассел.

Як повідомляв Укрінформ, за даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на п’ятий рік повномасштабної війни загалом 2 589 900 українських дітей є переселенцями.

Фото: ЮНІСЕФ

Міжнародний арбітражний трибунал підтвердив права України як прибережної держави у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці та не визнав претензії росії на одноосібний контроль над цими акваторіями.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

Йдеться про справу, яку Україна ініціювала ще у 2016 році через порушення росією Конвенції ООН з морського права після окупації Криму. Арбітражний трибунал виніс рішення по суті 22 квітня 2026 року, а 15 червня МЗС України оприлюднило його ключові висновки.

У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що трибунал не погодився з російськими твердженнями про те, що Чорне та Азовське моря та Керченська протока нібито є виключно сферою контролю рф. Натомість суд підтвердив, що Азовське море і Керченська протока залишаються внутрішніми водами двох держав, а Україна зберігає всі свої права як прибережна держава незалежно від окупації частини території.

Також арбітраж визнав, що дії росії під час реалізації інфраструктурних проєктів у районі Криму та в морських акваторіях порушували норми міжнародного права та зобов’язання щодо захисту морського середовища.

У МЗС підкреслили, що жодні односторонні рішення росії після повномасштабного вторгнення не можуть змінити міжнародно визнаний статус України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях.

Справа має особливе значення для південних регіонів України, адже стосується судноплавства, використання природних ресурсів, рибальства та контролю над морськими шляхами в Азовському морі й Керченській протоці.

Олеся Ланцман