Війна
Операція у Курській області продовжується: Зеленський заслухав доповідь Сирського
Президент Володимир Зеленський заслухав доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського щодо ситуації на фронті та міністра міністра оборони Рустема Умєрова про нові пакети підтримки від партнерів.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у Фейсбуці.
За словами глави держави, Сирський доповів про захист позицій у Донецькій області та на інших ділянках фронту.
Президент висловив вдячність усім українським підрозділам за стійкість й ефективність у знищенні загарбників.
Як зазначив Зеленський, ситуація на Покровському напрямку стабілізована.
«Окремо щодо Курщини. Операція наших сил у визначених районах Курської області продовжується. Підрозділи виконують завдання саме так, як це потрібно. Завдяки українським силам на Курщині була відтягнута значна кількість російських сил з інших напрямків. Наші війська продовжують стримувати відповідні угруповання Росії та Північної Кореї на Курщині. Оточення наших військ немає», – наголосив Президент.
Також, зауважив глава держави, «бачимо напрямки вздовж нашого східного кордону України, де російська армія накопичує сили. Це свідчить про бажання завдати удару по нашій Сумській області. Ми це розуміємо й будемо протидіяти. Хотілося б, щоб і всі партнери розуміли, що саме планує Путін, до чого готується і що саме буде ігнорувати».
На переконання Зеленського, накопичення російських сил свідчить про те, що «в Москві збираються ігнорувати дипломатію й надалі. Затягування війни Росією очевидне».
«Ми готові надати партнерам усю реальну інформацію щодо ситуації на фронті, в Курській області та вздовж кордону», – запевнив Зеленський.
Також, повідомив Президент, «сьогодні були доповіді щодо нашої ракетної програми. Маємо суттєві результати. «Довгий Нептун» пройшов випробування й успішне бойове застосування. Нова українська ракета, точний удар. Дистанція – тисяча кілометрів. Дякую нашим українським розробникам, виробникам і військовим. Продовжуємо працювати заради гарантування української безпеки».
Крім того, додав він, сьогодні була доповідь міністра оборони Рустема Умєрова щодо нових пакетів підтримки від партнерів.
«Забезпечуємо постачання артилерії. Вдячний усім партнерам, які допомагають», – підкреслив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ,Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна продовжує роботу заради об’єднання абсолютно всіх, хто може реально допомогти, хто може зміцнити дипломатію та наблизити мир.
Фото: ОП
Війна
У боях за Україну загинули майже 100 білоруських добровольців
Близько 100 білоруських добровольців загинули, захищаючи Україну від російської агресії, а ще 414 громадян Білорусі перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка через підтримку України.
Про це під час пресконференції повідомила керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна, передає Укрінформ.
«За Україну вже загинули близько 100 добровольців», – поінформувала вона. Представниця білоруської опозиції також нагадала, що єдиним білорусом, який наразі удостоєний звання Героя України, є Михайло Жизневський, якого було вбито під час Революції Гідності, додавши, що білоруси воюють за Україну ще з 2014 року.
Шатіліна також повідомила, що близько 414 громадян Білорусі нині засуджені й перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка за підтримку України.
Водночас заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет наголосила, що повернення до Білорусі становить серйозну небезпеку для багатьох громадян країни.

«Білорусь на цей момент є дуже небезпечною країною. Відомо про понад 119 випадків арештів людей саме за те, що вони повернулися. Їх затримують на кордоні, коли вони повертаються до Білорусі. І них 63 вже визнані політв’язнями», – повідомила вона.
За словами Махомет, це одна з причин, чому багато білорусів не можуть повернутися на батьківщину для оформлення нових документів.
Вона також навела статистику щодо надання міжнародного захисту громадянам Білорусі в Україні.
«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, ще 17 особам – відмовили», – зазначила Махомет.

За її словами, хоча українське законодавство передбачає механізм отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці скористатися ним білорусам складно через необхідність документально довести ризик переслідування, а також через випадки відмов у прийнятті відповідних заяв.
Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.
Фото Укрінформу можна купити .
Війна
ДБР розслідує причини катастрофи F-16 на Полтавщині
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом катастрофи винищувача F-16 на Полтавщині та встановлює причини інциденту.
Про це повідомляє ДБР, передає Укрінформ.
“Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом катастрофи винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України, що сталася під час виконання бойового завдання на Полтавщині”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відомості за цим фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 416 ККУ — порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.
За попередньою інформацією, 29 липня близько 18:45 у Кременчуцькому районі Полтавської області під час виконання бойового завдання зазнав катастрофи літак F-16 ПС ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, його життю нічого не загрожує.
“Відразу після події на місце аварії негайно виїхала слідчо-оперативна група Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Невідкладні слідчі (розшукові) заходи тривали усю ніч та продовжуються вранці. Встановлюються усі обставини авіаційної катастрофи”, – зазначають правоохоронці.
Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Як повідомлялося, 29 липня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих повітряних цілей на борту винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України сталась нештатна ситуація, пілот катапультувався.
Фото: ДБР
Війна
В Україні середня зарплата у червні зросла на 5,9%
Середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у червні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 783 грн проти 30 961 грн у травні (+5,9%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (48 393 грн), а також у Луганській (38 143 грн) та Київській (33 849 грн) областях. Найнижчий рівень оплати праці – у Чернівецькій (24 472 грн) та Кіровоградській (23 882 грн) областях.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 77 931 грн. Найнижчою оплата праці залишається у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — 22 274 грн.
Станом на 1 липня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у травні 2026 року становила 30 961 гривня, що на 1,5% більше показника квітня.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Одеса5 днів agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
