Connect with us

Війна

Пам’яті ветерана АТО Рустема Аблятіфова (позивний «Ногай»)

Published

on


Говорив кримськотатарською та українською, володів ще трьома іноземними мовами

Політолог, юрист, ветеран АТО Рустем Аблятіфов народився в Одесі 3 грудня 1964 року.  

Спочатку здобув фах моториста-матроса у місцевому морському професійно-технічному училищі. Працював на суднах Чорноморського пароплавства. У 1991 році екстерном закінчив судноводійський факультет Одеської державної морської академії. 

У 1992 році перебрався з родиною в Крим – на історичну батьківщину. Працював на суднах Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості та Керченського морського технологічного інституту. Закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.  

Згодом Рустем працював юристом-заступником директора Фундації з натуралізації та прав людини «Сприяння» - організації-партнера Агентства ООН у справах біженців в Україні. Був серед тих, хто проводив безпрецедентну кампанію з набуття громадянства України кримськими татарами та представниками інших національних меншин, які були депортовані за радянських часів. 

Отримавши у 2002 році диплом магістра державного управління з відзнакою в Українській академії державного управління при Президентові України, працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції. Згодом став головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК.  

Чоловік брав активну участь у Помаранчевій революції. Під час повторного голосування другого туру виборів Президента України був головою виборчої дільничної комісії у Харкові, де особливо активними були проросійські сили. 

Стажувався у США та Канаді. Залучався Венеціанською комісією як експерт при розгляді проєктів надважливих законів України. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій з питань державного управління, етнополітики, міграції, прав людини тощо. 

Рустем викладав у Кримському юридичному інституті. Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства». Був політичним аналітиком та юристом. Протягом двох років працював редактором англомовної сторінки в агенції «Кримські новини».

У 2013 році Рустем став активним учасником руху «Євромайдан Крим». Після анексії Росією українського півострова його затримувала так звана кримська самооборона, сформована з асоціальних та напівкримінальних елементів. Після незаконного референдуму про статус Криму чоловік був змушений виїхати з родиною до Львова. Там разом з іншими політологами і  правниками розробили проєкт закону «Про права корінних народів України». 

Водночас Рустем не припиняв викладацької діяльності. Його лекції слухали у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.  

У вересні 2015 – квітні 2016 року активіст долучився до Громадянської блокади Криму, яку організували кримські та загальноукраїнські патріотичні громадські організації задля припинення торгівлі та енергопостачання до тимчасово окупованого Криму. Рустем виконував обов’язки координатора на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чаплинка». 

В інтерв’ю Рустем розповідав, що Росія пропонувала Україні $3,5 мільярда за відмову від блокади. Він разом з однодумцями заснував громадську військово-патріотичну спілку «Резервний підрозділ ім. Девлєт Ґірая», головною метою якої стали підготовка співвітчизників до служби у війську та об’єднання учасників АТО-кримців. 

Ще у січні 2015 року став добровольцем. Безпосередньо на сході України брав участь в боях з липня 2016-го по січень 2018 року, внаслідок чого отримав інвалідність.  

На другий день повномасштабного вторгнення РФ Рустем приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.  

Наприкінці літа 2022 року захистив дисертацію «Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х років)» у Львівському національному університеті імені Івана Франка і здобув ступінь доктора філософії за спеціальністю «Історія та археологія». 

Чоловік загинув 24 вересня 2022 року під час боїв з росіянами у Херсонській області. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі для «Крим. Реалії» розповів, що Рустем Аблятіфов добре володів кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні був дуже принциповим. Вважав: якщо кримський татарин не володіє своєю материнською мовою, то має говорити державною, принаймні з ним. 

«Іноді він вступав у жорстку полеміку із кримськими татарами, які не розмовляли з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось казав: «Ну, я ж не знаю кримськотатарської мови», відповідав: «Тоді хоча б українською мовою», – згадував Чубаров. 

Син загиблого Адільгірей написав про батька: «Він завжди ненавидів усе російське і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним з найважливіших принципів його життя.  

Коли ми в дитинстві жили у Криму, він змушував мене та мою сестру говорити лише українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «дивно». Я цього не розумів, бо, як і всі діти, не хотів «відрізнятися». Тільки подорослішавши, став розуміти. Він помер, борючись з тим, що щиро ненавидів – Росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не вмирають – вмирають вороги!»  

Попрощалися з Рустемом Мамут оглу Аблятіфовим у Львові 30 вересня 2022 на площі Ринок.

Церемонія за мусульманською традицією відбулася в Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада. Поховали Героя на Голосківському цвинтарі поряд із могилами кримських татар.  

У чоловіка залишилися дружина, син і донька. 

Рустем Аблятіфов нагороджений пам’ятною відзнакою «За оборону Авдіївки» (2017), посмертно за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023).   

Вічна пам’ять і слава Захисникові! 

Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Залевський, Фейсбук-сторінка Рефат Чубаров, з сайту «Крим.Реалії» та соціальних мереж

За матеріалами Меморіал. Платформа пам’ятіКрим. Реалії



Джерело

Війна

Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удар по нафтохімзаводу у Башкортостані

Published

on



Сили безпілотних систем завдали удару по нафтохімзаводу у Стерлітамаку в Башкортостані Російської Федерації, що виробляє авіапаливо, компоненти для авіаційного керосину та синтетичний каучук.

Про це в Телеграмі повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.

«Губер Башкортостану підтвердить. 1500 км вглиб боліт – це не про захист. Про час польоту волелюбного українського Птаха», – написав Бровді.

Читайте також: Сили безпілотних систем вдарили по російському хімзаводу в Череповці

За його словами, нафтохімзавод у Стерлітамаку (Башкортостан) – виробник авіапалива, присадок для авіаційного керосину та єдиний в Російській Федерації виробник неодимових синтетичних каучуків.

Як повідомляв Укрінформ, у місті Стерлітамак у Башкортостані, яке є одним із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії, зафіксовано атаку по об’єктах, пов’язаних із виробництвом компонентів для військової техніки.



Джерело

Continue Reading

Війна

У ЗСУ створили Воєнну експертну раду

Published

on



У Збройних силах України створили Воєнну експертну раду ARES (Allied Reform and Expert Support) – дорадчий орган при головнокомандувачі ЗСУ, завданням якої є обмін передовим українським та міжнародним досвідом для розвитку війська.

Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначили у Генштабі, це важливий крок для системного посилення ЗСУ: Рада допомагатиме впроваджувати інституційні зміни в системі управління ЗСУ, підтримувати трансформацію армії та підвищувати її ефективність.

Серед пріоритетів – розвиток військової науки та освіти, підвищення ефективності забезпечення потреб Збройних сил України, а також консультативно-дорадча підтримка з інших питань, що належать до повноважень головнокомандувача ЗСУ.

Головою Воєнної експертної ради визначили британського генерала Річарда Ширреффа (заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО 2011-2014 рр).

До складу ради увійшли авторитетні військові лідери й експерти з країн-партнерів, які мають унікальний бойовий і управлінський досвід, зокрема генерал Девід Петреус (директор Центрального розвідувального управління США, 2011-2012 рр.); адмірал Манфред Нільсон (заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації (DSACT), НАТО, Німеччина, 2016–2019 рр.); генерал-лейтенант Павел Мацко (заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, 2013–2018 рр.); віце-адмірал Мартін Джон Коннелл (другий морський лорд та заступник начальника штабу Військово-морських сил Великої Британії, 2022–2025 рр.); генерал-лейтенант Ендрю Леслі (командувач Сухопутних військ Збройних сил Канади, 2006–2010 рр.); генерал-майор Патрік Карпентьє (командувач Об’єднаного оперативного угруповання «Північ» Збройних сил Канади, 2017–2020 рр.); коммодор Ганс Хелсет (представник Військово-морських сил Норвегії у структурах НАТО).

Читайте також: Зеленський нагородив почесною відзнакою 421-й батальйон безпілотних систем ДШВ

Триває підготовка до початку практичної роботи та проведення першого засідання Воєнної експертної ради.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у телефонній розмові з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичем обговорив важливість стабільного постачання озброєнь і пріоритетні потреби України за програмою PURL.



Джерело

Continue Reading

Війна

ГУР оприлюднило дані російської компанії «Швабе», залученої до створення військової продукції

Published

on



Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані 48 підприємств холдингової компанії “Швабе” зі складу державної корпорації “Ростех”, які залучені до створення військової продукції.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.

Інформація оприлюднена на порталі War&Sanctions.

Попри позиціонування як виробника медичного обладнання підприємства “Швабе” залучені до створення широкого спектру військової продукції — від ударних і розвідувальних БПЛА до прицільних систем для авіації та бронетехніки, тепловізорів, а також компонентів для балістичних ракет і коригованих артилерійських боєприпасів.

До структури “Швабе” входять, зокрема закордонні активи — китайська компанія Shvabe Opto-Electronics Co., Ltd та білоруське підприємство “Швабе (Мінськ)”, що розширюють можливості холдингу з доступу до технологій і компонентної бази.

Як зазначили в ГУР, ймовірно, саме “медичне” прикриття дозволило значній частині підприємств уникнути санкційного тиску — 30 із них досі не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них московський завод “Сапфір” — виробник фотодіодів для балістичних ракет “Іскандер-М” і фотоприймачів для коригованих артилерійських снарядів “Краснополь-М2”, центральне конструкторське бюро “Фотон”, яке виробляє лазерні далекоміри і тепловізори, АТ “Германій” з виробництва германію та його сполук, які використовуються для виготовлення інфрачервоної оптики, оптоволокна, а також у ядерній та радіоелектронній промисловості.

Читайте також: ГУР оприлюднило дані 34 російських підприємств з виробництва й ремонту гелікоптерів

“Швабе” – восьмий холдинг Ростеху, структуру якого оприлюднило ГУР. Загалом ідентифіковані 553 підприємства Ростеху, що залучені до забезпечення військових спроможностей РФ.

Як зауважили в ГУР, “цей кейс вкотре підтверджує: у Росії відсутній чіткий поділ на цивільне та військове виробництво, а будь-які технологічні підприємства можуть бути інтегровані у воєнну машину агресії”.

Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило детальну інформацію про керовані російські боєприпаси “Краснополь-М2” та підприємства, залучені до їх виробництва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.