Одеса
Пам’ятник Пушкіну в Одесі 2025 — чи треба зносити, що кажуть одесити
Пам’ятник Пушкіну в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Дискусія про те, що робити з пам’ятником Олександру Пушкіну в центрі Одеси, знову набирає обертів. Під час війни з РФ для багатьох українців російська культурна спадщина — не просто мистецтво чи історія, а складний і болісний символ. Одні наполягають на тому, що в українському місті не повинно залишатися місця для постатей, пов’язаних з імперською політикою. Інші нагадують: історія не буває однозначною, і вирішувати долю пам’ятників слід зважено.
Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати у людей: як вони ставляться до пам’ятника Пушкіну?
Реклама
Читайте також:
Пушкін — історія Одеси
Для частини одеситів головне — не забувати минуле, яким би воно не було. Вони не проти переосмислення символів, але виступають проти тотального знищення. На їхню думку, культурні фігури на кшталт Пушкіна слід виводити з центрального простору міста, але не стирати повністю з пам’яті. Один із респондентів впевнений, необхідний окремий парк скульптур. Там вони можуть стати об’єктами для критичного осмислення, а не предметами культу.
“Дорослі люди повинні приймати історію такою, як вона є, а не переписувати зараз її. Вони можуть бути незгідні з нею, можуть не любити Пушкіна. Але це історія, і якщо ця людина має якийсь історичний вплив на місто, вона може бути у вигляді пам’ятника. Мені подобається ідея зробити парк колишніх героїв, будь-то історичних персоналій, зробити там якісь зони для дітей, екскурсії. Пушкін може не стояти в центрі міста, а десь у цьому парку та виконувати свою роль”, — розповів Павло.
Ця позиція поєднує і повагу до історичного спадку, і бажання осмислити його у новому контексті. Для багатьох одеситів пам’ятник Пушкіну — це більше ніж просто скульптура. Це частина родинної історії, простору, з яким виросли кілька поколінь. Люди, які все життя провели в Одесі, сприймають такі об’єкти як своєрідний зв’язок із минулим.
“Я живу в Одесі все життя, мені 64 роки, я одеситка в п’ятому поколінні. Особисто я вважаю що пам’ятник Пушкіну, зносити не треба. Там є надпис “Граждане Одессы”. Тобто не ми ставили цей пам’ятник, і ніхто зараз не має права його зносити”, — зазначила Тетяна.
Знесення пам’ятників
Є й ті, хто не бачить великої потреби в дискусії про пам’ятники саме зараз. Для них такі теми здаються другорядними в умовах війни, коли ресурси та увага мають бути зосереджені на більш нагальних викликах. Розмови про демонтаж сприймаються як спосіб відволікання уваги від важливіших питань — безпеки, реформ, соціальних проблем.
“Та, в принципі, мені байдуже. На цей час цим краще не займатися, бо в нас є інші питання, якими краще приділити увагу, ніж знесення пам’ятників”, — каже Софія.
Для багатьох українців сьогодні важливіше зберігати стабільність, ніж вдаватися до символічних жестів. І хоча вони не мають чіткої думки про долю пам’ятника, для них головне — фокус на сьогоднішні проблеми.
“Є більш нагальні потреби, ніж зараз займатися цим. Навіщо роздувати зараз це. Лише щоб відвертати суспільство від важливих подій чи новин”, — зазначила Валерія.
Пушкін не заважає
Є й байдужіші голоси — ті, хто не приділяє пам’ятникам великого значення. Головне, щоб скульптура не створювала конфліктів, не провокувала суспільство і не псувала міський простір. Це питання більше з погляду естетики, ніж ідеології. Якщо пам’ятник доглянутий, гармонійно вписаний у простір і не викликає спротиву — то хай собі буде.
“Якщо він нікому не заважає та має гарний вигляд, то можна залишити, чого б і ні”, — зауважила Софія.
Для людей це просто фоновий елемент — як лавка чи ліхтар. Але навіть байдужість — це відповідь, і вона важлива для розуміння того, наскільки глибоко ця тема дійсно зачіпає людей. Іноді незаангажованість — це теж форма спокою в часи змін.
“Нічого, я вам не скажу про це. Мені якось до пам’ятників взагалі байдуже”, — каже Андрій.
Суперечки довкола пам’ятника Пушкіну — це не тільки про одну постать і не тільки про російську культуру. Це про глибші речі: як Одеса бачить себе в майбутньому, які символи хоче зберегти і як переосмислює минуле. У місті, де переплелися десятки культур і традицій, відповідь ніколи не буде простою. Але важливо, що це питання починають обговорювати відкрито. Бо тільки через такі розмови можна дійти до зважених рішень — без руйнації, але з розумінням і відповідальністю.
Раніше ми писали, що одесити вийшли до пам’ятника Пушкіну на протест. А також про те, чи будуть зносити пам’ятник у центрі Одеси.
Одеса
Одещина готує цивільних до оборони Одеси у разі атаки РФ
Тетраподи на пляжі на Одещині. Фото ілюстративне: Суспільне Одеса
На Одещині цивільних жителів готують до захисту регіону на випадок спроби російської армії висадити десант. Людей навчають керувати дронами та тренують на полігонах. Частину з них залучають до добровольчих формувань територіальних громад.
Про це в інтерв’ю “Радіо Свобода” розповів командир ОТУ “Одеса” Денис Носіков, передає Новини.LIVE.
Підготовка цивільних
За словами Носікова, цивільних жителів Одещини навчають працювати з безпілотниками та проходити військову підготовку. Зокрема, їх масово перевчають на операторів FPV-дронів, які використовують для перехоплення ворожих безпілотників.
“Масово перевчаємо на ФПВ-перехоплювачі і нарощуємо кількість екіпажів цих перехоплювачів”, — розповів командир ОТУ “Одеса”.
До такої роботи залучають, зокрема, членів добровольчих формувань територіальних громад. За словами Носікова, вони вже виконують завдання у складі екіпажів дронів-перехоплювачів у різних громадах.
Читайте також:
Чому залучають цивільних
Створення ДФТГ(Добровольчих формувань територіальних громад) передбачене законодавством України. У разі спроби російської армії захопити Одесу або висадити десант підготовлені люди можуть стати додатковим ресурсом для оборони.
“Це великий додатковий наш мобресурс, це наші люди, які навчені вже, які стануть у стрій. Це тисячі людей”, — зазначив Носіков.
Командир також розповів про масштаби повітряної загрози для Одещини. За його словами, область та Одеса щодня можуть атакувати орієнтовно до 50 російських “Шахедів”. Російські війська запускають їх, зокрема, з окупованого Криму та Херсонщини.
Захист із моря
За словами Носікова, російські безпілотники намагаються перехоплювати ще на підльоті до міста. Для цього сили оборони використовують різні засоби та працюють не лише із суходолу.
“По ним у ЗСУ працюють не тільки із суші, але й з моря, щоби збити ще на підльоті до міста”, — сказав командир ОТУ “Одеса”.
Він зазначив, що нині українські сили знищують у середньому близько 85% російських ударних дронів. Водночас навіть один безпілотник, який проривається до міста, може завдати серйозної шкоди.
Міфи про Одесу
Носіков також заявив, що російська пропаганда більше не називає Одесу “російським містом”. Він пов’язує це не лише з роботою сил оборони, а й із системною підготовкою міста до можливих атак.
“В Одесі ми будуємо наші фортифікаційні споруди, кругову оборону. На що ми це робимо? Питання профілактики. Нам потрібно, щоб ворог відмовився від своїх планів взагалі”, — зазначив Носіков.
За його словами, паралельно відбуваються зміни і всередині регіону. Зокрема, за словами командира, Одещину залишають деякі проросійські діячі, які багато років працювали в регіоні. Носіков назвав це частиною великої системної роботи із захисту Одеси та області. За його словами, завдання полягає не лише у відбитті атак, а й у тому, щоб Росія бачила готовність регіону до оборони та відмовлялася від планів захоплення.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська продовжують майже щодня використовувати окупований Крим для запуску ударних безпілотників по Україні. Попри регулярні удари Сил оборони по військових об’єктах, повністю зупинити ці атаки складно, адже окупанти застосовують мобільні пускові установки.
Також Новини.LIVE писали, що Росія змінила підхід до ударів по Україні та дедалі частіше робить ставку на масове застосування безпілотників. Однією з головних цілей залишаються судна, які заходять до портів Великої Одеси. Водночас російські війська продовжують використовувати й ракетоносії в Чорному морі.
Одеса
Плетенчук про морський коридор, атаки РФ і ППО в Криму
Палаюче судно в морі. Фото ілюстративне: Військово-морські сили
У Чорному морі загострилася ситуація навколо українського судноплавства. Росія посилила атаки на морські маршрути та судна, а роботу морського коридору наразі фактично призупинено. Водночас українські сили шукають способи зменшити загрозу для судноплавства та послабити російські можливості в регіоні.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Атаки на Одещину
Російські війська останнім часом змінили тактику ударів Одещині. За словами Плетенчука, окупанти почали частіше застосовувати баражуючі боєприпаси та реактивні безпілотники. Українські сили намагаються зменшити загрозу для судноплавства. До протидії російським атакам залучають різні підрозділи, зокрема авіацію та дрони-перехоплювачі.
“Звісно, все, що можемо, ми робимо для того, щоб нівелювати максимально ці атаки. В будь-якому разі будемо і надалі працювати над цим”, — сказав Плетенчук.
Він зазначив, що нинішня ситуація не є першою кризою для українського судноплавства під час повномасштабної війни. За його словами, раніше Військово-морські сили вже знаходили способи виходу з подібних ситуацій.
Читайте також:
“Працюють і дрони-перехоплювачі. Ми бачили подібні кризи. На жаль, за період повномасштабного вторгнення вона не перша і навіть не друга”, — розповів речник.
Удари по ППО в Криму
Днями бійці ГУР знищили російський зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С1” в окупованому Криму. За словами Плетенчука, такі ЗРК є важливою частиною системи прикриття російських об’єктів, а їх знищення послаблює можливості ворога. Знищення мобільної системи ППО є складним завданням, оскільки її важко виявити та уразити. Тому кожна така втрата має для російських військ окреме значення.
“Такі знищення — це про зменшення спроможностей ворога щодо прикриття об’єктів. В цьому разі в Криму конкретно”, — пояснив Плетенчук.
Він також звернув увагу на ситуацію біля Керчі, де російські військові періодично зазнають втрат. На його думку, якщо оцінювати ситуацію з погляду військової математики, знищення російських засобів ППО є вигідним для України.
“Якщо ситуацію розглядати, ви бачите, що фактично росіяни так само залишилися без навігації в Чорному морі. Проте там рахунок пошкоджених суден йде в інших порядках. І він на порядок більший”, — зазначив речник.
Блокада Чорного моря
Раніше з’явилася інформація, що Туреччина нібито обмежила прохід танкерів через Босфор до портів Одеси та Новоросійська. Згодом повідомлялося, що Анкара відкрила прохід. Плетенчук зазначив, що офіційного підтвердження блокади з боку Туреччини не бачив. За його словами, скупчення суден у Мармуровому морі спостерігалося ще до появи повідомлення Bloomberg. При цьому частина суден, які мали прямувати до російських портів, змінила свої плани.
“Насправді повідомлення це не носило офіційного характеру, тому я трошки сумнівався щодо реалістичності цієї інформації, тому що я принаймні таких публічних заяв з боку Турецької Республіки не бачив”, — сказав Плетенчук.
Водночас, за його словами, зараз ситуація суттєво не змінилася. Навігація українським морським коридором фактично призупинена.
“Стосовно зараз навігації нема, тобто проходів нема. І відповідно, як вже було заявлено представниками профільного міністерства, стосовно зараз призупинена фактична робота коридору”, — зазначив речник ВМС.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія останніми місяцями значно посилила атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру України. Найбільший тиск фіксують у Чорному морі, де ворог намагається ускладнити роботу морського коридору. Ситуація залишається складною, однак українські захисники продовжують оборону. Морський експорт повністю не зупинений.
Також Новини.LIVE писали, що російський Чорноморський флот фактично втратив можливість вільно діяти у Чорному морі. Більшість кораблів РФ не виходить у відкриту акваторію, а ракетні пуски росіяни проводять безпосередньо з гаваней. Водночас для Одеси та морського коридору залишаються серйозні загрози з боку авіації, ракет і безпілотників.
Одеса
Електротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
Соціальний автобус. Фото: Одеська міська рада
В Одесі 10 серпня тимчасово не працюють трамваї та тролейбуси. Причиною стали наслідки російської атаки на місто в ніч на 9 серпня. Щоб забезпечити сполучення між районами, частину електротранспортних маршрутів замінили автобусами. Містянам також доступні соціальні автобуси та маршрутки за схемами трамвайних і тролейбусних напрямків.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.
Соціальні автобуси
Для сполучення між районами міста організували рух соціальних автобусів.
- С1 “Залізничний вокзал — вул. 28-ї бригади”. Від Залізничного вокзалу, з площі Старосінної, автобуси відправляються о 06:22, 06:58, 07:50, 08:26, 09:02, 09:38, 10:30, 11:06, 11:42, 14:58, 15:50, 16:30, 17:10, 17:50 та 18:50. У зворотному напрямку рейси заплановані на 06:30, 07:06, 07:42, 08:18, 09:10, 09:46, 10:22, 10:58, 14:30, 15:06, 15:42, 16:18, 17:10, 17:50, 18:30 та 19:10.
- С2 “Залізничний вокзал — Дитячий комбінат”. Від Залізничного вокзалу автобуси курсуватимуть о 06:00, 06:30, 06:50, 07:25, 08:00, 08:40, 09:10, 09:50, 10:20, 11:10, 13:50, 14:40, 15:40, 16:00, 16:50, 17:30, 18:10, 19:00 та 19:50. Від Дитячого комбінату на вул. Семена Палія — о 06:45, 07:20, 07:50, 08:30, 09:10, 10:00, 10:40, 11:20, 12:20, 14:20, 15:00, 15:50, 16:50, 17:20, 18:00, 18:30, 19:20, 20:00 та 20:50.
- С3 “вул. С. Ріхтера — вул. Дігтярна”. Від вул. С. Ріхтера автобуси відправляються о 07:15, 08:15, 09:15, 13:45, 15:15, 16:15, 17:15 та 18:15. Від вул. Дігтярної — о 08:15, 09:15, 10:15, 14:45, 16:15, 17:15, 18:15 та 19:15.
- С4 “Тираспольське шосе (Два стовпи) — вул. Дігтярна”. Від Тираспольського шосе автобуси вирушають о 07:30, 09:30, 11:30, 13:30 та 16:30. Окремі рейси від зупинки “Західне кладовище” — о 09:20 та 13:20. У зворотному напрямку, від вул. Дігтярної, площі Менделе Мойхер-Сфоріма, — о 08:30, 10:30, 12:30, 15:30 та 18:30. Рейси до Західного кладовища позначені літерою “К”.
- С10 “Залізничний вокзал — Клінічний санаторій ім. Пирогова (курорт “Куяльник”)”. Від Куяльника автобуси відправляються о 06:20, 07:45, 10:00, 12:00, 14:00, 16:00 та 18:00. Від Залізничного вокзалу — о 07:00, 09:00, 11:00, 13:00, 15:00 та 17:00.
Водночас роботу соціального маршруту С6 “ТЦ “Меркурій” — Західне кладовище” тимчасово припинили.
Заміна тролейбусів
За схемами тролейбусних маршрутів також організували автобусне сполучення.
Читайте також:
- Маршрут №8 “Суперфосфатний завод — Залізничний вокзал”. Від Суперфосфатного заводу автобуси відправляються о 06:30, 07:05, 07:25, 07:50, 08:30, 08:50, 09:10, 09:50, 10:10, 10:30, 11:00, 12:30, 13:50, 14:00, 15:10, 15:30, 15:50, 16:30, 16:50, 17:15, 17:55, 18:15, 18:40, 19:25 та 19:45. Від Залізничного вокзалу рейси заплановані на 06:20, 06:40, 07:05, 07:45, 08:05, 08:25, 09:05, 09:25, 09:45, 10:25, 10:45, 11:05, 12:15, 14:25, 14:45, 15:45, 16:05, 16:25, 17:05, 17:25, 17:50, 18:30, 19:15, 20:00 та 20:20.
Додатково на цьому напрямку працюватиме маршрутне таксі №208 з інтервалом 15–20 хвилин.
- Маршрут №9 “вул. Інглезі — вул. Рішельєвська”. Від вул. Інглезі автобуси курсуватимуть о 06:30, 06:46, 07:02, 07:18, 07:34, 07:50, 08:06, 08:22, 08:38, 08:54, 09:10, 09:26, 09:42, 09:58, 10:14, 10:30, 10:46, 11:02, 11:34, 12:06, 12:38, 12:54, 13:26, 13:58, 14:30, 14:46, 15:02, 15:18, 15:34, 15:50, 16:06, 16:22, 16:38, 16:54, 17:10, 17:26, 17:42, 17:58, 18:14, 18:30, 18:46, 19:02, 19:34, 20:06 та 20:38. Від вул. Рішельєвської — о 07:15, 07:31, 07:47, 08:03, 08:19, 08:35, 08:51, 09:07, 09:23, 09:39, 09:55, 10:11, 10:27, 10:43, 10:59, 11:15, 11:31, 11:47, 12:19, 12:51, 13:23, 13:39, 14:11, 14:43, 15:15, 15:31, 15:47, 16:03, 16:19, 16:35, 16:51, 17:07, 17:23, 17:39, 17:55, 18:11, 18:27, 18:43, 18:59, 19:15, 19:31, 19:47, 20:19, 20:51 та 21:23.
Додатково працюватиме маршрутне таксі №9МТ з інтервалом 30–35 хвилин.
Заміна трамваїв
Окремі автобуси працюватимуть за схемами трамвайних маршрутів.
- Маршрут №5 “Аркадія — Залізничний вокзал”. Від станції “Аркадія” автобуси відправляються о 07:00, 07:30, 08:00, 08:30, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 14:30, 15:00, 15:30, 16:00, 16:30, 17:00, 17:30, 18:00, 18:30, 19:00 та 19:30. Від Залізничного вокзалу — о 07:00, 07:30, 08:00, 08:30, 09:00, 09:30, 11:00, 11:30, 12:30, 13:30, 14:30, 15:00, 15:30, 16:00, 16:30, 17:00, 17:30, 18:00, 18:30, 19:00, 19:30 та 20:00.
- Маршрут №18 “Куликове поле — 14 ст. В. Фонтану”. Від Куликового поля автобуси вирушають о 06:30, 06:46, 07:02, 07:18, 07:34, 07:50, 08:06, 08:22, 08:38, 08:54, 09:10, 09:26, 09:58, 10:30, 10:46, 11:12, 11:50, 12:06, 12:22, 12:38, 12:54, 13:10, 13:26, 13:42, 14:14, 14:46, 15:02, 15:34, 16:06, 16:22, 16:38, 16:54, 17:10, 17:26, 17:42, 17:58, 18:14, 18:30, 18:46 та 19:02. Від 14-ї станції Великого Фонтану — о 07:02, 07:18, 07:34, 07:50, 08:06, 08:22, 08:38, 08:54, 09:10, 09:26, 09:42, 09:58, 10:30, 11:02, 11:18, 11:44, 12:22, 12:38, 12:54, 13:10, 13:26, 13:42, 13:58, 14:14, 14:46, 15:18, 15:34, 16:06, 16:38, 16:54, 17:10, 17:26, 17:42, 17:58, 18:14, 18:30, 18:46, 19:02, 19:18 та 19:34.
- Маршрут №21 “Застава II — площа Тираспольська”. Інтервал руху становить близько однієї години. Від Застави II автобуси відправляються о 07:30, 08:30, 09:30, 10:30, 11:30, 14:30, 15:30, 16:30, 17:30 та 18:30. Від площі Тираспольської — о 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00 та 19:00.
- Маршрут №27 “пл. Незалежності — просп. Свободи”. Від площі Незалежності, на проспекті Князя Ярослава Мудрого, автобуси курсуватимуть о 07:30, 08:30, 09:30, 10:30, 15:00, 16:00, 17:00 та 18:00. Від проспекту Свободи, 16-ї станції Люстдорфської дороги, — о 07:00, 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 15:30, 16:30, 17:30 та 18:30.
Інші напрямки
- За схемою трамвайного маршруту №10 “вул. Іцхака Рабіна — площа Тираспольська” працює маршрутне таксі №121. Інтервал руху — 10–12 хвилин.
- За схемою трамвайного маршруту №20 “Херсонський сквер — Хаджибейський лиман” працює маршрутне таксі №20т. Воно курсуватиме з інтервалом близько однієї години.
- За схемою тролейбусного маршруту №3 “Застава I — парк Шевченка” працює маршрутне таксі №233. Інтервал руху становить 12–15 хвилин.
У департаменті транспорту наголошують, що наведений розклад має інформаційний характер. Час відправлення може змінюватися через дорожню ситуацію, затримки або короткочасний схід автобусів із рейсу через технічні причини.
Де отримати інформацію
Додаткову інформацію про роботу соціальних маршрутів можна отримати в інформаційному центрі за телефонами (048) 717-54-54 та (048) 717-54-77. Центр працює з понеділка до п’ятниці з 08:00 до 20:00.
Вартість проїзду
Зазначимо, що вартість проїзду у громадському транспорті Одеси залишається такою самою, як і після останнього перегляду тарифів. У серпені мешканці міста користуються громадським транспортом за такими цінами:
- трамвай — 15 гривень;
- тролейбус — 15 гривень;
- соціальні автобуси на окремих маршрутах — безкоштовно;
- маршрутки — 25 гривень.
Як повідомляли Новини.LIVE, унаслідок російської масованої атаки на Одещину в неділю, 9 серпня, постраждали 14 людей. 11 потерпілих госпіталізували. Усім травмованим надають допомогу.
Також Новини.LIVE писали, що у Чорному морі загострилася ситуація навколо українського судноплавства. Росія посилила атаки на морські маршрути та судна, а роботу морського коридору наразі фактично призупинено. Водночас українські сили шукають способи зменшити загрозу для судноплавства та послабити російські можливості в регіоні.
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Війна7 днів agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
-
Відбудова7 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Події7 днів agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
