Суди України винесли 63 вироки за використання піротехніки від початку повномасштабної війни, сімох любителів феєрверків засудили в Одеській області.

Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот, із посиланням на пошуковик по судовому реєстру Бабуся.

 Для порівняння в Миколаївській області таких вироків три, а в Херсонській жодного. Утім Одещина не одноосібно обіймає третє місце в Україні за кількістю вироків – стільки ж їх в Київській області.

Найчастіше ж салюти гримлять у столиці: майже кожен четвертий вирок або 15 справ. На другому місці Дніпропетровщина із вісьмома вироками. Найменше таких вироків було винесено у перший рік повномасштабного вторгнення — лише п’ять. Тоді могло здаватися, що це поодинокі випадки. Втім за рік судових рішень побільшало у 3,4 раза. 16 рішень за запуск салютів у війну суди винесли за неповний 2025 рік.

ФОТО: Опендатабот

Покарання за салюти під час війни коливаються від символічних штрафів до реальних тюремних строків. За дрібне хуліганство суди призначали штрафи у 51–119 гривень, а вже у кримінальних справах суми зростали до 34 тисяч гривень. У частині справ порушників відправляли на громадські роботи — наприклад, у Києві чоловік, який запускав феєрверки у стані сп’яніння, отримав 50 годин обов’язкових робіт. Окрім цього запуск феєрверків може також закінчитись і в’язницею. Так, у Рівному порушник запустив салют на подвір’ї школи, а згодом ще й погрожував поліції бойовою гранатою. Загалом суд призначив йому 4 роки ув’язнення, але замінив реальний строк на 2 роки іспитового терміну, оскільки підсудний вирішив піти служити до ЗСУ.

У листопаді 2025 року поліцейські почали перевірку через запуск феєрверка в центрі Одеси під час повітряної тривоги. Повідомлення про подію, що сталася 15 листопада, близько 22:00 на вулиці Ольгіївській, надійшло правоохоронцям від очевидців. На місце скерували співробітників поліції. Поліцейські намагаються встановити причетних до події осіб. 

Кирило Бойко

В Одеській області третю добу поспіль триває процес відновлення мобільного зв’язку після масштабної кібератаки, здійсненої Російською Федерацією. У місті Одеса вже вдалося відновити приблизно 60% функціональності мережі мобільного зв’язку.

Ключові моменти ситуації:

1. В області тривають роботи з реабілітації інфраструктури стільникового зв’язку.
2. В Одесі значна частина мережі вже повернулася до нормального режиму роботи.
3. Відновлення здійснюється попри значні технічні ускладнення, спричинені кібератакою.

Таким чином, мобільні оператори разом із відповідними службами продовжують роботу задля повного відновлення комунікацій, необхідних для забезпечення зв’язку жителів регіону.

Морські дрони докорінно змінили характер бойових дій у прибережній зоні Чорного моря. Це змусило противника переглянути підходи до використання флоту та навіть ховати його якомога далі від зони досяжності дронів.

Про це йдеться у колонці військового експерта та колишнього офіцера ВМС Ізраїлю Дов Раз, який проаналізував досвід України та його значення для інших країн для Новини.LIVE.

Реклама

Як морські дрони змінили підхід до боїв в морі за досвідом України

За словами автора, ще кілька років тому безекіпажні морські платформи виконували переважно розвідувальні функції, однак повномасштабна війна змінила їхню роль. У Чорному морі морські дрони стали повноцінною ударною силою, здатною діяти швидко й без ризику для екіпажів та дорогих кораблів. Вирішальним фактором у прибережній війні, зазначає експерт, став темп ухвалення рішень від виявлення цілі до завдання удару.

Поворотним моментом він називає осінь 2022 року, коли після атаки на Севастополь Росія вперше публічно заявила про використання надводних дронів у зв’язці з повітряними безпілотниками.

З цього часу безекіпажні надводні апарати почали сприйматися не як допоміжний інструмент, а як зброя. Масове застосування таких систем створює постійний тиск на оборону та змушує витрачати значні ресурси на охорону портів і баз.

Окрему роль у цій війні, за словами Дова Раза, відіграють і безекіпажні підводні апарати, які підвищують невизначеність у районах портів і гаваней та посилюють загрозу навіть у тилу. У результаті ефект стримування, який раніше забезпечували великі корабельні угруповання, дедалі частіше досягається шляхом використання морських дронів.

Автор зазначає, що прибережна зона стає майже повністю “прозорою” через супутникову розвідку, берегові сенсори, повітряні засоби спостереження та відкриті джерела інформації.

У таких умовах вирішальне значення мають розосередження сил, зменшення помітності та скорочення часу перебування під спостереженням. Саме тому концепція обмеження доступу до акваторії поступово переважає над прагненням повного контролю над морем.

Морські дрони, йдеться в колонці, також змінюють економіку війни. Відносно дешеві безекіпажні апарати змушують противника застосовувати значно дорожчі засоби перехоплення та постійно тримати сили в готовності. Водночас порти перестають бути безпечними зонами, оскільки удари, які раніше вимагали складних операцій, тепер можуть здійснюватися дистанційно. На його думку, майбутнє за так званими гібридними флотами, де пілотовані й безекіпажні системи діють як єдине ціле.

Підсумовуючи, Дов Раз зазначає, що сучасна морська війна дедалі більше зводиться до темпу навчання та здатності швидко інтегрувати нові технології. Саме це, а не кількість кораблів, визначатиме перевагу в майбутніх конфліктах.

Нагадаємо, також в авторській колонці член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі пояснив, чому Європі треба посилювати берегову охорону екранопланами. 

Окремо дізнайтеся, як пірати та хакери навчилися атакувати підводні комунікації в Європі та що з цим можна робити.