Перші рейси поїздів з додатковими жіночими купе, які будуть у вагонах № 5, заплановані з 25 липня, повідомили в “Укрзалізниці”.

“Відчуття комфорту та безпеки під час подорожей — один із наших пріоритетів. Саме тому ми масштабуємо проєкт жіночих купе і додаємо ще 3 поїзди”, — йдеться у повідомленні УЗ.

У яких поїздах будуть жіночі купе:

• потяг ⁠⁠№ 38/37 Київ — Запоріжжя
• потяг ⁠⁠№ 98/97 Ковель — Київ
• потяг ⁠⁠№ 22/21 Львів — Харків

В “УЗ” наголошують, що за вартістю жіночі купе не відрізняються від звичайних. Й наразі зазначена послуга доступні в складі 15 поїздів.

Де вже є жіночі купе?

• потяг⁠ ⁠№ 1/2 Харків — Ворохта
• потяг ⁠№ 3/4 Запоріжжя — Ужгород
• потяг ⁠№ 5/6 Запоріжжя — Ясіня
• потяг № 15/16 Харків — Ясіня
• потяг № 17/18 Харків — Мукачево (Ужгород)
• потяг ⁠№ 22/21 Львів — Харків
• потяг ⁠№ 26/25 Одеса — Ясіня
• потяг № 29/30 Київ — Ужгород
• потяг⁠ ⁠№ 38/37 Київ — Запоріжжя
• потяг⁠ № 41/42 Дніпро — Трускавець
• потяг ⁠№ 43/44 Черкаси — Івано-Франківськ
• потяг⁠ ⁠№ 75/76 Київ — Кривий Ріг
• потяг ⁠№ 81/82 Київ — Чоп (Ужгород)
• потяг⁠ № 95/96 Київ — Рахів
• потяг⁠ ⁠№ 98/97 Ковель — Київ

Варто зазначити, що у такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. Компанія-перевізник попередила, що пасажир при виборі подібного сервісу повинен звернути увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в мобільному застосунку чи на сайті.

Нагадаємо, у травні 2023 року одна з блогерок поскаржилась, що її супутниками по купе були троє чоловіків, через що вона відчувала себе дискомфортно. Ця публікація набула неочікуваного розголосу.

Й у червні “Укрзалізниця” розпочала пілотний проєкт з продажу квитків у жіночі купе. Спочатку вони реалізовувалися на рейсах, вийшли у лідери за кількістю зареєстрованих конфліктних випадків.

За вісім етапів масштабного обміну полоненими вдалося повернути додому сотні українців, серед них поранені, цивільні та зниклі безвісти.

В Херсонській області внаслідок дій російської ППО на території окупованого біосферного заповідника “Асканія-Нова” згоріло майже тисячу гектарів степу.

Про це повідомили на сторінці заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Там зазначили, що протягом двох днів, 1 та 2 липня, на території заповідника вирувала масштабна пожежа.

 Як свідчать супутникові знімки Sentinel-2, вогнем було охоплено 942 гектари заповідної зони в масиві “Південний”, а також ще близько 104 гектари сільськогосподарських угідь навколо. Причиною загоряння, за попередніми даними, стала діяльність російської зенітної установки, яка базується безпосередньо на території заповідника.

Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” 

Водночас російська окупаційна адміністрація поспішила звинуватити у пожежі “вражеские дроны”, не надавши жодних доказів. 

Фахівці нагадали, що це не перший випадок: ще 22 серпня 2023 року в тій самій місцевості – ділянці “Великий Чапельський під” – виникла велика пожежа після падіння уламків ракети російської ППО. А 1 вересня 2023 року вигоріла територія в межах ділянки “Успенівка”, і нинішнє згарище частково наклалося на попереднє.

Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

Найбільших втрат зазнали унікальні степові екосистеми. Зокрема, згоріли біотопи з рідкісними рослинними угрупованнями Stipeta ucrainicae та Stipeta capillatae, які охороняються Зеленою книгою України. 

Таким чином, під загрозою опинились десятки видів флори і фауни, багато з яких не зустрічаються більше ніде у світі.

Попри ці факти, окупаційна влада зайнята не відновленням довкілля, а підрахунком збитків, які вони цинічно приписують “наслідкам української агресії”.

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” — унікальна природоохоронна територія в Україні, яка входить до списку найдавніших степових заповідників світу. Він розташований в  Херсонській області, Каховському районі, неподалік однойменного селища Асканія-Нова.

Заповідник створено 1898 року бароном Фрідріхом Фальц-Фейном, який присвятив життя збереженню дикої природи. Площа: 33,3 тисячі гектарів, з яких понад 11 тисяч гектарів є цілинним степом, який ніколи не оброблявся людиною. Входить до світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, також є частиною Смарагдової мережі Європи.

 “Асканії-Нова”  – це одна з небагатьох територій у Європі, де зберігся незайманий степовий ландшафт із природною флорою та фауною. З 24 лютого 2022 року заповідник  перебуває під окупацією. У квітні 2024 року з’явилася інформація про критичний стан об’єкта. До війни тут мешкало понад 3000 видів тварин, серед яких 27 видів із Червоної книги МСОП і 7 видів із Червоної книги України. Чимало колекцій рідкісних тварин за час окупації майже втрачено.

Ірина Глухова