Політика
нові кваліфікаційні іспити для суддів та вимога до всіх аптек доєднатися до програми «Доступні ліки»
Експерти найвище оцінили регуляцію про розширення доступу населення до лікарських засобів
До 253 випуску Індексу реформ за період з 2 до 15 грудня потрапило 8 регуляцій. Четвертий випуск поспіль значення Індексу становить 0,8 бала. Найвищу оцінку експертів отримала регуляція, яка зобов’язує усі аптеки в Україні укласти договір із НЗСУ за програмою «Доступні ліки».
Також серед реформ випуску – оновлений закон про кваліфікаційний іспит на посаду судді та постанова, яка дозволяє відтермінувати погашення заборгованості для підприємств тепло- і водопостачання, які постраждали від ведення бойових дій.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
ПОСТАНОВА ПРО ОБОВ’ЯЗОК УСІХ АПТЕК ПІДПИСАТИ ДОГОВОРИ З НЗСУ ЗА ПРОГРАМОЮ «ДОСТУПНІ ЛІКИ», +1,5 БАЛА
Постанова Кабміну №141 зобов’язує всі аптеки укласти договори з Національною службою здоров’я України (НЗСУ) за програмою «Доступні ліки». Це означає, що пацієнти зможуть отримати препарати безплатно чи із частковою оплатою в рамках програми в будь-якій аптеці країни. Раніше обов’язок доєднуватися до програми «Доступні ліки» поширювався лише на аптеки, розташовані в лікарнях, інші могли зробити це добровільно.
Більшість експертів оцінили цю регуляцію позитивно, оскільки вона розширить доступ населення до лікарських засобів. Це особливо важливо для осіб, які проживають далеко від лікарень (наприклад, у сільській місцевості). Проте експерти також зауважують, що таке зобов’язання може негативно вплинути на аптечний бізнес. На старті аптеки можуть зіткнутися з додатковим фінансовим навантаженням: зниженням прибутку від участі в програмі або ж затримкою державних компенсацій, що може призводити до браку обігових коштів. Крім того, впровадження програми потребує навчання персоналу, відповідного технічного забезпечення, що не завжди є в окремих аптечних пунктах, на відміну від великих аптечних мереж.
Щоб аптечний бізнес мав час підготуватися до змін, постанова почне діяти з 1 липня 2025 року.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Інна Іваненко, виконавча директорка БФ «Пацієнти України»
«Нововведення, яке впроваджується тепер у програмі реімбурсації, зобовʼязує всі аптеки до липня 2025 підписати договір із НСЗУ в межах програми реімбурсації «Доступні ліки». Відповідне рішення ухвалив Кабмін. Це має наблизити доступ до гарантованих ліків для пацієнтів, особливо у віддалених регіонах. Тепер їм не треба буде їхати в аптеку на іншому кінці міста, ліки за програмою реімбурсації будуть доступні в кожному аптечному пункті. Для пацієнтів це спростить та пришвидшить час отримання препаратів. Загалом рішення покращить доступ пацієнтів до лікування за програмою “Доступні ліки”».
Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я
«Рішення є зайвим регулюванням бізнесу і фактично означає примус до участі у державній програмі. Обов’язок укладати договори з НЗСУ за програмою «Доступні ліки» суттєво погіршує бізнес-клімат і мало впливає на реальну доступність ліків для людей».
ЗАКОН ПРО ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ КАНДИДАТАМИ НА ПОСАДУ СУДДІ, +1 БАЛ
Закон 4072-ІХ вносить зміни до правил проходження кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді. Раніше для успішного складання іспиту потрібно було обов’язково надати не менше ніж 75% правильних відповідей на когнітивний тест (тест на IQ). Тепер мінімальний бал для IQ-тесту встановлюватиме не закон, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС). Проте загалом іспит на посаду судді вважатиметься успішно складеним за додаткових умов: якщо кандидат набере не менше як 75% максимально можливого бала за кожне з тестувань з історії української державності, права, відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання на тему спеціалізації суду. До того ж, якщо раніше кандидати обов’язково мали скласти іспит з усіх типів судової спеціалізації: адміністративної, господарської та загальної (цивільної та кримінальної), тепер вони зможуть обрати для складання іспиту та практичного завдання одну або декілька спеціалізацій на власний розсуд.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Михайло Жернаков, голова правління та співзасновник Фундації DEJURE
«Ці зміни мають як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, підвищені вимоги до кандидатів сприяють відбору найбільш компетентних і доброчесних фахівців. З іншого боку, надзвичайно високий поріг відбору призвів до того, що лише 7 кандидатів із 238 змогли успішно пройти всі етапи конкурсу до Антикорупційного суду. Це зумовлює дискусії про доцільність настільки жорстких критеріїв і їхнього впливу на формування судової системи».
Олена Овчаренко, докторка юридичних наук, експертка з питань судівництва Центру політико-правових реформ
«Закон № 4072-IX від 20 листопада 2024 року спрямований на вдосконалення процедури добору суддів, він стосується перевірки професійної компетентності майбутніх служителів Феміди. Нові норми дещо ускладнюють процес складення тестувань для кандидатів на посади суддів, проте більш чітко та однозначно окреслюють повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту.
Серед основних нововведень:
● уніфікація підходів до оцінювання професійних знань кандидатів на посади судів різного рівня і спеціалізації. Кваліфікаційний іспит є основним інструментом виміру компетентності у сфері права як для кандидатів у судді в місцевих судах, так і для суддів і кандидатів на цю посаду в апеляційних, вищих спеціалізованих судах і Верховному суді;
● збільшення кількості тестувань під час кваліфікаційного іспиту. Виконання практичного завдання зі суддівської спеціалізації залишилось незмінним. Однак анонімне тестування кандидатів доповнено іспитом з когнітивних здібностей. До тестів із загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір додані питання про історю української державності;
● більш чітке визначення правил складання та критеріїв оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту. Під час конкурсних доборів до 2023 року ВККС самостійно визначала правила оцінювання кожного етапу тестування під час кваліфікаційного іспиту. Це призводило до довільного оцінювання практичних завдань або тестувань кандидатів на посади суддів з боку ВККС. Кандидат, який не впорався з тестуванням або з практичним завданням, за загальними сумарними результатами складав кваліфікаційний іспит успішно, подолавши поріг у 75%. За новими правилами кандидат на посаду судді успішно склав іспит із вибраної спеціалізації, якщо набрав: не менше ніж 75% максимально можливого бала за тестування з історії української державності, знань із права та відповідної спеціалізації суду та за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. А також успішно пройшов тестування з когнітивних здібностей відповідно до порогового бала, встановленого ВККС;
● підвищення рівня прозорості проведення кваліфікаційного іспиту. Іспит фіксується за допомогою відео- та звукозапису – відбувається онлайн-трансляція іспиту на офіційному ютуб-каналі ВККС. Позитивним є новий обов’язок ВККС завчасно, не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення іспиту, публікувати питання тестування, та не пізніше ніж за 10 днів до іспиту – правильні відповіді на них. Для кандидатів на посади суддів публікуються і рішення Верховного Суду, на основі яких підготовлені практичні завдання.
Загалом нововведення спрямовані на встановлення чітких правил проведення кваліфікаційного іспиту. Це має полегшити підготовку до нього для кандидатів та оцінювання результатів іспиту членами ВККС. Єдина новація, що занепокоює, – зменшення строку чинності результатів кваліфікаційного іспиту з трьох до двох років: кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, зможе використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів. Зважаючи на те, що конкурсні процедури у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України є складними і довготривалими, мало хто з кандидатів на посаду судді зможе скористатися результатами успішно складеного кваліфікаційного іспиту протягом двох років».
КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ВОДОПОСТАЧАННЯ ДЛЯ ВІДСТРОЧЕННЯ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, +0,75 БАЛА
Кабмін визначив умови, за яких підприємства тепло- та водопостачання, що уклали договори реструктуризації заборгованості, можуть розраховувати на додаткову відстрочку. Її отримають підприємства, які мають підрозділи у зоні бойових дій або які раніше постраждали від бойових дій.
Якщо на момент звернення по відстрочку погашення заборгованості підприємство відновило основну діяльність, рішення про відстрочення ухвалюють виключно за рішенням боржника та кредитора (органів державної влади і місцевого самоврядування) з урахуванням фінансового стану підприємства та обсягу його заборгованості.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Роман Ніцович, DiХi Group
«Рішення дозволяє відстрочити борги підприємств теплової комунальної енергетики (ТКЕ) і водоканалів, які вже уклали договори реструктуризації заборгованості, якщо такі підприємства зазнали впливу бойових дій – знищені, зазнали руйнувань чи пошкоджень або зупинили роботу. Це врахування реальності “на землі”, щоб запобігти погіршенню і без того складного фінансового стану операторів комунального господарства та громад, де вони працюють. Водночас такі кроки не матимуть суттєвого впливу: в умовах мораторію на перегляд тарифів на тепло та постійного зростання витрат комунальні підприємства виживають лише завдяки підтримці місцевих бюджетів».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз забезпечив рішення для покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, попри складні дискусії щодо механізмів використання заморожених російських активів.
Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.
Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.
«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.
За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.
«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.
Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.
Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.
Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.
Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.
У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.
Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.
Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.
Фото: Європейський Союз
Рада ЄС ухвалила заходи для стимулювання та спрощення інвестицій в оборонну сферу ЄС, передбачивши можливості і для українських суб’єктів господарювання.
Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні Рада офіційно ухвалила регламент, що стимулює інвестиції, пов’язані з обороною, в бюджеті ЄС для реалізації Плану переозброєння Європи. Регламент вносить правові корективи, спрямовані на підтримку швидших, гнучкіших та більш скоординованих інвестицій, пов’язаних з обороною, по всьому ЄС», – йдеться у повідомленні.
Таким чином Рада ЄС планує зміцнити оборонно-промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) на фоні зростаючих геополітичних викликів.
Ухвалений регламент вносить зміни до п’яти ключових програм ЄС – Програми «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи (STEP) та «Горизонт Європа» – щоб забезпечити їх ефективніше використання для підтримки діяльності, пов’язаної з обороною.
«Серед іншого, нові правила дозволяють Україні бути асоційованою з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільної діяльності ЄС у сфері оборонних досліджень та розробок у майбутньому. Цей крок підкреслює незмінну відданість ЄС безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу», – йдеться у повідомленні.
Нові правила набудуть чинності на наступний день після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу.
Як повідомлялося, так званий «мініомнібус для оборони» – це пакет правових змін, запропонований Європейською комісією у квітні 2025 року, спрямований на збільшення підтримки проєктів щодо продукції подвійного використання або оборонного застосуванням.
Цю ініціативу доповнює так званий омнібус-пакет оборонної готовності, представлений Єврокомісією у червні 2025 року, міжінституційні переговори щодо якого, як очікується, розпочнуться наступного року.
Фото: Flickr
Слово «москаль» має османське походження, яке у XVII і XVIIІ століттях почали використовувати на Поділлі і Буковині, наслідуючи осман, для опису представників Московського царства. Його не придумали на заході України, образливого змісту воно набуло набагато пізніше, за сприяння самих росіян.
Про це в коментарі Укрінформу розповів український науковець, історик-османіст, доцент кафедри історії України, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського Олександр Середа.
“До 1721 року існувало Московське царство – Московія. В османсько-турецькій мові чітко прописувалося слово мoskov (“москов”) чи мoskou (“москоу”), а жителі Московії і особливо військові представники Московії – moskovlu (“московлу”) чи moskouli (“москоулі”). Таке словотворення відбувається за допомогою суфіксу -lu (-li), і це є етнонім для росіян до другої половини XVIIІ ст.”, – пояснив Середа.
Науковець зазначив, що спочатку термін “москаль” найбільше використовували на Буковині, яка була до 1812 року у складі Молдови, у васальній залежності від Османської держави, і на території окремого Хотинського санджаку – безпосередньо територіальної одиниці Османської держави. Звідти термін “москалі” поширився на Галичину і Поділля, знову ж таки під час каральних військових дій московитів на заході України у XVIIІ ст.
“З 1672 року турецькі військові гарнізони розміщувались у Кам’янці-Подільському, Меджибіжі, Барі, Червонограді. З початку XVIIІ ст. такі гарнізони були і в Хотині, і в Чернівцях, і в інших місцях. Звичайно, так як османи називали російських військових – “москоулі”, так само місцеве населення це копіювало. Звідси й з’явилися етнічне позначення тогочасних росіян як “москалів”. Місцевому населенню, яке себе називало русинами, нічого не доводилося придумувати щодо московських зайдів, ця термінологія була сталою в османських документах ще з XV ст.”, – наголосив Середа.
За твердженням історика, у XVIIІ ст. термін “москаль” не мав негативної конотації, а передавав лише сутність військових загарбників.
“Сучасна російська пропаганда стверджує, що нібито навмисно було придумано образливе прізвисько “москалі” на Західній Україні, що не є правдою. Початок існування цього терміну був досить дипломатичним. А от як цей термін набув негативу на заході України – інше питання. Знову ж таки, пов’язане з окупаційними діями Російської імперії і Радянського союзу”, – зазначив Середа.
Історик додає, що зміна значення слова “москаль” з нейтрального у XVIIІ ст. на негативне у XIX-XX ст. фактично стала результатом історичних дій самих росіян.
Як повідомляв Укрінформ, у 2018 році український історик-османіст Олександр Середа, на той час будучи викладачем Стамбульського університету, зробив прямий переклад султанського фермана (листа) до Богдана Хмельницького з османсько-турецької на українську. Копія цього документа довгі роки зберігалася у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, але ніхто не міг прочитати, що в ньому зашифровано.
Олександр Середа є одним із небагатьох науковців в Україні, які знаються на османсько-турецькій, та зміг розшифрувати цей документ з арабською в’яззю, що також дозволило виправити неточності та пропуски попередніх перекладів.
Фото надане Олександром Середою
-
Одеса1 тиждень agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Усі новини7 днів agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Одеса4 дні ago
Затори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень ago
Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу