Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила продюсерка, ініціаторка акції “Жовто-блакитні метелики. Дітям” Юлія Чернявська на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.

“Акція поступово почала розвиватися і розширюватися завдяки людям, які брали в ній участь. За цей час (за рік – ред.) ми для себе зафіксували цифру в 5 тисяч послань, які на сьогоднішній день вже зібрали. Але наша мета, як раніше ми зазначали, – це 20 651 послання”, – зазначила Чернявська.

Вона зауважила, що на початку акції планували зібрати меншу кількість листівок, однак згодом збільшили цільову кількість до 20 651. Ця цифра наразі відповідає офіційним даним про українських дітей, яких депортували та які незаконно перебувають на території Росії.

“Ми хочемо зібрати саме цю кількість послань для того, щоб кожна дитина, коли вона повернеться, могла отримати, побачити це послання і зрозуміти, що про неї весь час пам’ятали, що ми робили все можливе для того, щоб ці діти повернулися і щоб вони відчували нашу підтримку й знали, що ми завжди з ними поруч”, – наголосила Чернявська.

Продюсерка нагадала, що акція стартувала під час Талліннського кінофестивалю у 2025 році, де презентували документальний фільм “Жовто-блакитні метелики”. У межах ініціативи учасники пишуть листи й створюють листівки зі словами підтримки для українських дітей, які перебувають у Росії та не можуть повернутися додому.

“Коли ми тільки починали цю акцію, головною нашою метою було залучити якомога більше людей із різних країн, бо для нас дуже важливо, щоб тема українських дітей, яких незаконно депортувала і вивезла Росія, залишалася у полі уваги міжнародної спільноти. Тоді ми не могли передбачити, яку кількість країн нам вдасться залучити за такий не дуже великий час. Зараз я можу відзвітувати, що акція вже відбулася у 15 країнах”, – підкреслила Чернявська.

Спікерка уточнила, що йдеться про Польщу, Францію, Естонію, Литву, Латвію, Іспанію, Хорватію, Велику Британію, Ірландію, Кіпр, Німеччину, США, Канаду, Україну й Норвегію. Окрім цього, заходи відбулися у 19 містах і селищах України.

Чернявська зазначила, що організатори працюють над розширенням географії ініціативи. Найближчим часом акції планують провести в Італії, Угорщині, Болгарії, Словаччині та Франції. При цьому, зауважила вона, Франція була однією з перших країн, які підтримали ініціативу, і вже долучалася до її проведення.

Як повідомляв Укрінформ, станом на початок жовтня 2026 року до України вдалося повернути 2665 дітей.

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Після звільнення Романа Мрочка з посади очільника Херсонської МВА його родичі стали власниками будинку площею майже 600 квадратних метрів під Києвом, а його дружина придбала автомобіль Lexus.

Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

За даними журналістів, навесні 2025 року, приблизно через місяць після звільнення Мрочка, у його рідних з’явився будинок у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Площа будівлі – майже 600 квадратних метрів.

У декларації Мрочка цього будинку немає. Офіційно він належить його батькам та сестрі.

Також, за даними журналістів, дружина Мрочка у травні цього року стала власницею Lexus RX 2023 року випуску.

У 2024 році Роман Мрочко, будучи очільником Херсонської МВА, пояснював важливість будівництва підземних шкіл для дітей міста. Він також видав гарантійний лист: після зведення підземних шкіл діти повернуться до навчання в класах в очному або змішаному форматі. Такі були умови виділення коштів із державної субвенції.

У жовтні 2026 року будівництво зупинили. Нині всі підземні школи в Херсоні залишаються недобудованими.

Новий голова Херсонської МВА Ярослав Шанько заявив, що доки Херсон не вийде з умов активних бойових дій, навчання там проводити неможливо, навіть якщо школи добудують. Контракти з усіма підрядниками розірвали.

Будівництво велося свідомо вже з порушенням, з ігноруванням норм безпеки та проєктних вимог, – заявив Шанько.

Відкрито кримінальні провадження, триває розслідування. Підрядники встигли отримати десятки мільйонів гривень за роботи, які мали ознаки низької якості та недоцільності. За даними сюжету, ці кошти громаді не відшкодували, а підозри нікому не оголошували.

Варто додати, що Мрочко очолював Херсонську МВА трохи більше року. На посаду його призначили в березні 2023 року, а звільнили у квітні 2024-го. У 2025 році Мрочко став заступником у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

Ірина Глухова

Кілійський міський голова, якого підозрюють в отриманні 35 тисяч доларів неправомірної вигоди, залишається під вартою. Водночас за кілька місяців суд тричі зменшував суму застави, яка може стати альтернативою арешту. Наразі вона становить 36,6 млн гривень. Про це йдеться в ухвалі Київського районного суду міста Одеси, розповідає “Махала”.

Підозру посадовцю оголосили 26 травня 2026 року. Наступного дня суд відправив його під варту та визначив заставу у розмірі 41,6 млн гривень. А першого червня міського голову відсторонили від посади.

У липні суд продовжив розслідування до 25 листопада та вкотре переглянув запобіжний захід. Тримання під вартою продовжили, але суму застави зменшили до 38,272 млн гривень.

У вересні суд знову розглянув питання про запобіжний захід. Слідство просило залишити посадовця під вартою, посилаючись на те, що ризики, через які його взяли під варту, досі залишаються.

Захист із цим не погоджувався. Адвокати заявляли, що ризики зменшилися, оскільки міського голову вже відсторонено від посади. Також вони наголошували, що сума застави є надмірною для його родини.

Суд частково задовольнив клопотання слідства та продовжив тримання під вартою до 31 жовтня. При цьому заставу втретє зменшили, цього разу до 36,608 млн гривень. 

Нагадаємо, за версією слідства, справа стосується дозволу на видалення зелених насаджень, необхідного ТОВ «Кілійська ВЕС» для реалізації проєкту вітрової електростанції. Слідчі вважають, що міський голова спочатку вимагав 30 тисяч доларів, а згодом збільшив суму до 60 тисяч. У результаті, за даними обвинувачення, він отримав 35 тисяч доларів неправомірної вигоди.

Досудове розслідування у справі триває. 

Фото зі сторінки у Фейсбук.